ЦІКАВО ЗНАТИ

У першій половині лютого німецьке військо отримало «бойовий хімічний засіб у вигляді хлорного газу» та «нового роду артилерійський снаряд, начинений отруйними речовинами, котрі викликали сльозотечу». 22 квітня

1915 р. 4-та армія рейхсверу поблизу Іпру вперше у воєнній історії використала проти англо-французьких військ для прориву їхніх позицій газобалонну атаку. Газ дістав назву іприт (від місцевості першого використання). Балони з газом було встановлено уздовж 6-кілометрової ділянки фронту. Вихід 180 тис. кг. хлору зайняв лише п'ять хвилин. Вглибину хмара мала від 600 до 800 м, заввишки була у людський зріст, згодом — вище. Хлором тоді було отруєно 15 тис. осіб, з яких 5 тис. (33%) померло. Солдати, згадував учасник цієї операції, побачили, «що велетенська хмара зелено-жовтого газу підіймається з-під землі й повільно рухається за вітром у напрямку до них, що газ стелеться по землі, заповнюючи кожну ямку, кожне заглиблення й затоплює траншеї. Спершу подив, потім жах й, нарешті, паніка охопила війська, коли перші хмари диму окутали всю місцевість і примусили людей, задихаючись, битися в агонії. Ті, хто міг рухатися, бігли, намагаючись, більшою частиною даремно, обігнати хмару хлору, котра невмолимо переслідувала їх». Німці мали тактичний успіх, проте не мали напоготові резервів і не змогли з нього скористатися. Німеччина порушила конвенцію, яка забороняла застосування отруйних речовин, й повела нову війну, причому німецьке командування використало у великому масштабі нову зброю в операції, котра мала обмежену мету. Після Іпру отруйні гази надалі використовували обидві сторони.

У вересні 1915 р. до Четверного союзу вступила Болгарія, яка розпочала бойові дії проти Сербії, зайнявши за короткий час її територію. Таким чином Німеччині вдалося встановити прямий зв’язок з Туреччиною.

Бойові дії 1916 року. Брусиловський прорив. Верденська битва. Контрнаступ на р. Соммі. Основні бойові дії

1916 р. відбулися на Західному фронті:

· німецькі війська намагалися штурмом взяти Верден — найважливішу ланку оборони Франції. У цій грандіозній битві, що тривала з лютого по грудень 1916 р., Німеччина втратила 600 тис. чоловік, Франція — 300 тис. (так звана Верденська м'ясорубка, що перемолола 120 воюючих дивізій). Однак реального успіху Німеччина не досягла;

· більш успішними були дії військ Антанти на Східному фронті. В червні 1916 р. Росія розпочала ряд наступальних операцій в Галичині. Армія генерала Брусилова, скориставшись тим, що великі німецькі сили були зосереджені біля Вердена, прорвала фронт в декількох місцях і зайняла більшу частину Галичини і Буковини («Брусиловський прорив»). Втрати противника склали 1,5 млн. чоловік. Успіхи Росії сприяли вступу Румунії у серпні 1916 р. у війну на боці Антанти. Однак невдовзі вона була окупована австро-угорськими військами;

· з 1 липня по 18 листопада 1916 р. французька армія намагалася прорвати оборону німців на р. Соммі і вийти до Брюсселю, що призвело до загальних втрат чисельністю 1,3 млн. чоловік. Тут вперше англійською стороною застосована нова зброя — танки (вперше застосовані у вересні 1916 р.), яка дала, щоправда, лише психологічний ефект. Наступальна операція не дала англо-французьким військам бажаної перемоги.

Стратегічна ініціатива перейшла до Антанти, і вона відмовилася від німецької пропозиції розпочати переговори наприкінці 1916 року.

Підводна війна. Бойові дії велися також і на морі. Основними суперниками на морях в ході Першої світової війни були Британія та Німеччина . Маючи найкращий на той час фл от у світі, британці ще 1914 р. встановили морську блокаду Німеччини. Проте розгорнута Німеччиною напередодні війни кампанія по будівництву підводного флоту (підводних човнів) дала свої результати – вже восени 1914 р. німці затопили 5 британських крейсерів, не рахуючи десятки риболовецьких та торгових суден. А вже з 1915 р. Німеччина, яка фактично завершила будівництво свого флоту, сама розпочала морську блокаду Британських островів. Німецькі підводні човни не обмежувалися діями проти англійського військового флоту, а залюбки топили і пасажирські судна. Так у цьому ж році ними було потоплено англійський пасажирський лайнер, на борту якого перебувало до 2 тисяч чоловік. Бойові дії на морі, не перериваючись, тривали всю війну. Найбільша морська битва між Німеччиною та Англією в ході війни — Ютландська відбулася 1916 р., де британський флот, незважаючи на білші, ніж у Німеччини втрати, переміг.

Вступ у війну США. Вплив революції в Росії на хід війни. Воєнні дії на Західному фронті. Поразки російських військ. Воєнні кампанії 1917—1918 рр. проходили в умовах посилення антивоєнних та революційних виступів у країнах Європи. У лютому 1917 р. в Росії відбулася революція, результатом якої стало повалення самодержавства і перехід влади до Тимчасового уряду. Останній продовжив курс на ведення війни «до переможного кінця». Однак реальних можливостей для цього не було. Економічна та політична ситуація в країні була катастрофічною. Літній наступ 1917 р. російських військ на Південно-Західному фронті закінчився провалом. Це викликало спробу, щоправда, невдалу, командуючого російськими військами генерала Л. Корнілова скинути Тимчасовий уряд. Авторитет центральної влади фактично зник, популярність же крайніх лівих партій — більшовиків та есерів — в умовах тотальної кризи зростала.

В 1917 р. основні бойові дії розгорнулися на Західному та Італійському фронтах. На Західному фронті біля Аррасу (у квітня) та Іпру (влітку) наступи англо-французьких військ виявилися невдалими. На Італійському фронті біля Капорето австро-угорські війська завдали нищівної поразки італійцям. Лише на Близькому Сході та у Східній Африці перемога була за англо-французькими військами.

6 квітня 1917 р. уряд США, що до цього були нейтральною країною і торгували практично з усіма воюючими державами, оголосили війну Німеччині. Американці розуміли, що можуть залишиться біля «розбитого корита», і використавши як привід загибель своїх громадян на англійських пасажирських суднах, вступили у війну.

В результаті перевороту 25 жовтня (7 листопада за новим стилем) 1917 р. в Росії Тимчасовий уряд було скинуто і до вла ди прийшла більшовицька партія на чолі з В. Леніним , сформований ра дянський уряд — Рада Народних Комісарів. На заклик більшовиків укласти мир без анексій і контрибуцій відгукнулася тільки Німеччина. Вона бажала позбутися війни на два фронти. В грудні 1917 р. між Росією та Німеччиною укладено перемир'я, незабаром почалися переговори делегацій Четверного союзу та Радянської Росії у Бресті . Під загрозою продовження бойових дій Росія погодилася на тяжкі умови миру.

Бойові дії 1917 р. не принесли жодній з сторін відчутної переваги.

Стратегічні плани Антанти на 1918 р. передбачали розгром Четверного союзу. Проте цим планам було нанесено удар новим російським урядом. 3 березня 1918 р. підписано Брестський мир між Радянською Росією і країнами Четверного союз у^{4 .} Відпові дно до «миру в обмін на території » Прибалтика та частина Білорусії перех одили під контроль Німеччини; радянські війська виводилися з України та Фінляндії; Росія визнала самостійність України (на Україні було ліквідовано республіканський режим УНР на чолі з Центральною Радою та встановлено Українську Державу на чолі з гетьманом П. Скоропадським); Росія зобов'язувалася виплачувати Німеччині контрибуцію у 6 млрд. марок. Країни Антанти, які не визнали цього сепаратного мирного договору, почали військову інтервенцію в Росію.

Після укладення миру Німеччина спробувала перехопити стратегічну ініціативу і розгорнула наступ на Західному фронті. Влітку 1918 р. її війська вийшли на р. Марну і стали обстрілювати Париж з гармат далекобійної артилерії. Однак військові резерви Німеччини на той час були вичерпані. В липні 1918 р. союзні армії Англії та Франції, отримавши підкріплення з США, перейшли в контрнаступ, витіснивши німецькі війська з Франції та Бельгії.

Водночас почався наступ на Балканах. У вересні 1918 р. Болгарія запросила перемир'я. Наступ англійських військ на Близькому Сході примусив Туреччину 30 жовтня 1918 р. підписати перемир'я, а 3 листопада перемир’я підписала Австрія.

Антивоєнні виступи. Революційні події в Німеччині та розпад Австро-Угорщини. В ході війни у Німеччині та Австро-Угорщині почалися революційні виступи:

· у вересні німецький уряд звернувся до США з проханням перемир'я, а 3 листопада 1918 р. у Кілі (Німеччина) відбулися демонстрації матросів, солдатів і робітників, що переросли в революцію. Імператор Німеччини втік, новий уряд очолили соціал-демократи, Німеччина проголошена республікою;

· у жовтні 1918 р. Австро-Угорщина розпалася: проголосили незалежність Чехословаччина, Югославія, Австрія, Угорщина. В Австрії та Угорщині скинуто монархії, проголошено республіки. В листопаді 1918 р. австрійський уряд підписав умови перемир'я, що були продиктовані Антантою.