Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Аналіз різноманітних методик щодо вивчення тем шкільного курсу образотворчого мистецтва





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

План

Характеристика структури навчальних програм

 

1. Програма Бєлкіної, Поліщук та інших.

2. Програма Л.Любарська, М. Резніченко та інших

3. Програма Л. Фесенко

4. Аналіз виконання освітніх, розвиваючих та виховних завдань при вивченні тем мистецьких дисциплін

 

Розглядаючи і досліджуючи теми своєї дипломних робіт у зв’язку з аналогічними програмними завданнями шкільного курсу образотворчого мистецтва, студенти-дипломники можуть ґрунтовніше розкрити тему досконало ознайомившись з різноманітними методиками викладання образотворчого мистецтва в школі.

Методика – це перш за все система раціональних прийомів навчання і виховання. Це правила і закони побудови навчально-виховного процесу.

Автори програм шкільного курсу образотворчого мистецтва та художньої праці пропонують різні методики вивчення тем, які в деякій мірі співпадають з вибраною мною темою дипломної роботи

Характеристика структури навчальних програм

1. Програма Бєлкіної, Поліщук та інших.

 

У програмі з образотворчого мистецтва Бєлкіної, Поліщук та інших враховані традиції та сучасні тенденції розвитку національної та зарубіжної образотворчої культури. Ґрунтується на ідеях цілісного естетичного розвитку особистості на основі свідомого розуміння художнього та культурного образу світу.

В основу програми покладені принципи:

- єдності загальнолюдського та національного змісту образотворчої освітиз пріоритетністю національного;

- взаємодії компонентів соціального досвіду людини;

- неперервності та наступності завдань і змісту образотворчої освіти у початковій та основній школі;

- варіативності - націленості змісту програми на творчість учителя, його професійну компетентність, здатність самостійно застосовувати орієнтовний матеріал і, в разі необхідності, змінювати його в межах запропонованої структури;

- поліхудожності, що реалізується через встановлення об'єктивно
існуючих зв'язків між образотворчим та іншими видами мистецтв.

Мета загальної образотворчої освіти в основній школі полягає в індивідуальному розвитку учнів і збагаченні їх емоційно-естетичного досвіду під час сприймання навколишнього світу і художньо-практичної діяльності, інтерпретації та оцінювання творів образотворчого мистецтва, а також у формуванні ціннісних орієнтирів, потреби у творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні.

Основні завдання курсу:

- формування культури людських почуттів, як найсильніших - любові, доброти, милосердя через сприймання творів мистецтва, так і найспецифічніших: почуття кольору, лінії, ритму, композиції, колориту та ін., безпосередньо в мистецькій діяльності;

- розвиток асоціативно-образного та просторового мислення, уяви, фантазії, пам'яті, художнього смаку і творчих здібностей;

 

- опанування вміннями та навичками в образотворчій діяльності; формування художньо-практичної компетентності, готовності використовувати отриманий досвід у самостійній творчій роботі сформування здатності сприймати, інтерпретувати та характеризувати твори образотворчого мистецтва, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи власні думки, судження, оцінки;

- формування уявлень про сутність, види та жанри образотворчого мистецтва, особливості художньо-образної мови, засвоєння основних художніх прийомів і закономірностей та-відповідної термінології;

- виховання духовних та моральних ціннісних орієнтирів у сфері образотворчого мистецтва, інтересів, смаків, потреб у творчості: національно-патріотичної свідомості та активної життєвої позиції.

- -розуміння учнями зв'язків образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва, з природним і культурним середовищем життєдіяльності людини.

- Розвиток особистісних якостей учнів ґрунтується на освітніх компетенціях: когнітивних (пізнавальних) - чуттєво-емоційне сприйняття; вміння відчувати і бачити навколишній світ; виявлення пізнавальної активності; креативних (творчих) - асоціативно-образне мислення; виявлення фантазії, уяви у створенні власних образів у художньо-практичній діяльності; методологічних - поняттєво-логічне мислення; вміння визначити мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та самооцінки; комунікативних - розуміння мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування; розуміння почуттів інших людей, різноманіття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності; усвідомлення взаємозв'язку з однолітками і дорослими та відповідальності під час ви конання робіт; світоглядних - сприйняття цілісної картини світу, здатність цінувати національну самобутність і культурну спадщину України як складової загальнолюдської культурної скарбниці: відкриття, творче вираження себе. Визначення власного місця та усвідомлення неповторності й унікальності іншого.

- Структурно програма умовно поділена на три етапи, Кожний етап охоплює навчальний рік і складається із семестрових тематичних розділів, які послідовно розв'язують художньо-пластичні, виразні, технічні та психологічні завдання образотворчості. Ритм, форма, рух. простір, світло та композиція, як складові образотворчості, розглядаються на кожному етапі навчання. Кожний з етапів є підґрунтям наступного в доповненні навчальною матеріалу, актуалізуючи окремі художньо-творчі аспекти з поступовим їх ускладненням. Акцентується увага на багатовимірності художньо-естетичних завдань та їх вирішенні в пластично-образному аспекті, ініціюється пошук власних способів виконання робіт у художньо-творчому самовияві учнів. Кожний семестровий розділ має тематичні блоки, зумовлені як навчальними завданнями окремого розділу так і розвитком навчальних проблем всієї про­грами з образотворчого мистецтва (5-7 класи).

5 клас. Художній образ

 

Розвиток чуттєво-емоційного та естетичного сприймання світу асоціативно-образного мислення, цілісного бачення, вміння виділяти основне у явищах та формах. Виявлення специфіки художньо-образної мови мистецтва, композиційно-художніх і технічних засобів різних видів пластичних мистецтв.

Створення художніх образів на основі чуттєво-емоційного сприймання мис­тецьких творів (музика, література, хореографія тощо), асоціативно-образних інтерпретацій природних форм і явищ.

Залучення учнів до системного пізнання, опанування техніками та прийомами образного виявлення як художньої основи для особистісного самовираження. Вивчення зразків світового та національного мистецтва з творчим переосмисленням і використанням власного досвіду в практичній творчій діяльності учнів.

6 клас. Духовний і предметний світ людини

 

Розвиток формально-логічного мислення, вміння спрощувати, узагальнювати, виявляти конструкцію та об'єм форми. Зосередження уваги учнів на формі з ме тою подальшого вивчення впливу і взаємозв'язку цієї форми із сутністю образу. Вивчення кольору через виявлення зв'язків його зі світлом (природним, штучним) доповнює попередній досвід учнів у виявленні образності форми.

Навмання формоутворенню в образотворчому мистецтві базується на художній практиці учнів, яка передбачає їх орієнтування в специфіці образотворчого мис­тецтва та оволодінні певними художньотехнічними навичками. Контрастні форми, пропорції, фактурне, то нальне виявлення форм та вивчення світлотіні як засобу визначення форми, її контурів, пластики і фактури поверхні, засвоєння трансформації форм використо вується учнями під час конструювання й проектування предметів.

 

7 клас. Культурне і просторове середовище людини

 

Попередній досвід образного й асоціативного мислення доповнюється формуванням і розвитком абстрактного мислення та оволодінням певними художньо-технічними навичками моделювання простору та об'ємно-просторових форм. Перехід від вивчення окремих форм та формоутворення до виявлення зв'язку форми і простору. Вивчаються образні й пластичні зв'язки форми і середовища, У теоретичному та практично му планах осягаються закони перспективи простору в ілюзорно-просторовому зображенні та рівнобіжно вивчаються умовні художні засоби створення зображень простору й середовища (природного, штучного, архітектурною).

Продовжується вивчення природних форм та середовища в гармонійному поєднанні окремих форм і довкілля/Акцентується увага на взаємозв'язку людини з навколишнім світом та впливом культурної спадщини на урбаністичне (створене) середовище людини, їх гармонійне або дисгармонійне поєднання. У практичній творчій діяльності учнів ініціюється виявлення індивідуального погляду на предметний світ і довкілля, експериментування та моделювання свого неповторного дитячого світу.

Послідовність тем та виконання завдань методично обґрунтовані психофізіологічними та віковими особливостями учнів, урахуванням відмінностей художніх та технічних засобів різних видів мистецтва,власним бажанням, але з урахуванням навчальних проблем програми.

Велика увага приділяється розвитку композиційного мислення учнів та використанню у творчих роботах цілісності образотворчих і технічних завдань. Перевага надається нестандартним самостійним композиційним рішенням учнів, а не готовим зразкам, коли учні стають "виконавцями -інструментами". Знайомство учнів з творами та зразками національного та світового мистецтва може розглядатися в контексті художньо-драматургічного розвитку уроку як на його початку, так і в середині або на етапі його завершення.

У програмі вказані навчальні та орієнтовні тематичні завдання, які доповнюються конкретними уроками, власною методикою вчителя та прийомами реалізації навчальних завдань образотворчими засобами - у графіці, живопису, об'ємній пластиці, декоративних формах.

Методикою програми передбачене гармонійне поєднання в структурі уроку різноманітних видів діяльності та видів мистецтва (література, музика, сценографія тощо), проведення бінарних уроків.

У кожному семестрі 2 години резервного часу мо жуть використовуватися на тематичне оцінювання, регіональний компонент, узагальнення теми, відвідування виставок, музеїв тощо.

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.