Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Заняття 11





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

1. Етика ділового спілкування.

2. Загальні вимоги до оформлення ділової кореспонденції.

Лист.

Список.

Таблиця.

6. Дієслово.

 

1. Важливим компонентом ділового спілкування є етика мов­лення. Недаремно один мудрий філософ сказав: «Заговори, щоб я тебе побачив». Вислів віками не втрачає своєї актуальності. Адже від того, якими лексичними засобами володіє мовець, яку має інтонацію, вимову, як послуговується жестами, емоціями — залежить рівень його освіченості й культури.

Виховану людину завжди вирізняє ввічливість, привіт­ність, доброзичливість, тактовність, стриманість, повага до співрозмовника, здатність до співчуття та розуміння ото­чуючих. І особливу роль у цьому відіграє слово: вчасне, доречне, вагоме, переконливе.

Вміння володіти словом —велика майстерність.

Не секрет, що не завжди на належному рівні ведуться ділові переговори, виступи перед співробітниками чи незна­йомою аудиторією. І, на жаль, частково огріхи припадають на невдало підібрані й сказані слова. Наприклад, доповідачі, лектори у своїх виступах часто вживають російські слова в українському варіанті або ж навпаки, тобто калькують їх. Насичують свою мову просторіччям, територіальними діа­лектами, нехтують вимовою, а іноді й роблять це навмисне, мовляв, для «кращого ефекту», але досягається зворотній.

Часто можна почути, як через мовознавчу некомпетен­тність порушується граматична й лексична структура слів. Нерідко виступаючі говорять:

лекція (замість) лекція

тема (замість) тема

проблема (замість) проблема

наверно (замість) мабуть

конєшно, конечно (замість) звичайно

невздовзі (замість) невдовзі

пойнятно (замість) зрозуміло

поощряє (замість) заохочує

Европа (замість) Європа

сольоний (замість) солоний

тута (замість) тут

український (замість) український і т. д.

Не завжди розрізняється й логічна структура слів. Наприклад: прошу (будь ласка) і прошу (звертаюся з проханням), шкода (про жалість, втрати, збитки) і шкода (даремно, не варто) Трапляється, що не точно коментується значеним і вживання паронімів. Наприклад: відігравати (роль), грати (на чомусь) і ґрати (конструкція).

З'явилась проблема і у використанні букви ґ. Дехто нама­гається вживати її взагалі замість г. У випадках сумніву слід звернутися до українського правопису.

Іноді мовці у виступах використовують книжні слова, різні і граматичні звороти, маловідому термінологію. Така мова не сприймається слухачами, стомлює їх, створює дискомфорт і свідчить про низький рівень виступаючого.

Бувають випадки, коли доповідач чи лектор нав'язливо звертається до слухачів «Вам зрозуміло?», «Вам ясно?». За­питання такого типу свідчать, що виступаючий недооцінює слухачів і цим ображає їх.

Отже, аби не траплялося подібних ситуацій, потрібно ско­ристатися загальноприйнятими нормами ділового етикету.

Мова виступу, доповіді, лекції має бути бездоганною, простою, зрозумілою широкому колу слухачів. Слід уникати іншомовних слів, якщо є українські відповідники; сполуч­ників типу: тому що; через те, що; у зв'яжу з тим, що; враховуючи те, що; з огляду того, що; зважаючи на те, що; так, як; про те, що і т. д.

Важливим є також правильне й доречне використання вставних слів і виразів, обережне послуговування крилатими словами та іншими фразеологізмами. Тут треба враховувати професіональний і віковий контингент слухачів.

Для ефективності ділових взаємин варто зорієнтуватися не лише в собі, айв тих, хто оточує, виробити свою манеру спілкування. Спілкуючись, треба триматися скромно й впев­нено. Належить подбати й про атмосферу приязності, то­вариськості, вільного й рівноправного обміну думками. Необхідно передбачати і враховувати реакцію слухачів.

Доповідач повинен говорити чітко, переконливо, не по­спішаючи, в ході мовлення змінювати інтонацію, щоб мова не була монотонною. Буває й так, що спілкуючись, спів­розмовники не завжди розуміють один одного. Не слід забу­вати, що в будь-якій ситуації можна дійти згоди. Запорукою успіху в цьому є взаємодовір'я.

Отже, уважне, дбайливе ставлення до мови є зовнішньою ознакою мовного етикету.

 

2. Однією з форм ділового тексту є документ, зокрема ділова (кореспонденція. З роками склалися узвичаєні правила офор­млення службової, урядової, приватної кореспонденції. Це і сувора нормативність, і дотримання юридичних положень, і також бездоганне володіння правилами української мови — і рафіки, орфографії й пунктуації.

Текст має бути логічно послідовним, диференційованим за сферами спілкування, відзначатися довершеністю струк­тури, форми та викладу. Залежно від характеру основного умісту документа використовуються відповідні мовні струк­тури із ретельно дібраними словами, що найточніше переда­ють зміст документа.

Будь-яка ділова кореспонденція зазвичай готується на спеціальних бланках, реквізити яких містять постійну ін­формацію. Обов'язковими мають бути заголовок, адреса організації, установи, фірми, підприємства, куди надсилається документ. Назва ставиться у називному відмінку. Якщо ж кореспонденція адресується конкретній особі, то посада і прізвище її пишуться в давальному відмінку.

У ділових паперах у звертанні до офіційної особи ви­користовуються офіційні форми ввічливості: шановний, висо­кошановний, вельмишановний. Після звертання ставиться кома, а текст починається з малої літери. Якщо ж звертання завершуються знаком оклику, текст починається з абзацу і з великої літери.

Важливе значення має питання мовного етикету, особли­во тепер, коли відбуваються зміни у виробничих відносинах окремих підприємств та установ. Це стосується переважно тих, хто займається складанням листів-прохань, листів-вимог, листів-претензій, бо від змісту таких документів залежать відносини між колективами та приватними особами.

Щоб не виказувати невдоволення діями партнера, реко­мендується замінити активну форму дієслова на пасивну. Наприклад: Ви не висловили своїх пропозицій щодо випуску нашої спільної продукції. Пропозиції щодо випуску нашої спільної продукції Вами ще не висловлені.

Якщо ж важливо назвати конкретного виконавця, тоді пропонуємо вживати активну форму. Наприклад: Міністер­ство зв'язку не гарантує оплату цієї роботи. Завод не гарантує забезпечення всіх робітників квартирами.

Особливого значення набувають у ділових документах вставні слова, які пом'якшують тон спілкування. Наприклад: За такі результати праці Ви не можете одержати премії. На жаль, за такі результати праці Ви не можете одержати премії.

Займенник Ви в листах, офіційних документах тощо пи­шеться з великої літери. Цим підкреслюється повага до адресата.

Відокремлений дієприслівниковий зворот може надати документу характеру повної інформації, вичерпної відповіді. Наприклад: Прочитавши Ваші оповідання, редакція журналу повідомляє, що вони потребують доопрацювання. З цією метою найчастіше використовуються також дієприслівникові зво­роти типу: вважаючи, беручи до уваги, враховуючи та ін.

Надмірна ввічливість як і нав'язування своїх методів чи принципів у розв'язанні того чи іншого питання не сприяють позитивному результату.

 

 

3. Серед ділової кореспонденції (документи організаційно-розпорядчого характеру, інструкції, інформативні запити та ш.) важливе місце займає листування.

Лист — це узагальнена назва документів (лист-повідомлення, лист-подяка, лист-нагадування, лист-прохання, листи супровідні, рекламні та ш.), що пересилаються поштою.

Листи друкують на друкарській машинці або набирають на комп'ютері. Особисті листи пишуть ще й від руки.

Щодо змісту службового листа: мають бути вступ, виклад, висновки й закінчення. Текст складається довільно.

Подаємо зразки службових листів:

Начальнику управління

профтехосвіти України

Соколовій Л. Ф.

12.05.2009 № 25 Київ, вул. Артема, 24

 

Повідомляємо, що цього року училище достроково підготувало працівників таких професій:

гранувальники самоцвітів — ЗО;

касири-апаратники — 30.

Додаток: списки випускників (у двох примірниках). Директор ПТУ-38 (підпис) Колесник Т. А.

Акціонерний комерційний Облуправлінням,

промислово-інвестиційний відділенням Промінвестбанку

банк України України

(ПРОМШВЕСТБАНК УКРАЇНИ)

 

15. 07.2009. № 05-4/297

 

Для використання в практичній роботі лист Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 19.06.2009. № 15—1/20 про зміни та доповнення до Методичних реко­мендацій щодо проведення комерціалізації державної роздрібної торгівлі і громадського харчування, повідомлені листом Пром­інвестбанку від 13.02.2009 № 05—4/57.

Додаток: на двох сторінках. Заступник Голови Правління банку (підпис)

 

4. Список —це перелік предметів, об'єктів, документів.

Він складається в певному порядку. Зауважимо, якщо це буде список осіб за алфавітом, то ім'я та по батькові ставлять­ся після прізвища.

Складається список у формі таблиці, перша графа — порядковий номер, друга —прізвище, ім'я та по батькові осіб або найменування предметів, об'єктів тощо. Далі йдуть примітки чи інші відомості.

Наводимо зразок списку:

 

До доручення №_________від___200___р.

СПИСОК №___

робітників_______________________________________________

(назва установи, підприємства)

і службовців, за заявами яких перераховуються суми на їх рахунки

в Ощадбанку

№______________________________________

(адреса ощадного банку)

№ Номер рахунку в Прізвище, ім'я та по Для від-

п/п Ощадбанку або батькові особи, на Сума міток

слово «новий» рахунок якої Ощадбанку _______________________перераховується сума

1 Александров Мико­ла Семенович

2 Кожина Ганна Ми­колаївна

Усього:

(сума прописом)

Керівник підприємства, установи (підпис)

Головний бухгалтер (підпис)

5. Таблиця містить перелік цифрових даних, є наочною формою висвітлення фактичного матеріалу. Вона має відзна­чатися компактністю. Повідомлення у ній подають статистично.

Заголовки повинні бути короткими й відбивати зміст. Пишуться вони з великої літери. Розділові знаки (крапка й двокрапка) в кінці заголовків і підзаголовків не ставляться.

Слово «Таблиця» зазначають один раз, праворуч. Знак № не ставиться (таблиця 2). При переносі на наступну сторінку пишеться «Продовження табл. 1» чи «Продовження таблиці».

Графа «Номер по порядку» вводиться лише тоді, коли є посилання на певні компоненти. Знак № не подвоюється, а пишеться так: № п/п.

Графи заповнюються відповідними даними. Класи цифр у графах таблиць повинні розташовуватись у колонці один під одним. При повторюванні заміняти цифри «лапками» не дозволяється. Це ж стосується й знака процента, номера позначень марок матеріалів тощо.

6. Дієслово – це частина мови, яка називає дію або стан істоти, предмета. Основні граматичні ознаки дієслова — час, особа, число і спосіб, за ними дієслово в реченні відрізняється від інших слів. Наприклад: Заступник директора підписує угоду; Секретар складає відповідний документ. Для ділових паперів характерна частовживана неозна­чена форма дієслова (інфінітив). Це незмінювана форма дієслова, яка, називаючи дію, не вказує на час, особу, рід, число, має інфінітивний суфікс -ти: писати, складати, перекладати, затверджувати, погоджувати, підписувати. Зворотні діє­слова мають ще й частку -ся: зберігатися, друкуватися, слу­хатися, підбиратися, укладатися, перероблятися.

Дуже часто форму інфінітива заступає іменник. Напри­клад: паління заборонене; читання корисне.

Дієсловам в українській мові властиве значення виду — доконаного й недоконаного: писати напи­сати; друкувати надрукувати; складати скласти; читати прочитати. Дієслова доконаного виду позначають завершеність дії, в основі мають префікси: записати, заноту­вати, закінчити; суфікси —повторити, нагадати, повідомити; рухомий наголос — надати, подати, скликати, об'єднати.

Окремі форми дієслів доконаного виду утворюються від іншої (суплетивної) основи: брати взяти; ловити піймати. У сучасній українській мові дієслова мають три форми часу: теперішній, минулий, майбутній. На­приклад: наказую, наказував, буду наказувати (наказуватиму).

Дієслова теперішнього часу вказують на те, і по дія відбувається в момент мовлення. У ділових паперах найчастіше зустрічається форма першої особи однини чи множини. Наприклад: наказую, пропоную, заперечую, відповідаю, знімаю тощо. Або: пропонуємо, надсилаємо, відповідаємо, погоджуємось та ін.

Дієслова у формі минулого часу виражають зна­чення дії, яка вже закінчилася до моменту мовлення. Наприклад: робив, готував, перекладав; робила, готувала, перекладала; робило, готувало, перекладало.

Отже, форми дієслів минулого часу утворюються від основи неозначеної форми за допомогою суфікса -в- для чоловічого роду та суфікса -л- для жіночого та середнього родів.

Майбутній час дієслів має: а) складену форму: допоміжне дієслово бути та інфінітив (будемо працювати; будете підписувати; будуть працювати); б) складну форму (працюватимете, підписуватимете, працюватимуть); в) про­сту форму (напишу, попрацюю, скажу, надрукую, виділю).

За особовими закінченнями дієслова поділяють на д в і д і є в і д м і н и. До Ідієвідміни належать дієслова, що в третій особі множини теперішнього часу мають закінчення -уть (-ють). Наприклад: стверджують, дають, добувають, пишуть, друкують, будують, планують, замовляють, телефонують, закінчують.

До II дієвідміни належать дієслова, що в третій особі мно­жини теперішнього часу мають закінчення -ать (-ять). На­приклад: вчать, ставлять, роблять, вантажать, просять і т. д.

В українській мові є три способи дієслова: дійсний, умовний і наказовий.

Дійсний спосіб виражає таку дію, яка є дійсним, цілком реальним фактом. Дієслова дійсного способу висту­пають у формах теперішнього, майбутнього й минулого часів: пишу, почулось, зробимо.

Умовний спосіб виражає дію, що може викону­ватися за певних умов. Наприклад: нагадав би, зробив би, наказав би, підписав би, чекала б, робила б.

Наказовий спосіб означає спонукання до дії у формі наказу, побажання, поради, заклику. Форми наказового спосо­бу не мають категорії часу, їм властива категорія особи і числа:прочитай, побудуй, квітни.

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.