Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Основоскладання





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

 

Терміни-композити, об'єднуючи в одному слові кілька основ, дають можливість точно характеризувати предмети, явища за кількома ознаками [333, с.140-141].

Грунтовне дослідження динаміки і кодифікації термінів-композитів з міжнародними компонентами в сучасній українській мові здійснено І.М.Кочан [149].

За структурно-морфологічними ознаками серед документознавчих термінів-композитів можна виділити кілька типів.

Найчисельніший тип становлять складні терміни, компонентами яких є основи іменників. Вони поєднані між собою інтерфіксом о: книговикористання, книгозабезпеченість(показник кількості книг на одного читача), фондосховище, книгообмін.

Поодинокі терміни-іменники утворені від атрибутивних словосполучень шляхом поєднання: основи прикметника з іменниковою основою (старий друк- стародрук, загальний доступ - загальнодоступність(бібліотек)); основи числівника з іменниковою основою (двомісячник- періодичне видання, що виходить один раз на два місяці; двотижневик; однотомник - разове видання, що вийшло в одному томі; двотомник, тритомник). Трапляються випадки поєднання прислівника з іменником (багатопримірниковість- наявність у фонді видання у значній кількості; багатотомниквидання, що вийшло у багатьох томах; багатоаспектність -відображення змісту видання у двох або більше діленнях систематичного каталогу).

Сучасна документознавча термінологія має у своєму складі значну кількість композитних прикметників, які відображають родо-видову ієрархію понять, виражених іменниками. Складні прикметники утворюються: від основ двох прикметників (книжково-журнальний, обмінно-резервний, абетково-хронологічний, інформаційно-бібліог­рафіч­ний, інформаційно-комунікативний, тематично-типологічний); від ос­нов прикметника та іменника (книготорговельний, малотиражний, ліво­біч­ний, правобічний); від основ прислівника та іменника (багатогалузевий, загальнополітичний); від основи прислівника і дієслова (маловикористовуваний); від основ числівника та іменника (двокартковий, однокартковий, тризначний, двобічний, двозначний, першодрукований); від основ іменника і дієслова (краєзнавчий, книгознавчий, образотворчий, книгообмінний, літописний, машинописний, рукописний, книговидавничий);від основ займенника і прикметника (тимчасовий, самоосвітній).

Компоненти складного прикметника можуть бути об'єднані сурядним (абетково-систематичне розміщення - поєднання елементів розміщення книг (карток) за певною системою та абеткою прізвищ авторів або назв) і підрядним зв'язком. Найпоширенішими серед композитних прикметників є складні слова, мотивовані атрибутивними словосполученнями, наприклад: лівий бік - лівобічний(роздільник із виступом з лівого боку), три знаки - тризначний(таблиці, у яких вміщено авторські знаки з трьох цифр). Продуктивним типом творення складних прикметників є предикативна конструкція з перехідним дієсловом і залежним іменником, наприклад: обмінювати книги - книгообмінний, знати книги - книгознавчий.

Залексико-семантичними ознаками документознавчі терміни-композити можна поділити на кілька категорій.

Композитні терміни, об'єднані семою "місце дії", позначають назви спеціально обладнаних приміщень (комплексів) для зберігання сукупності документів. Ці терміни мотивуються різними типами словосполучень. Так, термін книгосховище мотивується підрядним словосполученням сховище[для] книг. Аналогічно утворені терміни фондосховище, архівосховище. Інший синтаксичний зв'язок лежить в основі терміна книгозбірня.Його мотивація потребує розширення словосполучення книги збирають за рахунок третього члена - заклад, де збирають книги. Термін книгозбірняутворений шляхом основоскладання та афіксації (суфікс - н (я) додається до композитної основи).

За допомогою суфіксоїда -тека (гр. thēkēсховище) утворилися композитні терміни, які називають поняття, наприклад: "заклад" - бібліотека; "систематизоване зібрання документів" - діатека, мікрофільмо­те­ка, картотека, фонотека, фільмотека.

Терміни-композити, що називають "знаряддя дії" (предмети, пристрої), утворені за допомогою дієслівних основ, які є носіями певних значень, наприклад, дієслово підіймати(переміщувати в просторі у певному напрямі) є компонентом терміна книгопідіймач, дієслово тримати(фіксувати в певному місці) - карткотримач, книготримач.Іншомовний компонент метр(міряти) є складовою частиною композитів психрометр, гігрометр.Усічена основа дієслова писатиі його іншомовний еквівалент -граф (фр.graphoписати) є композитами термінів, що називають предмет або результат дії, наприклад: часопис, літопис, життєпис, книгоопис (заст.), тайнопис, хронограф, рукопис, скоропис, клинопис, краснопис(заст.).

Дієслова, співвідносні з основами композитних іменників - назв виконавців певної дії,позначають різні види діяльності людини (писати, знати, носити, продавати, видавати), наприклад: літописець- той, хто пише літописи; рукописець- той, хто пише рукописи; книгоноша- той, хто носить книги; книговидавець- той, хто видає книги; книгознавець- той, хто знає книги; бібліотекознавець- той, хто знає бібліотеки.

Іншомовна основа бібліо-, поєднуючись з іншими усіченими основами: -граф, -філ, -ман, -фоб, -лог, реалізується в термінах-композитах на позначення осіб, наприклад: бібліограф, бібліофіл, бібліоман, бібліофоб, бібліолог (заст.).

Серед термінів-композитів можна виділити групу іменників, що виражають значення "абстрактної дії".Вони утворені шляхом поєднання іменника і дієслова в одне слово. Предикативнi словосполучення трансформуються у композитнi іменники.

Терміни-композити, які позначають те, на що спрямована дія, утворюються за допомогою суфiксiв -нн(я),-ч(а), -ств(о), наприклад: книгопоширення, книговидача, бібліотекознавство. Терміни-композити з формантами -нн(я), -ч(а),утворені шляхом поєднання дієслів носити, постачати, давати, писати, видавати, використовувати, друкувати та здебільшого іменника книга, називають процеси, пов'язані зі створенням і використанням друкованих та рукописних творів, наприклад: книгоношення, книгопостачання, книговидання, книговикористання, літописання, книгодрукування.

Терміни-композити, які позначають те, що перебуває в дії, утворюються в основному за допомогою іменникових основ із нульовим суфіксом, наприклад: документообіг, книгообмін.

Терміни-композити з формантом -ств(о)переважно називають спеціальні наукові дисципліни. Дієслівна основа зна (ти) у цьому словотвiрному типі може сполучатися як з іменниками-неістотами (документознавство, бібліотекознавство, книгознавство, архівознавство), так і з іменником – назвою істоти (читачознавство).

Для сучасної спеціальної лексики притаманна стандартність значень усічених основ, серед яких значне місце посідають іншомовні основи, органічно засвоєні українською мовою. Серед них: бібліо-, -граф, -графія, -авто, фото-, мікро-, -грама, аудіо-, -логія.Терміни переважно творяться шляхом поєднання основ, наприклад: автореферат, анаграма, аудіодокумент, автограф, мікрокарта, антологія, фотоальбом.

Найпродуктивнішим серед них є префіксоїд бібліо-,який виступає універсальним показником відношення до книги. Він виявляє лексичну сполучуваність як з іншомовними, так і питомо українськими твірними основами. Терміни, утворені за допомогою компонента бібліо-, називають: процеси (бібліографування), галузі діяльності (бібліографія, бібліополістика),наукові дисципліни, системи дослідження (бібліографознавство, бібліотекознавство, бібліосоціологія, бібліопсихологія, біб­ліотекографія, бібліометрія); осіби та їхні професії (бібліотекар, бібліограф, бібліотекознавець, бібліоман, бібліофіл, бібліофоб); заняття (бібліотерапія, бібліофільство);заклади (бібліотека, бібліотека-філія, бібліотека-фондотримач, бібліотека-абонент).

Творення нових термінів за допомогою терміноелемента бібліо- продовжувалося до 60-х років. У цей час з'явилися терміни-синоніми бібліотека-автомобільі бібліобус(вид пересувної бібліотеки, організованої у спеціально обладнаному автобусі). Частіше вживаний термін бібліобусутворений шляхом поєднання бібліо-і усіченої основи -бус(за аналогією творення слова автобус: авто(мобіль) + (омні)бус (багатомісний кінний екіпаж).

До терміноелементів, що характеризують предмет за розміром, належать мікро-, макро-,які в УДТ поєднуються з іменниками на позначення: "видів видань", "документів" (мікровидання, мікрокарта, мікрокопія, мікрофільм, мікрофіша, макрокопія); "процесів" (мікрокопіювання, макрокопіювання); "абстактних понять" (мікроклімат(у книгосховищі)). Вони здебільшого поєднуються із запозиченими основами, зрідка з українськими словами, наприклад: мікроносій, мікрословник.

Терміноелементи авто-, -онімвикористовуться при номінації документів, написів, створених певною особою (автобібліографія, автореферат, автобіографія, автолітографія, автограма, автограф); імен осіб або того, що їх замінює (автонім, анонім, псевдонім, астронім).

На фізико-хімічний спосіб виготовлення певного виду документів, висловленого другим компонентом складного слова, вказують терміноелементи аудіо-, діазо-, діа-, кіно-, фоно-, фото-, відео-, наприклад: кінофільм, діафільм, діамікрокарта, відеозапис, фонограма. Компоненти аудіо-, фоно-у складних словах означають "чути": аудіоповідомлення (документ, що містить звукову інформацію), аналогічно фонодокумент, аудіокасета. На різноманітні способи відтворення зображення вказують терміноелементи фото-(використання фотографічної техніки) - фотокартка, фотогравюра, фотокопія; діазо-(копіювання на папері з шаром діазосполук) - діазокопія; ксеро-(копіювання із застосуванням електричних і магнітних засобів) - ксерокопія.

У документознавчій термінології трапляються поодинокі композити, що містять терміноелементи моно-(відповідає поняттю "один") і полі- (відповідає поняттю "багато"), наприклад: монографія -наукове видання (книга, брошура),яка містить повне дослідження однієї проблеми і належить одному або кільком авторам, моновидання -періодичне видання, яке містить один твір автора; монографічний бібліографічний опис - опис однотомного видання або окремого тому багатотомного видання. На ознаку "численності" компонент полівказує тільки в одному терміні поліптих(фр.polyptiqueвід гр. polýsбагато, ptychēдощечка) - навощені дощечки, які скріплялися як книга.

Поняття "початок", "давній", "походження" відтворюють терміноелементи біо-, палео-.У термінології документознавства усічена основа біо- (гр.biosжиття) вживається як перший компонент складених слів, утворених поєднанням слів біографія + бібліографія ® біобібліографія - відображає твори певної особи (осіб), а також документи і біографічні відомості про них; біологічний + пошкодження ® біопошкодження - пошкодження документа, спричинене біологічним фактором; аналогічно біостійкість.Компонент палео- відповідає поняттю "давній", наприклад: палеографія- наукова дисципліна, що вивчає давні рукописи; палеотипи -перші друковані книги, видані в Західній Європі в першій половині XVI ст.

Наведеним терміноелементам притаманна різна продуктивність при творенні термінів-композитів. Найуживанішими серед них є: бібліо-, авто-, -граф, -графія, мікро- (автобібліографія, бібліотерапія, бібліоліт, мікровидання).Малопродуктивними на відміну від інших терміноситем є: моно-, полі-, біо-. Компонент бібліо-властивий лише терміносистемам документознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, решта ж з різним рівнем продуктивності використовується в інших терміносистемах.

Розвиток такого типу термінотворення як основоскладання простежується при діахронному зіставленні терміносистем 20-х, 60-х років і сучасної української мови. У словнику Б. Комарова і Р. Волянського композити представлені (серед суто документознавчих, бібліотечних термінів) нечисленно. Поєднання двох національних твірних основ (за незначними винятками) було основним типом творення термінів-композитів, наприклад: рукопис, стародрук, першодрук, першотвір, книгопоширення, книгопостачання, книгокористування, книгосховище, пелеографія, книгопідтримувач, двокартковий, трикартковий, загальноприступний.У "Довіднику..." Е. Куделько і С. Мінца (1960-ті роки) спостерігаємо значно ширше включення складних слів, зокрема з іншомовними компонентами, наприклад: автобібліографія, автореферат, мікрокартка, мікрозображення, мікрофотокопії, аудіоматеріали. Зростання кількості двоосновних слів з початку 60-х років, у сучасній терміносистемі пояснюється загальнотермінологічною тенденцією [68, с.126].

Для усіх моделей творення термінів-композитів характерний переважно двоосновний зв'язок. Більш складні поєднання трьох і більше основ спостерігаються серед слів, утворених за допомогою афіксоїдів іншомовного походження: біобібліографія, бібліосоціологія, кінофотофонодокумент. Об'єднання в одному слові по кілька основ зумовлює відтворення у терміні ряду ознак предметів, явищ, що свідчить про вищий ступінь конкретизації понять. Сталість значень, на які вказують терміноелементи, є одним із факторів системної організації термінології документознавства.

Малопродуктивним є утворення іменників способом словоскладання, наприклад: експрес-інформація, стрічка-закладка, хата читальня(заст.), унітерм-карта, компакт-диск.

Отже дериваційна система сучасної документознавчої термінології широко використовує творення термінів шляхом основоскладання. Типи композитів розрізняються твірною основою (іменниковою, дієслівною чи іншого типу словосполучення), синтаксичним зв'язком та лексико-семантичними ознаками.

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.