Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Вторинної номінації



Вторинна номінація наукових понять відбувається шляхом використання метафори та метонімії. Підставою для метафоричного переносу є функційна схожість, подібність зовнішнього вигляду, а також поєднання цих ознак. Метонімія використовувалася при перенесенні назви одного поняття на інше, яке перебувало з ним у відношенні асоціації за суміжністю. Термінотворення семантичним способом відбувається на основі наявних у мові номінативних засобів: раніше сформованих терміносистем, а також загальновживаних слів.

Вторинна номінація наукових понять – давнє лексико-семантичне явище, в основі якого лежить переосмислення значення існуючого в мові слова і надання йому нового значення. Військові найменування ще давньоруських часів свідчать про застосування метафоризації як семантичного способу термінотворення. Уже тоді існували такі метафоризовані назви, як перо(у стріли), ядро(кам’яне), баран(засіб для руйнування стін), крило(полку, дружини), хобот(кінський хвіст як знак військової заслуги). Військова термінологія часів козаччини засвідчує тривалість у віках семантичного способу термінотворення, що ґрунтується на взаємозв’язку і взаємообміні між загальнонародним лексиконом і словником науки. На основі переосмислення значення, семантичної структури загальновживаного слова, біологічної номенклатурної назви чайка (морський водоплавний птах) утворився історичний термін чайка – бойовий довбаний човен запорізьких козаків з вітрилами і веслами.

Існування закономірностей семантичних переходів чітко простежується при дослідженні термінів документознавства та їх аналогів у найдавніших терміносистемах: соматичній, біологічній, астрономічній, ентомологічній, геологічній, географічній, а також термінів фізіології, психології, нумізматики, військової справи, мінералогії. Ці термінології були вихідною основою для формування документознавчих термінів. Численність термінологій, на основі яких відбувалися семантичні трансформації у документознавчу термінологію, зумовлена тим, що порівняно з багатьма терміносистемами документознавча термінологія, свідоме формування якої відбувалося починаючи з кінця ХІХ століття, відображає значно пізніший етап у розвитку наукової думки..

Національні семантичні переходи утворюються за допомогою автохтонних засобів та семантичних запозичень. У реалізації інтернаціональних переходів значень беруть участь адаптовані в українській мові лексичні запозичення, які в сучасних європейських мовах-продуцентах утворені шляхом семантичного переосмислення слів греко-латинського походження (антологія, папірус, пергамент, інкунабула, кодекс, лібрето, маргіналія, фронтиспіс, мемуари, бібліотерапія) та слів національних мов (газета, рейтер, буклет). На думку Д.О. Лотте, сучасних українських дослідників, терміни, утворені шляхом калькування, могли з'явитися при відповідних умовах і в своїй мові та бути виявом паралельних семантичних процесів у різних мовах [186, с.12; 222, с.44]. У документознавчій термінології до таких можуть належати: манускрипт-рукопис, бібліофіл-книголюб, джерело інформації.

Дослідження української документознавчої термінології, зіставлення з термінами споріднених слов'янських та ряду західноєвропейських мов (передусім англійської, німецької, французької) дає підстави твердити, що явище переходу соматичних термінів у документознавчі є закономірністю. Семантична трансформація соматичних термінів у документознавчу термінологію відбувалася не тільки на етапі її становлення, але й продовжується зараз, що є притаманне іншим терміносистемам, зокрема політехнічній [222, с.92].

Однією із найпродуктивніших моделей номінації в УДТ є номінація нових понять словами, утвореними внаслідок семантичного переходу соматичний термін ® документознавчий термін: голова ® заголовок, голова. В українській, інших споріднених та неспоріднених мовах він реалізований як власномовними, так і іншомовними засобами. Появу цієї семантичної паралелі спричинила схожість за функцією - призначення бути основним, першим елементом у бібліографічному записі, предметній рубриці, тексті книги. Так, термін заголовок є компонентом цілого ряду термінів-словосполучень: заголовок бібліографічного запису, заголовок індивідуального автора, заголовок колективного автора, заголовок предметної рубрики, заголовок в аналітичному описі, заголовок в монографічному описі, заголовок додаткового запису, заголовок видання.Зазначені терміни введені в 1980-х роках стандартом "Складання бібліографічного опису". Державним стандартом України 2394-94 визнані нормативними терміни: заголовок, авторський заголовок, предметний заголовок, заголовок уніфікованої назви, траса заголовків, заголовок форми, що підтверджує тенденцію використання семантичних переходів з соматичної термінології у документознавчу в сучасних умовах. Від терміна заголовокутворилося ряд похідних: надзаголовок, підзаголовок, заголовний (заголовна літера, заголовний дескриптор), надзаголовний (надзаголовні дані), підзаголовний (підзаголовні дані).

Семантичний перехід голова ® заголовок, реалізований автохтонними засобами, характерний і для термінологій інших мов, наприклад, рос. заголовок, п. naglówek,ч. záhlavi,болг. заглавие.На міжнародний характер цього семантичного переходу вказує номінація еквівалентних стандартизованих термінів-словосполучень в інших національних мовах: укр. заголовок бібліографічного запису, нім. Kopf der Titelaufnahme, англ. heading.

Семантична аналогія за функцією голова® голова(здатність бути початковим, основним у чому-небудь) була основою для використання похідного прикметника головнийу термінах-словоспо­лу­чен­нях головна довідкова картотека, головний титульний аркуш. Цей перехід властивий і німецькій термінології - Hauptkatalog(укр. генеральний каталог).

Відкрите чоло, що є верхньою частиною обличчя людини, асоціюється з книжковою ілюстрацією (портрет автора, головного героя книги, малюнок, карта, фотокартка), яка вміщується на лівому боці розвороту титульного аркуша і тому є чільним елементом книги. Ця асоціація обумовила семантичну паралель за схожістю функцій чоло - фронтиспіс (лат. frons,род. відм. frontisчоло, передня сторона і spicioдивлюсь). Ця паралель запозичена з французької терміносистеми - frontispice.

Передня частина голови людини порівнюється з лицевим боком картки, внаслідок чого шляхом семантичного переходу утворюється термін-словосполучення лицевий бік картки.

Метонімія виявляється у переході назви органа людини на назву предмета, процесу, які перебувають у відношеннях суміжності. Перехід значень око® очний, наочний, наочність, заочний ґрунтується на фізіологічній здатності ока сприймати зображення і особливостей документознавчих понять, які пов'язані з процесом бачення, безпосередньої дії чи сприйняття зором. Він реалізований для позначення бібліотечних процесів - заочне комплектування, очне комплектування; видів видань - наочний посібник;якісної характеристики видань - наочність, унаочнення.

Рукотворність первісних пам'яток писемності лягла в основу метонімічного переходу соматичний термін ® книгознавчий термін, реалізований іншомовними або власномовними засобами від слова рука:укр. манускрипт (лат. manysрука, scriboпишу), фр. manuscrit, англ. manuscript, рос. манускрипт; укр. рукопис, нім. Handschrift, п. rękopis,рос. рукопись.Зазначений перенос трапляється у ряді термінів-словосполучень у прикметниковій формі: рукописний документ, рукописна книга, рукописний збір, ручний пошук, перфокарта ручного користування, ручний відбір, власноручний підпис та ін.

Активне використання картотек, частини фонду у навчанні та роботі стало ґрунтом для асоціації у семантичному переході рука®підручник, посібник.Від них утворилися прикметники підручний, підсобний, що вживаються у термінах-словосполученнях при стрижневих словах каталог, картотека, фонд. Семантичний перехід рука - підручник, посібникзафіксований у інших мовах: англ. manual, guidance manual,фр. manual, manual pratique, manual de conversation.

Наведені приклади творення документознавчих термінів на основі семантичних переходів дають підстави вважати метафоричність та метонімічність міжнародними засобами найменування спеціальних понять.

Сприйняття книги читачами (потреба в читанні, читацькі інтереси, звички), вплив на психологічні процеси людини при читанні (увага, мислення, уява, емоції тощо) стало семантичною основою для введення у документознавчу термінологію терміноелементів, притаманних медицині, психології.

Термін бібліотерапія(гр. biblionкнига,therapeiaлікування) утворений внаслідок семантичної паралелі терапія ® бібліотерапіяза схожістю функцій (медичне лікування і лікувально-психологічний вплив спеціально підібраної літератури на хворих). Цей перехід, зокрема, притаманний англійській мові - bibliotherapy.До цієї ж групи термінів можна віднести терміни-композити, другий компонент яких метафорично відтворює ставлення читачів до книги, що має психологічне підґрунтя: бібліолатрія (гр. biblionкнига, latreiaпоклоніння, культ) - найвище шанування святих або богословських книг, зокрема Біблії, Корану; бібліофілія, бібліофільство, бібліофіл(гр. biblionкнига,philiaлюбов) - потяг до книги і збирання рідкісних та цінних видань; бібліофобія(гр.biblionкнига і phobosстрах)-ненависть, нелюбов до книги.

Терміни бібліоманія, бібліоман(гр. biblionкнига, mania безумство) утворилися шляхом розширення семантики поняття хворобливого стану психіки, для якого характерне зосередження свідомості і почуттів на одній ідеї (СУМ) і крайнього захоплення книгозбиранням, яке виходить за межі здорового глузду. У цьому негативному значенні терміни бібліоман, бібліоманіябули введені у книгознавчу термінологію за назвами художніх творів та їх персонажів (Ш. Нодье "Бібліоман" (1831), Г. Флобер "Бібліоманія" (1836), А. Сим "Книголюбы и книгокрады" (1903). Сучасне їх вживання для позитивної характеристики людини та її діяльності свідчить про розвиток семантики термінів, що дає підстави вживати їх синонімами до термінів бібліофіл, бібліофілія, книголюб, книголюбство з різними відтінками міри захоплення книгозбиранням, читанням тощо.

Метафора була використана для творення близького за значенням до них терміна бібліотаф(гр.biblionкнига,taphosпоховання, могила), - тип бібліомана, у якого інстинкт власника набув гіпертрофованої форми.

Низка термінів інформатики, бібліотечної справи утворився шляхом семантичної деривації від фізіологічного терміна старіння,що позначає здатність змінювати свої форми і властивості під впливом фізико-хімічних умов або з плином часу (СУМ). Ці терміни утворилися внаслідок схожості за функцією: старіння інформації(зниження інтенсивності використання конкретного джерела інформації через втрату нею актуальності, появу нової інформації), застарілий документ, застаріла інформація, відбір застарілих документів.

Терміни, утворені шляхом семантичного переосмислення слів на позначення зовнішніх почуттів - зору, слуху, смаку, - притаманні термінологічним підсистемам читачознавства, бібліографознавства, інформатики.

Паралель смак®читацький смаквиникає внаслідок семантичного ототожнення фізіологічної реакції організму на подразнення і здатності читача до естетичної оцінки прочитаного.

Творення ряду термінів бібліографії, інформатики, назв технічних засобів на позначення понять, пов'язаних із сприйняттям зором, слухом, відбувається за допомогою автохтонних та іншомовних джерел, зокрема греко-латинських відео(лат.videoбачу),аудіо(лат. audireслухати): аудіокасета, аудіоповідомлення, відеозапис, відеограма, відеофонограма, відеокасета, де візу; конспект (лат. conspeсtusогляд), рецензія(лат.receаnsioогляд); огляд (компонент 7 термінів),бібліографічний огляд(компонент 27 термінів); оглядова інформація, оглядове видання.

Семантична трансформація за подібністю функцій терміна пам'ять (здатність живої істоти запам'ятовувати, зберігати і відтворювати у свідомості минулі враження, а також саме запас вражень - СУМ) у терміносистемах книгознавства та інформатики реалізована іншомовними та власномовними засобами: мемуари(фр. mémoiresвід лат. memoriaпам'ять), меморіальне видання (від лат. memorialisпам'ятний), книга-меморіал(наприклад, про голодомор в Україні у 1930-х роках); пам'ятка(різновид методичного документа), календар знаменних і пам'ятних дат. Здатність технічних засобів - комп'ютерів зберігати і відтворювати інформацію, у т.ч. наукову, спричинила використання лексеми пам'ятьпри творенні термінів науково-інформаційної діяльності - пам'ять (адресована, асоціативна, буферна, зовнішня, оперативна, основна, надоперативна, файлова), запам'ятовувач (оперативний, довготривалий, зовнішній, буферний, адресований, асоціативний), ємність запам'ятовувача, зона запам'ятовувача, комірка запам'ятовувача.

Семантичний перехід пам'ять ® пам'ять, запам'ятовувач притаманний також і західноєвропейським термінологіям, в яких, зокрема в англійській, паралельно вживаються як терміни-латинізми, так і їх власномовні еквіваленти: укр. пам'ять -англ.memory (пам'ять), storage(зберігання, сховище, накопичувач), store(запас), фр. mémoiri;укр. запам'ятовувач -англ. storage, store, memory, file(1. реєстр, картотека; 2. зберігати у певному порядку), фр. mémoiri.

Семантична співвіднесеність термінів автохтонного походження з аналогічними відповідниками в іншомовній термінологічній системі є закономірним явищем, оскільки наукові знання мають загальнолюдський, інтернаціональний характер.

Збирання плодів, насіння, коріння - одне з найдавніших занять людини. Порівняння зібраних кращих зразків рослин з найвизначнішими художніми творами стало грунтом для метафоричного переосмислення слів квітка-збираю(гр. anthos - lego) і творення терміна антологія(збірка кращих поезій, новел, оповідань різних авторів).

Семантична структура слова ядро,що є компонентом терміна-словосполучення ядро бібліотечного фонду,охоплює вихідне загальновживане і декілька похідних термінологічних значень у геології, фізиці, біології, військовій справі. Бібліотечне поняття, номіноване терміном ядро бібліотечного фонду- обов'язковий мінімум найцінніших в науковому, художньому відношенні видань та інших матеріалів, що відповідають профілю бібліотеки, асоціюється з біологічним поняттям "внутрішня частина плоду (горіха, зерна, насіння), покрита оболонкою або шкарлупою (СУМ). На семантичне запозичення терміна ядросаме з біологічної термінології вказує інший бібліотечний термін - зав'язок бібліотечного фонду, який паралельно вживався у 20-х роках.

Схожість за функцією кореня (утримує всю рослину, закріпившись в землі) і частини палітурки (місце зшиття аркушів книжки, зошита) викликало семантичний перехід корінь - корінець книги (сторінки, квитанції) - частина аркуша, що залишається після виривання його з книги), а також корінцеве поле(частина сторінки, яким вона вшита в корінець).Термін корінець книги, який позначає частину палітурки, що закриває місце зшиття, має синонім - спинка книги,утворений за зовнішньою і функційною схожістю із спиною (бути ззаду і підтримувати книгу у вертикальному положенні, об'єднувати сторінки в єдине ціле).

На зовнішній подібності листка - плоскої, тонкої пластини, що тримається черешком на пагоні гілки, ґрунтується семантичний перехід листок - листівка(видання обсягом переважно в 1 аркуш, призначене для наліплювання). Переосмислення значення цього біологічного терміна притаманний і французькій термінології: feuilleлисток рослини і листок (аркуш), газета; feuille volante -аркушеве видання.

Порівняння з рослинами, грибами, що ростуть укупі, методу групування в одному місці всіх бібліографічних описів праць певного автора, творів про нього в бібліографічних посібниках та каталогах стало основою для творення бібліотечних термінів персональне гніздо, авторське гніздо, абетково-гніздова будова.На зовнішній подібності (заглибленість) та спорідненості за функцією (здатність щось містити в собі) ґрунтується семантичний перехід пташине гніздо ® гніздо каталогової шафи.

Джерелом творення назв ряду книгознавчих понять є біологічні терміни, що позначають частини рослин - стебло, луб. Використання матеріалів рослинного походження для створення найдавніших пам'яток писемності зумовила метонімічний перенос "матеріал-виріб": папірус(лат.papyrusвід гр. pápyros) - рослина і давні рукописи на матеріалі, виготовленому із стебел папірусу. В українській та інших національних термінологіях термін папірусстав твірною основою терміна-композита на позначення історико-філологічної дисципліни, яка вивчає античні тексти, написані на папірусі: укр. папірологія, англ. papyrologu,нім. Papyruskunde, Papyrusfunde, Papyrusforschung.

Назва породи дерева бук(гот. bōka,двн.buohha), на дощечках або паличках якого у германців накреслювалися письмена, в західноєвропейських мовах стала основою термінів нім. Buch книга,фр.bouquinстаровинна книга, bouqunisteбукініст. В українській мові від терміна букіністутворився прикметник букіністичний,який входить до складу термінів-словосполучень: букіністична книга, букіністична крамниця, букіністична торгівля.

Термін бібліотекачерез мови-посередники польську (biblioteka) і латинську (bibliothēca)успадкований з грецької - bibliothēkē,де biblion -книга і thēkē -сховище. Грецьким словом biblionназивали також стебло папірусу. Biblionв свою чергу походить від назви сирійського порту Бібл, звідки греки завозили папірус. Таким чином, семантичний процес перенесення ознаки з одного поняття на інше відбувався за моделлю: топонім ® ботанічний термін ® бібліотечний термін.

Запозичений з класичних мов термін бібліотекапритаманний переважній більшості європейських мов: нім. Bibliothek, фр. bibliothèques,ісп. biblioteca,іт. biblioteca, рос.библиотека,ч.biblioteka. Слово biblionстало компонентом численних міжнародних термінів-композитів і словосполучень, зокрема укр. бібліографія, фр. bibliographie, нім. Bibliographie, англ. bibliography,уг.bibliografia, п. bibliografia,схв.библиографиjа,рос.,болг.библиография, бр.бібліяграфія,ч.bibliografie.

Аналогічно у латинській мові утворилися назви книги - liber, книгосховище - librarium(лат.liber, libriлуб, лико). Латинська основа простежується в англійській термінології library(бібліотека), італійській libre(книжка). З цією самою основою існує ряд термінів і в українській термінології: лібрето(іт. librettoбукв.книжечка-короткий виклад змісту опери, балету, оперети) та екслібрис(лат. ex librisз книг).

Поняття, означуване терміном кодекс(лат.codexобрубок дерева), та похідні від нього - книга-кодекс, кодикологія, кодикографія,бере початки від поліптиха- комплекту скріплених між собою дерев'яних табличок, вкритих шаром воску. У сучасній терміносистемі термінами кодекс, книга-кодекс позначають найпоширенішу форму книги. Наведений семантичний перехід притаманний іншим мовам: англ.сodex,рос. кодекс, кодикология.

Етимологічний словник української мови вказує на декілька версій походження слова книга, одна з яких свідчить про його слов'янське походження. Ця назва утворена на позначення дерев'яних дощечок для письма від російського слова кнея (ліс), давньоруського кнѣсъ(коник на даху) або від слова kъn-,спорідненого з ч.kmen(стебло, стовбур), і суфікса -iga.

Частина книгознавчих термінів, пов'язаних з технікою виготовлення старовинних книг із шкіри тварин, утворилася шляхом переосмислення зоологічних термінів. Основою таких назв є метонімічний перехід назви матеріалу на виріб: пергамент (спеціально оброблена шкіра молодих тварин) ® пергамент (давній рукопис, виготовлений на шкірі). "Этимологический словарь русского языка" М. Фасмера, "Словник іншомовних слів" свідчать, що термін пергамент(шкіра тварин) походить від назви міста Пергам(гр. Pergamos) у Малій Азії, де у 2 ст. до н. е. вперше було використано шкіру тварин як матеріал для письма. Таким чином, утворилася низка семантичних переходів: топонім ® зоологічний термін ® книгознавчий термін. В українську термінологію термін пергаментзапозичено з німецької - Pergament.

Покриття сучасних книг, виготовлене з бавовняно-паперової тканини, отримало назву ледерин,що походить від німецького слова léder(шкіра). Імітація зовнішньої подібності шкіри зумовила назву синтетичного матеріалу.

Термін метеликвживався у книгознавстві на початку 20 ст. для позначення популярних, дешевих книг для народу, а також листівок [97, с. 60]. Біологічні особливості комахи метелик- короткотривалість життя, легкість пересування у просторі, - стали основою метафоричної трансформації - метелик®метелик -синоніма до термінів видання тимчасового користування, листівка, аркушеве видання. У наш час цей термін повертається у значенні популярного, невеликого за обсягом видання, призначеного для широких кіл читачів [362]. Аналогічний семантичний перехід спостерігається у французькій мові - papillon(метелик; листівка, вкладень), англійській leaflet(листок рослини; листівка, брошура), німецькій - Flúgblatt(букв. листок, що летить). У книгознавстві у 20-х роках існував термін летючка(калька з німецької мови), який зафіксовано у німецько-українському словнику З. Кузелі і Я. Рудницького.

Основою вторинної номінації в УДТ були також терміни мінералогії, геології, географії та інших наук.

Технологічне використання каменю (вапняку) для виготовлення друкарської форми спричинило метонімічний перехід грецької назви матеріалу знаряддя праці (гр.Lithosкамінь) на виріб: літографія, автолітографія, літографоване видання.

Схожість за функцією (рух великої маси чого-небудь в одному напрямку) викликала семантичну аналогію між географічним поняттям, названимпотік, і поняттями інформатики. Рух інформації від утворювача до користувача і навпаки уподібнюється стрімкій течії - потоку: документально-інформаційний потік, інформаційний потік(висхідний, низхідний, вхідний, вихідний). Схожість властивостей потоку і окремих ознак бібліографічних понять (змінність, співвідносність з певним часом) зумовила використання похідного від слова потік - поточнийу значенні "пов'язаний із сучасним моментом", "який відбувається у цей час" у ряді термінів-словосполучень: поточний бібліографічний посібник (огляд, список, огляд), поточна бібліографія, поточна інформація, картотека поточного комплектування, поточний облік. Семантичний перехід потік®потік, поточнийвластивий іншим європейським мовам: нім. Laufendes bibliographisches Verzeichnis,англ. current bibliographic index,фр. index bibliographique courant, укр. поточний бібліографічний покажчик.

Слово джерелоу загальновживаній мові та в географічній термінології позначає "потік води, утворений внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі" (СУМ). У терміносистемі бібліотечної справи воно є складовою частиною термінів-композитів та словосполучень, утворених шляхом семантичного переходу за схожістю функцій (те, що є початком чого-небудь): джерело комплектування (централізоване, місцеве), джерело книгопостачання, джерело інформації, джерело бібліографічних відомостей, джерело фінансування; бібліографічне джерелознавство; бібліографічне першоджерело.Семантичний перехід джерело®джерело, посиланняпритаманний і німецькій термінології:Bibliographische Quellenangabe(нім. Quellenджерело) - український відповідник терміна бібліографічне посилання.

Метафоричний перехід значень поле ® поле, крайреалізується в терміні іншомовного походження маргіналія(лат. marginalis той, що перебуває на краї, від margoкрай, поле). Це запозичення з німецької мови (Mаrginal), охоплює кілька значень, основним елементом яких є наявність заміток, тлумачень незрозумілих слів, позначок читачів, текстової рубрикації, зроблених на полях сторінок рукописів чи винесених за формат шпальти.

Зовнішня схожість реалій стала підґрунтям для семантичного переходу окремих астрономічних термінів у документознавчу терміносистему:зірка ® астериск, астронім.Друкарським знаком у формі зірочки - астериском(гр.asteriscosзірочка, від astērзірка) позначаються примітки. Три астериски, розміщені в ряд або трикутником, використовуються для виділення окремих віршів. У посвяті твору три астериски біля букви позначають неназвану автором особу. Терміном астронім(гр.astronзірка,onomaім'я) названі друкарські знаки у формі зірочок для позначення імені автора (вид псевдоніма).

Значення загальновживаних слів на позначення часових понять стали семантичною основою для утворення документознавчих термінів (назв видів документів, заходів, форм бібліотечно-бібліо­гра­фіч­ної роботи, професій). Терміни, утворені на основі назв часових понять, вказують на тривалість, час проведення, часове охоплення матеріалу у виданнях, те, що стосується часу. У творенні термінів використовувалися автохтонні засоби, зокрема старослов'янські слова: літо, рік - літопис, літописання, літописець, літописний, річник, щорічник, річний звіт, піврічний комплект; місяць - місячник, щомісячник, двомісячник;тиждень - тиждень книги, тижневик, щотижневик;дні тижня - недільні читання;день - день інформації, денник, щоденник,час доби - літературний ранок, літературно-музичний вечір; час - літературна година. У документознавчій термінології функціонують окремі іншомовні терміни - назви документів, утворених за допомогою греко-латинських назв часових понять:аннали(лат.annalesвідannusрік) - записи значних подій в античні часи і середні віки, аналіст; ювілейне видання(лат. jubilaeusрік від дєвр.); календар(лат.calendariumвідCalendaeкаленди (перший день місяця);хроніка(гр.chronikosте, що стосується часу) - літературний твір; хронограф- пам'ятка давньоруської писемності.

Перехід назв часових понять у терміни документознавства властивий і терміносистемам інших мов: рос.ежегодник,п.rocznik,фр.journal,нім.Jourbuch.

У термінології документознавства функціонують деякі терміни, семантика яких пов'язана з історією розвитку грошових одиниць. Походження терміна газетапов'язують з назвою італійської монети gazzetta,за яку продавалися рукописні зведення новин, що з'явилися у Венеції у 16 ст. Семантичний перехід назва монети ® бібліотечний термінвідбувся внаслідок метонімії (перенесення назви монети на назву рукопису внаслідок їх еквівалентності). Термін газетапоширений в окремих слов'янських мовах: п.gazeta,р.газета,бр.газета.Назва цього поняття в англійській, німецькій, французькій мовах утворена за допомогою національних мовних засобів (англ. newpsaper,нім.Zeitung,фр.journal). Від терміна газетаутворилося ряд похідних: стінгазета, газетяр, газетярство.

Семантичні паралелі, що ґрунтуються на метафоризації термінів за зовнішньою схожістю реалій, пролягають між термінами інформатики і військової справи. Запозичений термін рейтер,що позначає пластмасовий (металевий) затискач,який насаджується переважно зверху на перфокарти для зручності їх подальшого опрацювання, утворений шляхом асоціації за зовнішньою подібністю з вершником (нім. Reiterвершник).

Серед загальновживаних слів, що входили до термінологічного словника документознавства, переважають слова на позначення побутових та інших предметів, які використовувалися у практичній діяльності. Зміну семантики загальновживаних слів у документознавчій терміносистемі відбивають такі аспекти значення: денотативний, сигніфікативний, парадигматичний і синтагматичний.

Нова денотативно-сигніфікативна співвіднесеність цих словесних знаків зумовлює отримання ними семантичної мотивованості, яка сформувалася внаслідок переосмислення, наприклад: бар'єр(фр.barrière) - невисока огорожа, що перешкоджає вільному проходу ® інформаційний бар'єр, мовний бар'єр - перешкода в опануванні необхідною інформацією.

Формування змісту вторинних найменувань відбувається в процесі переосмислення існуючого змісту слів. Воно базується на зовнішній подібності явищ об'єктивної дійсності, функційній схожості, а також їх поєднанні. Наприклад, одна із зовнішніх ознак предмета - видання особливої форми, надрукованого на одному аркуші та складеного у формі ширми (короткі путівники, рекламні, інформаційні видання) зумовила іменування його терміном буклет(фр.boucletteкільце - предмет, що має форму кола).

Семантичну структуру слова ключу загальнолітературній мові визначають семи, які відтворюють їх пряме предметне значення і переносне: 1. знаряддя для замикання та відмикання замка, засува; 2. засіб для розуміння, розгадування, для оволодіння чимось (СУМ). Для найменування бібліотечного поняття "наглядна структура класифікаційної системи, що містить основні індекси і текстову частину, що відповідає цим індексам" на основі 2 значення утворено новий термін ключ класифікації. Слово ключ та його похідні стали основою для творення термінів-словосполучень - ключова назва, ключове слово, покажчик ключових слів.

На основі двох спільних ознак - подібності форми і подібності функцій відбувся перенос значень кишенька ® кишенька книги. Слово кишенькамає значення "частина одягу у формі мішечка для дрібних речей і грошей" (СУМ). У бібліотечній справі термін кишенька книгипозначає поняття "відкритий конверт розміром 8,5х10 см. із зрізаним навскіс верхом переднього боку для вкладання книжкового формуляра". На зв'язок денотата з науковим поняттям вказують дві семи, що відображають зовнішню подібність і схожість функції обох реалій. Зовнішня подібність реалій відбита і в терміні кишенькове видання,формат якого (107х177 мм) асоціюється з розмірами кишені. Накладання побутового і наукового значень відбулося також внаслідок переосмислення назви елемента одягу манжет(фр. manchette рукавчик). У книгознавчій термінології термін манжет книги позначає поняття "неширока, прикрашена з лицевого боку малюнком, орнаментом смуга паперу, в яку обгорнута подарункова книга". У процесі вторинної номінації відбулося використання сем, що відображають зовнішню подібність (форму, художнє оформлення) і функційну схожість (бути накладеному поверх).

Термінологічне значення загальновживаних слів визначає реалізацію нових парадигматичних значень. Так, термін інкунабула(лат.incunabulaколиска), яким умовно позначаються книги, видані в період від 40-х років 15 ст. (книги І. Гутенберга) до 1 січня 1501 р., виявляє своє парадигматичне значення у групі слів раритет, стародрук, першодрук, стародруковані книги, бібліографічна рідкість, букіністична книга,об'єднаних семою "книга раннього періоду книгодрукування". Цей семантичний перехід, утворений за схожістю функцій (бути першими), знайшов своє поширення у ряді споріднених і неспоріднених мов: англ. incunabula,фр.incunable,іт.incunaboli,лит. incunabulai,п.inkunabuly,р. инкунабула.На основі власномовних засобів ця паралель реалізована в німецькій термінології - Wiegendrucke (Wiege колиска, druckeдрук).

За лексемою аркуш(п. arkuszвід лат.arkusдуга, лук, арка) внаслідок вторинної номінації закріпилося нове значення "папір" за зовнішною подібністю дуги, арки до згорнутого сувою, що сушиться. Виявляє своє парадигматичне значення у групі слів сторінка, норма, сигнатура, пагінація, об'єднаних семою "одиниця виміру" або "елемент друкарського оформлення книги".

Термінологізація слів, зокрема запозичених і адаптованих в українській мові, здебільшого передбачає утворення нових синтагматичних значень, які відбивають взаємозв'язок між родовими і видовими поняттями. Родові поняття позначаються метафорично переосмисленими словами, видові поняття відтворюють суто спеціальні терміни, які виступають в ролі конкретизаторів: палата(лат.palatiumпалац) ® книжкова палата(центральна бібліографічна установа, основними завданнями якої є реєстрація нових вітчизняних видань, здійснення статиcтики друку).

У деяких випадках спостерігається явище номінації реалій третього ступеня, тобто із загальної мови - у термінологію однієї терміносистеми, а з неї у бібліотечну із утворенням нових синтагматичних значень. Наприклад, загальновживане слово стимул(лат. stimulus) з первісним значенням "гостра палиця, якою поганяли тварин", увійшло в термінологію психології зі значенням "зовнішні мотиви, які спонукають до певної дії". У бібліотечному терміні стимули читаннянове синтагматичне значення актуалізоване родо-видовими відношеннями між поняттями бібліотечної справи: зовнішні мотиви, які зумовлюють вибір і читання літератури.

Під час вторинної номінації загальновживані одиниці можуть зберігати або змінювати категорію, до якої вони належать в основному значенні: предмет ® предмет: касета(фр. cassette скринька) - магнітофонна касета, відеокасета(пристрої у формі закритої скриньки, що містять магнітну стрічку); предмет ® явище (логічне поняття): мереживо(сітчата тканина) ® бібліотечна мережа(організаційна структура сукупності бібліотек, розміщених на певній території або різної відомчої підпорядкованості); явище (фізичне) ® явище (логічне): шум (сукупність різноманітних звуків, які змінюються за частотою і силою - СУМ) ® пошуковий шум(показник технічної ефективності інформаційно-пошукової системи); явище ® предмет: тезаурус (гр.thēsaurouскарб, духовні і культурні цінності, які створила людина) ® інформаційно-пошуковий тезаурус(словник синонімів); людина ® предмет: носій(робітник,який переносить вантаж, багаж) ® носій інформації(матеріальний об'єкт, який містить наукову інформацію, - книга, дискета, жорсткий диск, магнітна стрічка, мікрофіша).

У процесі термінологізації загальновживані слова стали твірною основою для творення різноструктурних і простих термінів: капсула ® інкапсулювання(англ. encapsulationвід лат. capsulaскринька) - вміщення документа в індивідуальний контейнер з метою його збереження; клин(загострений з одного кінця шматок дерева або металу) ® клинопис(тип фоноідеографічного письма стародавніх народів Близького Сходу, клиновидні знаки якого наносилися на глину або камінь); порох (дрібні тверді частинки, що зависають у повітрі - СУМ) ® розпорошення інформації(показник наявності статей з певної галузі, теми або проблеми в усіх наукових і технічних журналах).

Зовнішня подібність реалій (колір, здатність мати блиск металу і золота фарба, якою вкрито обрізи окремих старовинних і сучасних подарункових видань) зумовили найменування золотий обріз.

Схожість за функцією (бути на видному місці) і зовнішня подібність (шрифтове і колірне виділення) лягли в основу творення давнього юридичного терміна рубрика -заголовок закону, який писали червоною фарбою (лат. ruberчервоний)і аналогічного книгознавчого, бібліотечного терміна на позначення заголовка окремих частин літературного твору. Від нього утворилися ряд похідних - підрубрика, рубрикатор, рубрикація, предметна рубрика, підзаголовок предметної рубрики (тематичний, географічний, хронологічний, формальний).

Видові поняття окремих термінів-словосполучень мотивовані кольором обкладинки книги, а також символічним значенням самого кольору: чорнийу значенні "ворожий, злісний, підступний":чорні книги,а також похідні - чорнокнижжя, чорнокнижництво, чорнокнижник(пов'язані з чаклуванням за допомогою книг з магічною силою); білийу значенні "скорботний": біла книга(містить документальні свідчення голокосту єврейського народу); червонийу значенні “охорона”, “увага”: червона книга(містить назви видів рослин, тварин, птахів, що перебувають під охороною).

Документознавча термінологія у своєму складі має ряд термінів-епонімів, утворених від імен видатних діячів науки, техніки і культури, а також пов'язаних з ними крилатих висловів. Термін алгоритм (пошуку)походить від латинської форми імені середньоазіатського вченого Аль-Хорезмі (Algoreithmi).

Термінами альдине і ельзевірпозначаються книги видатних книговидавців - венеціанського друкаря XV-XVI ст. Альда Мануція, його сина Паоло і внука Альда Молодшого та знаменитої голландської династії книговидавців кінця XVI - поч. XVIII ст., заснованої Лодевейком Ельзевіром. Термін ельзевір поширюється на книги, малюнок шрифта і формат видань, створених Ельзевірами. Терміни альдине і ельзевіриє міжнародними: фр. elzēvier; aldes;нім. Aldine, англ. elsevier.

Термінкирилицяутворився від імені слов'янського просвітителя IX ст. Кирила, який створив першу слов'янську абетку.

Одним із компонентів термінів-словосполучень кеттерів знак, кеттерові таблиціє епонім кеттерів,утворений від прізвища американського бібліотекознавця ХІХ ст. Чарльза Кеттера, який вперше увів поняття авторського знака і склав на їх основі авторські таблиці. Аналогічно утворилися терміни: Брайлів шрифт(від прізвища французького вченого Л. Брайля, який створив рельєфно-точковий шрифт для письма та читання сліпих і вперше застосував його в опублікованій у 1837 р. "Історії Франції"), Ципфів закон розподілу, Бредфордів закон розпорошення, що позначають поняття інформатики, пов'язані з розпорошенням публікацій у періодичних виданнях, і отримали назви від імен англійських вчених С. Бредфорда і Г. Ципфа.

Вигук, що приписується грецькому вченому Архімеду - Евріка (heurēkeя знайшов) ще в Давній Греції став семантичною основою для терміна евристика"сукупність прийомів дослідження та навчання з допомогою навідних питань" (СУМ). У бібліографічній термінології синонімом до терміна бібліографічний розшуквикористовується термін бібліографічна евристика.

До УДТ входить кілька термінів, які походять від імені міфологічних персонажів, зокрема термін атлас(альбом зображень різних об'єктів - карт, креслень, малюнків) був уведений у науковий обіг в 1595 р. фламандським вченим Маркатором за іменем міфічного короля Лівії - Атласа, який нібито вперше виготовив небесний глобус.

Терміни-епоніми, ставши загальними назвами утворюють похідні: алгоритм - алгоритмізація, алгоритмічний(мова); кирилиця - слов'яно-кириличний(абетка, письмо).

На сучасному етапі лексико-семантичний спосіб творення нових документознавчих термінів малопродуктивний, оскільки, як і в інших терміносистемах, рівень сучасної науки вимагає чітких наукових принципів побудови цілісної системи найменувань з певними класифікаційними ознаками, поглиблення наукових знань деталізує наукові поняття, і названий спосіб не дає достатньої точності у їх визначенні [329, с.87]. Терміни, утворені шляхом семантичної деривації здебільшого на ранніх етапах становлення документознавчої терміносистеми, виступають виразниками родових понять у термінах-словосполученнях. Поглиблення змісту сигніфіката, реалізація парадигматичних і синтагматичних значень дає змогу залучення до семантики термінів нових сем, які визначаються логіко-поняттєвою системою документознавства.

 

 




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.