Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Загальнi збори акцiонерiв - наглядова рада - виконавча рада



3. Загальнi збори акцiонерiв - наглядова рада - колегiальний виконавчий орган - ревiзiйна комiсiя

4. Загальнi збори акцiонерiв - одноосiбний виконавчий орган – ревiзiйна комiсiя

4. Який напрям дiяльностi вiдноситься до компетенцiї Державної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку?

1. Управлiння державними корпоративними правами

2. Формування єдиної державної полiтики щодо функцiонування ринку цiнних паперiв в Українi

3. Надання згоди на одержання активiв майнових комплексiв господарюючих суб`єктiв

4. Реалiзацiя проекту щодо розвитку корпоративного управлiння в Українi

5.В які строки кожен акціонер може запропонувати включити додаткові питання до порядку денного загальних зборів?

1. 30 днів до дати проведення зборів

2. 20 днів до дати проведення зборів

3. 40 днів до дати проведення зборів

4. 15 днів до дати проведення зборів

 

Міністерство освіти і науки

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра менеджменту

 

Екзаменаційний білет № 22

з дисципліни «Корпоративне управління»

 

1 завдання – дайте розширену відповідь на теоретичне питання (оцінюється в 20 балів)

Німецька модель корпоративного управління

Німецька модель корпоративного управління істотно відрізняється від англо-американської і японської. Вона використовується в німецьких і австрійських корпораціях, деякі її елементи наявні у практиці корпоративних відносин у Нідерландах і Скандинавії та застосовуються в деяких корпораціях Франції й Бельгії.

Існує три основних особливості німецької моделі, що відрізняють її від інших моделей.

Особливістю німецької моделі є двоступенева система управління: наявність спостережної ради і виконавчої ради. Спостережна рада повністю складається з незалежних директорів, а виконавча – це менеджмент компанії.

Функції спостережної ради полягають у захисті інтересів усіх груп акціонерів і вирішенні протиріч між різноманітними пайовиками (функція нагляду і контролю); функції виконавчої ради полягають у формуванні та реалізації корпоративної політики, яка відповідає інтересам усіх груп акціонерів (функція управління і адміністрування). Таке розмежування функцій підвищує свободу дій, владу і силу керівної ради: у більшості випадків спостережна рада просто затверджує рішення керівної команди.

Основними акціонерами в Німеччині є банки й корпорації.

Банки є довгостроковими акціонерами німецьких корпорацій. Однак на відміну від японської моделі, де представники банків залучаються до ради директорів тільки в кризових ситуаціях, у німецьких корпораціях представники банків постійно працюють у раді. Таким чином, у даній моделі банк виконує кілька функцій: він виступає акціонером і кредитором, емітентом цінних паперів і боргових зобов'язань, депозитарієм і голосуючим агентом на щорічних загальних зборах акціонерів.

Правила розкриття інформації відрізняються від прийнятих у США: фінансова інформація повідомляється раз на півроку, а не щокварталу, як у США. У Німеччині надаються сукупні дані про винагороду директорам і менеджерам на відміну від індивідуальних відомостей у США. Не повідомляються відомості про членів Спостережної ради й про володіння акціями компанії. Крім того, існують розбіжності між німецькими й американськими стандартами бухгалтерської звітності.

Корпораціям дозволяється акумулювати частину доходу у резервному фонді та не показувати його на рахунку «нерозподілений прибуток» і не виплачувати дивіденди. До компетенції акціонерів входить розподіл чистого доходу (виплата дивідендів, використання засобів), затвердження звітів Правління й Спостережної ради за минулий фінансовий рік, вибори Спостережної ради, призначення аудиторів.

Існуюча в Німеччині законодавча база враховує інтереси корпорацій, банків і акціонерів. У цілому система орієнтована на основних учасників корпоративних відносин. Разом з тим чимало уваги приділяється й дрібним акціонерам.

Особливостями даної моделі корпоративного управління є:

- стратегія довгострокового контролю за корпорацією;

- подвійна роль банків (як кредиторів і як акціонерів);

- внутрішні інституціональні інвестори (західноєвропейські компанії) володіють найбільшою часткою акцій корпорацій;

- узаконені обмеження прав акціонерів щодо голосування, тобто статут підприємства обмежує кількість голосів, які акціонер має на зборах, і може не збігатися з числом акцій, якими він володіє;

- двоступенева структура управління;

- включення представників робітників, профспілок і менеджерів у спостережну раду;

- встановлена законом кількість спостережної ради.

 

2 завдання – дайте розширену відповідь на теоретичне питання (оцінюється в 20 балів)

Механізми контролю в системі корпоративного управління

Корпоративний контроль – це управлінська функція корпорації, що полягає у здійсненні найоптимальнішим з точки зору витрат ресурсів та досягнення очікуваних результатів шляхом відстеження відхилень та корекції управлінських рішень, що впливають на баланс інтересів учасників корпоративних взаємовідносин, забезпечення ефективного зворотного зв`язку, тобто функції «діяльність корпорації – власник».

Система корпоративного контролю це складова система корпоративного управління, призначена для збалансування інтересів учасників корпоративних взаємовідносин у процесі їх участі в корпоративній діяльності, основними підсистемами якої виступають системи зовнішнього та внутрішнього контролю, включаючи підзвітність та комунікації.

Завдання системи корпоративного контролю полягає у виявленні відхилень від чинних законів, стандартів, а також порушень принципів корпоративного управління, а отже законності, ефективності, доцільності та економності управління ресурсами, і у приведенні системи корпоративного управління до функціонування у потрібному руслі. Відносини корпоративного контролю проявляються і у виявленні відхилень від прийнятих в суспільстві, визначених чинним законодавством та нормативно правовими документами акціонерного товариства стандартів корпоративної поведінки.

Ринок корпоративного контролю є неодмінним і важливим елементом корпоративного механізму. Тут відбувається перехід права власності на корпорацію, взаємодіють суб`єкти корпоративних відносин. Отже, ринок корпоративного контролю – це специфічне економічне явище, як економічна категорія – це сукупність відносин, що виникають у зв`язку з переходом права власності на корпорацію.

Інструменти, які використовуються поглиначем в боротьбі за корпоративний контроль над компанією-мішенню:

- тендерна пропозиція

- скупка акцій на фондовому ринку

- боротьба за довіреності

- дружнє придбання

- «ведмежі обійми»

- ворожого поглинання

Виділяють кілька видів КК над ціллю – акціонерним товариством (далі – АТ): 1) відносний; 2) оперативний; 3) стратегічний. Відносний КК над АТ, як правило, забезпечується переходом у власність поглинача пакета акцій АТ, меншого, ніж 50% + 1 акція загальної кількості акцій АТ, які дають право голосу на її загальних зборах акціонерів (далі – Зборах). При цьому мають місце обставини, які дозволяють поглиначу обґрунтовано розраховувати на те, що йому вдасться зібрати повноважні Збори і на таких зборах рішення про обрання запропонованого поглиначами складу правління АТ буде прийняте простою більшістю голосів акціонерів (щонайменше 50% + 1 голосуюча акція), які беруть участь у таких Зборах. Зазвичай такий результат досягається за допомогою наступних способів: 1) домовленістю поглинача з низкою незалежних від нього акціонерів про консолідоване голосування по цьому пункту порядку денного Зборів; 2) наявністю у поглинача відповідних довіреностей на участь в голосуванні на Зборах, наданих низкою незалежних від нього акціонерів; 3) інертністю незалежних акціонерів (особливо ФДМУ чи іншого державного органу, який уповноважений управляти державним пакетом акцій АТ, якщо такий є), яка виражається в регулярній низькій явці акціонерів на Збори (що дозволяє зібрати кворум) та/або їх пасивності під час голосування на Зборах (що дозволяє набрати просту більшість голосів при голосуванні на). Оперативний КК над АТ досягається шляхом переходу у власність поглинача пакета акцій АТ, рівного чи більшого, ніж 50% + 1 акція, але меншого, ніж 60% + 1 акція. За умови, що йому вдасться зібрати повноважні Збори, поглинач гарантовано набирає просту більшість голосів при обранні запропонованого ним складу правління. Стратегічний КК над АТ можна умовно розділити на відносний, повний та абсолютний. Відносний стратегічний КК досягається, як правило, при переході у власність поглинача пакета акцій АТ, рівного чи більшого, ніж 60% + 1 акція, але меншого, ніж 75% акцій. Повний стратегічний КК встановлюється при переході у власність поглинача пакета акцій АТ, рівного чи більшого, ніж 75% акцій, але меншого, ніж 90% + 1 акція. Абсолютний стратегічний КК досягається при переході у власність поглинача пакета акцій АТ, більшого, ніж 90% акцій.

 

3 завдання – дайте визначення поняттям. (за кожну правильну відповідь Ви отримуєте 3 бали).

Кейрецу – це група компаній, об’єднаних спільними корпоративними правами на володіння і управління акціонерним товариством.

Модель корпоративного управління – систему управління корпорацією, яка має свої постійні специфічні риси основних елементів: інформаційної прозорості компаній, структури власності, особливостей корпоративного законодавства, форм та засобів фінансування.

Акції – це вид цінних паперів, що являє собою свідоцтво про власність на визначену частку статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства і надає її власнику (акціонеру) певні права, зокрема: право на участь в управлінні товариством, право на частину прибутку товариства у випадку його розподілу (дивіденд), а у випадку ліквідації — на частину залишкової вартості підприємства. Одночасно акція є одиницею капіталу, переданого акціонерами у користування акціонерному товариству.

 

4 завдання -Дайте відповідь на тестові запитання (за кожну правильну відповідь Ви отримуєте 2 бали.).

1. Пiдприємства якої галузi були приватизованi в процесi масової приватизацiї в Українi?




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.