Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Виконала: Липівська Олена Андріївна



Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Короткий опис доповіді

“Дисциплінарна відповідальність прокурорів:проблеми та шляхи вирішення”

Виконала: Липівська Олена Андріївна

На даний час питання дисциплінарної відповідальності решулюється такими нормативно-правовими актами:

ЗУ “Про прокуратуру”, ЗУ “Про державну службу”, Постанова ВРУ ”Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України”, Рішення КСУ про визнання неконституційним положення ч.2 ст.16 ДСПУ, Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів, Правила внутрішнього трудового розпорядку відповідної прокуратури.

Дисципліна прокурорів — це сукупність правил, що визначають модель належної поведінки прокурорів з урахуванням особливостей покладених на них функцій та їх фактичне дотримання прокурорами.

 

Проблема Шляхи вирішення
Недосконале законодавче врегулювання - основним нормативним актом є Дисциплінарний статут, що затверджений Постановою ВРУ. Відповідно до п.22 ст. 92 КУ-будь-який вид відповідальності може бути встановлений лише Законом. 3 шляхи вирішення: 1. Виокремлення окремого розділу у ЗУ “Про прокуратуру”; 2. Прийняти окремий закон(як приклад, Закон “Про Дисциплінарну відповідальність прокурорів України”); 3. Окремо виділити у майбутньому кодифікованому акті -Трудовому кодексі главу про дисциплінарну відповідальність окремих державних службовців.
Наявність у ДСПУ таких формулювань, як “посилити відповідальність”, “за винесення виправдувального вироку-притягнення до дисциплінарної відповідальності”. Це є прямим порушенням прав прокурорів, оскільки не можна погіршувати становище особи(загальне правило), та відсутність права на професійну помилку є несправедливим, оскільки немає можливості виправдати свої дії. Потрібно виключити такі положення з нормативних актів, та включити поняття про індемнітет прокурора, а саме: неможливість притягнення до дисциплінарної відповідальності за правову позицію по справі, яка знаходиться у проваджені, заснована на законі і відображена у відповідних процесуальних документах.
Відсутність можливості притягнути до дисциплінарної відповідальності Генерального прокурора України. Потрібно визначити порядок дисциплнарного провадження щодо Генерального прокурора України, який теж може приймати неправомірні рішення чи вчиняти діяння, які у законі іменуються, як “ганебний проступок”. Таке провадження повинно бути публічним, відомим населенню, проводитись особливим складом суб`єктів.
Дуже довгий строк для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. Строк передбачений у статті 12 ДСПУ. Правильним буде встановлення строку для розслідування - до 2 тижнів, а не 2-х місяців та притягнення має тривати не більше 1-2-х місяців, а не 1-го року. Оскільки дисциплінарний проступок не є таким складним для проведення розслідування, як, наприклад, злочин.
Відсутність статистичних даних про притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності. За даними науковців — це майже 10% з посадового складу прокурорів України, що є немалою частиною. Встановити офіційну звітність про дисциплінарні проступки прокурорів.
Відсутність чіткого порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів. Встановити порядок проведення службового розслідування, його строки, суб`єктний склад, які процесуальні документи має містити справа про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
Відсутність чітких підстав притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності. Лише зазначено про “вчинок, що порочить працівника прокуратури”, що містить дуже оціночне забарвлення. Є пророзиції встановити такий перелік підстав (зазначає науковець М. Іншин): 1. порушення вимог законів та інших нормативних актів України, що призвело до заподіяння шкоди державі, територіальній громаді, юридичним або фізичним особам. 2. набрання законної сили обвинувального вироку суду стосовно працівника прокуратури; 3. вимагання або отримання подарунків, грошей у зв`язку з виконанням службових обов`язків(під час служби і позаслужбовий час) 4.розголошення державної таємниці та іншої конфіденційної інформації; 5. брутальне чи зневажливе ставлення до громадян, приниження честі та гідності під час виконання службових обовязків; 6. систематичне порушення дисципліни праці тощо.
Відсутність незалежного органу, що має право притягати до дисциплінарної відповідальності прокурорів. На даний час існує система чіткого підпорядкування, притягнення здійснює безпосередній керівник, а оскарження такого рішення можливе лише до вищестоящого прокурора. Вирішенням даної проблеми може бути створення дисциплінарних комісій на рівні обсластей та Вищої дисциплінарної комісії прокуратури. Таким чином підвищується об`єктивність в прийнятті рішення, зводиться до мінімуму ризик помилок в цій сфері, зменшується плинність кадрів, підвищується стабільність системи взагалі.

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.