Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Психологічні особливості учнів 9 класу





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Найбільш сприятливим періодом для формування соціолінгвістичної компетентності можна вважати старший шкільний вік. Разом із розвитком абстрактного і узагальнюючого мислення в учнів загальноосвітньої школи відбувається перехід до вищих рівнів мовлення, збагачення словникового запасу, становлення загальної культури як усного, так і писемного мовлення. Суттєвим є те, що це вік активного комунікативного розвитку мовлення.

Комунікативний розвиток учнів цього періоду характеризується формуванням і удосконаленням механізму відбору мовних засобів, способів формування та формулювання думки. Розвивається індивідуальний стиль мовлення. В цілому, у цьому віці відбуваються якісні зміни в комунікативній діяльності учнів, що позитивно впливає на формування іншомовних навичок та вмінь.

9 клас - це вік гострих суперечностей у структурі особис­тості, що формується, і він потребує від учителя особливої педагогічної та методичної майстерності. У 9 класі вчителеві доводиться прикладати значних зусиль для підтримання мотивації та інтересу учнів до предмета, збереження набутих на початковому ступені знань, навичок та вмінь.

Тому, зважуючи на вікові особливості учнів 9 класу , можна відмітити такі тенденції в організації навчання : ширше використання вправ, що імітують умови природної іншомовної ситуації, зростання ролі самостійної роботи учнів, більша опора на вербальну наочність та підказки, збільшення парних та групових форм роботи. Отже, ми зробили висновок, що використання відеофонограм є доцільним для формування соціолінгвістичної компетентності у учнів 9 класу

1.2 Мета і зміст формування соціолінгвістичної компетентності учнів 9 класу у франкомовному діалогічному мовленні

Мовлення завжди ситуативне, ситуація ж, у свою чергу, визначається місцем і часом, особливостями партнерів зі спілкування, метою спілкування і готовністю до нього, особливостями культури народу, мова якого вивчається, і т. ін. Для адекватного вирішення завдань спілкування у кожному конкретному випадку, крім мовленнєвої компетентності, учням необхідна ще й сформована лінгвосоціокультурна компетентності [24].

Згідно з С.Ю.Ніколаєвою, лінгвосоціокультурна компетентність – це сукупність кількох компетентностей: соціолінгвістичної, соціокультурної і соціальної, кожна з яких характеризується своїми специфічними знаннями, навичками, вміннями і здібностями. Зокрема, соціолінгвістична компетентність – це здатність особистості вибирати, використовувати та розуміти мовні та мовленнєві засоби іншомовного спілкування з національно-культурною семантикою відповідно до контексту, ситуації та стилю спілкування. До соціолінгвістичних знань, навичок і вмінь відносяться знання мовних і мовленнєвих засобів спілкування з національно культурною семантикою та навички і вміння їх коректного вживання у спілкуванні. Ці засоби включають: країнознавчу безеквівалентну та фонову лексику; сталі вирази, ідіоми і кліше; лінгвістичні маркери соціальних стосунків і ситуацій; фразеологізми, афоризми, прислів’я та приказки і навіть специфічні для іншомовної культури типи дискурсу.

До безеквівалентної лексики відносяться ЛО, що позначають поняття, притаманні одній культурі та відсутні в інших культурах. Ці ЛО практично не перекладаються (le Palais d’Elyseé, l’Ecole Normale). Фонова лексика позначає поняття, які існують в різних культурах, але семантичний аспект значення таких ЛО має певні національні особливості. Ці слова начебто схожі, але історичний або соціокультурний фон робить їх різними.

Велику групу культурно зумовлених лексичних одиниць складають сталі вирази, ідіоми і кліше. Більшість з них містить у своїй семантиці національно-культурний компонент, який часто не має прямих аналогів в іноземних мовах і культурах і стає причиною соціолінгвістичної інтерференції.

Особливу роль у спілкуванні відіграють так звані лінгвістичні маркери соціальних стосунків та ситуацій і техніко-комунікативні кліше, які використовуються для реалізації типових комунікативних намірів, наприклад для висловлювання прохань, вибачень, дозволів, заборон, критики, оцінок, емоцій тощо. Справжньою скарбницею для пізнання мови іншого народу є фразеологізми, прислів’я, приказки і крилаті вирази, адже в них відбивається бачення світу цим народом.

Соціолінгвістична компетентність включає також знання культурно-специфічних фонетичних і граматичних особливостей ІМ та навички і вміння їх правильно розуміти й коректно вживати. Фонетичними особливостями є, наприклад, особливості інтонації, яка може виражати ступінь ввічливості співрозмовника.

Діалогічне мовлення є і одним з найважливіших компонентів у вивченні іноземної мови, так як основною метою навчання дітей іноземній мові є навчити їх спілкуватися. Але для того, щоб учні могли правильно висловлювати свої думки, їм потрібно засвоїти певні правила та зразки ведення діалогів. І тоді як в молодших классах діти вчаться складати діалоги за певними стандартами, то на старшому етапі надається перевага вільному веденню діалога на більш загальну тему, що включає в себе вміння правильно висловлювати свою точку зору та аргументуватиїї, терпляче та уважно вислуховувати опонента, ввічливо і корректно відповідати на запитання та ставити власні. Саме тому, формування соціолінгвістичної компетентності найкраще відбувається під час навчання учнів діалогічному мовленню.

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.