Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

ХАРАКТЕРИСТИКА





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

ВСТУП

Нині значна увага приділяється соціальному захисту населення, що гарантується законодавством. Питання ефективної організації соціального страхування цікавлять усіх людей, оскільки воно стосується кожного з нас в певний період життя.

Основною метою соціального страхування в Україні є створення стійкої фінансової системи для економічного захисту людини у зв’язку з безробіттям, тимчасовою непрацездатністю, нещасними випадками на виробництві та професійними захворюваннями тощо. Від ефективної роботи системи соціального страхування залежить соціальна захищеність мільйонів громадян, гарантована Конституцією України. На сьогодні система загальнообов’язкового державного страхування є складною щодо адміністрування єдиного соціального внеску. З цією метою контроль справляння єдиного соціального внеску є визначальним та потребує розгляду.

Особливо гостро дане питання постало з моменту прийняття Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI. Основною ідеєю Закону є запровадження єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування, що замінює страхові внески до чотирьох фондів соціального страхування: Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Також важливо звернути увагу на контроль, що проводиться фондами соціального страхування за раціональністю за сплатою страхових сум та їх використанням, що надаються фондами застрахованим особам (юридичним та фізичним). Та разом із введенням єдиного соціального внеску, змінилась і система контролю. Змінилась процедура перевірки, повноваження кожного із соціальних фондів.

РОЗДІЛ 1

ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК: ЗАГАЛЬНА

ХАРАКТЕРИСТИКА

Соціальне страхування – це важлива складова частина соціального захисту населення, центром якого є людина та її потреби, а якість їх задоволення впливає на соціально-економічний розвиток держави. Соціальне страхування створює умови для відтворення робочої сили та захисту громадян у разі настання певних страхових випадків: втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, нещасного випадку на виробництві, догляду за дитиною, вагітності та пологів тощо.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування — це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

За останні роки в системі соціального страхування відбулися кардинальні зміни – введено єдиний соціальний внесок.

Ідея запровадження законодавчих змін із введення спрощеної системи оподаткування не є новою. Ще у 2001 році державою було ініційовано розроблення законопроекту про єдиний соціальний внесок, але через низку політичних факторів цей процес затягнувся. Лише протягом 2006-2008 років народними депутатами було внесено сім законопроектів щодо впровадження єдиного соціального внеску, однак кожен з них містив ряд суттєвих недоліків та упущень.

Багаторічні дебати парламентарів про введення єдиного соціального внеску увінчались прийняттям Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Запровадження єдиного соціального внеску є хорошою ідеєю, оскільки це дасть змогу ліквідувати дублювання страховими фондами функцій, пов’язаних з реєстрацією страхувальників, формуванням інформаційної системи відомостей про застрахованих осіб, збором коштів, забезпеченням звітності тощо, скоротити видатки фондів та більш ефективно використовувати кошти соціального страхування. Основною ідеєю Закону є запровадження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що замінить страхові внески до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. При цьому залишаються чинними у частинах, що не суперечать закону про єдиний соціальний внесок, чотири соціальні закони, а саме:

– Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ;

– Закон України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ;

– Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105-ХIV.

Ці окремі соціальні закони продовжують визначати порядок отримання дотацій та допомоги від фондів соціального страхування. Втратили чинність лише Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213-ІІІ та частково Закон України «Про збір на обов’язкове пенсійне страхування» від 26.06.2007 р. № 400/97-ВР і Закон України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ.

Під єдиним внеском розуміється консолідований страховий платіж, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування на регулярній основі та в обов’язковому порядку з метою забезпечення захисту у випадках, що передбачені законодавством, прав застрахованих осіб та членів їх сімей на отримання страхових виплат за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Введення єдиного соціального внеску можна розглядати як з позитивного, так і негативного боку. В табл. 1.1 зазначені переваги та недоліки введення ЄСВ.

Таблиця 1.1

Переваги та недоліки застосування ЄСВ

№ п/п Страхувальники Пенсійний фонд України
Переваги
Відсутня потреба реєстрації у декількох різних фондах соціального страхування Запроваджується єдина форма звітності по соціальних внесках та формується один контролюючий орган по його нарахуванню та сплаті
Спрощується сплата внесків та подача звітності до фондів соціального страхування Формування єдиної бази платників внеску забезпечить оперативне виявлення порушень в частині сплати внеску
Зменшення кількості звітних форм, які необхідно подавати та скорочення кіль-кості перевірок органів соціального страхування Встановлення єдиних правил стягнення внеску і притягнення до відповідаль-ності, визначення єдиної бази оподаткування
Скорочення часу і витрат на сплату соціальних внесків Впорядкування процесу складання звітності по соціальних внесках та проведення перевірок
Недоліки
Відбувається дублювання дій платника внесків та Пенсійного фонду України в частині розподілу єдиного соціального внеску по кожному з фондів Соціальний внесок не вирішує питання зниження рівня навантаження на фонд оплати праці, що є головною причиною виведення заробітної плати в тінь
Можливі випадки несвоєчасної виплати лікарняних, допомоги з безробіття Необхідно вести облік податкової бази для кожного окремого робітника і по кожному розрахунку суми відрахувань
Збільшення соціального навантаження на фізичних осіб підприємців, які сплачують єдиний податок а також осіб які не є найманими працівниками через збільшення ставки єдиного соціального внеску Неврегульованість на законодавчому рівні порядку відображення у звітності перехідних виплат зумовлює можливість допущення помилок при заповненні звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Що стосується контрольних функцій Пенсійного фонду України, то вони описані на рис. 1.1.

 

 

 


Рис. 1.1. Контролюючі функції Пенсійного фонду України

Нині Пенсійний фонд України наділений чи не найширшими контролюючими функціями в сфері соціального страхування. Це пов’язано із реструктуризацією системи соціального страхування. Адже зараз страховики сплачують одну консолідовану страхову суму саме до Пенсійного фонду, тому й він має контролювати процес сплати, нарахування ЄСВ та подання звітності по даному платежу. Контролюючим органам в процесі здійснення перевірок потрібно також рахуватись із правами та обов’язками платників ЄСВ, що зазначені на рис. 1.2.

 

 


 

 

Рис. 1.2. Окремі групи платників єдиного внеску, основні їхні права та обов’язки


РОЗДІЛ 2

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРОК ОРГАНАМИ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ

 

Після введення з 1.01.2011 року сплати єдиного внеску на соціальне страхування (ЄСВ) змінилися повноваження Пенсійного фонду України в частині проведення контролю за страхувальниками (в т.ч. і правила, за якими проводиться перевірка пенсійного фонду).

Порядок проведення перевірок органами Пенсійного фонду України визначається такими нормативними актами:

– Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування»;

– Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

– Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

– Постанову правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Переліку питань для здійснення планових перевірок органами Пенсійного фонду України та форми Акта, що складається за їх результатами».

– Закон України «Про державний нагляд».

Види перевірок пенсійного фонду

У п.2 частини першої ст. 13 Закону про ЄСВ вказано, що Пенсійний фонд і цого територіальні органи мають право проводити позапланові та планові перевірки платників (підприємства, установи, організації, фізичні особи-підприємці).Відмінність між видами таких перевірок полягає, перш за все, в їх тривалості та періодичності проведення. Затверджуючи Порядок № 233, Кабмін дотримувався основних вимог, встановлених у статтях 5 і 6 Закону про держнагляд щодо заходів державного нагляду (див. табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Види перевірок, що проводяться Пенсійним фондом, їх тривалість та періодичність

Види перевірок Тривалість Періодичність
планові Не більше 15 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва нe більше 5 робочих днів Залежить від ступеня ризику страхувальника: · високий ступінь - не частіше разу на рік; · середній - не частіше одного разу на два роки; · незначний - нe частіше одного разу на п'ять років;
позапланові Не більше 10 робочих днів, a для суб'єкта малого підприємництва - двох робочих днів При наявності відповідних підстав. З'ясовуються лише питання, необхідність перевірки яких послужила підставою для її проведення.

Продовження терміну проведення перевірок не допускається.

Як бачимо, періодичність проведення планових перевірок встановлюється в залежності від ступеня ризику платника: високого, середнього та незначного. Критерії віднесення страхувальників до певної міри ризику встановлені в табл. 2.2.

Таблиця 3.4.

Умови віднесення суб’єктів господарювання до ступеня ризику

Високий Середній Незначний
– використовують працю найманих осіб без нарахування єдиного внеску; – не подають органам Пенсійного фонду України передбачені законодавством звіти і відомості; – систематично порушують установлені строки сплати єдиного внеску; – не нараховують та не сплачують єдиний внесок (за інформацією підрозділів податкової міліції, інших органів державної влади або третіх осіб); – здійснюють нарахування єдиного внеску у розмірі, меншому мінімального страхового внеску в розрахунку на одного праців-ника; – порушують установлені строки подання органам Пенсійного фонду України передбачених законодавством звітів і відомостей; – порушують установлені строки сплати єдиного внеску; – допускають помилки, неуз-годженість у звітах і відомостях, які подаються органам Пенсійного фонду України. Не відносяться ні до високого, ні до середнього ступеня ризику.

 

Але якщо порівняти ці критерії і підстави для проведення позапланових перевірок, то можна знайти чимало спільного з критеріями, за якими визначається ступінь ризику страхувальника для проведення планових перевірок. Такі схожі між собою критерії і підстави наведені в табл. 2.3. Враховуючи те, що періодічність позапланових перевірок не обмежується, стає очевидним, що обмеження в кількості планових перевірок органи ПФУ цілком можуть компенсувати за рахунок проведення позапланових перевірок.

Таким чином, неподання звітності до ПФУ може стати причиною для проведення як планової, так і позапланової перевірки. Точно так само недостовірна інформація в звітності може послужити підставою для позапланової перевірки або для планової, яка проводиться раз на два роки, адже підняття «недостовірні відомості» законодавством не визначено.

Таблиця 2.3

Критерії і підстави проведення позапланових перевірок

Підстави для позапланових перевірок Ступінь ризику перевіряється
висока середня
Неподання у встановлений термін платниками єдиного внеску звітності бeз поважних причин, письмових пояснень про причини, препятствовавшіx поданням такої звітності Не представляють органам Пенсійного фонду України законодавчо передбачені звіти і відомості Порушують встановлені строки подання звітів та відомостей органам ПФУ
Виявлення, підтвердження недостовірності інформації, зазначеної у наданих платником внеску звітах - Припускаються помилок, неузгодженості у звітах, і відомостях, які надають до органів пенсійного фонду
Звернення фізичних та юридичних осіб про порушення платниками вимог законодавства пo питань відносяться до компетенції пенсійного фонду. У такому разі проводять позапланову перевірку тільки за згодою ПФУ. Не сплачують і не нараховують внески -

 

У листі № 14806/03-20 від 25.08.10 р. Пенсійний фонд України пояснив, що такими відомостями, зокрема, є невідповідність даних про розміри заробітної плати, суми страховиx внесків, підстави для пільгового обчислення страхового стажу, звітних періодах, за які нараховані соцвнески, зазначені страхувальниками в індивідуальних відомостях про застраховану особу, даними, які містяться у первинних документах страхувальника та інших документах, що підтверджують підстави для обліку страхового стажу, неправильноo зазначені суми лікарняних, суми нарахувань зa час відпустки, невідповідність ідентифікаційних номерів в індивідуальних відомостях про застрахованих осіб ідентифікаційним номерам згідно з довідками ДПАУ і т.д. Тобто недостовірними відомостями можуть вважатися і помилки, а також неузгодженість у звітах, представлених страхувальником.

Варто зазначити, що Правлінням Пенсійного фонду України було визначено перелік питань для здійснення планових перевірок. До них відносяться:

1. Ведення бухгалтерських документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у тому числі правильність відображення в бухгалтерських документах сум єдиного внеску, штрафів, пені та інших платежів до Пенсійного фонду України на підставі документів органів Пенсійного фонду України (повідомлень про перерозподіл коштів відповідно до календарної черговості виникнення боргу, рішень про застосування штрафів та пені, розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій).

2. Правильність нарахування та сплати єдиного внеску:

2.1. Повнота відображення у звітності сум нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

2.2. Повнота відображення у звітності сум грошового забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

2.3. Повнота відображення у звітності сум винагород, нараховані фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

2.4. Повнота відображення у звітності сум допомоги по тимчасовій непрацездатності.

2.5. Правильність нарахування та утримання єдиного внеску із сум заробітної плати:

2.5.1. Нарахування єдиного внеску.

2.5.2. Утримання єдиного внеску.

2.6. Правильність нарахування та утримання єдиного внеску із сум грошового забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

2.7. Правильність нарахування та утримання єдиного внеску із сум винагород за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами.

2.8. Правильність нарахування та утримання єдиного внеску із сум допомоги по тимчасовій непрацездатності.

2.9. Правильність нарахування єдиного внеску за окремі категорії застрахованих осіб:

2.9.1. Правильність нарахування єдиного внеску на суми грошового забезпечення батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу та прийомних батьків, що отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

2.9.2. Правильність нарахування єдиного внеску за осіб, які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

2.9.3. Правильність нарахування єдиного внеску за непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом та отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

2.9.4. Правильність нарахування єдиного внеску за непрацюючих працездатних осіб, що здійснюють догляд за інвалідом I групи та отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

2.9.5. Правильність нарахування єдиного внеску за непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, та отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

2.9.6. Правильність нарахування єдиного внеску за осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших, утворених відповідно до закону, військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту.

2.10. Сплата суми єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок.

2.11. Своєчасність перерахування або зарахування банками на рахунки органів Пенсійного фонду сум єдиного внеску, фінансових санкцій.

3. Правильність нарахування та сплати страхових внесків:

3.1. Повнота відображення у звітності сум фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплата винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

3.2. Повнота відображення у звітності сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, сум грошового забезпечення, що включається до складу загального оподатковуваного доходу.

3.3. Правильність нарахування та утримання страхових внесків.

3.4. Сплата авансових платежів у вигляді сум страхових внесків, що підлягають сплаті одночасно з виплатою заробітної плати (доходу).

3.5. Своєчасність перерахування або зарахування банками на рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій.

4. Правильність нарахування страхових внесків за окремі категорії застрахованих осіб.

5. Правильність нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

6. Перевірка достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування:

6.1. Правильність формування відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованих осіб:

6.1.1. Правильність формування відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованих осіб за період з 01.01.2011.

6.1.2. Правильність формування відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованих осіб за період з 01.01.2010 по 01.01.2011.

6.1.3. Правильність формування відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованих осіб за період до 01.01.2010.

6.2. Правильність формування відомостей про осіб, які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства та нарахування сум єдиного внеску за батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

Органи ПФУ можуть проводити планові перевірки страхувальників одночасно з плановими перевірками, проведеними органами ДПС. Згідно п.З Порядку № 1234 у випадку, якщо різними органами фінансового контролю заплановано проведення в даному періоді перевірки oдного і того ж платника внесків, перевірка проводиться всіма органами одночасно. Щоквартальне узгодження термінів проведення планових перевірок органами ДПС та ПФУ здійснюється відповідно до Порядку взаємодії.

Але термін проведення планової перевірки може бути перенесений. У п.5 Порядку № 1234 передбачено, що причиною перенесення строків перевірки може бути неможливість її одночасного проведення контролюючими органами. У такому випадку новий термін проведення перевірки повинен бути узгоджений зі страхувальником (платником податку) за умови, що це не буде перешкоджати здійсненню ним господарської діяльності.

Умови проведення перевірок

Вимоги до проведення перевірок органами ПФУ в більшій мірі визначені не Законом про ЄСВ, а Законом про держнагляд. Деякі з них продубльовані також у Порядку № 233.

Перш за все, слід зазначити, що органи ПФУ відповідно до Закону про ЄСВ та Порядком № 233 можуть перевіряти тільки страхувальників - платників ЄСВ, тобто підприємства, установи, організації та фізичних осіб - підприємців.

Предметом планових і позапланових перевірок можуть бути виключно наступні питання:

· достовірність відомостей, наданих до Державного реєстру державного соціального страхування;

· правильність нарахування та сплати єдиного соціального внеску;

· правильність нарахування за періоди до 1 січня 2011р страхових внесків на державне пенсійне страхування та інших платежів, контроль за якими покладено на територіальні органи Пенсійного Фонду.

В ході позапланових перевірок можуть з'ясовуватися тільки питання, необхідність перевірки коториx стала підставою для проведення перевірки (частина перша ст.6 Закону про держнагляд).

Законодавством встановлено ряд умов, дотримання яких є обов'язковим для допуску страхувальником перевіряючих до перевірки:

1. У статті 7 Закону про держнагляд встановлено, що для здійснення позапланової або планової перевірки орган державного контролю повинен видати наказ. У наказі зазначаються такі дані:

· вид і предмет перевірки; в наказі про проведення позапланової перевірки наводиться підстава, на якій проводиться перевірка Пенсійного фонду, а в наказі про проведення планової перевірки - перелік питань для перевірки;

· найменування юридичної особи або П.І.Б. перевіряється фізичної особи - підприємця.

2. До початку проведення планової перевірки страхувальнику надсилається обов'язкове письмове повідомлення. Форма повідомлення встановлюється ПФУ. У повідомленні зазначаються:

· дати початку і закінчення перевірки;

· назва юридичної особи або П.І.Б. фізичної особи - підприємця;

· назва органу пенсійного фонду.

Повідомлення має бути надіслано рекомендованим листом, телефонограмою за рахунок органу ПФУ або ж вручається особисто керівнику (уповноваженій особі) суб'єкта господарювання під розписку (п.4 статті 5 Закону про держнагляд).

Позапланова перевірка пенсійного фонду проводиться без письмового повідомлення.

3. До початку перевірки посадові особи повинні пред'явити страховику посвідчення (направлення) на проведення перевірки, підписане керівником органу ПФУ або його заступником (із зазначенням прізвища, імені, по батькові) і завірене печаткою. Страхувальнику надаються копії цих документів.

Посвідчення (направлення) діє протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки. У посвідченні (направленні) повинні бути наведені такі відомості:

· найменування органу ПФУ і суб'єкта, його місцезнаходження;

· номер і дата наказу;

· перелік посадових осіб (прізвища, імена та по батькові), які будуть проводити перевірку;

· дати початку і закінчення перевірки;

· вид перевірки (планова / позапланова);

· підставу та предмет перевірки;

· інформація про попередні перевірки (вид та строк).

4. Посадові особи, які проводять перевірку, повинні пред'явити свої службові посвідчення. Посадова особа органу ПФУ без посвідчення (направлення) на перевірку та службового посвідчення нe має права проводити перевірку, при цьому суб'єкт господарювання може не допускати посадових осіб пенсійного фонду, якщо вони не пред'явили зазначені документи (частина п'ята статті 7 Закону про державний нагляд).

5. Перед початком перевірки посадова особа ПФУ має зробити запис в журналі перевірок (п. 12 статті 4 Закону про держнагляд). Порядок ведення Журналу відвідання суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами (Журнал реєстрації перевірок) затверджено наказом Держкомпідприємництва № 18 від 10 серпня 98 р. Відмова посадової особи, яка здійснює перевірку, від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки.

Доступ до інформації при перевірці

У статті 13 Закону про ЄСВ встановлено, що органи ПФУ мають право одержувати безоплатно від страхувальників:

· відомості про нарахування та сплату єдиного соціального внеску;

· інші відомості, необхідні для виконання ПФУ функцій, визначених Законом про ЄСВ.

Більше інформації містить п.2 Порядки № 233, який передбачає, що позапланові та планові перевірки проводяться на підставі бухгалтерських документів, книг, звітів, кошторисів та інших документів.

Додамо також, що законодавство дозволяє посадовим особам ПФУ отримувати від страхувальників пояснення, документи, матеріали, довідки, відомості з питань, що виникли в ході перевірки, відповідно до п.1 статті 8 Закону про держнагляд та ст.6 Закону про ЄСВ.


РОЗДІЛ 3

УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ КОНТРОЛЮ ЄСВ

 

За результатами перевірки в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 31.03.2011 № 9-1.

У разі відсутності порушень складається довідка.

Щодо кожного відображеного в акті факту порушення робиться детальний опис виявленого порушення та викладається зміст порушення з посиланням на нормативно-правові акти, що порушені платником, із зазначенням періоду, у якому дане порушення здійснено (місяць, рік).

У разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначається перелік відсутніх (ненаданих) документів.

У разі відмови платника (посадових осіб) надати письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання документів факт відмови відображається в акті.

Акт складається у двох примірниках та підписується в останній день перевірки посадовими особами органу Пенсійного фонду України, які здійснювали перевірку, та керівником і головним бухгалтером платника, а за їх відсутності - особами, що їх замінюють, фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності або уповноваженою ними особою.

За наявності зауважень з боку платника його керівник і головний бухгалтер (фізична особа) підписують акт із зауваженнями, що подаються до органу Пенсійного фонду України у письмовій формі.

Після підписання акта один його примірник вручається керівнику (фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності) або уповноваженій особі платника.

Пенсійний фонд наділений правом накладати санкції за порушення законодавства, що стосується обчислення і сплати ЄСВ, подання відповідної звітності до органів Пенсійного фонду України.

Види і розміри штрафів наведені в табл.3.1.

Таблиця 3.1

Застосування штрафних санкцій до платників єдиного внеску

Вид порушення Розмір штрафних санкцій
Ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік платниками, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV (п. 1 ч. 11 ст. 25 Закон № 2464) 10 НМДГ* (170 грн.)
Несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464) 10 % своєчасно не сплачених сум
Донарахування територіальним органом Пенсійного фонду України або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464) 5 % зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше 50 % суми донарахованого єдиного внеску
Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464 (п. 4 ч. 11 ст. 25 цього Закону) 10 НМДГ (170 грн.)
Неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок (п. 5 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464) Від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн.)
Несплата, неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) (п. 6 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464) 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум

(* 1НМДГ (неоподатковуваний мінімум доходів громадян) -17 грн.)

За порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску посадові особи підприємств – платників єдиного внеску притягуються до адміністративної відповідальності, а за ухилення від сплати єдиного внеску – до кримінальної відповідальності.

Важливим питанням є підбиття підсумків проведення контрольних заходів Пенсійним фондом України як по всій її території, так і окремо по Вінницькій області.

Що стосується загальних показників по країні, то ці дані можна отримати із Звіту Пенсійного фонду України про базове відстеження результативності постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2011 р. № 233 «Про затвердження Порядку проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Даний документ складається із дев’яти пунктів:

1. Вид та назва регуляторного акта;

2. Виконавець заходів з відстеження;

3. Цілі прийняття акта;

4. Строк виконання заходів з відстеження;

5. Тип відстежень;

6. Методи одержання результатів відстеження;

7.Дані та припущення, на основі яких відстежувалася результативність, а також способи одержання даних;

8. Кількісні та якісні значення показників результативності акта;

9. Оцінка результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення визначених цілей.

Повністю даний документ, що описує результати перевірок станом на 1 червня 2011 року наведений в додатку 1.

Та варто звернути увагу на цифрові дані. Станом на 01.01.2011 року на облік в органах Пенсійного фонду України взято 2043180 платників, в тому числі 1577538 – фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності.

Скарг від страхувальників з питань несвоєчасного отримання ними повідомлень про взяття на облік в органах Пенсійного фонду України до Пенсійного фонду України не надходило.

Станом на 01.06.2011 року органами Пенсійного фонду України здійснено 47237 перевірок, у тому числі 16500 планових перевірок, що становить 34,93 % від загальної кількості.

Із загальної кількості планових перевірок проведено перевірки платників:

– з високим ступенем ризику – 3929 (23,81 %)

– з середнім ступенем ризику – 10975 (66,52 %)

– з незначним ступенем ризику – 1596 (9,67 %)

Із загальної кількості перевірок порушення виявлено у 14412 перевірках, що становить 30,5 %.

За результатами проведених перевірок за 5 місяців 2011 року донараховано 7,7 млн. грн. внесків та застосовано фінансових санкцій на суму 24,9 млн. грн.

Проте слід звернути увагу на роботу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

У Вінницькій області за 9 місяців 2011 року заборгованість до Пенсійного фонду скоротилась на 14,7% або на 9,7 млн. гривень, у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року - до 56,3 млн. гривень.

Недоотриманими залишилось 8 млн.793,4 тис. гривень страхових внесків від фізичних осіб - суб’єктів спрощеної системи оподаткування.

Станом на 1 жовтня поточного року біля 70 підприємств-банкрутів області із сумою боргу більше 10 млн. гривень ліквідуються з порушенням термінів.

Заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, станом на жовтень поточного року становить майже 14 млн. гривень. Коштів від суб'єктів спрощеної системи оподаткування недоотримано на суму 34,6 млн. гривень.

З початку року органами Фонду області проведено більше 1200 планових та позапланових перевірок платників. За результатами 297 з них виявлено порушення. В загальному, до порушників платіжної дисципліни застосовані фінансові санкції за порушення законодавства про сплату страхових внесків на загальну суму 1,9 млн. гривень, а до їх посадових осіб – заходи адміністративного впливу у вигляді 75 штрафів на суму 45,3 тис. гривень.

Отже, бачимо, що попри новизну єдиного соціального внеску держава вже розробила контрольний механізм, що регулює процес обчислення, сплати та подання звітності щодо ЄСВ.


ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Соціальне страхування — це важлива складова частина соціального захисту населення, центром якого є людина та її потреби, а якість їх задоволення впливає на соціально-економічний розвиток держави.

Методика проведення контролю розрахунків за соціальним страхуванням є досить актуальною, особливо в часи реформування соціальної сфери.

Питанню контролю розрахунків за соціальним страхуванням приділено досить велику увагу з боку теоретиків та практиків. Проте, дане питання потребує більшої уваги, оскільки постійні зміни в законодавстві вимагають одночасної адаптації контрольного процесу з нормативними нововведеннями. Особливо актуальним це питання стало із введенням єдиного соціального внеску.

На сьогоднішній день існує ряд нормативний актів, що забезпечують регулювання контролю ЄСВ. Та попри все існують ж певні протиріччя в законодавчій базі. Перш за все, це пов’язано із нововведенням єдиного соціального внеску, адже відповідно новому законодавству відбувся перерозподіл контрольних функцій кожного із Фондів. Та більшість із обов’язків перейшли до Пенсійного фонду, а всі інші Фонди виконують лише частину своїх попередніх функцій, що переважно координуючі та наглядові. Виходячи з них і обґрунтовано перелік основних напрямів контролю розрахунків за ЄСВ та визначено джерела інформації, що використовуватимуться в процесі перевірки. До найважливіших напрямів можна віднести: перевірка стану заборгованості по сплаті страхових сум; правильність нарахування заробітної плати; обчислення суми єдиного соціального внеску, що підлягає перерахуванню до органів Пенсійного фонду України; контроль своєчасності надання до фондів спеціальної звітності та повноти інформації, відображеній в ній тощо.

Планування перевірок Пенсійним фондом є досить вагомим елементом всього процесу перевірки. Адже віднесення об’єкта перевірки до планової чи позапланової визначить подальшу методику і результат перевірки. Періодизація проведення планових перевірок залежить від ступеня ризику, до якого віднесений об’єкт контролю.

Що стосується безпосередньо процесу контролю господарських операцій, що пов’язані із розрахунками за єдиним соціальним внеском, то він здійснюється переважно шляхом дослідження відповідних документів. Дана перевірка може здійснюватись хронологічним, систематизованим, комбінованим та вибірковим способами.

Результати здійсненої перевірки групуються, систематизуються і формується акт перевірки, а якщо порушень не виявлено, то складається довідка.

Важливим питанням є узагальнення результатів контролю у вигляді статистичної інформації.

Так, наприклад, станом на 01.06.2011 року органами Пенсійного фонду України здійснено 47237 перевірок, у тому числі 16500 планових перевірок, що становить 34,93 % від загальної кількості.

За результатами проведених перевірок за 5 місяців 2011 року донараховано 7,7 млн. грн. внесків та застосовано фінансових санкцій на суму 24,9 млн. грн.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Дані інформаційного порталу «Вінниця.info» : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vinnitsa.info/news/vinnitskiy-pensiyniy-fond-nedootrimav-ponad-50-milyoniv.html.

2. Остапенко Т.М. Контроль нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Chem_Biol/Nppdaa/econ/ 2011_2_ t1/198.pdf.

3. Офіційний сайт Пенсійного фонду України: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index.

4. Порядок проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування: Постанова Кабінету міністрів України від 09.03.11 р. № 233.

5. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 р. № 996-ХIV.

6. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування: Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

7. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності: Закон України від 05.04.2007 р. № 877-V.

8. Скакун Л.С. Єдиний внесок на соціальне страхування: доцільність впровадження та подання в електронній формі // Вісник ЖДТУ. – 2010. – №4. –С. 173-176.


 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.