Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Екологічні аспекти зрошення та осушення земель





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Степ України — це унікальний регіон, який спроможний вирішувати головну проблему сьогодення — забезпечувати населення високоякісною продукцією, а переробну промисловість — повноцінною сировиною. Проте основною перешкодою для щорічного отримання високих урожаїв є посушливий клімат, який характеризується недостатньою кількість опадів. Зменшення негативного впливу посухи на продуктивні процеси рослин, оптимізація умов вирощування культур у посушливих регіонах досягається за рахунок зрошення.

В Миколаївській області 190,32 тис. га зрошувальних угідь, з них зрошення здійснюється за допомогою:

- державних систем – 157,87 тис. га;

- мале зрошення – 32,46 тис. га

Державне управління в системі зрошення покладено на Держагентство з водних ресурсів України, на балансі територіальних підрозділів якого знаходяться державні системи зрошення.

Миколаївське обласне управління водних ресурсів, за рахунок роботи районних та міжрайонних структурних підрозділів здійснює експлуатацію дев’ятнадцяти зрошувальних систем, що використовують у якості джерел водозабору води з р. Південний Буг, р. Інгул та р. Інгулець.

Найбільш потужна зрошувальна мережа (Інгулецька і Явкінська зрошувальні системи) експлуатується Управлінням каналів Інгулецької зрошувальної системи. Продуктивність водозабірних споруд - 62,4 м3/с. Водозабір здійснюється з р. Інгулець якість якої, через регулярні аварійні скиди високомінералізованих шахтних вод Кривбасу, значно погіршується (зростає мінералізація), що у свою чергу ускладнює зрошувальні умови.

Згідно з дозволом на спецводокористування від 14.04.11 № УКР 3297 А/НИК, Управлінням каналів Інгулецької зрошувальної системи здійснює водоподачу для зрошення загальної площі – 54,8 тис. га, при ліміті водозабору 385,2 млн. м3/рік. З зазначеного ліміту, обсяг водопостачання в межах Миколаївської області складає не більше 98,9 млн. м3/рік.

Загальний перелік зрошувальних систем, які експлуатуються на території області наведено у табл. 11.2.3.1

 

Таблиця 11.2.3.1 Зведені відомості щодо зрошувальних систем Миколаївської області

п/п Найменування зрошувальних систем Зрошувальна площа, га Водозабір у 2011 році, млн. м3 Джерело водозабору
Інгулецька   36,365   р. Інгулець
Явкінська
Спаська
Південно-Бузька 9,554 р. Південний Буг
в т. ч. Кам’янська 2,651 Кам’янське водосховище
Петрівська 1,224 Нечаянське водосховище
Катеринівська 0,106 Катеринівське водосховище
Інгульська 0,194 р. Інгул
Костичевська 1,131 р. Інгул
Білоусівська 1,021 р. Південний Буг
Щербанівська - Щербанівське водосховище
Єланецька - Єланецьке водосховище
Вознесенська 0,865 р. Південний Буг
Олександрівська - р. Південний Буг
Водяно-Лоринська - Водяно-Лоринське водосховище
Ястребинівська - р. Південний Буг
Новоодеська 0,880 р. Південний Буг
Новосафронівська законсервована Щербанівське водосховище
Мічурінська - р. Інгулець
Комінтернівська - р. Інгулець
Кандибинська 0,460 р. Південний Буг
Вольнівська - р. Південний Буг
  ВСЬОГО: 50,470  

 

У 2011 році, в Миколаївській області було полито 21,8 тис. га, що у порівнянні з минулим роком більше на 1,01 тис. га (4,6%) та складає 11,46% від загальної площі зрошувальних угідь по області.

З политих у 2011 році 21,8 тис. га доля краплинного зрошення складає – 27,6% (6,02 тис. га), що у порівнянні з 2010 роком більше на 3,0% (0,9 тис. га).

За даним статистичної звітності за формою 2 – ТП (водгосп) у 2011 році, в області для потреб зрошення використано 33,28 млн. м3, що у порівнянні з попереднім роком більше на 8,6 млн. м3 (на 25,8%).

Моніторинг за гідрогеолого-меліоративним станом на зрошувальних та прилеглих до них землях в Миколаївській області здійснюється Снігурівською гідрогеолого – меліоративною партією, яка входить до складу Миколаївського обласного управління водних ресурсів.

Комплексні дослідження і спостереження ведуться на загальній площі 264,7 тис. га (з яких: 190,3 тис. га – зрошувальні і 56,9 – прилеглі землі) у відповідності до «Інструкції з організації та здійснення моніторингу зрошувальних та осушуваних земель», затвердженої наказом Держводгоспу України від 16.04.08 №108.

Протягом 2011 року для визначення якості води джерел зрошення, на хімічний аналіз було відібрано 14 проб води в 14 точках спостереження.

Проби води відбирались переважно біля головних насосних станцій.

Визначення якості води проводилось на відповідність вимогам ДСТУ 2730-94 “Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії “.

За результатами досліджень стан джерел зрошення протягом 2011 року був таким.

В змішаних водах Інгулецького магістрального каналу (фактична площа зрошення 8,929 тис. га) хімічний склад був переважно хлоридно-сульфатний, магнієво-натрієвий з загальною мінералізацією 1,8 г/дм3, водневий показник рН = 7,27. Вміст хлоридів 10,2 мг-екв/дм3 (362 мг/дм3).

Співвідношення частин дніпровської води, яка подається в верхоріччі Інгульця для промивки та власне інгулецької води, нерегулярне.

Вміст токсичних солей в змішаних водах Інгулецького магканалу, в середньому за поливний період становив 12 мг-екв/дм3, з відхиленням до 6 мг-екв/дм3 як в один, так і в інший бік, тобто склад визначається співвідношенням частки участі двох зустрічних потоків - ріки та “антиріки”.

Води р. Південний Буг (фактична площа зрошення 4,481 тис. га) характеризувались, як хлоридно-сульфатно-гідрокарбонатні магнієво-натрієві із загальною мінералізацією 0,5-0,7 г/дм3. Водневий показник рН-7,15 – 7,35. Згідно з даними спостережень - хімічний склад та загальна мінералізація стабільні.

В р. Інгул ( фактична площа зрошення 1,312 тис. га) вода визначалась як хлоридно-сульфатна магнієво–натрієва із загальною мінералізацією 1,5 г/дм3. Водневий показник рН-7,06 –7,72. В порівнянні з даними минулих років зафіксовані зміни незначні. В періоди паводків мінералізація зменшувалась, в посушливі періоди – збільшувалась до 1,9 г/дм3. Хімічний склад при цьому змінювався несуттєво.

В водосховищах, які задіяні у системі зрошення ( фактична площа зрошення 7,083 тис.га ) загальна мінералізація переважно дорівнювала 2 – 2,9 г/дм3 при рН 6,75 – 7,9. В порівнянні з відповідним періодом минулого року спостерігались незначні зміни в бік погіршення показників поливної води за рахунок "упарювання" в посушливих умовах.

За критеріями оцінки, якість води в джерелах зрошення області відноситься до обмежено придатної за небезпекою вторинного засолення та осолонцювання ґрунту, а також негативного впливу на рослини.

Розподіл зрошуваних площ (21805 га) відповідно до якості поливної води наступний:

- по небезпеці вторинного засолення ґрунтів –17084 га (78,3 % від загальної площі угідь , що зрошувались протягом 2011 року );

- по небезпеці підлуження – 240 га (1,1%);

- токсичного впливу на рослини – 4481 га (20,6 %).

По Бармашовському, Щербанівському водосховищам та р. Інгулець біля с. Ново-Кондакове розподіл площ не наводиться, тому що водозабору з них в поливний період не було.

Таким чином, проведена оцінка якості зрошувальної води свідчить про те, що якість води в джерелах по більшості показників є обмежено придатною (по небезпеці вторинного засолення і підлуження ґрунтів), застосування її небезпечне внаслідок можливого опіку листя та коренів рослин через високий вміст загальної лужності, лужності від нормальних карбонатів і хлору. Вода обмежено придатна унаслідок високого вмісту Nа+ + К+ ( більше 40% від суми основ), що викликає осолонцювання ґрунтів і погіршення їх властивостей.

Все вищезазначене у комплексі вимагає більш уважного ставлення до використання води при зрошенні сільського - господарських культур та проведення комплексу робіт із запобігання погіршення ґрунтової родючості.

Заходи з осушення земель, враховуючи природні умови, на території області не застосовуються.

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.