Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Підсумковий етап.





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

За традиційною методикою 3-4 клас охоплює основний етап (про це сказано вище). Однак багато вчителів-практиків поділяють цей період навчання позакласному читанню на два етапи : 3 клас - основний, а 4 клас - підсумковий. Четвертий рік навчання в початковій школі - неабиякий етап в житті молодшого школяра. Адже він повністю адаптувався у шкільному житті і колективі, оволодів азами читацької діяльності, дещо випробував себе у ролі самостійного читача, вміє сам "ритися в книжках", настроїтися на читання згідно теми, навчився оцінювати прочитане. Звичайно, таких результатів четвертокласники досягли тільки у тому випадку, якщо перших три роки їх навчали правильній читацькій діяльності з книжкою і доступним колом читання.

Мета уроків позакласного читання на підсумковому етапі (4(3) кл.) - продовжувати формувати навички та потребу самостійно і свідомо вибирати і осмислено читати доступні дитячі книжки; розширювати читацький кругозір; закріплювати і поглиблювати читацькі уміння учнів; формувати тип правильної читацької діяльності і читацької самостійності.

У відповідності з цією метою мають бути розв 'язані такі завдання:

• допомогти учням відтворити попередні читацькі уміння;

• закріпити уміння і бажання вибирати твори з запропонованої вчителем теми
і читати їх, виходячи з особистих можливостей;

• познайомити учнів з бібліотечно-бібліографічними матеріалами, з довідковою
літературою;

• продовжувати вчити дітей читати великооб'ємні твори, тобто
"читання з продовженням".

Успішному розв'язанню цих завдань буде сприяти врахування рівня сформованості особистісної читацької самостійності школяра та його просування в читацькій кваліфікації, свободи вибору книжки.

На читацьку свободу і самостійність впливає змінена тематика уроків позакласного читання, структура і хід уроків, жанр і обсяг відібраних творів; ретельна підготовка до уроків як учнів так і вчителя.

Який художній і науково-пізнавальний літературний матеріал готує вчитель до уроку позакласного читання для себе? Якщо основне коло дитячої літератури до уроку приблизно визначено, класовод переглядає її, попередньо визначає для себе, що і як учні мають сприйняти в процесі самостійного читання. Виходячи з цього, вчитель намічає план уроку, добирає художню і науково-пізнавальну літературу для себе, якою він на уроці може користуватися.

При підготовці до уроку позакласного читання вчитель має постійно звертатися до словників, довідників, переглядати книги, старі видання журналів, книг. Із цих джерел він черпає повчальні для вихованців матеріали, з якими вони самостійно ознайомитися ще не можуть. На самому уроці дібраний цікавий матеріал учитель не використовує повністю (рекомендує прочитати дітям).

Водночас між уроками позакласного читання вчителеві не слід зосереджувати увагу на попередньому обліку прочитаного. Навпаки, його завдання допомогти учням впоратися з домашнім завданням. Одному варто підказати, як вибирати книжки для читання, з іншим - поговорити про прочитане, порадити, що прочитати, а, може, й поцікавитися, що він розповідатиме на уроці і як саме побудує свою розповідь.

Книжки мають бути нові за змістом, різні за тематичним та жанровим розмаїттям. Вчителеві не треба боятися дати дітям волю у виборі книжки для читання, але разом з тим і не пускати цю роюоту на самоплив - треба продовжувати вчити їх читати всі книги як слід, вдумливо, осмислено, творчо формувати культуру творчого читача.

Переконуємось, що цьому краще всього відповідають великі за обсягом літературні твори з захоплюючими сюжетами. Саме такі твори формують інтерес до читання, звичку звертатися для задоволення своїх інтересів і запитів до якихось нових книжок, деколи довідників, тлумачних словників, дитячих енциклопедій. Все це разом формує у читачів активний чи пасивний читацький кругозір, а ще - зближує дітей за інтересами і уподобаннями.

Разом з тим, перші великі (товсті) твори школярі повинні прочитати і пережити разом з учителем, під його безпосереднім керівництвом. Саме вчитель має бути тут гарантом якості читання, усвідомлення і переживання в непередбаченому ланцюгу подій та фантастичних пригод з автором і героями одного і того ж літературного твору. А для цього він сам має завчасно вчитатися в текст, відмітити і приготуватися зрозуміло пояснити те, чого ніяк не можна пропустити, що може схвилювати читача, передбачити, коли варто перервати читання, щоб дати вихід накопиченим емоціям, подумати, коли і на які думки треба наштовхнути школярів-читачів.

Уроки позакласного читання в цих класах проводяться монографічне (авторські), тематико-монографічно, уроки коментованого читання з продовженням, виразного читання поезій тощо.

Роботу над цілісним сприйняттям твору треба повести так, щоб читачі й слухачі йшли від загального до часткового, тобто від засвоєння твору в єдності форми і змісту до його деталей, розкритих мистецтвом слова. Звідси - книжки і текст, їх читання-розгляд за абзацами, за частинами, в порівнянні чи зіставленні, в читанні і перечитуванні - це головний компонент кожного уроку позакласного читання. У процесі такої роботи відпрацьовується активний читацький кругозір, впорядковується і проводяться в систему зв'язки: автор — книга, книга — тема, тема - автори, жанр - книги тощо.

На цих етапах доцільно, на нашу думку, проводити такі типи уроків: рекомендаційні, тематичні, жанрові, авторські, змішані. За формою проведення це будуть уроки-звіти, контрольно-підсумкові, уроки-роздуми, інтегровані та бібліотечні уроки.

Навчальній роботі відповідає і структура типових уроків позакласного читання:

1. Відпрацювання умінь орієнтуватися в дитячих книжках (за добіркою книг визначте тему нашого заняття. Прочитайте тему сьогоднішнього уроку. Перегляньте добірку книг. Як ви думаєте, про що йтиме мова на цьому уроці? Згрупуйте книги за відомими вам типами).

2. Бесіда - судження за самостійно прочитаними книгами. (Створення проблемної ситуації; відповіді учнів на запитання; повідомлення учнів про свої спостереження; слухання грамзапису; постановка запитань учнями; завдання на розвиток пізнавального інтересу і самостійності; конкурс).

3. Доповнення, розширення й уточнення читацького досвіду учнів. (Бесіда, розповідь за спостереженнями, перегляд діафільму, висновок).

4. Завдання додому (огляд рекомендаційного списку літератури; складання і запис у Читацькій щоденник пізнавальних запитань тощо).

Або:

1. Аналіз матеріалів тематичної виставки у класі (книжки, періодика, ілюстрації).

2. Коментоване читання великої за обсягом книжки з продовженням.

3. Доповнення, розширення й уточнення читацьких відомостей.

4. Завдання додому.

Як бачимо, урок розпочинається з аналізу тематичної книжкової виставки, яку учні самі оформляють до початку заняття, а далі - відпрацювання читацьких умінь і навичок. Тому бесіду за прочитаними творами краще розпочинати з виділення персонажа, який є головним образом. Водночас, представляючи героя твору, школяр має звикнути посилатися на текст, вказуючи на мистецтво авторського слова. Ефективність уроку посилиться, якщо в центрі уваги постійно будуть образи головних персонажів, риси характеру яких розкриватимуться під час перечитування художнього твору.

У формуванні читацької самостійності велику роль відіграють різноманітні методи, прийоми і форми роботи. Це: бесіди-дискусії, читання-розгляд, вибіркове читання, декламування, розповідь, повідомлення, складання характеристики героїв, літературні вікторини та ігри, слухання грамзаписів, робота з ілюстраціями тощо.

Основна вимога до бесіди за прочитаним - створити в учнів звичку і потребу уважно прислухатися до запитань учителя і відповідей товаришів, доповнювати ці відповіді знаннями з книг, своїми роздумами. Доцільно звертати увагу на такі порівняно нові для уроків позакласного читання методичні прийоми:

• навчання відповідати за зразком;

• постановка проблемних запитань (завчасно) для обдумування відповіді вдома, з ілюстрацією індивідуально дібраного літературно-художнього і довідкового матеріалу;

• навчання вміння ставити своїм товаришам запитання (цікаві, пізнавальні, творчі, пошукові, загадки) до прочитаного.

При цьому звертається увага на цілісне сприйняття твору. Самостійність читача виявляється:

• в усвідомленні теми і постановці мети читання для себе;

• у кваліфікованому розгляді книг з використанням загальноприйнятих видів
бібліотечно-бібліогрфічної допомоги;

• в осмисленому самостійному читанні дібраної книги;

Якщо це "читання з продовженням", то схематично урок буде так будуватись:

1. Роздуми над темою уроку, її розширенням чи уточненням.

2. Аналіз навчальних матеріалів, принесених дітьми на виставку: книжки, ілюстрації, періодика, довідники.

3. Коментоване читання-розповідь окремих глав чи розділів твору.

4. Уточнення і доповнення читацького досвіду учнів.

5. Завдання додому.

Працюючи за такою або іншою схемою уроку рекомендуємо із уроку в урок привчати дітей до самоаналізу, самооцінки прочитаного, виробляти звичку систематично звертатись до інших книжок і доступної довідкової літератури.

Отже, щоб підготувати міцну основу-базу для подальшої літературної освіти, треба вчителеві постійно відпрацьовувати такі уміння:

• вміння ставити самому собі запитання;

• бажання і вміння "ритися в книжках", щоб знайти ті чи інші відомості;

• брати активну участь у бесіді за прочитаним: ставити запитання своїм товаришам, слухати їх відповіді, бажання доповнювати відповіді;

• влаштовувати книжкові виставки, доброзичливо ділитись з товаришами книгами-довідниками;

• бажання організовуватись в групи за інтересами.

У "Куточку читача" провідне місце займатиме тепер довідкова література. Крім неї необхідно мати рекомендаційно-бібліографічні посібники, дитячу періодику.

Отже, в процесі навчання в учнів молодших класів формуються необхідні читацькі якості: вміння усвідомлювати мету читання, потребу в самостійному розумному доборі й опануванні книг, потребу в громадській бібліотеці.

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.