Нова економічна політика (неп) в Росії (1921—1928/1929 рр.): причини запровадження, суть та наслідки. Утворення СРСР.

Нова економічна політика (неп). На 1921 рік у результаті запровадження «воєнного комунізму» і довготривалих бойових дій на території країни виробництво продукції важкої промисловості скоротилося у 7 разів, за видобутком вугілля і нафти країна була відкинута на рівень XІX століття, за виплавкою чавуну — середини XVІІ. Обсяг валової продукції сільського господарства зменшився у 2 рази, товарної — у 4 рази. Почалися масові епідемії; Україну, Північний Кавказ і Поволжя охопив голод. Спалахнули селянські повстання в Росії (найбільше повстання у Воронезькій і Тамбовській губерніях — „антоновщина”; саме тут радянським командиром М. Тухачевським було вперше в історії використано отруйні гази проти власного населення), Україні (махновщина). Але найбільш організованим і небезпечним для влади було повстання моряків Кронштадту навесні 1921 р., оскільки моряки завжди вважалися основною опорою більшовиків. Повсталі виступали під гаслом „Ради без комуністів!”. Тільки після 10-денного кривавого штурму і розправи за допомоги регулярної армії повстання було придушено.

Криза 1921 р. примусила керівництво більшовиків, особливо В. Леніна, переглянути економічну політику партії. На Х з'їзді РКП (б), у березні 1921 р., прийнята резолюція «Про заміну продрозверстки продподатком», що лягла в

основу нової економічної політики (непу). Це був тимчасовий відступ більшовиків від своїх програмних настанов . За переконанням В. Леніна, неп слугував перехідним етапом до соціалізму через державний капіталізм. Метою непу було відродження народного господарства Росії. Складові частини нової економічної політики:

· заміна на селі продрозверстки продподатком. Селяни продавали державі за низькими цінами частину продукції, а решту мали право продати на ринку;

· денаціоналізація середніх і дрібних підприємств; впровадження госпрозрахунку;

· введення у промисловості продажу надпланової продукції за ринковими цінами;

· відновлення під контролем держави товарно-грошових відносин;

· введення стійкої грошової одиниці — червінця замість знецінених радянських грошових знаків. По суті, в Росію поверталися основи ринкової економіки, однак зберігалася однопартійна політична система. Наслідком непу стало піднесення виробництва, пожвавлення товарообміну, зняття соціальної напруги, хоча

розвиток економіки й супроводжувався економічними кризами (1923, 1925 — 1926, 1927 — 1928 роки).

Проголошення СРСР. За допомоги маріонеткових більшовицьких урядів більшовики зберегли контроль над національними окраїнами Росії. Протягом 1918 — 1922 рр. тривало поступове об'єднання їх у складі Росії, що завершилося утворенням СРСР.

З двох поглядів на шлях його утворення формально переміг ленінський варіант, але практика засвідчила перемогу сталінського проекту:

· В. Ленін вважав за доцільне утворення «соціалістичної федерації», що, за сучасними нормами, означало конфедеративний устрій майбутньої держави. Центральний уряд мав би право вирішувати лише питання спільного захисту кордонів, єдиної грошової одиниці і транспортної системи;

· Й. Сталін, який займав пост наркома національностей, виступав за входження всіх радянських республік у склад Росії на правах автономії.

30 грудня 1922 р., на Першому з'їзді Рад СРСР, представниками Радянської Росії, України, Білорусії і Закавказької Федерації (Грузія, Вірменія, Азербайджан) утворено нову державу — СРСР, обрано її законодавчий орган влади — ЦВК СРСР і його Президію, а у 1924 році було прийнято першу Конституцію.

У січні 1924 після двох років важкої спадкової хвороби помер лідер російських комуністів, засновник радянської держави В. Ленін. В партії та державі не було вироблено механізму передачі влади, тому його смерть загострила боротьбу за владу.

Порівняльна характеристика «воєнного комунізму» та непу в радянській Росії (СРСР)

Поиск по сайту: