Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Сучасна податкова система





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

 

У фіскальному відношенні країна поділена на 15 податкових округів, яким підпорядковані 600 дільниць і 135 центрів збирання податків. Центральними фігурами податкової служби є збирачі податків і податкові інспектори, які упідлеглені окружним контролерам. Збирачі забезпечують надходження податків, у тому числі і стягнення в примусовому порядку, контроль за правильністю податкових зобов'язань здійснюють інспектори. Посадові обов'язки інспектора на його дільниці полягають у розсиланні платникам нагадувань і бланків податкових декларацій.

У державний бюджет Великої Британії поступають:

І прямі податки:

- особистий прибутковий;

- корпоративний прибутковий;

- на доходи від нафти;

- на спадщину;

- на капітал;

- внески на соціальне страхування.

ІІ непрямі податки (на споживання):

- податок на додану вартість;

- акцизи;

- мито;

- гербові податки;

- податок із грального бізнесу.

Місцеві бюджети формуються за рахунок муніципального податку на нерухоме майно.

 

Прямі податки

 

Прибутковий податок - фіскально й соціально найбільш важливий податок у Великій Британії. Був запроваджений у 1842 р. у розмірі 7 пенсів із кожного фунта стерлінгів оподатковуваного доходу, тобто в процентному вимірі тодішня ставка дорівнювала 2,9%.

На частку прибуткового податку з населення приходиться 64% надходжень у виді прямих податків у державний бюджет Великобританії, а на частку податків з доходів компаній - 19%. Податкова система України в основному теж включає вищеперелічні податки і відрізняється від податкової системи Великобританії ставками оподаткування та порядком стягнення податків.

При визначенні оподатковуваного доходу сучасний прибутковий податок передбачає скидки і пільги. Стандартна особиста скидка, яка виконує роль неоподатковуваного мінімуму, складає 3445 ф. ст. у рік; для осіб, старших 64 років - 4200 ф. ст. ,старших 74 років - 4370 ф. ст. Платники ще старшого віку сплачують податок по понижених ставках, якщо їх сукупний дохід не перевищує 14200 ф. ст. Величина знижок щорічно індексується в залежності від інфляції. Оподатковуваний дохід зменшується на суму витрат, пов'язану з одержанням доходу (спецодяг, обладнання для роботи), а також на суми внесків до пенсійних і благодійних фондів, медичної страховки для старших 65 років, процентних платежів по позиках на придбання житла та власності (максимум 30 тис. ф. ст.).

У числі пільг знаходяться особисті скидки одиноким людям, які мають на утриманні дітей віком до 16 років, або старшого віку за умови, що дитина студент денної форми навчання. На відміну від раніше діючого порядку стягування прибуткового податку з подружньої пари як з одного платника (сумарний дохід сім'ї приписувався чоловікові), з 1990 р. запроваджено обов'язкове нарізне (незалежне) оподаткування доходів подружжя. Тобто, під кутом зору податкового законодавства дружина і чоловік у шлюбі не перебувають. При новій системі оподатковуються індивідуальні доходи подружжя, включаючи ті частини, які походять від власності, що знаходиться в спільному володінні. Крім того, вказані зміни торкнулися особистих пільг, які поширюються на кожного з подружжя при сплаті як прибуткового податку, так і податку на реалізований приріст ринкової вартості капіталу.

На перші 3900 ф. ст. оподатковуваного доходу установлена ставка 20%, на доходи від 3901 до 25 тис. ф. у рік - 22% (базова ставка), 40% - доходи, що перевищують 25 тис. По відношенню до прибуткового податку діє правило маржинальної ставки. Це означає, що платник, який сплачує податок за найвищою ставкою 40%, буде на такому ж рівні сплачувати податок на всі додаткові доходи. Є твердження, що таке правило дестимулює зусилля найбільш діяльної категорії платників.

Передбачено спеціальну податкову пільгу на приріст доходу. Остання надається у випадку, коли незначне додаткове збільшення доходу платника переміщає його у категорію платників, для яких установлені більш високі податкові ставки. Наприклад, декларований дохід платника складає 30100 ф. ст., тобто, одержавши понад 30 тис. всього 100 ф. ст., платник попадає у вищу рубрику оподатковуваних доходів. У такому разі у платника є право сплатити податок на 30 тис. за ставкою 24% плюс надлишок у 100 ф. ст., що, вочевидь, вигідніше, ніж платити з усієї суми 30100 ф. ст. за ставкою 40%.

Британський прибутковий податок має так звану шедулярну форму, що означає групування оподатковуваних доходів за певною ознакою. Шедули названі за літерами англійського алфавіту: A, C, D, E, F. Названі шедули передбачають оподатковування таких видів доходів:

Шедула A - доходи від власності та орендованого майна (землі, будинку, квартири, якщо це буде навіть автофургон чи яхта, пристосовані для постійного проживання); оподатковуваний дохід вираховується як різниця між доходами від власності чи володіння майном і експлуатаційними видатками на його утримання; до даної шедули відносяться також доходи від колишньої шедули B (комерційна експлуатація лісів, що знаходяться в приватній власності);

Шедула C - доходи від облігацій державних позик;

Шедула D - доходи від виробничо-комерційної діяльності (наприклад, прибуток власника магазину), від надання послуг особами вільних професій (адвокатами, лікарями і т. д.), аліменти, гонорари, доходи британських підданих від цінних паперів і майна, що знаходиться за кордоном);

Шедула E - заробітна плата, пенсії з приватних пенсійних фондів, оподатковувані соціальні допомоги;

Шедула F - дивіденди та інші виплати, здійснювані компаніями.

Оподаткування доходів за шедулою E передбачає збирання податку в момент і по місцю одержання доходу (“біля джерела”) за процедурою pay-as-you-earn - “платіть там і тоді, де і коли заробляєте”. Зрозуміло, до цієї групи платників прибуткового податку відносяться особи найманої праці, на роботодавців яких покладається обов'язок стягувати податки із заробітків і перераховувати в державний бюджет. Інші категорії платників сплачують податок за деклараціями. Загалом, шедулярна система має ту перевагу, що дозволяє визначити кількість платників по кожній із окремих груп доходів.

Корпоративний податок - податок на прибуток компаній від комерційних операцій та інших доходів після зменшення валового доходу на величину передбачених законом відрахувань і податкових пільг. Стандартна ставка - 30%, для компаній, прибутки яких не досягають 250 тис. ф. ст., - 19%.

Аналогом корпоративного податку Великобританії є податок на прибуток в Україні. Відмінною рисою корпоративного податку Великобританії є те, що його ставки для малого бізнесу і усіх інших різні. Для малого бізнесу застосовується знижена ставка оподаткування. Ставки оподаткування за корпоративним податком встановлюються щорічно бюджетом країни. В Україні, на відміну від Великобританії, ставки оподаткування за податком на прибуток встановлюються Законом „Про оподаткування прибутку підприємств”. Причому ставки податку для усіх рівні, для малого бізнесу пільгових ставок не передбачено.

Щодо пільг для малого підприємництва, в даний час в Україні застосовується єдиний податок, який є пільговою системою оподаткування для малих підприємств та приватних підприємців. Такий податок в Великобританії відсутній. Згідно з системою оподаткування за єдиним податком малі підприємства можуть обрати ставки 6% та 10% від загального доходу підприємства від здійснення діяльності. У випадку обирання ставки оподаткування 6% підприємець сплачує ще додатково податок на додану вартість. У випадку обирання ставки 10% мале підприємство сплачує тільки єдиний податок.

Справляння даного податку здійснюється за процедурою pay and file - “заплати і поклади в папку”, що означає обов'язок компанії сплатити належний податок через 9 місяців після закінчення розрахункового періоду, а звіт подати ще через три місяці.

Корпоративний податок ділиться на дві частини: авансовий і основний податок. Авансовий податок пов'язаний з так званим принципом оподаткування з умовним нарахуванням, який застосовується при взаємодії стягнення податку з компанії як юридичної особи з прибутковим оподаткуванням дивідендів її акціонерів. При виплаті дивідендів своїм акціонерам британські компанії сплачують податок за базовою ставкою прибуткового податку (24%) плюс авансовий податок (33% від суми дивідендів).

Велика Британія - нафтодобувна країна. В Україні відсутній нафтовий налог, на відміну від Великобританії, де спеціальний податковий режим установлений для компаній, що добувають нафту і газ в Північному морі, крім загального податку на корпорації, встановлено спеціальні податки: роялті та податок із доходу від видобутку нафти.

Роялті - податок, сплачуваний підприємствами, які розробляють мінеральні ресурси, оскільки всі права на них у Великій Британії належать Короні (державі). За своєю економічною природою роялті є формою ренти з експлуатації природних ресурсів. Для нафтовидобувних компаній роялті становить 12,5% від вартості нафти на місці видобутку та 12,5% від вартості нафти, доставленої на сушу, при цьому прибутковість видобутку до уваги не приймається. Для деяких нафтових і газових родовищ роялті скасовані.

Податок з доходу від видобутку нафти - доповнення до роялті, запроваджений у 1975 р. За ставкою 75% PRT оподатковують дохід від видобутку нафти та газу після відрахування виробничих витрат, роялті, податкових знижок. Податкова знижка на інвестиції складає 135% від їх величини; податкова знижка на нафтовидобуток дорівнює сумі витрат на видобуток 10 млн. тонн із нових родовищ. Подібний порядок оподаткування розрахований на стимулювання розвідки та освоєння нових родовищ.

Податок на спадщину - один із самих складних і дорогих в адмініструванні податків, оскільки його справляння передбачає масу нюансів юридичного характеру. Це різновид податку на багатство, яким у кумулятивній сумі оподатковується все майно (власність) небіжчика, залишене на момент смерті з урахуванням вартості дарувань, зроблених в останні сім років життя. Оподаткування дарувань установлене з метою попередити можливе ухилення від податку шляхом розподілу майна між родичами у формі дарунків. При цьому вартість дарувань, одержаних протягом року, не повинна перевищувати 3 тис. ф. ст. Продаж або дарування будь-якої власності (будівель, цінних паперів і т. д.) розглядаються як активи, передача яких оподатковується податком на реалізований приріст ринкової вартості капіталу. Ставка податку на спадщину становить 40% вартості майна, що перевищує 150 тис. ф. ст. Податок справляється з суми активів за вирахуванням особистих зобов'язань покійного. В Україні ж розмір ставки податку залежить від ступеня споріднення спадкодавця i спадкоємця та від об'єкта спадщини. При отриманні спадщини членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення об'єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою податку (тобто не оподатковуються); при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, -- за ставкою податку 5%; при отриманні спадщини будь-яким спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента -- за ставкою 15%.

Внески на соціальне страхування, маючи характер соціальних цільових податків, витрачаються на виплату пенсій і соціальних допомог. У Великій Британії суб'єкти даної форми оподаткування діляться на чотири класи. До першого класу відносяться особи найманої праці та їх роботодавці; до другого - особи, які не перебувають у відношеннях найму (так звані самозайняті: фермери, професійні спортсмени, митці і т. д.); до третього - непрацюючі або ті, хто не відноситься до перших двох класів; до четвертого - особи другого класу з підвищеними доходами. Величина соціальних виплат залежить від приналежності до певного класу.

Найбільш численна і соціально диференційована категорія належить до першого класу. Ті з них, хто заробляє менше 54 ф. ст. на тиждень повністю звільнені від сплати соціальних внесків. Якщо заробітна плата перевищує дану суму, внески становлять 2% від перших 54 ф. ст. плюс 9% із решти доходу, але не вище 405 ф. ст. на тиждень. Другий і третій класи сплачують соціальні внески за твердими ставками відповідно 5,35 і 5,25 ф. ст. на тиждень. Четвертий клас сплачує внески за ставкою 6,3% від заробітку·.

Крім державної пенсії, яка нараховується по вищезазначеним нормам внесків, кожен має право прийняти участь у альтернативних приватних або комбінованих приватно-державних системах пенсійного забезпечення (державна пенсійна програма в залежності від доходів; пенсійна програма по місцю роботи; особиста пенсійна програма; пенсійний фонд для менеджерів).

 

Непрямі податки

 

Податок на додану вартість був запроваджений у 1973 р. як фіскальна умова членства Великої Британії в Європейському Союзі. Ставки податку: 0%, 8%, 17,5%. Звільнені від ПДВ земля, поштові, страхові та фінансові послуги, освіта і охорона здоров'я, гральний бізнес і лотереї, професійні спілки (тред-юніони), спортивні змагання, твори мистецтва, ритуальні послуги. Нульова ставка застосовується до 17 груп товарів і послуг, що включають: продукти харчування; водопостачання і каналізацію; паливо й опалення; будівництво житлових будинків; міжнародні послуги; транспорт; золото; цінні папери; експорт; добродійність; ліки; книги; одяг і взуття. Ставка 8% поширюється на послуги по постачанню паливом та електроенергією підприємств і організацій некомерційного характеру. Різниця між звільненням від ПДВ і оподаткуванням за нульовою ставкою, зазвичай, полягає в тому, що звільнені товари і послуги не включаються в систему ПДВ, а тому не дають права на компенсацію податку, сплаченого на попередніх стадіях, а нульова ставка дає таке право.

В Україні є дві ставки ПДВ - 0% та 20%. Крім того, ряд операцій звільняється від оподаткування ПДВ згідно з законодаством України. Операцій, по яким застосовується нульова ставка ПДВ, або звільнення від ПДВ, є дуже багато. Усі вони перелічені у Законі „Про податок на додану вартість”.

Перевірки платників ПДВ здійснюються з інтервалом 1 - 9 років, великих підприємств - щомісяця. Порушення в залежності від обставин караються 30-ти процентним або трикратним штрафним відшкодуванням податку, за карний злочин передбачено ув'язнення на строк від шести місяців до семи років.

Акцизами оподатковуються алкогольні напої, нафтопродукти, тютюнові вироби, транспортні засоби. Акциз на спиртні напої та пальне стягується в твердих сумах на одиницю проданого товару, акциз на тютюнові вироби встановлений у формі процентної надбавки (10 - 30%) до ціни товару.

Мито у відповідності з режимом митного роззброєння в межах Європейського Союзу (ЄС) не поширюється на імпорт із країн-партнерів по ЄС. Але по відношенню до країн, які не входять до ЄС, діє спільний зовнішній митний тариф, що захищає внутрішній ринок ЄС. Суми, зібрані через спільний тариф, минаючи державний бюджет Великої Британії, перераховуються в бюджет ЄС. Країнам Африки, Карибського моря та Тихоокеанського басейну, асоційованим із ЄС за так званою Ломейською конвенцією, дозволено безмитне ввезення на митну територію ЄС всіх промислових товарів і більшості сільськогосподарської продукції.

До непрямих податків відносяться також податки на гральний бізнес, кінні верхогони, собачі перегони.

Гербові збори справляються в твердих сумах. Ставка гербового збору на право передачі власності вартістю понад 60 тис. ф. ст. (менші суми звільнені від гербових зборів) становить 1% від вартості, зазначеної в угоді. При трансферті акцій стягується 0,5% їх ціни, а при конверсії британських акцій в американські депозитарні розписки - 1,5%.

Основу місцевого оподаткування складає муніципальний податок - податок на майно, що замінив собою в 1993 р. непопулярний суспільний збір. Справляється з власників і орендарів нерухомого майна, вартість якого оцінюється один раз у 10 років, та в залежності від кількості членів родини, проживаючих за одною адресою. В кожному з регіонів країни установлені свої норми оподаткування, тому ставки податку значно диференційовані.

Муніципалітети мають право встановлювати й інші місцеві податки та збори, для яких немає єдиного переліку.

Коло місцевих податків в Україні значно ширше. Це такі податки, як податок з реклами, комунальний податок, ринковий збір, та інші (всього 13 місцевих податків та зборів).

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.