Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Завдання для перевірки знань





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

 

1. Дайте визначення адміністративної відповіда-

льності.

2. Розкрийте зміст адміністративної відповідальності.

3. Визначте співвідношення між адміністративною

відповідальністю та іншими видами юридичної відпо-

відальності.

4. Розкрийте підстави адміністративної відпові-

дальності.

5. Розкрийте елементи складу адміністративного

правопорушення.

6. Правопорушення з матеріальним і формальним

складом.

7. Триваюче, продовжуване правопорушення.

8. Поняття загального та спеціального суб’єкта.

9. Поняття та зміст умислу та необережності.

10. Назвіть існуючі види адміністративних стягнень.

11. Назвіть спеціальних суб’єктів і розкрийте особ-

ливості їх адміністративної відповідальності.

12. Назвіть існуючі види адміністративних правопо-

рушень юридичних осіб.

Адміністративне право

 

Рекомендована література

 

1. Конституція України. — К.,1996.

2. Коментар до Конституції України. — К., 1996.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення

// Відомості Верховної Ради України. — 1984; зі змінами і

доповненнями.

4. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради

України. — 2002. — № 38—39. — Ст. 288; зі змінами і до-

повненнями.

5. Повітряний кодекс України // Відомості Верховної Ра-

ди України. — 1993. — № 25. — Ст. 274; зі змінами і допов-

неннями.

6. Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб

без громадянства» // Відомості Верховної Ради України. —

1994. — № 23. — Ст. 161; зі змінами і доповненнями.

7. Закон України «Про захист від недобросовісної конку-

ренції» // Відомості Верховної Ради України. — 1996. —

№ 36. — Ст. 164; зі змінами і доповненнями.

8. Закон України «Про боротьбу з корупцією» // Відомос-

ті Верховної Ради України. — 1995. — № 34. — Ст. 266; зі

змінами і доповненнями.

9. Закон України «Про ветеринарну медицину» // Відо-

мості Верховної Ради України. — 1992. — № 36. — Ст. 531;

зі змінами і доповненнями.

10. Закон України «Про зайнятість населення» // Відомості

Верховної Ради України. — 1991. — № 14. — Ст. 170; зі

змінами і доповненнями.

11. Закон України «Про відповідальність підприємств, їх

об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфе-

рі містобудування» // Відомості Верховної Ради України. —

1994. — № 46. — Ст. 411; зі змінами і доповненнями.

12. Закон України «Про виключну (морську) економічну

зону України» // Відомості Верховної Ради України. —

1995. — № 21. — Ст. 152; зі змінами і доповненнями.

13. Закон України «Про рекламу» // Відомості Верховної

Ради України. — 1996. — № 39. — Ст. 181; зі змінами і до-

повненнями.

14. Закон України «Про патентування деяких видів підпри-

ємницької діяльності» // Відомості Верховної Ради України. —

1996. — № 20. — Ст. 82; зі змінами і доповненнями.

А. В. Макаренко

15. Закон України «Про електроенергетику» // Відомості

Верховної Ради України. — 1998. — № 1. — Ст. 1; зі зміна-

ми і доповненнями.

16. Закон України «Про державне регулювання видобутку,

виробництва і використання дорогоцінних металів і дорого-

цінного каміння та контроль за операціями з ними» // Відо-

мості Верховної Ради України. — 1998. — № 9. — Ст. 34; зі

змінами і доповненнями.

17. Адміністративне право України. Академічний курс:

Підруч.: У 2-х т.: Т. 1. Загальна частина / Ред. колегія: В. Б.

Аверянов (голова). — К.: Юридична думка, 2004. — 584 с.

18. Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред.

С. В. Ківалова. — Одесса: Юридична література, 2003. — С. 896.

19. Битяк Ю. П., Зуй В. В. Адміністративне право України

(загальна частина): Навчальний посібник. — Харків: Одис-

сей, 1999.

20. Бахрах Д. Н. Состав административного проступка. —

Свердловськ, 1987.

21. Голосніченко І. П. Адміністративне право України (ос-

новні категорії і поняття). — К.: ДПА України, 1998.

22. Гончарук С. Т. Адміністративна відповідальність. —

К., 1995.

23. Забарний Г. Г., Калюжний Р. А., Шкарупа В. К. Адмі-

ністративнеправо України: Навчальний посібник. — К.: Па-

ливода А. В., 2003.

24. Колпаков В. К., Кузьменко О. В. Адміністративне право

України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — С. 31—33.

25. Тихомиров Ю. А. Курс административного права и про-

цесса. — М., 1998. — 798 с.

 

 

Тема 11. ФОРМИ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

 

● Поняття і види функцій державного управління.

● Поняття та види форм державного управління.

 

Адміністративне право

 

Система державного управління складається із повсяк-

денного здійснення певних функцій. Функціонувати — значить

діяти і виконувати обов’язки.

Функції державного управління — це основні напрямки ді-

яльності органів для забезпечення виконання завдань державного

управління.

Також функцію державного управління можна визначити як

частину управлінської діяльності держави, що здійснюється на

основі закону чи іншого правового акта органу виконавчої влади

притаманними їм методами для виконання завдань державного

управління.

В юридичній науці немає єдиної думки з приводу видів функ-

цій державного управління. Г. В. Атаманчук класифікує функції

державного управління на внутрішні (управління всередині дер-

жавної управляючої системи), зовнішні (вплив державних орга-

нів на об’єкти управління), загальні (які відображають суттєві

моменти управління: організація, планування, регулювання, кад-

рове забезпечення і контроль), специфічні (які відображають

особливий зміст окремих впливів). На думку Ю. М. Старилова,

функції державного управління класифікують на два види:

а) функції державного управління як управлінського права. До

цієї групи відносять такі функції: забезпечувальна, інтегративна,

комунікативна, охоронна, організаційна, правотворча, контролю;

б) функції державного управління як основні напрями діяль-

ності органів виконавчої влади.

Однак найбільш поширеною у вітчизняній літературі є класи-

фікація функцій державного управління на загальні, спеціальні та

допоміжні.

Загальні функції є основними, притаманними будь-якому

управлінню, незалежно від того, на якому рівні та в яких галузях

вони здійснюються. Загальними функціями державного управ-

ління є прогнозування, планування, організація, регулювання,

координація, облік, контроль.

Функція прогнозування. Прогнозування — це наукове перед-

бачення, систематичне дослідження стану, структури, динаміки

та перспектив управлінських явищ і процесів, властивих суб’єкту

і об’єкту управління. Не можна здійснювати управлінські дії без

знання їх наслідків. Державне управління покликане вирішувати

довгострокові, перспективні завдання, розв’язання яких відбува-

А. В. Макаренко

тиметься в умовах певної невизначеності, якщо органи виконав-

чої влади не матимуть прогнозів. Тому органи державного

управління (виконавчої влади) повинні розробляти прогнози,

управляти ними, вирішувати свої завдання на їх підставі.

Функція планування присутня на всіх рівнях ієрархії управлін-

ня. Вона полягає у визначенні мети, напрямів, завдань, засобів

реалізації тих чи інших процесів (соціальних, економічних, полі-

тичних, культурних та ін.), розробленні програм, за допомогою

яких повинна бути досягнута мета.

Функція організації — пов’язана зі створенням організаційно-

го механізму. Зміст функції організації включає створення орга-

нів управління, формування управлінських підрозділів, ланок,

розроблення положень про органи управління, встановлення взає-

мозв’язків між управлінськими структурами, підбір та розстанов-

ку кадрів та ін.

За допомогою функції регулювання досягається необхідний

стан упорядкування та стійкості системи управління. Завдяки ре-

гулюванню здійснюється безпосереднє керівництво поведінкою

керованих об’єктів.

Координація як функція забезпечує узгодження діяльності си-

стем управління. Завдяки координуванню узгоджуються дії не

тільки керівників усередині управлінської ланки, а й дії керівни-

ків інших управлінських структур.

Функція контролю. Контроль покликаний постійно надавати

інформацію про дійсний стан справи щодо виконання завдань.

Контроль починається з одержання інформації про дійсний стан

керованого об’єкта та закінчується прийняттям рішень, які пе-

редбачають відповідну корекцію в системі управління для досяг-

нення запланованої мети.

Спеціальні функції характеризуються особливістю конкретного

суб’єкта (Президента України, Кабінету Міністрів України, місце-

вих державних адміністрацій) або об’єкта управління (економічна,

соціально-культурна, адміністративно-політична сфери).

До основних спеціальних функцій державного управління, що

здійснюється на вищому рівні вищим органом у системі органів ви-

конавчої влади (Кабінетом Міністрів України) належать: забезпе-

чення державного суверенітету та економічної самостійності Украї-

ни, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави;

розроблення проекту Закону про Державний бюджет та забезпечен-

Адміністративне право

ня його виконання; розроблення і здійснення загальнодержавних

програм економічного, науково-технічного, соціального та культур-

ного розвитку держави та інші, перелічені в ст. 116 Конституції

України.

Розмежування функцій існує і на нижчих рівнях виконавчої

влади. Так, місцеві державні адміністрації на відповідній території

забезпечують здійснення таких основних функцій: виконання

Конституції та законів України, актів Президента України, Кабіне-

ту Міністрів України, інших органів виконавчої влади; підтриман-

ня законності та правопорядку; додержання прав і свобод грома-

дян; виконання державних і регіональних програм соціально-

економічного та культурного розвитку; програм охорони довкілля;

підготовка та виконання відповідних обласних і районних бюдже-

тів; звіт про виконання відповідних бюджетів; взаємодія з органа-

ми місцевого самоврядування; реалізація інших наданих держа-

вою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Спеціальні функції (як найчисленніші) поділяються на види

залежно від сфер управління. Така специфічність функцій присут-

ня у сферах економіки, соціально-культурній, адміністративно-

політичній.

Допоміжні функції. Основне їх призначення — забезпечення

обслуговування процесів загальних та спеціальних функцій. За їх

допомогою створюються необхідні умови для нормальної діяльно-

сті управлінських структур. До них можна віднести: фінансування,

стимулювання, кадрове забезпечення, діагностування та ін.

Державне управління зовнішньо виражається в конкретних,

реальних, відчутних діях державних органів і посадових осіб.

Так, зміст державно-управлінської діяльності набуває потрібної

форми і піддається чіткому сприйняттю.

Під формою державного управління розуміють однорідні за

своїм характером та правовою природою способи зовнішнього

вияву управлінських дій органів виконавчої влади.

Види форм державного управління поділяються:

а) за значенням наслідків, які виникають у результаті викорис-

тання тієї чи іншої форми на:

 правові;

 неправові;

б) за ступенем правової регламентації процесу їх застосування на:

 встановлення норм права;

А. В. Макаренко

424  застосування норм права;

 укладання адміністративних договорів;

 здійснення реєстраційних та інших юридично значущих дій;

 виконання організаційних дій;

 здійснення матеріально-технічних операцій.

До правових належать форми, використання яких спричиняє

виникнення юридичного ефекту. Зокрема, видання юридичних

актів, застосування примусових заходів тощо. Такі форми висту-

пають як юридичні факти і можуть формувати адміністративно-

правові відносини. До неправових належать форми, які безпосе-

редньо юридичного значення не мають і не призводять до виник-

нення адміністративно-правових відносин. Такі форми або пере-

дують правовим (проведення ревізії, за результатами якої

видається юридичний акт), або настають за ними (нарада з при-

воду реалізації юридичного акта).

Встановлення норм права (видання нормативних актів управ-

ління, тобто адміністративна правотворчість). Основним призна-

ченням цієї форми управлінської діяльності є виконання законів,

а також інших державно-владних приписів, для реалізації яких

потрібні додаткові положення нормативного характеру.

Встановлення норм права підзаконного характеру в процесі

виконавчо-розпорядчої діяльності практично виражається у ви-

данні органами державного управління нормативних актів. Цим

шляхом забезпечується для них можливість активно впливати

(керувати) у рамках вимог законів на підвідомчі сфери.

Такі нормативні акти найчастіше встановлюють конкретні

права, обов’язки, відповідальність учасників суспільних відно-

син. У них часто містяться обмеження і заборони, обумовлені

специфікою сфери управління. Вони формують основи взаємодії

різних суб’єктів управління, здійснюють правоохоронні функції

управлінського характеру (наприклад, встановлення певного пра-

вового режиму), передбачають юридичні гарантії забезпечення

законності і дисципліни в управлінні.

Застосування норм права (видання індивідуальних юридич-

них актів, тобто актів застосування норм права) — основна фор-

ма управлінської діяльності. Саме за допомогою юридичних ак-

тів індивідуального характеру закони та інші правові норми

застосовуються до конкретних обставин управлінського життя.

Такі акти містять точно визначені і персоніфіковані юридичні

Адміністративне право

владні приписи. Вони відіграють роль юридичних фактів, з яки-

ми пов’язується виникнення, зміна та припинення адміністратив-

но-правових відносин.

Укладання адміністративних договорів. Адміністративний

договір характеризується такими особливостями:

 це угода, що виникає у сфері державного управління у

зв’язку і з приводу реалізації органом державного управління пов-

новажень виконавчо-розпорядчого характеру;

 підставою виникнення таких угод є адміністративний акт —

владний вольовий припис;

 адміністративний договір завжди конкретизує норму адміні-

стративного права чи акт правозастосовчої діяльності органу

управління;

 адміністративний договір має організуючий характер.

Адміністративний договір — це визначена актами адмініст-

ративного права угода сторін, одна з яких є носієм державно-

владних повноважень стосовно інших. Така угода спрямована на

встановлення, зміну чи припинення адміністративно-правових

відносин.

Здійснення юридично значущих дій. До таких форм насамперед

слід віднести різні реєстраційні дії. Наприклад, реєстрація й облік

автомобільного транспорту, реєстрація винаходів і відкриттів,

суб’єктів підприємницької діяльності, нормативних актів тощо.

До інших юридично значущих дій також належать: прийняття

присяги, службова атестація, складання протоколів про адмініст-

ративні правопорушення тощо.

Неправовими формами діяльності виконавчої влади вважа-

ються організаційні дії і матеріально-технічні операції. Частіше

усього зустрічаються такі організаційні дії, як проведення нарад,

обговорень, перевірок, поширення передового досвіду, розробка

прогнозів, програм, методичних рекомендацій, здійснення бухгал-

терського і статистичного обліку, організація демонстрацій, прес-

конференцій, зустрічей із трудовими колективами, представни-

ками суспільних об’єднань.

Виконання матеріально-технічних операцій пов’язано з діло-

водством (реєстрація, оформлення, розмноження, розсилання до-

кументів), обробкою інформації (підрахунки, підготовка даних

для машинної обробки), різноманітними вимірами. До матеріаль-

но-технічних операцій належать і дії працівників міліції, що до-

А. В. Макаренко

ставляють у медичні установи осіб, які потребують невідкладної

допомоги, що виконують постанови про адміністративний арешт

(охорона, організація харчування та ін.).

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.