Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Доповідь на тему: Рання діагностика порушень у психофізичному розвитку дітей.





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

В Україні, як і за рубежем, проблема ранньої діагностики порушень у психофізичному розвитку дітей набуває все більшої актуальності.

Насамперед, це пов’язано з виключним значенням ранніх етапів онтогенезу для психофізичного розвитку дитини; формуванням у перші три роки життя психічних новоутворень, дефіцит яких неможливо відновити у процесі подальшого розвитку; підготовкою сучасних програм для дітей з різними особливостями психофізичного розвитку від 0 до 6 (7) років життя, побудованих на принципі єдності діагностичної та корекційно-розвивальної роботи.

Труднощі ранньої діагностики порушень у розвитку дітей зумовлені необхідністю специфічного підходу, а також урахуванням тієї важливої обставини, що прояви відхилень у розвитку, не пов’язані з сенсорними дефектами, не можна оцінювати однозначно: як і неврологічні симптоми, вони недостатньо специфічні, майже не диференційовані і можуть складати різні симптомокомплекси. Саме тому, в ранньому віці значно ускладнена диференційна діагностика загального недорозвинення мовлення, легкого ступеня розумової відсталості, затримок психічного розвитку тощо. Психолого-педагогічна симптоматика зазначених відхилень у досліджуваному віковому періоді розроблена недостатньо. На це вказують такі провідні дослідники як В.І. Лубовський, О.М. Мастюкова, Т.Д. Ілляшенко, А.Г. Обухівська та інші.

Разом з тим, у сучасній теорії та практиці корекційної педагогіки та спеціальної психології накопичений певний досвід виявлення відставань у розвитку немовлят та дітей раннього віку: Програма ранньої комплексної діагностики рівня розвитку дитини від народження до трьох років (Л.І. Аксьонової та співавторів); Методика кафедри нейро- і патопсихології факультету психології МДУ; Діагностична карта вивчення особливостей психічного розвитку дитини перших двох років життя на предмет виявлення у неї симптомів раннього дитячого аутизму (К.С. Лебединської, О.С. Нікольської) тощо.

Особливий інтерес становлять відомі у світовій практиці зарубіжні програми ранньої допомоги: Коннектікутський тест «Обстеження розвитку новонароджених і дітей до 3-х років»; Каролінський учбовий план для дітей від народження до 5 років; Програма ранньої діагностики розвитку «ТАНДЕМ» (Голландія); Програма ранньої педагогічної допомоги дітям з відхиленнями у розвитку «Маккуері» (Австралія); Мюнхенська функціональна діагностика розвитку тощо.

У контексті предметунашого наукового інтересу – ранньої діагностики порушень у психофізичному розвитку дітей – використання методики «Мюнхенська функціональна діагностика розвитку» виступила об’єктом дослідження. Дана методика використовується з метою ранньої діагностики відхилень у розвитку, ранньої терапії функцій, які розвиваються з затримкою чи порушеннями та ранньої соціалізації дитини. МФДР складається з таблиць фізіологічного розвитку функціональних систем у дітей перших трьох років життя, в яких розвиток функцій умовно поділений на окремі «кроки», де кожна більш висока ступінь розвитку базується на попередній. Методика враховує принципи ранньої діагностики психомоторних функціональних областей і дозволяє дослідити розвиток дитини у восьми найважливіших сферах психіки в грудному та ранньому дитячому віці. Функціональні сфери першого року життя: особливості формування функцій повороту тіла і повзання, сидіння, вертикалізації, хапання і координації рук, перцепції, активного мовлення, розуміння мовлення, соціального розвитку. Функціональні сфери другого-третього років життя: особливості формування функцій дрібної, загальної моторики і координації рук, перцепції, активного мовлення, розуміння мовлення, соціального розвитку, навичок самостійності. Методика складається зі стандартизованого набору тестового матеріалу для виконання комплексу текстових завдань з метою визначення рівня розвитку окремих функціональних систем. МФДР базується на тому, що розвиток в цих функціональних системах характеризується способами виживання чи самозбереження, якими оволодівають діти в відповідні місяці життя, тобто на психологічних стадіях розвитку.

Розробив методику німецький лікар-педіатр, педагог Теодор Фрідріх Хелльбрюгге. МФДР втілила мрію лікаря про об’єднання спостережень батьків і спеціалістів в одну концепцію раннього розпізнавання відставання розвитку. Рання діагностика дітей з різними порушеннями вказала на можливість ранньої корекції, що і призвело до створення концепції в основі якої лежить ідея активного включення сім’ї в процес реабілітації розвитку дитини, ідея переносу педагогічних, педіатричних і терапевтичних заходів в сім’ю, де батьки стають головними спеціалістами, краще за всіх розуміючими потреби своїх дітей.

Мюнхенська діагностика використовується у вітчизняній клініко-психологічній практиці, методика не зазнала поширення у дефектологічних колах, а також має опонентів щодо її використання. Так, російська дослідниця в одній зі своїх статей підкреслює, що хоча Мюнхеньска функціональна діагностика розвитку дітей першого року життя охоплює 6 змістових сфер розвитку немовляти, але в діагностиці відсутній такий важливий показник як «перша посмішка на голос дорослого» і «комплекс оживлення». Дослідник наголошує, що в зарубіжних методиках, до яких відноситься Мюнхенська діагностика, показники і шкали розвитку дитини відрізняються від вітчизняних. Наприклад, шкали по таким важливим показникам як «утримання голови», «упор ніг в вертикальному положенні» «сам сідає, сидить, лягає» та ін., дані такі, які в вітчизняній практиці вважаються значним відставанням дитини в розвитку.

Але, незважаючи на незначні недоліки МФДР, в Українському медичному центрі реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи МОЗ України, який було створено у вересні 1996 року при співробітництві українських та німецьких медиків (очолює Центр головний дитячий невролог МОЗ України, к.м.н. Володимир Юрійович Мартинюк), активно використовують діагностику провідні клінічні психологи такі як Богуш Р.В., Товпеко О.В., Касько Л.В. з 2004 року і навчають методиці проведення діагностики інших спеціалістів. Також методику успішно застосовують в Закарпатській обласній дитячій лікарні, в Центрі реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи «Росинка» (завідувач центру Біров Єлизавета Іванівна).

Враховуючи зазначене, завданнями нашого дослідження виступають:

1. Теоретично обґрунтувати розробленість проблеми ранньої діагностики порушень психофізичного розвитку у вітчизняній теорії та практиці.

2. Висвітлити значення ефективних зарубіжних методик ранньої діагностики для розвитку вітчизняної психолого-педагогічної діагностики.

3. Визначити проблеми запровадження Мюнхенської функціональної діагностики у психолого-діагностичну практику у спеціальних закладах освіти.

До таких проблем можна віднести:

1. Адекватна адаптація даної методики для використання у вітчизняній практиці (наприклад, валідний переклад інструкцій).

2. Дана методика проводиться виключно з автентичним стимульним матеріалом, який можливо придбати лише на території Німеччини.

3. Для того щоб, виконати умови двох проблем, про які сказано вище необхідна відповідна матеріальна база.

 

Отже, відхилення в розвитку необхідно виявити до 3-4 років життя дитини, поки не з’явились вторинні порушення. Ранній вік є найсприятливішим для проведення ранньої діагностики і надання ранньої допомоги дітям з групи ризику.

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.