Закінчення та наслідки війни.

Закінчення війни. Комп’єнське перемир’я. Поразка Німеччини та її союзників. 11 листопада 1918 р. об 11:00 у Комп’єнському лісі, у штабному вагоні командуючого військами Антанти французького маршала Фоша німецька делегація на чолі зі статс-секретарем закордонних справ Ерцбергером підписала перемир'я, запропоноване союзним командуванням. Німеччина визнала себе переможеною. Перша світова війна закінчилася.

⁴ Брестський мир традиційно називають сепаратним, тобто укладеним окремо, без згоди союзників, оскільки між Британією, Францією та Росією у вересні 1914 р. була підписана угода про неможливість укладення миру з противником будь-якою країною Антанти окремо.

У 34-х статтях цього документа було окреслено умови й термін перемир'я:

· насамперед Антанта вимагала звільнення окупованих німецькими військами територій, передачі рейхсвером військового спорядженн я, вагонів, паровозів, вантажних автомобілі в, повернення військовополонених, утв орення нейтральної зони на правому березі Рейну;

· Німеччина зобов'язувалася віддати союзникам усі підводні човни, роззброїти усі надводні кораблі, а також у визначений термін виконати й інші вимоги.

Масштаби втрат і руйнувань. Перша світова війна привела до істотних політичних, економічних та територіальних змін у багатьох регіонах світу, насамперед у Європі. Її закінчення підводило риску під усім довоєнним розвитком людства.

Війна, що йшла 4 роки 3 місяці і 10 днів, була грандіозною подією за своїми соціальними наслідками, за розмахом, за кількістю держав, котрі взяли у ній участь, і театрів воєнних дій, за велетенською чисельністю людського складу, протяжністю фронтів й напругою воєнних дій. Населення країн, що були втягнуті у цей збройний конфлікт, нараховувало понад півтора мільярда осіб, або понад дві третини тогочасного населення земної кулі. Війна охопила територію Європи, Азії та Африки загальною площею понад 4 млн. км². На січень 1917 р. військо обох коаліцій нараховувало 33,5 млн. осіб.

Під час війни було мобілізовано у державах німецької коаліції понад 25 млн., у країнах Антанти — понад 48 млн. осіб (у Німеччині — 13,3 млн., Австро-Угорщині — 9 млн., Росії — 19 млн., Франції — 8,2 млн., Англії — 9,5 млн., США — 3,8 млн. осіб відповідно). Стосовно до всього населення це складало: в Росії — 11,2%, Англії — 10,7 (без колоній), Франції — 17,2 (без колоній), Німеччині — 20,4, Австро-Угорщині — 17%.

У війні взяли участь мільйони представників колоніальних країн. В цьому одна з її характерних особливостей. Англія і Франція мобілізували у власних колоніях до 6 млн. осіб («кольорові війська»). Крім того, мільйони чоловіків використовувалися на різноманітних роботах у тилу й на фронті. Під час війни до Франції, наприклад, було перевезено із колоній майже один мільйон осіб для служби у війську та праці у сільському господарстві.

Війна принесла людські жертви, які дорівнювали воєнним втратам у Європі упродовж попередніх двох століть. За 1914 — 1918 рр. було вбито 8,7 млн. чоловік, поранено 20,8 млн., у той час як за попередні 100 років в усіх війнах втрачено 1,6 млн. життів. Всі досягнення науки і техніки в цей час були спрямовані на винищення людей. Від самих лише отруйних речовин у французькій, англійській, американській та німецькій арміях загинуло 500 тис. осіб. Варварськими методами, особливо з боку Німеччини, провадилася підводна війна: підводними човнами торпедувалися не лише військові кораблі, але й кораблі з пораненими, під знаком Червоного Хреста, а то й пасажирські судна. Мільйони людей загинули від хвороб і голоду. Війна поглинула 1/3 національних багатств країн-учасниць війни, загальні втрати становили 359,9 млрд. доларів золотом⁵. У роки війни на фронти мобілізовано 74 млн. чоловік. Росія втратила 60% свого національного продукту, Австро-Угорщина — 41%, Німеччина — 33%, Франція — 31%, Англія — 16%, лише Японія і США збільшили свої багатства.

Неймовірних матеріальних збитків зазнали майже всі європейські держави. Були зруйновані або ж переведені на виробництво військової продукції фабрики й заводи. Спотворені дороги, висаджені в повітря залізниці, мости, тунелі, стерті з лиця землі міста й села, втрачені шедеври людського генія справляли гнітюче враження, не піддавалися поясненню здорового глузду. До речі, надзвичайного поширення набули всілякі психічні захворювання, психічні травми, які безпосередньо або ж опосередковано пов'язували з воєнними діями. Генерація молодих людей, які пройшли чистилище Першої світової війни, невдовзі у європейській літературі дістали назву «втраченого (загубленого) покоління». Розладнані промисловість, сі льське господарство та фінанси потребували велетенського напруження зусиль нових поколінь.

Наслідки війни. Одним із підсумків війни стало нове співвідношення сил на міжнародній арені:

· Сполучені Штати Америки почали чимдалі більше відігравати роль кредитора європейських держав-переможниць (а згодом — і переможених), відповідно посилилася їхня роль у світовій політиці;

· в Європі залишилися лише дві великі держави — Великобританія та Франція;

· у перебігу війни державний устрій Австро-Угорщини, Німеччини, Османської імперії не витримав випробувань воєнного часу. Імперії прусських Гогенцоллернів, австрійських Габсбургів, російських Романових та турецьких султанів розпалися. Загалом війна і революції спричинили крах монархій: із 41 правлячої династії у Європі напередодні війни після її завершення залишилося лише 17. На їхніх уламках постали нові держави;

· посилився вплив Японії та Китаю. Почала занепадати колоніальна могутність європейських держав. Сталися радикальні зміни у співвідношенні сил у світі:

· революція у колишній Російській імперії, справжню мету якої на той час далеко ще не всі усвідомлювали, на пів століття поставила її поза колом великих держав;

· країни Четверного блоку (Австро-Угорщина, Німеччина, Болгарія, Туреччина) внаслідок поразки у війні також випали із гурту країн, котрі визначали світову політику;

· виснажені війною, Англія і Франція істотно поступилися своїми позиціями США та Японії, значення і вплив яких незмірно зросли;

· значно активізувався національно-визвольний рух у колоніальних і залежних країнах Азії та Африки;

· перестали існувати Німецька, Російська, Австро-Угорська, Османська імперії;

· у Європі утворилися нові держави — Польська Республіка, Чехо-Словацька Республіка, Королівство сербів, хорватів і словенців (із 1929 р. — Югославія), Австрія, Угорщина, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія. Водночас серйозне порушення (перш за все — країнами Антанти) права націй на самовизначення (зокрема, української нації) під час установлення кордонів нових держав та амбіції їхніх лідерів перетворювали цей стратегічний регіон у постійне джерело напруження.

Таким чином, Перша світова війна стала важливим рубежем у розвитку людства. Вона, зокрема, довела єдність та взаємозалежність світових цивілізацій й започаткувала докорінні зміни в економіці, внутрішньополітичному житті, міжнародних відносинах, культурі, а також — і насамперед — у свідомості й поведінці людей.

1. Які причини Першої світової війни визначають історики? 2. У чому суть «плану Шліфена»? Чи вдалося його здійснити? 3. Охарактеризуйте головні битви Першої світової війни. 4. Внаслідок яких подій Росія вийшла з війни? Які наслідки для воюючих сторін мав Брестський мир? 5. Які наслідки мала Перша світова війна для країн Європи та всього світу?

Воронянський О.В. Всесвітня історія XX ст.: Навчальний посібник для вступників до ВНЗ. — Харків: Парус. — 2006. — С. 39.

Поиск по сайту: