Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

ДОПОВІДЬ





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

 

До Вашої уваги пропонуються результати наукового дослідження на тему - «Творчий розвиток учнів підліткового віку в процесі музичної театральної діяльності».

Актуальність теми дослідження. У загальній системі всебічного розвитку особистості естетичне ставлення до життя, здатність розуміти прекрасне в діяльності і мистецтві сприяє відродженню культурних традицій і забезпечує розвитку загальної культури підростаючого покоління.

Згідно Концепції художньо-естетичного виховання учнів театральне мистецтво є вираженням комплексного художнього погляду на оточуючий світ. Воно активно сприяє розвиткові емоційно-почуттєвої сфери дітей, створює умовну реальність, в якій учні вчаться визначати і розвивати свої потреби та інтереси. Відповідно до жанрово-видової диференціації театрального мистецтва, в школі найчастіше використовуються такі його різновиди: драматичний, музичний, ляльковий театри.

Музичний театр, що володіє широким спектром художніх засобів виразності різноманітних мистецтв, містить значні можливості естетичного випливу на особистість. Основними складовими виховного процесу засобами театру є: розв'язання загальновиховних завдань, пов'язаних із формуванням емоційної культури, збагачення естетичного досвіду; розвиток здібностей, специфічних для кожного виду музично-театральної творчості (техніки мовлення, дикції, пластики тіла, голосу тощо).

Проблема творчості ґрунтовно досліджено у наукових працях знаних вітчизняних і зарубіжних філософів та культурологів (Г. Сковорода, М. Бахтін, М. Бердяєв, І. Зязюн та ін.), психологів і педагогів (В. Роменець, С. Рубінштейн, В. Сухомлинський С. Сисоєва, Б. Теплов, О. Чаплигін та ін.). Проблеми театральної педагогіки висвітлюються в працях Н. Базилевич, І. Зязюна, Н. Миропольської, С. Соломахи та ін. Питанню застосування музично-театральних форм і методів роботи у вихованні школярів присвячені науково-методичні розробки Т. Борисової, Т. Гризоглазової, О. Комаровської, О. Хижної та ін.

Висвітленню актуальних теоретичних питань і розробці методології естетичного розвитку особистості в процесі музичної діяльності присвячені праці Б. Асаф’єва, Н. Ветлугіної, Б. Яворського та інших дослідників, які вважали предмети музичного циклу ефективним засобом творчого розвитку особистості.

Останнім часом у педагогічному середовищі зросла увага до процесу музично-театральної діяльності школярів. Але відсутність чітких методичних рекомендацій не дозволяє цілеспрямовано використовувати усі можливості цього синтетичного жанру в музичному навчанні і вихованні учнів.

Актуальність проблеми, але недостатність теоретичного та практичного її осмислення зумовило вибір теми дипломної роботи:«Творчий розвиток учнів підліткового віку в процесі музичної театральної діяльності».

Мета дослідження: розробити й експериментально перевірити методику творчого розвитку підлітків в процесі музичної театральної діяльності.

Мета дослідження зумовила постановку та вирішення таких завдань:

- проаналізувати наукові праці з досліджуваної проблеми і узагальнити теоретичні засади творчого розвитку підлітків в процесі музичної театральної діяльності;

– уточнити категоріальний апарат дослідження;

– визначити педагогічні можливості музично-театрального мистецтва у творчому розвитку підлітків;

– дослідити стан і проблеми творчого розвитку підлітків засобами театрального мистецтва;

– розробити й експериментально перевірити методику творчого розвитку учнів-підлітків у процесі музичної театральної діяльності.

Об'єктдослідження – педагогічний процес творчого розвитку підлітків в процесі музичної театральної діяльності..

Предметдослідження – зміст, форми і методи творчого розвитку підлітків в процесі музичної театральної діяльності.

Методи дослідження. У відповідності з визначеними завданнями в дипломній роботі застосовано загальнонаукові теоретичні та емпіричні методи (аналіз документів, спостереження, опитування, інтерв'ювання, експертне оцінювання, метод незалежних характеристик), за допомогою яких було зібрано дані для порівняльного аналізу результатів дослідження в контрольній та експериментальній групах.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків.

У першому розділі«ТВОРЧИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ В ТЕОРІЇ І ПРАКТИЦІ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ» розкрита проблема творчого розвитку особистості в філософській та психолого-педагогічній науковій літературі, а також функції музично-театральної діяльності та її роль в естетично-творчому розвитку підлітків.

У психолого–педагогічній літературі творча особистість розглядається як індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Для творчої особистості творча діяльність є життєвою потребою, а творчий стиль поведінки – найбільш характерний. Психологічна наука, як зазначає М.Г.Ярошевський, у XX столітті відмовилася від твердження про унікальність творчого акту і твор­чої особистості. Творчість – універсальна функція людини (А. Маслоу). Вона не вимагає спеціальних талантів чи здібностей. Психологи переконані, що здатність до творчості закладена в кожній людині, яка реалізує її різною мірою в різних умовах.

В.О. Моляко пропонує три основні форми реалізації творчого вихо­вання особистості. По-перше, це систематичне розв'язування дітьми різноманітних творчих задач в урочний та позаурочний час. По-друге, необхідна максимальна естетизація всіх форм життє­діяльності вихованців. По-третє, доцільна постійна участь особистості в колективній діяльності.

Музичний театр передає емоційно-почуттєвий зміст, закріплює позитивний емоційний досвід, має велике моральне, культурне і громадське значення. Головними особливостями музичного театру є: музично-мовний стиль, художня діяльність, колективні творчі методи.

На основі вивчення широкого кола наукових поглядiв, думок, визначено низку функцій музично–театральної діяльності в естетичному вихованнi школярiв, зокрема такі, як художньо-пізнавальна, емоційно-оцінна, творча, комунікативна і художньо-гедоністична.

На основі аналізу й систематизації наукових досліджень, визначено, що творчий розвиток – це складний інтегративний процес, який забезпечується єдністю компонентів: емоційно-мотиваційного, художньо-діяльнісного, творчо-пошукового. Емоційно – мотиваційнийкомпонент творчого розвитку підлітків є здатністю до естетичної оцінки художніх творів, що спонукає до дії і задоволення власних естетичних потреб.Художньо-діяльнісний – передбачає залучення дітей до естетичної та художньої діяльності, розвиток умінь і навичок художньо відтворювати навколишній світ, освоювати різні види художньої діяльності музично-театрального мистецтва: пізнавальну, вокальну, танцювальну, сценічно-ігрову, мовленнєву. Творчо-пошуковийкомпонент спрямований нарозвиток творчих здібностей дітей. Передбачає використання методів створення пошукових, “проблемних” ситуацій.

У другому розділі– ПЕДАГОГІЧНЕ КЕРІВНИЦТВО ТВОРЧИМ РОЗВИТКОМ ПІДЛІТКІВ У ПРОЦЕСІ МУЗИЧНО-ТЕАТРАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ– описана діагностика творчого розвитку учнів підліткового віку та дослідно – експериментальна робота з творчого розвитку підлітків у процесі музично-театральної діяльності.

Відповідно до мети і завдань дослідження вивчено педагогічний досвід використання музично-театральних ігор в процесі музичної діяльності; визначено критерії та рівні творчого розвитку; представлено діагностичні дані констатувального експерименту; викладено методику творчого розвитку підлітків у процесі музично-театральної діяльності; висвітлено зміст кожного з етапів та форми контролю за його результатами; розкрито перебіг експериментальної роботи, проведено порівняльний аналіз добутих даних.

Відповідно до структурних компонентів художньо-творчого розвитку визначено і вмотивовано критерії та показники: 1) ступінь емоційного ставлення школярів до мистецтва, який виражається в інтересі до видів мистецтва, художньої діяльності, в умінні визначати естетичну цінність художніх творів, адекватно оцінювати мистецькі твори, виконавську майстерність; 2) рівень художньо-естетичної ерудиції. Показниками цього явища слугують: знання історії і національних традицій музичного мистецтва; інформованість про засоби виразності; 3) ступінь здатності школярів до імпровізаційних дій. Показники – яскравість виконання творчих завдань з використанням різних видів художньої діяльності: художнього мовлення в створенні художнього образу, елементів сценічної гри, вокальних умінь.

В експериментальній роботі використовувались інтегративні, інтерактивні, ігрові, проблемно-пошукові художні технології, а також такі методи: художньо-виконавський аналіз, метод вільних асоціацій, метод «мозкової атаки», метод створення проблемної ситуації, метод ключових запитань, художнє виконання, оцінний і порівняльний аналізи, метод особистої аналогії, метод залучення до художньо-творчої діяльності, самостійна робота (самовиховання, самовдосконалення, самоконтроль).

Проведене педагогічне дослідження переконує в тому, що процес творчого розвитку засобами музично-театральної діяльності найбільш успішно втілюється у таких формах, як інсценування пісень; фольклорні свята; музичні казки, мюзикли, театралізовані свята.

Педагогічний експеримент підтвердив ефективність запропонованої методики творчого розвитку у процесі музичної театральної діяльності. Актуалізуючий виховний вплив спрямований на розкриття й становлення творчого потенціалу особистості. Експериментальна методика ґрунтувалася на організації активної творчої діяльності, інтересах, пріоритетах і мотиваційних настановах школярів.

Аналіз здобутих результатів проведеного дослідження сприяв виявленню позитивних зрушень в індивідуальних характеристиках кожного учня. Установлено зростання кількісних і якісних показників музично-естетичного розвитку школярів експериментальної групи порівняно з контрольною.

Аналіз результатів педагогічного експерименту засвідчив, що впровадження музично-театральної діяльності у навчальний процес суттєво стимулює творчий розвиток підлітків. На кінцевому етапі формувального експерименту значно зросла кількість школярів з високим рівнем музично-естетичного і творчого розвитку, водночас зменшилась кількість учнів з середнім і низьким рівнем емоційного і творчого розвитку.

Отже, музично-сценічна діяльність дітей розвиває художньо-образне мислення, активізує пізнавальні процеси, збагачує почуттєву сферу, посилює емоційність сприймання, стимулює розвиток творчих здібностей, уяви, фантазії, формує елементи художньо-естетичного досвіду. Тому вибір музичного театру у навчально-виховному процесі є найбільш ефективним засобом розвитку творчої особистості підлітка.

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.