Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Рівень забезпеченості ринку плодоовочевою продукцією по області та частка фірми на ринку у 2002 p.





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой
№ з/п Назва продукту По області По фірмі
Нормативна потреба (тис. т) Фактична реалізація у 2002 р. (тис. т) Відхилення (тис. т) Фактична реалізація у 2002 р. (тис. т) Частка на ринку (%)
Картопля 461,4 435,7 -25,7 93,7 21,5
Фрукти та ягоди 312,7 271,7 -41,0 63,0 23,2
Помідори 169,1 148,6 -20,5 9,8 6,1
Овочі та баштанні 548,5 461,4 -87,1 47,1 10,2

Аналіз даних таблиці показує, що фактична реалізація плодоовочевої продукції у наведеному асортименті нижча за нормативні потреби. Якщо мета фірми полягає у збільшенні частки ринку, то для цього є потенційні можливості. Розрахунками можуть бути визначені фактичне споживання відповідних продуктів на душу населення та їх відхилення від норм.

Фактичне споживання на душу населення ( ) розраховується за формулою:

, (40)

а відхилення від норм (Qjs) за формулою:

. (41)

Нормативний метод дає змогу отримати дані про перспективний попит (наприклад, з використанням перспективних норм споживання продуктів, витрат на товари культурно-побутового та господарського призначення), але найдоцільніше застосовувати його для оцінювання поточного ринкового попиту.

Точніше визначити обсяг споживання продовольчих товарів можна за формулою, яка враховує фактичні норми споживання та середньорічний індекс зростання (зниження) чисельності населення у прогнозному періоді.

Моделювання і прогнозування споживчого попиту. У практиці маркетингу використовується багато методів і моделей розрахунку поточного і перспективного попиту, описаних у спеціальній літературі [10, 11, 34]. Вибір конкретного методу чи моделі пов’язаний із характеристикою товару та особливостями його споживання, станом ринку, рівнем доходів та іншими факторами.

Одним з розповсюджених методів визначення попиту на товари широкого вжитку є метод ланцюгових співвідношень. Розрахунок попиту на j-й товар у s-му сегменті q-ї групи споживачів (Пjsq) виконується за формулою

Пjsq = Hsq · Dsq · K1 · K2 ·…· Kj , (42)

де Hsq – чисельність населення в s-му сегменті q-ї групи споживачів;

Dsq – грошові доходи населення в s-му сегменті q-ї групи споживачів;

K1 – частка доходу, що витрачається для придбання групи товарів;

K2 – частка доходу, що витрачається для придбання підгрупи товарів;

Kj – частка доходу, що витрачається для придбання j-го товару (наприклад, група товарів – продовольчі товари; підгрупа – овочеві, молоко та молокопродукти, хлібобулочні вироби; товар – помідори, морква, молоко тощо).

Для виконання розрахунків необхідні дані про чисельність населення в s-му сегменті q-ї групи споживачів (файл NAS) і грошові доходи населення (файл DOX). Вони формуються на основі статистичних збірників і зберігаються в базі даних. Дані про частки грошових доходів, які витрачаються споживачами на придбання груп, підгруп і конкретних товарів, можуть бути встановлені за фактичними витратами населення (дані статистики) або за методом опитування.

За такою самою моделлю можна визначити попит на товари виробни­чого призначення ( ).

(43)

де – середній розмір прибутків п-го підприємства-спожи­вача;

K1, K2, …,;

Ki – частки прибутків, які витрачаються послідовно на різні види діяльності (наприклад, K1 – частка прибутків, що в середньому витрачається підприємством на технічне переобладнання та реконструкцію свого виробництва; K2 – питома вага витрат на машини та обладнання у частці прибутків, установлюваній коефіцієнтом K1;

K3 – питома вага витрат на металообробне обладнання у сумі витрат, що визначається коефіцієнтом K2;

Ki – прогнозована питома вага витрат на придбання верстатів з числовим програмним управлінням у сумі витрат, що визначаються коефіцієнтом K3;

п – підприємства–споживачі продукції, п = 1, 2, 3, ..., m).

У разі застосування методу ланцюгових співвідношень необхідні спеціальні маркетингові дослідження для встановлення показників часток доходів, витрат на товари. Його поширенню сприяють удосконалення системи показників статистичної звітності, збирання та надання даних спеціалізованими фірмами.

Нестабільність ринкової економіки в Україні, зростання цін, відносне зменшення грошових доходів зумовлюють необхідність урахування у прогнозуванні попиту поведінки споживачів товарів. Для цього будуються моделі, які відбивають обсяг споживання продуктів залежно від сукупності факторів: ціни, рівня грошових доходів, складу сім’ї тощо. Поширеним варіантом розрахунку попиту є розроблення класичної моделі споживання, за якою визначаються загальні витрати сім’ї на споживання корисних (необхідних) наборів продуктів q1, q2, q3, ..., qk за цінами відповідно р1, р2, р3, ..., pk («споживацький кошик»):

С = q1 · р1 + q2 · р2 + q3 · р3 +...+ qk · pk. (44)

Модель споживання товарів з урахуванням факторів пропозицій і цін має такий вигляд:

,, (45)

де – набори різновидів товарів;

– ціни на різновиди товарів;

і – кількість різновидів товарів (і = 1, 2, 3,..., k).

За прогнозування попиту можна моделювати зміни цін або наборів продуктів. Для розрахунків використовуються матеріали науково-дос­лідних інститутів, агентств, що вивчають кон’юнк­туру ринку, де наведено матриці наборів продуктів на душу населення (враховано фізіологічні норми потреби організму) та дані про рівень цін на товари.

Короткостроковий прогноз обсягу продажу для фірми, що випускає широкий асортимент товарів, може бути виконаний за методом експоненціонального згладжування. Він базується на середньозваженому значенні продажу за встановленою кількістю минулих періодів. При цьо­му найвагоміші коефіцієнти притаманні найпізнішому продажу. Прогнозні значення для конкретного товару визначаються за формулою

, (46)

де – вирівняний (згладжений) обсяг продажу в поточному періоді;

– коефіцієнт згладжування (0 < <1);

– обсяг продажу за t-й період;

– вирівняний (згладжений) обсяг продажу для періоду t – 1.

Для кожного виробу маркетологи встановлюють початковий рівень згладженого обсягу збуту та коефіцієнт згладжування, який вибирається маркетологом за ітеративним методом і значно впливає на вірогідність прогнозу, похибку якого можна розрахувати. Перевага методу – можливість практичної реалізації. Майже всі фірми (підприємства) ведуть облік продажу продукції, товарів і формують файл продажу (PROD), зберігають ці дані тривалий час і можуть використати його для прогнозу. За аналізу отриманих результатів можна робити перерахунки, змінюючи вхідні величини. Вірогідність результатів за даними фактичного продажу можна перевірити та зробити висновки щодо коефіцієнта згладжування та ефективності використання цього методу.

Відомі два основних методи розроблення прогнозів – екстраполяції та моделювання, які базуються на методах математичної статистики. В основу першого методу покладено аналіз часових рядів, який передбачає: розділення даних про продаж в минулому на компоненти, що характеризують цикли, сезонні та випадкові зміни; встановлення причин змін у попиті в минулому та перенесення отриманих закономірностей на майбутнє.

Різновидами розрахунків є побудова прогнозу за методами: експоненціального згладжування динамічного ряду; аналітичного вирівнювання та екстраполяції динамічного ряду; прогнозування обсягів попиту за допомогою коефіцієнтів еластичності; з побудовою динамічної моделі множинної регресії; ведучих індикаторів; з використання кривих життєвого циклу товарів.

За моделювання попиту і пропозицій у маркетингу розробляються цільові функції споживання та споживчого попиту, будуються моделі попиту.

Функції попиту відбивають залежність обсягу попиту на окремі товари та послуги від комплексу факторів, що впливають на нього. Такі функції застосовуються в аналітичних моделях попиту і будуються на основі статистичних даних про структуру доходів населення, ціни на товари, склад сім’ї тощо. Однофакторні функції попиту від доходів застосовуються в прогнозуванні попиту на товари широкого вжитку (криві Енгеля, функції Торнк-віста). В основу цих функцій покладено дослідження змін у попиті на певні групи товарів (першої необхідності, другої необхідності, предмети розкоші) залежно від доходів. Побудова відповід­них графіків щодо конкретних груп (видів) товарів дає змогу аналізувати відповідні зміни у попиті та виявляти певні закономірності, які можна використовувати для його прогнозування.

Для моделювання та прогнозування попиту ефективно застосовувати статистичні пакети: SPSS, Statistiсa, Да-система. Для відповідних розрахунків підприємства та фірми можуть використовувати можливості електронних таблиць. Приклади розрахунків за допомогою зазначених програм наведено у другій частині цього посібника.

Практичне заняття

План

3. Розгляд питань теми.

4. Обговорення рефератів або доповідей.

5. Рішення практичних завдань.

Завдання 1.Визначення місткості ринку методом ланцюгових підстановок.

Львівська кондитерська фабрика «Світоч» планує вийти з новою маркою карамелі на певний географічний регіон.

Визначте місткість ринку для товару в цьому географічному регіоні, якщо відомі такі дані:

– чисельність населення даного регіону п = 28 700 осіб.

– середньомісячний дохід на душу населення Д = 159 грн/особу.

– питома вага коштів, що їх витрачають з отриманого доходу на продукти харчування, К1 = 32 %.

– питома вага коштів, що їх витрачають на кондитерські вироби, К2 = 5 %, із суми, яку описує коефіцієнт К1.

– питома вага коштів, що їх витрачають на цукерки, К3 = 47 %, із суми, яка визначається коефіцієнтом К2.

– питома вага коштів, що їх витрачають на карамельні цукерки, К4 = 25 %, із суми, яку визначає коефіцієнт К3.

Завдання 2.Визначення місткості ринку на основі індексу дослідницької панелі.

У ході панельного дослідження за методикою компанії «Нильсен» отримано наступні результати: у реалізації відеомагнітофонів у м. Києві задіяно 1083 магазини;з них 423 магазини беруть участь у панельних опитуваннях; запас відеомагнітофонів різних марок на складах цих 423 магазинів ста­новив: на 1 січня. – 14398 од., на 1 березня – 7435 од.; у січні ними було закуплено 49 800 відеомагнітофонів різних марок, у лютому – 36 900 од. Визначити індекс панелі й місткість ринку відеомагнітофонів в м. Києві.

Завдання 3.Визначення місткості ринку методом сумування первинного, повторного й додаткового продажу.

Відомо, що 30 % покупців заміняють побутовий прилад тривалого використання через 2 роки, 50 % – через 3 роки й решта покупців – через 4 роки. Додаткові покупки на даному ринку не практикуються. Первинний попит складався наступним чином, шт.: 2002 р.–12 000, 2003 р.–25 000, 2004 р.–50 000, 2005 р.–80 000, 2006 р.–140 000. Розрахувати місткість ринку

Завдання 4.На ринку в 2003 р. продавалося 500 000 телевізорів за ціною 500 дол., в 2002 р. 400 000 телевізорів за ціною 600 дол. Як зменшення ціни на 5 % вплине на обсяг попиту?

Завдання 5.Визначити показник «Еластичність попиту від ціни». Що означають отримані результати?

Величина попиту в аналізованому періоді, грн – 25000,00

Величина попиту в базисному періоді, грн – 20000,00

Ціна товару в аналізов. періоді, грн – 13,00

Ціна товару в базис. періоді., грн – 14,00

Завдання 6.Еластичність попиту населення на товар за ціною становить 1,2, а за доходом 0,9. Як зміниться обсяг попиту на даний товар, якщо доходи населення збільшаться на 10 %, а ціна зменшиться на 5 %?

Завдання 7.За даними останніх місяців підприємство по виробництву електропрасок спостерігає значне скорочення обсягів збуту. Оскільки конкуренти за цей період ціни не змінювали, менеджер із маркетингу розмірковує, чи варто знижувати ціну. Відділ маркетингу, аналізуючи вплив ціни на динаміку попиту, визначив, що коефіцієнт еластичності попиту від ціни на їх товар становить Ец = 0,6. Що ви по­радите менеджерові стосовно можливості зниження ціни на товар?

Завдання 8.Визначити місткість регіонального ринку й ринкову частку кожного з 5 підприємств, що виробляють цеглу. Вихідні дані:

 

Підприємство Виробництво цегли, тис. грн./рік Експорт цегли, тис. грн/рік

Завдання 9.На території міста підприємства випускають тротуарну плитку. Місткість ринку – 10 млн шт. на рік, обсяг імпорту –
2 млн шт. на рік. Визначити обсяги реалізації кожного підприємства, якщо обсяги виробництва кожного з них співвідносяться як 2:3:5.

Завдання 10.Визначити місткість ринку, що відображає потенційний обсяг збуту товарів протягом року. Для цього потрібно:

1) проаналізувавши вхідні дані, визначити формулу розрахунку місткості ринку;

2) за розробленою формулою визначити місткість ринку.

Число груп споживачів, шт.
Чисельність 1 гр., осіб 1800,00
Чисельність 2 гр., осіб 2500,00
Норматив споживання 1групи споживачів, грн/осіб 7,50
Норматив споживання 2 групи споживачів, грн/осіб 4,80
Насиченість ринку, грн 5000,00
Фізичний знос товарів, грн 2500,00
Моральний знос товарів, грн 500,00
Альтернатива, грн 8000,00
Конкуренти, грн 10000,00
МІСТКІСТЬ РИНКУ  

Завдання 11.ПМП «Декоратор» займається виготовленням деко­ративних решіток на ринку Івано-Франківщини. На ринку діє три фірми. Перед підприємством постало питання у виборі стратегії поведінки. Підприємство є фінансово стійким і тому не хоче наслідувати лідера, а для атакування директор не знає його обсягів реаліза­ції та місткості ринку, проте відомо, що за 2001 рік підприємством було реалізовано продукції на 125 тис. грн, фірмою, яка є другою на ринку - на 140 тис. грн; частка ринку, яку контролює лідер складає 45 %. Визначитимісткість ринку декоративних решіток, частку фірми 2 та ПМП «Декоратор» і обсяги реалізо­ваної продукції фірми-лідера.

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.