Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

RAID-масиви





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

RAID-схема складається з 7 рівнів — від нульового до шостого. Ці рівні не мають ієрархічної структури, але визначають різну архітектуру з наступними загальними характеристиками.

а) RAID — це набір фізичних дисків, що розглядаються операційною системою як єдиний логічний дис

б) Дані розподілені по фізичних дисках масиву.

в) Надмірна місткість дисків використовується для зберігання контрольної інформації, що гарантує відновлення даних у разі відмови одного з дисків.

Друга і третя характеристики різні для різних рівнів RAID. Забезпечує можливість одночасного доступу до даних з різних дисків. Це істотно підвищує ефективність вводу-виводу і дає можливість поступового нарощування місткості масиву.

Унікальність запропонованої технології полягає в ефективному використовуванні надмірності. Завдяки наявності великої кількості дисків підвищується продуктивність, але збільшується вірогідність збоїв. У зв'язку з цим RAID передбачає зберігання додаткової інформації, що дозволяє відновлювати дані, загублені унаслідок збійної ситуації.

 

Пристрої.

Найпоширеніші засоби машинного зберігання даних, використовувані в персональних комп'ютерах: — це модулі оперативної пам'яті, а також тверді диски (вінчестери), дискети (гнучкі магнітні диски), cd або DVD диски, а також пристрої флеш-пам'яті.

Комп'ютерна пам'ять забезпечує підтримку однієї з найважливіших функцій сучасного комп'ютера, — здатність тривалого зберігання інформації. центральним процесором і пристрій, що запам'ятовує, є ключовими ланками так званої архітектури фон Неймана, — принципу закладеного в основу більшості сучасних комп'ютерів загального призначення.

Перші комп'ютери використовували пристрої, що запам'ятовують, виключно для зберігання оброблюваних даних. Їхні програми реалізовувалися на апаратному рівні у вигляді жорстких заданих виконуваних послідовностей. Будь-яке перепрограмування вимагало величезного об'єму ручної роботи з підготовки нової документації, перекомутації, перебудови блоків і пристроїв і т. п. Використання архітектури фон Неймана, що передбачає зберігання комп'ютерних програм і даних в загальній пам'яті, корінним чином змінило ситуацію.

Система зберігання інформації в сучасному цифровому комп'ютері заснована на двійковій системі числення. числа, текстова інформація, зображення, звук, відео та інші форми даних представляються у вигляді послідовностей бітових рядків або бінарних чисел, кожне з яких складається зі значень 0 і 1. Це дозволяє комп'ютеру легко маніпулювати ними за умови достатньої ємності системи зберігання. Наприклад, для зберігання невеликої розповіді досить мати пристрій пам'яті загальним об'ємом всього лише близько 8 мільйонів бітів (приблизно 1 Мегабайт).

До теперішнього часу створено безліч різноманітних пристроїв, призначених для зберігання даних, багато з яких засновано на використанні різноманітних фізичних ефектів. Універсального рішення не існує, кожне має ті або інші недоліки. Тому комп'ютерні системи зазвичай мають кілька видів систем зберігання, основні властивості яких обумовлюють їх використання і призначення.

Мере́жа зберіга́ння да́них (МЗД) (англ. Storage Area Network (SAN)) — архітектурне рішення для підключення зовнішніх пристроїв зберігання даних, таких як дискові масиви, стрічковібібліотеки, оптичні накопичувачі, до серверів таким чином, щоб операційна система розпізнала підключені ресурси як локальні.

SAN (storage area network)– мережа зберігання даних. Використовується для побудови масштабованої, відмовостійкої і високопродуктивної мережі зі СЗД. Використання технології Fibre Channel, як основного середовища передачі даних в SAN, дозволяє підприємствам вирішувати важливі завдання, включаючи наступні:

· Поділ обчислювальних ресурсів (серверів) і ресурсів зберігання даних. Поділ ресурсів за функціональною ознакою дозволяє гнучко нарощувати і незалежно перерозподіляти наявні ресурси кожної з підсистем;

· Досягнення найвищої продуктивності (до 8 Гб/с) і відмовостійкості системи зберігання даних при збереженні вражаючої масштабованості;

· Централізація і простота управління всіма СЗД, що утворюють SAN;

· Ефективне управління величезним обсягом даних, розміщених на масивах SAN;

· Розвантаження мережі загального користування (LAN) шляхом переносу інтенсивного трафіку введення-виводу у виділену мережу (SAN);

· Ефективне резервне копіювання і відновлення даних;

· Організація катастрофостійких систем, завдяки властивій технології SAN можливості побудови географічно розподілених сховищ даних з відстанню між ними до 100 км при використанні оптичного кабелю.

NAS (network attached storage) – система зберігання, що підключається прямо до мережі Ethernet. Пристрою NAS являють собою комбінацію СЗД і сервера зі спеціалізованою операційною системою, до якого вона підключена. Пристрої типу NAS надають клієнтам доступ тільки на рівні файлової системи з використанням різних протоколів доступу (TCP/IP, CIFS, NFS, FTP, TFTP і ін.), а також можуть виступати як iSCSI-target. Пристрої NAS добре підходять для використання в гетерогенному середовищі, де необхідний швидкий файловий доступ до даних багатьох клієнтів одночасно. До того ж архітектура NAS забезпечує відмінну надійність і гнучкість управління разом із простотою обслуговування.

Накопичувачі на твердих та гнучких магнітних дисках. Голівки, доріжки, циліндри, треки та сектори. Форматування диска, запис та зчитування інформації. Формат сектору. Магнітооптичні диски.

Накопичувачі на гнучких магнітних дисках.Гнучкі магнітні диски (ГМД) використовуються для зберігання невеликих обсягів інформації та для її перенесення з одного комп’ютера на інший. А також для зберігання архівних копій та інформації, що не використовується постійно на комп’ютері. Вони складаються з носія – дискети, і приводу, що називається дисководом.

Дискета являє собою тонку пластикову основу (диск), на яку напилена магнітна речовина. Для захисту від пилу та ушкоджень основу поміщено в жорсткий квадратний футляр, усередині якого вона може вільно обертатися. Всередині пластини міститься отвір, за край якого механізм дисковода захоплює дискету і обертає її всередині футляра зі швидкістю 360 об/хв. Дискети характеризуються діаметром і ємністю. Виробники дискет прагнуть зменшити їхній діаметр та збільшити ємність. Перші дискети були восьмидюймовими, потім з’явилися п’ятидюймові і тридюймові (3,5 дюйма) Зараз використовуються в основному тридюймові дискети.

На сучасних дискетах магнітний шар наноситься з обох боків основи. Як правило, на дискетах є позначки, що вказують на те, скільки сторін дискети можна використовувати для зберігання інформації: SS – однобічна дискета, DS – двобічна дискета. Останнім часом однобічні дискети практично не використовуються. За кількістю інформації, яку можна зберегти, дискети також поділяються на два типи: HD – висока щільність, DD – подвійна щільність. На дискету HD вміщується більша кількість інформації, ніж на дискеті типу DD.

Сучасні тридюймові дискети, як правило, є дискетами типу DS/НD, що означає двобічна, подвійної щільності, та розраховані на зберігання 1,44 Мбайт інформації.

У гнучкого диска дві сторони, на яких по 80 доріжок, на кожній доріжці по 18 секторів. Розмір кожного сектора 512 байт (0,5 Кб). Отже ємність такої дискети 2 х 80 х 18 х 0,5 = 1440 Кб або 1, 44 Мб.

На дискеті є металева пластинка, яка закриває вікно зчитування/запису, доки дискета не вставлена в дисковод. Така конструкція дискети захищає дані, забезпечує збереження носія та є зручною для користувача. Для захисту від запису є спеціальна пластмасова пластинка, що закриває чи відкриває отвір на футлярі. Коли вікно відкрите, диск захищений від запису, а коли закрите, він не захищений від запису.

Будова приводу (дисководу) для дискет схожа на будову приводу жорсткого диска. Проте, на відміну від приводу для жорсткого диска, швидкість двигуна, що обертає дискету, менша і залежить від типу дискети. Дуже важливо вставляти в дисковод правильно. Дискету вставляють у щілини дисковода ковзною металевою пластиною вперед, так, що пристрій для фіксації дискети на обертальному стержні знаходиться знизу, і підштовхують її вперед до повного входження в щілину. Щоб вийняти дискету з дисковода, досить натиснути на кнопку викиду дискети з дисководу. Дискета автоматично трішки висувається вперед і її можна легко дістати

 

Накопичувачі на жорстких магнітних дисках.Майже всі ПК мають накопичувачі на жорсткому магнітному диску.Жорсткий магнітний диск (ЖМД або вінчестер) є основним типом носіїв для тривалого зберігання інформації, призначений для постійного зберігання інформації, що використовується при роботі з комп’ютером. Він розташований всередині системного блока, складається з декількох магнітних дисків і має дуже велику ємність. На вінчестер записується найважливіша для роботи комп’ютера інформація – програми управлінням ПК, операційна система, прикладні програми.

Перший жорсткий диск розробила фірма ІВМ у 1973р. Він міг зберігати лише 16 Кбайт інформації. Цей диск мав 30 доріжок, кожна була поділена на 30 секторів. За аналогією з автоматичними гвинтівками, що мають калібр 30/30, жорсткі диски почали називати вінчестерами. Сучасні диски можуть мати можуть мати ємність до 100 Гбайт.

Зазвичай вінчестер має від одного до п’яти або більше оброблених з високою точністю керамічних чи алюмінієвих пластин (дисків), на які нанесено спеціальний магнітний шар. Це носій інформації. Диски закріплені через однакові проміжки на вертикальному стержні - осі і поміщаються в герметичний корпус. Стержень з дисками з високою швидкістю обертається двигуном навколо своєї осі. Над поверхнею кожного диска рухається голівка зчитування/запису, що забезпечує швидкий доступ до будь-якої ділянки даних. Головки зчитування/запису є найважливішою частиною будь-якого накопичувача (а точніше, його приводу). Чим більше швидкість обертання, тим швидше зчитується інформація.

Є ще одне поняття, пов’язане з вінчестером, - циліндр. Циліндр – це сукупність доріжок, розташованих одна під одною на всіх робочих поверхнях диску.

Час доступу до інформації, що міститься на жорсткому диску, вимірюється в мілісекундах, що набагато довше, ніж час доступу до інформації в оперативній пам’яті. Для прискорення обміну інформацією між оперативною пам’яттю та жорстким диском використовується механізм кеширування.

Магнітооптичний диск.Магнітооптичний диск - комбінований тип машиночитаємого документа, що вміщує в собі магнітний та оптичний способи запису та відтворення інформації. Найбільш поширені (з 1994 року) магнітооптичні диски, що складаються з різних комбінацій гнучкої магнітної дискети, жорсткого та оптичного дисків. Важливою перевагою являється підвищена надійність зберігання інформації (близько 10 років без перезапису).

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.