Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Класифікація туристсько-рекреаційних ресурсів





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

План

1. Туристсько-рекреаційні ресурси природного походження

2. Суспільні туристичні ресурси

3. Подієві туристичні ресурси.

 

1. Природні туристсько-рекреаційні ресурси варто розглядати як ресурси, що активно використовуються для збереження чи підтримки здоров’я індивідуума. До них можна віднести як окремі компоненти природи, так і весь природний комплекс.

Групи природних туристичних ресурсів:

1. За походженням: фізичні, до яких належать компоненти неживої природи (геологічні, кліматичні, гідрологічні, термальні ресурси); біологічні – жива природа (ґрунтові ресурси, флора, фауна); енергоінформаційні – специфічні поля ноосферної природи, що служать факторами привабливості (наприклад, місцевість чи ландшафт).

2. За видами рекреаційного використання: мінеральні води, грязі,ванни, солярії, ліси.

3. За швидкістю вичерпання ресурсів:

1) вичерпні природні ресурси, тобто ті, кількість яких швидко зменшується в міру видобутку чи вилучення з природного середовища. Вони (вичерпні), своєю чергою, поділяються на відновлювальні (чисте повітря, прісна вода, родючий ґрунт, рослинність, тваринний світ) і невідновлювальні(грязі, мінеральні води тощо);

2)невичерпніприродні ресурси, до яких належить частина природних ресурсів (сонячна енергія, вітер, морські припливи).

1. За можливістю самовідновлення і культивування:

відновлювані ресурси (наприклад, ліс) та невідновлювані ресурси (наприклад, незворотні кліматичні зміни).

Окремо виділяють природні лікувальні ресурсирекреаційні ресурси, призначені для лікування і відпочинку населення країни чирегіону, а також туристів.

До туристсько-рекреаційних ресурсів природного походження належать:

- кліматотерапевтичні;

- водні;

- бальнеологічні;

- ландшафтні;

- лісові;

- орографічні;

- флоро-фауністичні.

Кліматотерапевтичні, водні, бальнеологічні і ландшафтні ресурсиналежать до ресурсів першого порядку, вони безпосередньо впливають на розвиток туризму та рекреації в регіоні.

До природних туристичних ресурсів другого порядку, які опосередковано впливають на рекреаційні і туристичні процеси, належать орографічні, лісові та флоро-фауністичні або біотичні складники.

Кліматотерапевтичні ресурси. Клімат безпосередньо впливає на потужність і сезонність туристичних потоків,стає природним регулятором цінової політики вмежах головних туристичних районів світу та окремих країн. Усе погодно-кліматичне розмаїття за силою впливу на рекреаційні та туристичні процеси ділиться на кілька класів комфортності, які позначаються на розвитку масового туризму і регулюють його інтенсивність: комфортний, сезонно комфортний, субкомфортний і дискомфортний.

Комфортний і сезонно комфортний погодно-кліматичні комплекси створюють зони суб’єктивно приємних тепловідчуттів без ознакпереохолодження чи перегріву. У Європі даний комплекс формуються в межах субтропічного кліматичного поясу, який включає більшу частину Південної Європи. У межах азійського континенту дані умови для відпочинку формуються в межах субтропічного (узбережжя Малої Азії,захід Леванту, Японські острови без Хоккайдо і Рюкю, Східний Китай,південь Корейського півострова), субекваторіального (півострови Індокитайта Індостан без пустелі Тар, острів Шрі-Ланка, Філіппінські острови, південний схід Малайського архіпелагу, Південний Китай). Наострови, південний схід Малайського архіпелагу, Південний Китай).

На території Америкикомфортні і сезонно комфортні погодно-кліматичні комплекси приурочені до субтропічного кліматичного поясу в межах західного та східного узбереж Північної та Південної Америки, до субекваторіального поясу в межах східних схилів Гвіанського плоскогір’я, більшої частини Бразильського плоскогір’я, до тропічного поясу - Карибський басейн, Центральна Америка.

На африканському континентіареали з комфортними і сезонно комфортними умовами для відпочинку сформувалися на середземноморському, південно-східному та південному узбережжі, де переважає субтропічний і тропічний клімат.

Клас субкомфортних погодно-кліматичних комплексівхарактеризується добрими та задовільними передумовами для організації традиційних видів літнього і зимового відпочинку. Це більшість регіонів із помірним і тропічним кліматом, особливо у внутрішньоконтинентальних районах.

Дискомфортний погодно-кліматичний комплекс створює передумовидля появи метеотропних реакцій та метеопатії і формує зону суб’єктивнонегативних теплових відчуттів, які проявляються у значному переохолодженні чи перегріванні. Подібні умови спостерігаються набільшій частині територій, що лежать у межах екваторіального поясу, практично в усіх полярних і субполярних широтах.

Водні природно-рекреаційні ресурси включають повністю всі водойми, розташовані в певній місцевості і застосовні для безпечного відпочинку населення. Головною складовою частиною водних туристсько-рекреаційних ресурсів є морські й океанічні узбережжя з м’яким кліматом і зручними пляжами, у межах яких концентрується до 80% загального обсягу туристичних потоків світу.

Узбережжя теплих морів включають кілька туристсько-рекреаційних районів світового значення: Середземноморський басейн, Карибський басейн, Каліфорнійське узбережжя Північної Америки, південно-східне узбережжя Австралії й Океанія. Швидкими темпами росте роль узбереж країн Південно-Східної Азії та Південної Африки

Бальнеологічні ресурси включають джерела унікальних за складом мінеральних вод, також поклади цілющої грязі різного походження та складу, включаючи вулканічну і сапропелеві, торф’яну і мулові грязі.

Один із найбільших туристичних центрів з використання бальнеологічних ресурсів розташований у Європі, в Угорщині.

Тут в околицях Будапешта в 14 місцях із надр пробиваються 523життєдайні потоки. Саме тут розташована найбільша в Європі купальня «Сечені».

Другий за обсягом використання бальнеологічних ресурсів осередок розташований на Близькому Сході. Це відоме у світі Мертве море.

Концентрація солей і мінералів у ньому становить 33%. Місцевість навколо Мертвого моря багата на гарячі мінеральні джерела. Найбільше з них розташоване на південному сході від узбережжя, в Хамей Зоар,поряд з оазою ЕйнТеді. До відомих у світі бальнеологічних курортів належать також курорти Таїланду, Єгипту, Греції, Австрії та ін.

Фітолікувальні ресурси обмежуються параметрами рекреаційного використання лісів, їхніми водоохоронно-захисними властивостями,цілющим впливом на організм людини і сприятливим санітарно-гігієнічним фоном для лікування, відпочинку, туризму. Найбільші запаси фітолікувальних ресурсів (вологі екваторіальні ліси) мають Бразилія,Індонезія, Венесуела, Конго.

Ліси помірного поясу, особливо тайга, багаті на хвойні породи дерев, що є особливо цінним елементом для лікування. У Росії, США, Канаді, Скандинавських країнах та на півночі Китаюсконцентровані найбільші запаси помірного поясу. Західна Європа відзначається невеликою кількістю цінних фітолікувальних ресурсів.

Ландшафтні ресурси двояко впливають на розвиток туризму. З одного боку, ландшафт є середовищем, у якому відбуваються рекреаційно-туристичні процеси, а з іншого – унікальним об’єктом споглядання.

Серед ландшафтних туристсько-рекреаційних ресурсів особливе місце посідають гори. Розмаїття природних ландшафтів, наявність екстремальних,сприятливих і комфортних умов створюють передумовидля розвитку різних видів рекреаційної діяльності – від спортивних до санаторно-лікувальних.

Найпривабливішими для туристів гірськими регіонами світу, щовирівняються мальовничими ландшафтами, чистим повітрям і незагосподарованими просторами, є Альпійські території Швейцарії,Австрії, Франції, Італії, американські Кордильєри, гірські райониСкандинавських країн, Карпати.Нині лише Альпійський макрорегіощорічно відвідує близько 150 млн. осіб.

Для розвитку зимових видів туризму (гірськолижний, санний) використовуються й гірські райони Іспанії – Піренеї; Греції –гірськолижний центр Парнас Верміон, Піліон, Олімп; США, Канади – Кордильєри.

Пляжні ресурси становлять вагому частку всіх туристсько-рекреаційних ресурсів. Найпривабливішими та найпопулярнішими світовими пляжними місцевостями є Лазурне узбережжя Франції – відТулона до Монако. Останніми десятиріччями все популярнішими стають прибережні території Півдня Італії, Півдня і Сходу Іспанії, Сардинія,Балеарські й Канарські острови, Мальта, узбережжя Адріатики (Хорватія).

Не втратили своєї привабливості причорноморські береги Болгарії (Золоті Піски), Румунії, Південного берега Криму. Серед інших регіонів світу найпопулярнішими зонами відпочинку є узбережжя морів і океанів, щоомивають береги США, Мексики, Гавайські, Багамські, Бермудські острови, а також курортні місцевості Марокко, Тунісу, Єгипту, Ізраїлю, Туреччини, Таїланду, Індії, Китаю, Японії, Бразилії.

 

2. Суспільні туристичні ресурсиматеріальні об’єкти, що несуть семантичну та естетичну інформацію і можуть використовуватися векскурсійно-туристичній діяльності для задоволення специфічних соціальних і рекреаційних потреб особистості. Вони включаютьархеологічні, архітектурні, паркові, техногенні, культурологічні ресурси.

Архітектурні споруди, як об’єкти споглядання, переходять до рангу туристичних ресурсів у разі їх унікальності та культурної значимості. За

функціональним призначенням архітектурні споруди, які залучені до туристсько-рекреаційної діяльності, поділяються на громадські, сакральні, або культові, фортифікаційні, технічні. На практиці архітектурні споруди із високим рівнем атрактивності досить часто мають подвійне використання. У них розміщуються музеї, готелі, ресторани тощо.

До популярних туристичних об’єктів належать середньовічні замки

укріплене житло середньовічних феодалів, королів, султанів, шахів, інших володарів. Багато замків у Європі та на Близькому Сході. Найбільше старовинних замків в Іспанії та Франції – Шовіньї, Фалес, Лош, Кусі, Лувр, Віландо та ін.

Археологічні ресурси відносно зрідка стають визначальним чинником формування туристичних комплексів чи спеціалізованих рекреаційних систем. Але знахідки археологів, зібрані в одному місці, формують музейні експозиції і стають привабливими для сотень тисяч туристів. Це, наприклад, Давні міста цивілізацій майя, інків у країнах Центральної Америки, Помпеї в Італії, Єгипет з його «Долиною Царів» уЛуксорі тощо.

Літературно-мистецькі, героїко-виховні і науково-пізнавальні туристичні ресурси дуже часто пов’язані з іменами людей, які лишили слід в історії людства, чи знаковими подіями, що супроводжували розвиток культури й історії. Вони опосередковано впливають на формування іпотужність туристичних потоків. Прикладами таких об’єктів єнаціональний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», створений у Батурині (Чернігівська область), національний історичний парк «Місце народження Авраама Лінкольна» (Кентуккі, США).

3. Подієві туристичні ресурси належать до динамічних чинників формування туристичних потоків, оскільки включають мотиваційні передумови подорожі до місця, де відбувається подія чи явище. Даний вид ресурсів не підлягає традиційному кількісному виміру.

Можна говорити лише про міру впливу подієвих ресурсів на створення туристичної інфраструктури, формування туристичних потоків, яка у нинішньому світі, насамперед, залежить від реклами події та піар акцій навколо неї.

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.