Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Міжнародне публічне і міжнародне приватне право





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Міжнародні відносини не обмежуються тільки між­державними, міжвладними контактами основних суб'єк­тів міжнародного права. Відбуваються постійні конта­кти між фізичними і юридичними особами різноманіт­них держав, на рівні міжнародних неурядових органі­зацій, вони регулюються або національним правом від­повідної держави, або нормами міжнародного приват­ного права.

Водночас спостерігається тісний взаємозв'язок міжна­родного публічного і міжнародного приватного права:


— і те, й інше, у широкому смислі, регулюють міжна­
родні відносини;

— у загальних початках: спостерігається перелом­
лення основних принципів міжнародного публічного
права в доктрині міжнародного приватного права;

— і в міжнародному публічному праві й у міжнарод­
ному приватному праві завжди є визнання правосуб'єкт-
ності іншої держави;

міжнародні договори з питань міжнародного приват­ного права не можуть суперечити принципам міжна­родного публічного права, у такий спосіб установлю­ються загальні цілі створення правових умов для між­народного співробітництва в різних галузях.

Отже, міжнародне приватне право як сукупність норм, що регулюють цивільно-правові відносини, що мають міжнародний характер («ускладнені» іноземним елементом), не повинно суперечити загальновизнаним принципам міжнародного публічного права.

Слід також мати на увазі, що міжнародні угоди, що регулюють цивільно-правові відносини (договори в сфері міжнародного приватного права), у багатьох випадках включаються у розвиток міжнародних міждержавних

договорів.

Розмежування між міжнародним публічним і між­народним приватним правом можливо провести на різних підставах:

— за суб'єктами: у міжнародному публічному праві
суб'єктами є держави, нації і народності, що борються
за незалежність, міжнародні організації, а в міжнарод­
ному приватному праві — фізичні і юридичні особи;

— за предметом правового регулювання: у якості
таких у міжнародному публічному праві виступають
міждержавні міжвладні відносини, а в міжнародному
приватному праві — це міжнародні приватно-правові
відносини (цивільні, сімейні, трудові та ін.);

— за джерелами: у міжнародному публічному пра­
ві — це міжнародний договір, міжнародний порядок
та ін., а в міжнародному приватному праві їхнє коло


значно ширше — це національне законодавство, міжна­родні договори, торговельні порядки та ін. ;

— за методом правового регулювання: у міжнарод­
ному публічному праві — це узгодження воль держав;
у міжнародному приватному праві — це подолання ко­
лізій (зіткнення законів);

— за видами відповідальності: у міжнародному пуб­
лічному праві наступає міжнародно-правова відповідаль­
ність, а в міжнародному приватному праві — цивільно-
правова;

— і, нарешті, за сферою дії: у міжнародному публіч­
ному праві цю сферу можна визначити як глобальну
(вона охоплює всі держави й інші суб'єкти міжнарод­
ного публічного права), а в міжнародному приватному
праві вона має національні межі (у кожній державі є
своє міжнародне приватне право).

6. Галузі й інститути міжнародного права

Система міжнародного права — це об'єктивно існу­юча цілісність внутрішньо взаємозалежних елементів:

— загальновизнаних принципів;

— норм міжнародного права (договірних і звичай­
но-правових);

— рішень і рекомендаційних резолюцій міжнарод­
них організацій;

— рішень міжнародних судових органів;

— а також інститутів міжнародного права.

Існують такі інститути міжнародного права, як ін­ститут міжнародного визнання, інститут правонаступ-ництва стосовно договорів, інститут міжнародної відпо­відальності й інші.

Всі ці елементи системи в різних сполученнях скла­дають галузі міжнародного права. Такі, як галузь мор­ського права, галузь дипломатичного права, галузь пра­ва міжнародних договорів та інші.


Кожна галузь являє собою самостійну систему, але кожна може вважатися і підсистемою в рамках ціліс­ної, єдиної системи міжнародного права.

Література:

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.