Іслам – одна з найпоширеніших релігій світу (понад 1 млрд. віруючих), яка демонструє у наші дні величезну динаміку свого поширення. У новому тисячолітті він справляє дедалі зростаючий вплив на політичні, економічні та культурні процеси, міжнародні відносини. Світ ісламу знаходиться в пошуку свого місця, “обороняючись” від західної глобалістичної експансії, намагаючись повернутися в природний шлях свого історичного розвитку. Проте, методи якими здійснюється пошук, не завжди зрозумілі серед західного населення, а особливу стурбованість та тривогу світового співтовариства викликають прояви радикалізму і екстремізму серед частини мусульман.
Для України, де нині проживає вже досить значна, порівняно з іншими реліг меншинами, кількість мусульман, проблема запобігання зростанню ісламського екстремізму, набуває особл значення.
За прийнятим Держкомстатистики поділом, в Україні можна виділити 40 етнічних груп, які традиційно сповідують іслам. Однак, як і в більшості країн Європи, серед українських мусульман чітко виділяється провідна етнічна група – кримські татари, що складають майже 57% загальної чисельності мусульман України.
Для України надзвичайно актуальним стає питання про встановлення надійного заслону ісламському екстремізму, а також вироблення такої політики, що належним чином враховувала б роль ісламського фактора як всередині України, та і в її міжнар одній, зокрема, близькосхідній, політиці.
Поява на Кримському півострові швидко зростаючого кримськотатарського населення, що традиційно сповідає іслам, утворення релігійних організацій, відновлення і будівництво мечетей, активна діяльність ісламського духівництва, що супроводжуються невирішеністю соціально-економічних проблем кримських татар і зростанням їхньої політичної активності, особливо в контексті чеченських подій у Росії, - усе це гостро ставить питання про перспективи проникнення до Криму “жорстких” форм ісламу, що несуть із собою загрозу ісламського екстремізму.
Що стосується внутрішньополітичної ситуації, то тут перш за все необхідно повністю ліквідувати ґрунт для поширення радикальної ідеології, яким на сьогодні залишається проблема кримськотатарського народу, а також потенційна можливість загострення міжконфесійних протиріч. Слід враховувати, що іслам більш ніж будь-яка інша релігія піддається політизації, і ця його властивість може бути в залежності від обставин використана з діаметрально протилежним результатом. Він може відігравати роль фактора стабілізації, чи навпаки, загострення сусп-політ ситуації. У зв’язку з вищевикладеним, особл значення набуває глибоко продумана етнічна й конфесійна політика укр держави.