Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

План Маршалла» та його роль у відбудові економіки Західної Європи.





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Після Другої світової війни настала нова епоха політичного розвитку Європи . Характерною особливістю цього розвитку була боротьба між капіталізмом і соціалізмом (комунізмом), між демократією і тоталітаризмом. У повоєнний період Європа розкололася, передусім за політичними ознаками, на Західну та Східну.

У країнах Західної Європи йшли, не без впливу США, демократичні в своїй основі реформи і зміни в партійно-політичних структурах (щоправда в деяких країнах диктаторські режими існували до 70-х рр. в Греції, Іспанії, Португалії). Західноєвропейські країни були визволені в ході Другої світової війни англо-американськими військами (крім Австрії). Для цього регіону характерні такі риси:

· в економіці — провідна роль приватної власності, невелика частка державного сектора; переважання постіндустріальних, індустріально розвинених або індустріально-аграрних країн;

· у внутрішній політиці — демократичний політичний режим, багатопартійна система;

· у зовнішній політиці — широкі економічні та політичні зв’язки в середині регіону та з США, участь в Євросоюзі та НАТО.

План Маршалла та відбудова економіки Західної Європи. У ході Другої світової війни економіка багатьох європейських країн, особливо Німеччини, була зруйнована. Цілі міста з їх виробничими потужностями знищені — Варшава, Дрезден, Ковентрі, Берлін та ін. Після закінчення війни країни Західної Європи за рахунок власного виробництва могли забезпечувати свої потреби, наприклад, у алюмінії, міді, бавовні та зерні на 40%, свинцю та цинкові на 30%, салі та вершковому маслі на 15%, рідкому паливі та м'ясі лише на 10%. Інфляція сягала небачених розмірів. Найстабільнішою одиницею обміну в Німеччині стала пачка американських цигарок. Лише США за роки війни зміцніли свій економічний потенціал, зокрема подвоїли своє промислове виробництво і стали власниками двох третин всього промислового виробництва та золотого запасу світу. Вони вкрай потребували стабільного зовнішнього ринку для збуту своїх товарів, вкладання інвестицій тощо, щоб запобігти падінню виробництва, зростанню безробіття.

За цих умов 5 червня 1947 р. державний секретар США Дж. Маршалл виступив у Гарвардському університеті з програмою «відновлення та розвитку» Європи. Ця програма, що дістала назву «план Маршалла», передбачала:

· допомогу економіці США, яка полягала у зменшенні перенасиченості ринку товарами й капіталами, полегшенні проведення реконверсії;

· забезпечення відродження економіки Європи, шляхом надання їй допомоги;

· зміцнення європейської демократії та недопущення подальшої радянської експансії в Європі. Країни Європи мали відзвітувати про стан економіки, втрати за роки війни, валютні резерви, плани використання

допомоги. Європейці запросили 29 млрд. доларів допомоги, а надано було лише 13 млрд. строком на 4 роки (діяв з 1948 до 1951 р.), причому дві третини цієї суми випали чотирьом провідним європейським державам — Великої Британії, Франції, Італії та ФРН.

На Паризькій конференції у липні 1947 р. 1786 західноєвропейських країн приєдналися до цього плану, а саме: Австрія, Бельгія та Люксембург, Данія, Франція, Західна Німеччина (ФРН), Греція, Ісландія, Ірландія, Італія (разом з Трієстом), Нідерланди, Норвегія, Португалія, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Велика Британія. Пізніше до плану приєдналася азіатська країна — Тайвань (Китайська Республіка). У квітні 1948 р. з кожною з цих країн США уклали відповідні угоди, згідно з якими європейські країни, одержуючи американську допомогу, повинні були дотримуватися досить жорстких умов:

· відмовитися від націоналізації промисловості,

· надати свободу приватному підприємництву,

· однобічно знизити митні тарифі на імпорт американських товарів,

· вивести комуністів із складу своїх урядів,

· обмежити торгівлю з країнами, що відмовляться від «плану Маршала». СРСР і під його тиском країни Східної Європи не прийняли цей план, розглядаючи його як механізм втручання у

внутрішні справи європейських держав (хоча, наприклад, уряди Польщі та Чехословаччини бажали приєднатися до «плану Маршалла», проте Москва у жорсткій формі не рекомендувала цього робити).

«План Маршалла» почав реалізовуватися в липні 1948 р. і вже через три роки досяг, на думку відомого англійського політолога професора Пола Джонсона, «дивовижного успіху». Реалізація плану американської допомоги країнам Західної Європи здійснювалася по трьох основних напрямках:

86 Підручник „Бураков Ю.В., Кипаренко Г.М., Мовчан С.П. Всесвітня історія: новітні часи: Підруч. для 11-го кл. серед. загальноосвті. навч. закл. — Вид. 4-те, виправл. та доповн. — К.: Генеза, 2005. — С. — 33” помилково відносить кінець дії плану до 1952 р., а не до 1951 року.


· поставки продовольства, одягу, палива та добрив у вигляді дотацій;

· поставки промислового обладнання за рахунок міжнародних позик;

· поставки сировини, сільськогосподарських машин, промислових товарів й запасних частин, що фінансувалися під гарантії уряду США.

Результатами впровадження «плану Маршалла» стало:

§ в економіці — швидке відродженн я економіки країн Західної Європи, зростання їх експорту; посилення інтеграційних процесів в економіці. За 1947 — 1950 рр. обсяг промислової продукції зріс в цих країнах більш ніж наполовину, а в окремих базових галузях економіки й того вище;

§ в політиці — стабілізація їх внутрішньополітичного становища, збереження демократії та поглиблення демократичних засад державного устрою.

Водночас мірою поглиблення співробітництва й інтеграції США та країн Західної Європи і під впливом загострення міжнародної обстановки та протистояння на європейському континенті «план Маршалла» став перетворюватися на програму надання допомоги військового характеру. Це сприяло, з одного боку, післявоєнном у розколові Європи, формуванню військово-політичного блоку Західних держав і США — НАТО, посиленню «холодної війни», а з іншого — дедалі більшій залежності західноєвропейських держав від США.

Таблиця «Розподіл коштів між країнами у відповідності до «плану Маршалла»

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.