Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Робота над реченнями і зв’язними висловлюваннями





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Робота над реченням проводиться у зіставленні зі словами. Першокласники дізнаються, ще речення складаються із слів, що до скла­ду речення може входити одне і більше слів. За допомогою спеціальних вправ в учнів формується уявлення про те, що речення висловлює закінчену думку, що для нього ха­рактерна не тільки смислова, а й інтонаційна заверше­ність.

Важливе завдання полягає в тому, щоб навчити учнів будувати речення, правильно пов'язуючи в них слова граматично і за змістом, розташовуючи їх у такий спо­сіб, щоб речення звучало природно, як у живому мов­ленні. Наприклад, складене учнем речення «У саду роз­цвіла вишня навесні» вимагає корекції щодо порядку слів. Зміни в порядку слів у реченні зможуть за вимогою вчителя здійснити самі учні.

У процесі проведення бесід, відповідей дітей на постав­лені їм запитання вчителі, як правило, домагаються повних відповідей за допомогою поширених речень. Відповіді уч­нів повними поширеними реченнями вчать їх розгорнуто формулювати свою думку, міркування, підводять до по­будови зв'язних висловлювань. Однак немає потреби ви­магати від дітей так званих повних відповідей у процесі живої, емоційної бесіди на тему, близьку й цікаву для ді­тей. Відповіді повними поширеними реченнями в такій бе­сіді знижуватимуть її емоційність, безпосередність, призводитимуть до певних штампів у дитячих висловлюваннях.

Аналітико-синтетична робота з реченням у букварний період здійснюється в двох напрямках: складання речень за сюжетними малюнками, добір речень, які б відповідали заданим схематичним зображенням, і навпаки — побудова схем за реченнями, складеними учнями або даними вчите­лем. Предметом побудови й аналізу речень (за їх змістом,

Інтонацією і лексичним складом) мають бути речення, різні за метою висловлювання — розповідні, питальні і спону­кальні (без уживання термінів). Як і в добукварний пері­од, важливо, щоб учні вчилися на уроках не тільки відпо­відати на поставлені вчителем запитання, а й самостійно їх ставити — за текстом, за змістом ілюстрації окремих ре­чень, за ходом навчального процесу.

Поступово у мовлення дітей вводяться складніші син­таксичні конструкції — прості речення, ускладнені од­норідними членами, головними і другорядними, склад­носурядні і складнопідрядні речення. Такі конструкції з'являються в мовленні дітей внаслідок створених мов­леннєвих ситуацій, поставлених учителем запитань, які потребують відповіді ускладненим чи складним реченням, необхідністю побудувати просте міркування («На цій кар­тині зображено осінь, бо...») та ін.

Робота над реченням становить основу для навчання школярів будувати зв'язні висловлювання, які в період навчання грамоти створюються передусім на основі про­читаного тексту (переказування), спостережень у нав­колишньому середовищі, зокрема на екскурсіях, за зміс­том картин, ілюстрацій, на основі вражень від телепере­дач, творчого уявлення тощо.

На уроках навчання грамоти зв'язні висловлювання дітей відбуваються в тісному взаємозв'язку з бесідами, переказом прослуханих або самостійно прочитаних тек­стів, з переглядом діафільмів, розгляданням сюжетних ілюстрацій. Формуванню у першокласників зв'язних ви­словлювань сприяють вправи із серіями сюжетних ма­люнків, робота з якими включає також необхідність роз­ташування їх у тій послідовності, в якій розгортається зображена подія.

Важливим умінням, яке треба виробляти у першо­класників уже в цей період, є правильне поєднання ре­чень у зв'язному висловлюванні. Безумовно, що на цьо­му етапі навчання учні користуються такими засобами поєднання речень у тексті, як вживання особових займен­ників, синонімів, прислівників часу і місця, шляхом на­слідування, за зразком, за порадою вчителя. Одним із прийомів, спрямованих на практичне засвоєння засобів поєднання речень у тексті, яким учитель може користу­ватися на уроках закріплення вивченої букви, є робота з деформованим текстом. Для цього учням пропонується прочитати речення і розташувати їх у такій послідовності, щоб вийшов зв'язний текст. У ході такої роботи засоби зв'язку між реченнями у зв'язному висловлюванні про­ступають особливо виразно.

На першому році навчання рідної мови є можливо­сті формувати в учнів зв'язні висловлювання різних ти­пів і стилів. Першокласники за зразками, даними вчите­лем, вчаться розповідати, описувати певний предмет (рідше явище, процес), висловлювати мірку­вання. Важливого значення в розвитку цих умінь на­бувають міжпредметні зв'язки. Наприклад, на уроці тру­дового навчання учням доводиться послідовно словесно описувати процес виготовлення коробочки способом зги­нання аркуша паперу; на уроці фізичного виховання во­ни зв'язно розповідають про хід добре знайомої гри; на уроці малювання вчаться описувати зовнішній вигляд зображуваного предмета; на уроці письма можуть по­слідовно викласти порядок зображення літери складної конфігурації, називаючи елементи, з яких вона складається, вказуючи на способи їх поєднання; нарешті, на уроках математики учні мають можливість висловлювати короткі зв'язні міркування у процесі розв'язування арифметичних задач. Дитячі висловлювання, таким чином, можуть но­сити ознаки розмовного, художнього і наукового стилів. Основою для розвитку у дітей діалогічного і моно­логічного мовлення є робота над інсценізацією добре ві­домих дітям казок, наприклад, «Ріпка», «Вовк і семеро козенят», «Рукавичка», «Три ведмеді» та ін., розгадування загадок з наступним поясненням змісту їх, робота над прислів'ями.

Велике значення в роботі над розвитком мовлення першокласників, як і над

іншими видами навчальної праці, має мотивація мовленнєвої діяльності дітей.

У кож­ній ситуації, пов'язаній з розвитком мовлення учнів, учи­тель піклується про створення мотивів для висловлю­вання, які були б близькими для дітей, забезпечували б найповніше природність дитячого мовлення. Крім цього, учні повинні знати, що загальна оцінка їхньої роботи на уроках рідної мови значною мірою залежить від їхнього вміння правильно висловлюватись на уроці.

Окремої уваги вчителя вимагає проблема формуван­ня у дітей культури

мовлення і культури спілкування. Ця робота проводиться у 1 класі на всіх без винятку уро­ках, а також у позакласній діяльності учнів. Однак слід пам'ятати, що значну роль у цій справі відіграє зразок, а такі зразки учні можуть брати з опрацьовуваних текстів у букварі та з дитячих художніх книжок.

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.