Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Пристрої виведення мови.





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Вважається, що пристрої виведення є легшими в технічній і алгоритмічній реалізації. Загальний підхід при побудові таких пристроїв заключається в тому, що пристрій отримує сукупність кодів повідомлення, вони поступають на вузол конструювання повідомлення, опрацювання інформації з виходу якого поступає на синтезатор мови. Його виходи - це аналогові сигнали звукового частотного діапазону. Сигнал поступає на формувачі звукових акустичних коливань. Пристрої виведення мови можуть використовувати еталонні звукові описи і такі пристрої, називаються пристроями виводу мови із компілятивними синтезаторами. Звукові електричні сигнали можуть формуватись за кодами символів і такі пристрої отримали назву – пристрої виводу мови на основі формування елементарних звуків. Компілятивні пристрої вимагають пам’яті для еталонних звуків та слів. Засоби для опрацювання мовної інформації з початкових кодів мовної інформацїї повинні знайти адреси комірок пам’яті, де зберігаються мовні описи та передати цю інформацію на цифро-аналоговий перетворювач, потім – передати сигнал на акустичну систему. Такі пристрої вимагають великої кількості пам’яті і складних процессорних пристроїв при опрацюванні мовної інформації, однак безпосередньо синтезатори є досить простими.

Недолік: Складність переорієнтації на іншу мову. Еталонні описи мови можуть базуватися на аналогово-цифровому і цифрово-аналоговому програмуванні. Цей принцип отримав назву кодо-імпульсна модуляція. В такому випадку вимагається найбільше пам’яті і якість – найкраща. Для зменшення ємності пам’яті використовується кодування з лінійними передбаченнями, параметричне кодування, стиснення інформації за дельта-модуляцією. Використання такого кодування може зменшити ємність необхідної пам’яті від 20-30 раз, але якість виведення мови погіршується. Пристрої на основі формування елементарних звуків передбачають формування звукового електричного сигналу за кодом символу за допомогою спеціальних електронних схем. В цих схемах використовуються генератори в нижньому і високому звукових діапазонах, керовані фільтри, змішувачі, підсилювачі звукових сигналів. Всі ці пристрої синхронізуються в роботі і в часі, і на виході формується послідовність електричних сигналів, що поступають на акустичну систему. Складність цих пристроїв - в технічній реалізації і в забезпеченні синхронної роботи всіх елементів. Принципово такі пристрої можуть забезпечити досить високу якість виведення мови, досить легко налаштувати систему на виведення мови з різними алгоритмами.

Пошуки інших нових принципових рішень проходять в межах програми “Мовний комп’ютер”.

 

 

 

Системи та пристрої ,які мають імпульси аналогового синалу. 1

ЗОВНІШНІ ЗАПАМЯТОВУЮЧІ ПРИСТРОЇ (ЗЗП) 3

Магнітні ЗЗП.. 4

БАЗОВІ СПОСОБИ КОДУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ 5

З ПОВЕРНЕННЯМ ДО НУЛЯ (RZ) 6

БЕЗ ПОВЕРНЕННЯ ДО НУЛЯ (NRZ) 6

ФАЗОВЕ. 7

ЧАСТОТНЕ. 7

НАКОПИЧУВАЧІ НА ТВЕРДИХ МАГНІТНИХ ДИСКАХ (НТД) 7

Накопичувачі на гнучких маг дисках. 8

Накопичувачі на магнітних стрічках. 8

Накопичувач на магнітних барабанах. 8

Оптичні ЗЗП.. 10

Оптичні диски з можливісттю перезапису. 11

Напівпровідникові ЗЗП.. 12

Пристрої вводу/виводу текстової інформації . 12

Системи та пристрої в/в графічної інформації ( ГІ ) 16

Пристрої виведення ГІ 17

На електро-променевих трубках: 18

На рідких кристалах. 18

Відеоадаптери. 19

Пристрої введення мови. 21

Пристрої виведення мови. 21

 

Відеоадаптери

Для реалізації взаємодії між ядром комп’ютера та монітором. [...] Для полегшення організації взаємодії вже на ранніх стадіях викор. пристр. відображ. використ. стандарти, щодо взаєиод. між відео адаптер. і монітор. Ці стандарти постійно знаходяться в розвитку, починаючи від монохромн. адаптерів і закінчуючи відеоадаптерами SVGA. За структурою відеоадаптер складається з таких вузлів: вузел узгодження між системною магістраллю комп’ютера, спеціалізований процессор, відеопам’ять і вузол узгодження з монітором. Так як спосіб відображення інформації на екрані базується на піксельній технології, то основна задача відеоадаптера – формування для засвічення пікселя. Якщо врахувати, що сучасний монітор є кольоровим, то на кожний піксель необхідно 3 інформаційних слова, розрядність якого визначається кількістю градацій кольору. Якщо взяти розрядність кожного інформаційного слова (24 розряд.) по 3 слова, на кожен піксель, перемножити кількість пікселей в одному кадрі і взяти середню частоту зміни кадру 50 Гц, можна порахувати загальну продуктивність спеціалізованого процесора відеоадаптера. Для забезпечення необхідної продуктивності відеоадаптера використовуються спеціальні сигнали процесора, а також швидкодіюча пам’ять, спеціальні високопродуктивні внутрішні інтерфейси, двоходова пам’ять та інші схемотехнічні та структурні рішення. В сучасних відеоадаптерах можуть бути включені додаткові вузли щодо відображення телевізійної інформації, що розширює сферу застосування комп’ютерів. За рахунок використання сучасних мікроелектронних технологій, великих інтегральних схем, ефективних алгоритмів опрацювання інформації, ефективних структурних та схемотехнічних рішень сучасні відеоадаптери відповідають вимогам ринку. При доступній користувачу ціні, відеоадаптери мають всі необхідні технічні характеристики.

 

Пристрої введення-виведення мови.

Пристої вводу мови призначені для перетворення звуків мови в сукупність кодів, символи повного алфавіту для подальшого опрацювання цієї інформації. Пристрої виведення призначені для отримання від ядра комп’ютера сукупності кодів, символів та мовних повідомлень через звукові акустичні коливання. Забезпечення взаємодії користувача з комп’ютером однією з самих проблематичних завдань у сфері комп’ютерної техніки. Вважається що така взаємодія є найперспективнішою, однак досьогодні ця проблема не має ефективного розв’язку і такі пристрої поки що не мають масового застосування. Людська мова – звукові акустичні коливання, що мають певні амплітудні, частотні, фазові характеристики. Потужність цих коливань переважно визначається амплітудними характеристиками. Всі характеристики необхідно розглядати лише в комплексі. Частотний спектр мови лежить в звуковому діапазоні (від 50Гц-15КГц), хоча для високої якості звучання можуть бути і складові до 40 кГц, хоча людське вухо такі частоти не сприймає. Складність проблеми в тому, що є багато алфавітів за якими формується мова. Мова є сугубо індивідуальною характеристикою кожної людини, що має амплітудно-частотний характер. Звукові акустичні коливання розповсюджуються з різними характеристиками в залежності від характеру приміщень. Мовна інформація сприймається по різному, в залежності від відстані від людини, що говорить, та що сприймає. Ця проблема є складною для ефективного технічного розв’язку. Людську мову ділять на елементарні звуки. Є різні підходи до поділу на елементарні звуки. Один з них заключається в наступному: елементарним звуком вважають фонему, що ставлять у відповідність одному з символів алфавіту. Фонеми ділять на голосні і приголосні, дзвінки і глухі. Крім фонем розпізнають дифтонги. Це звуки, що виникли на переході від однієї фонеми до іншої. Кожен елемент звуку характеризується амплітудно-частотною характеристикою та має декілька резонансних частот або фомат (?), на які є різке збільшення амплітудної характеристики сигналу. Частотний спектр до 3,5 КГц є достатнім для забезпечення взаємодії користувача з комп’ютером.

 

Пристрої введення мови.

Такі пристрої розробляються давно, тому вже запроваджено деякі схемотехнічні та алгоритмічні удосконалення принципів, але вони не зазнають кардинальних змін. Суть принципів, що лежать в основі пристроїв введення мови така: звукові акустичні коливання мови перетворюються в електричні сигнали звукового діапазону, які за допомогою аналогових перетворювачів дискретизуються, опрацьовуються, формуються логічні описи мовних повідомлень, порівнюються з еталонними описами, що зберігаються в пам’яті пристроїв, і перетворюються в коди символів, в текстову інформацію. Для ефективного функціонування пристрою необхідне попереднє налаштування пристрою на певного користувача. Опрацювання звукових акустичних коливань вимагає складних алгоритмів і відповідно складних пристроїв. Крім цього пристрої мають узгоджуватись з програмним забезпечення, ОС. Всі ці проблеми гальмують масове поширення пристроїв введення звуку.

Аналогово-цифрове перетворення повинне мати певний період дискретизації і частоту (10 КГц). Для більш якіснішого прийому звукової інформації цю частоту збільшують до 50 КГц. Це покращує якість сигналу, але і вимагає більших затрат на пам’ять.

Пристрої виведення мови.

Вважається, що пристрої виведення є легшими в технічній і алгоритмічній реалізації. Загальний підхід при побудові таких пристроїв заключається в тому, що пристрій отримує сукупність кодів повідомлення, вони поступають на вузол конструювання повідомлення, опрацювання інформації з виходу якого поступає на синтезатор мови. Його виходи - це аналогові сигнали звукового частотного діапазону. Сигнал поступає на формувачі звукових акустичних коливань. Пристрої виведення мови можуть використовувати еталонні звукові описи і такі пристрої, називаються пристроями виводу мови із компілятивними синтезаторами. Звукові електричні сигнали можуть формуватись за кодами символів і такі пристрої отримали назву – пристрої виводу мови на основі формування елементарних звуків. Компілятивні пристрої вимагають пам’яті для еталонних звуків та слів. Засоби для опрацювання мовної інформації з початкових кодів мовної інформацїї повинні знайти адреси комірок пам’яті, де зберігаються мовні описи та передати цю інформацію на цифро-аналоговий перетворювач, потім – передати сигнал на акустичну систему. Такі пристрої вимагають великої кількості пам’яті і складних процессорних пристроїв при опрацюванні мовної інформації, однак безпосередньо синтезатори є досить простими.

Недолік: Складність переорієнтації на іншу мову. Еталонні описи мови можуть базуватися на аналогово-цифровому і цифрово-аналоговому програмуванні. Цей принцип отримав назву кодо-імпульсна модуляція. В такому випадку вимагається найбільше пам’яті і якість – найкраща. Для зменшення ємності пам’яті використовується кодування з лінійними передбаченнями, параметричне кодування, стиснення інформації за дельта-модуляцією. Використання такого кодування може зменшити ємність необхідної пам’яті від 20-30 раз, але якість виведення мови погіршується. Пристрої на основі формування елементарних звуків передбачають формування звукового електричного сигналу за кодом символу за допомогою спеціальних електронних схем. В цих схемах використовуються генератори в нижньому і високому звукових діапазонах, керовані фільтри, змішувачі, підсилювачі звукових сигналів. Всі ці пристрої синхронізуються в роботі і в часі, і на виході формується послідовність електричних сигналів, що поступають на акустичну систему. Складність цих пристроїв - в технічній реалізації і в забезпеченні синхронної роботи всіх елементів. Принципово такі пристрої можуть забезпечити досить високу якість виведення мови, досить легко налаштувати систему на виведення мови з різними алгоритмами.

Пошуки інших нових принципових рішень проходять в межах програми “Мовний комп’ютер”.

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.