Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Лютнева революція 1917 р.: причини та наслідки. Діяльність Тимчасового уряду (лютий — жовтень 1917 р.).





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Російська революція 1917 року, її причини та початок. Зречення Миколи II. Російська імперія, що являла собою багатоетнічну абсолютну монархію, аграрно-індустріальну країну, займала 1/6 частину світової суші, на її території проживали понад 160 млн. чоловік. Столиця — Петроград. Голова держави — імператор Микола ІІ з династії Романових. При царі діяла дорадча Державна Рада. В ході революції 1905—1907 рр. виник вищий дорадчий орган влади із законодавчою ініціативою — Державна Дума, більша частина якої складалася з поміщиків та великої буржуазії. Проте після придушення революції ІІІ-я Дума за законом від 3 червня 1907 р. стала дорадчим органом влади6. Виконавчу владу здійснювала Рада Міністрів, голову якої призначав імператор.

В економічному відношення Росія була одним з лідерів світу, входила до десятки найрозвиненіших країн. Головним протиріччям в економіці було протиріччя між найсучаснішою промисловістю та банківським капіталом та відсталим сільським господарством. Більша частина землі належала не селянам, а поміщикам. На ринок працювали лише 2 — 5% самодіяльного населення.

У 1914 р., як член воєнного блоку, Росія вступила у Першу світову війну. Затяжна війна виявилася важким випробуванням для економічної та політичної системи країни. 1915 р. в країні розпочався “паливний голод” (нестача палива), 1916 р. — “товарний голод” (нестача „стратегічних товарів” — мила, солі тощо), у 1917 р. у великих промислових центрах країни розпочався справжній голод. До 1917 р. фактично всі ресурси було вичерпано.

23 лютого 1917 р. в країні розпочалася революція. Причинами Лютневої революції були: воєнні поразки на фронті, великі втрати в армії, розвал господарства країни, голод у промислових центрах, дезорганізація урядового апарату (в тому числі внаслідок втручання у державні і військові справи царського фаворита, сибірського селянина Г. Распутіна7).

Страйки охопили всі заводи Петрограда, 25 лютого у столиці почався загальний політичний страйк. 27 лютого 1917 р. починається збройне повстання. 60-тисячний петроградський гарнізон, з якого першими виступили солдати Волинського полку8, перейшов на бік повсталих.

Утворення Тимчасового уряду та його внутрішня і зовнішня політика. Для відновлення порядку в країні зі складу Державної Думи обрано Тимчасовий комітет на чолі з М. Родзянком. Водночас великим впливом на маси користувалася Петроградська Рада робітничих депутатів на чолі з М. Ч хеїдзе. Рада перебувала під впливом меншовиків і есерів. 2 березня 1917 р. на спільному засіданні представників виконавчого комітету Ради і Тимчасового комітету утворено Тимчасовий уряд на чолі з князем Г. Львовим. У той же день цар, що перебував у Пскові, під тиском представників правих партій, які намагалися зберегти монархію за рахунок усунення ненависного масам Миколи ІІ, зрікся престолу.

На чолі Росії став Тимчасовий уряд, сформований з представників правих партій. Водночас Петроградська Рада, яка спиралася на підтримку робітників та солдатів і мала у своєму розпорядженні військові загони, продовжувала діяти як орган влади. В Росії встановилося двовладдя. До весни-літа 1917 р. Рада і Уряд співпрацювали.

Тимчасовий уряд продовжував курс на ведення війни до переможного кінця. Вирішення основних проблем внутрішнього життя — проведення аграрної реформи, встановлення 8-годинного робочого дня, проголошення республіки — відкладалося до Установчих зборів, строк проведення яких постійно відкладався. Внутрішні незгоди в уряді, провал червневого наступу на фронті також підривали його авторитет. З літа уряд став лівішати, до його складу увійшли депутати від «трудовиків» (ліво-центристське об’єднання).

У квітні 1917 р. до Росії з еміграції у Швейцарії повернувся лідер ліворадикальної РСДРП (б)9 В. Ленін. Заручившись підтримкою німецьких урядових кіл10, Ленін переїхав через територію воюючої Німеччини у запломбованому вагоні, доступ до якого не мали ні поліція, ні прикордонники. Під гаслом «Ніякої підтримки

6 Цар розглядав Думу як тимчасову поступку в революційній ситуації, що, однак, у жоден спосіб не обмежує його прав як самодержця. Прем’єр-міністр Коковцев влучно висловив це у своєму виступі в Думі: «У нас парламенту, слава Богу, немає!».

7 Распутіну вдалося дещо покращити стан хворого на гемофілію спадкоємця престолу цесаревича Олексія, тому цариця Олександра Федорівна вважала, що оскільки Распутін “врятував” її сина, то може врятувати і Росію. Цар Микола II також довірився Распутіну, який став змінювати міністрів та призначати наступи на фронті.

8 Солдати Волинського полку були, переважно, призвані з України.

9 РСДРП (б) — Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків).

10 Ленін агітував за негайне припинення війни, що було на користь Німеччині, яка потерпала від війни.


Тимчасовому уряду. Вся влада Радам!» він розпочав підготовку до захоплення влади. 3 липня 1917 р. більшовики начебто в ході мирної демонстрації зробили першу спробу захопити владу, однак це їм не вдалося.

У серпні 1917 р. праворадикальні діячі на чолі з головнокомандуючим російської армії генералом Л. Корніловим підняли заколот з метою встановити військову диктатуру. На Петроград було кинуто 3-й корпус генерала Кримова. Проте заколот був придушений вірними уряду військами і більшовицькими загонами Червоної гвардії.

Ці дії більшовиків, а також використання ними простих і популярних у масах гасел — «Мир — народам», «Земля — селянам», «Фабрики — робочим», «Влада — Радам» — підняли їх авторитет.

Тимчасовий уряд під впливом подій «лівішав», його склад змінювався: у липні був сформований вже третій його склад на чолі з представником лівих — есером О. Керенським. Але до реальних змін у політиці це не призвело.

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.