Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Спеціалізовані установи Організації Об'єднаних Націй





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

У відповідності зі ст. 57 і 63 Статуту ООН, під егіду ООН і у взаємозв'язок із нею поставлені різноманітні міжнародні установи, створені державами на основі між­урядових угод в економічній, соціальній галузях, сферах культури, освіти, охорони здоров'я й інших. Ці установи


є спеціалізованими постійно діючими міжнародними ор­ганізаціями, що здійснюють свою діяльність на підставі установчих (статутних) документів і угод з ООН.

В даний час існує 16 спеціалізованих установ ООН і МАГАТЕ. За сферою діяльності їх можна розділити на дві групи:

1) у галузі економіки — Міжнародний банк рекон­струкції і розвитку (МБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Продоволь­ча і сільськогосподарська організація (ФАО), Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО), Міжнародна морська організація (ІМО), Всесвітній поштовий союз (ВПС), Міжнародний союз електро­зв'язку (МСЕ), Всесвітня метеорологічна організація (ВМО), Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (ІФАД), Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО);

2) у гуманітарній галузі — Організація Об'єднаних Націй із питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародна організація праці (МОП), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ). З огляду на важливість діяльності, що здійснюють ці організації, активну участь у їхній роботі України, коротко розглянемо функціональні характеристики і структуру деяких із них.

Міжнародний валютний фонд (МВФ)

(International Monetary Fund IMF)

МВФ був заснований у 1944 році, але почав функ­ціонувати тільки в 1946 році. Членами МВФ є біля 180 держав, у тому числі Україна.

У задачі МВФ входить: координація валютно-кредит­ної політики держав-членів, надання їм кредитів для врегулювання балансів і підтримки валютних курсів; пільгове кредитування найменш розвинених держав.

Вищим органом Фонду є Керівна рада, у яку вхо­дять по два представника від кожного члена МВФ.


Поточною діяльністю МВФ керує Виконавчий директо­рат, що складається з 21 директора. Головою директо­рату є Директор-розпорядник.

Штаб-квартира МВФ знаходиться у Вашингтоні (США).

Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР)

(International Bank for Reconstruction and Develop­ment (IBRD))

МБРР був заснований у 1944 році, почав свою роботу в 1946 році. Членами МБРР можуть бути тільки члени МВФ. На сьогоднішній день членами МБРР є більше 170 держав, у тому числі Україна.

Задачами МБРР є надання кредитів урядам, головним чином, держав, що розвиваються, або приватним орга­нізаціям під контролем уряду. Одержувачі кредитів зобов'язані використовувати їх за цільовим призначен­ням, надаючи Банку інформацію про це.

Органами МБРР є:

— Керівна рада, що складається з керівників і їх
заступників (по одному від кожної держави-учасниці);

— Директорат, що складається з 20 виконавчих ди­
ректорів, 5 із яких призначаються державами, що ма­
ють найбільше число акцій, а інші 15 обираються упра­
вителями з інших держав;

— Президент МБРР обирається Директоратом і є го­
ловною адміністративною посадовою особою Банку.

Місцезнаходження МБРР — Вашингтон (США).

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) (International Finance Corporation — IFC) МФК заснована в 1956 році як філія МБРР. В даний час у діяльності МФК беруть участь майже 150 держав. Задачами МФК є допомога у управлінні економікою, а також інвестування приватного і змішаного секторів економіки, насамперед у країнах, що розвиваються, шля­хом надання довгострокових валютних кредитів на термін до 25 років.

Органи управління МФК:


Керівна рада, що складається з керівників МБРР
і їх заступників;

— Рада директорів, що складається з директорів-роз-
порядників МБРР;

— Голова Ради директорів МФК, який є одночасно
Президентом МБРР.

Місцезнаходження МФК — Вашингтон (США).

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) (International Development Association IDA) MAP була створена в 1950 році і почала функціо­нувати з 1960 року. Основна задача МАР полягає в наданні позик на більш пільгових умовах, ніж МБРР. Органами МАР є ті ж органи, що й у МБРР (Керівна рада і Рада виконавчих директорів). Президент МАР одночасно є президентом МБРР і МФК. Персонал МБРР виконує за сумісництвом функції персоналу МАР. Місцезнаходження МАР — Вашингтон (США).

Міжнародна морська організація (ІМО) (International Maritime Organization ІМО). ІМО було створено і функціонує з 1959 року (до 22 травня 1982 року — Міжурядова морська консульта­тивна організація — ІМКО). У ІМО входить більше 190 держав, у тому числі Україна (4 лютого 1994 року ра­тифікувала Конвенцію про Міжнародну морську орга­нізацію 1948 року в редакції 1982 року). У задачі ІМО входять коло питань, пов'язаних із забезпеченням спів­робітництва з питань судноплавства і безпеки морепла­вання, розробкою рекомендацій і проектів конвенцій з морського права.

Вищим органом ІМО є Асамблея, що складається з усіх її членів і скликається раз у 2 роки.

У період між засіданнями Асамблеї роботою ІМО керує Рада, що обирається Асамблеєю в кількості 18 членів.

Асамблеєю обирається Комітет безпеки на морі в кількості 16 членів, основною задачею якого є розроб­ка рекомендацій з правил безпеки морського судно­плавства.


Секретаріат ІМО очолює Генеральний секретар. Місцезнаходження ІМО — Лондон (Великобританія).

Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) (International Civil Aviation Organizacion ICAO) ІКАО, що заснована відповідно до Чиказької конвен­ції про цивільну авіацію 1944 року, є спеціалізованою установою ООН, що займається організацією і коорди­нацією міжнародного співробітництва держав у всіх аспектах діяльності цивільної авіації. Учасниками ІКАО є біля 190 держав, у тому числі на основі правонаступ-ництва й Україна. СРСР вступив у ІКАО в 1970 році.

ІКАО досліджує проблеми організації міжнародної ци­вільної авіації, повітряних трас, створення аеропортів і аеронавігаційних засобів, розробляє міжнародні стандарти для конструювання й експлуатації повітряних суден, пра­вила з використання устаткування, засобів зв'язку і ко­нтролю над польотами; сприяє уніфікації митних, імміг­раційних і санітарних правил і т.д. У рамках ІКАО роз­робляються проекти міжнародних конвенцій.

Вищим органом ІКАО, що складається з представ­ників держав-членів, є Асамблея, що скликається не рід­ше одного разу в 3 роки.

Виконавчим органом ІКАО є Рада. Вона складаєть­ся з представників ЗО держав, що обираються Асамбле­єю з числа країн із найбільш розвиненим повітряним транспортом. Для керівництва Радою обирається пре­зидент.

Забезпечує роботу ІКАО Секретаріат, очолюваний Ге­неральним секретарем ІКАО.

Місцеперебування ІКАО — Монреаль (Канада).

Міжнародна організація праці (МОП) (International Labour Organization ILO) МОП, що є однією з найстарших ММУО, була створена ще в 1919 році за рішенням Паризької мирної конфе­ренції як автономна організація Ліги Націй. З 1946 року МОП є першою спеціалізованою організацією ООН (Укра­їна — учасниця МОП).


У МОП поряд із більш ніж 170 державами представ­лені профспілки та підприємці. Цілями і задачами МОП є:

— сприяння встановленню соціальної справедливо­
сті; поліпшення умов праці і підвищення життєвого
рівня трудящих;

— розроблення міжнародних Конвенцій і рекоменда­
цій із питань заробітної плати, робочого часу, охорони
праці, визнання прав на об'єднання в профспілки та ін.

З 200 конвенцій МОП наша держава ратифікувала біля 50.

Структуру МОП складають: Генеральна конферен­ція праці, Адміністративна рада, Міжнародне бюро пра­ці, Тристоронні комітети. Регіональні й спеціальні кон­ференції.

Генеральна конференція праці, що складається з де­легацій країн-учасниць (два представника від уряду, по одному — від підприємців і трудящих), є вищим орга­ном МОП. Діяльністю Міжнародного бюро праці (Сек­ретаріату МОП), комітетів і комісій МОП керує Адміні­стративна рада, що складається з 56 членів (у тому чи­слі 28 представників урядів, 14 представників трудя­щих і 14 представників підприємців). 10 місць в урядо­вій групі Ради займаються представниками 10 найбільш розвинених у промисловому відношенні країн (Брази­лія, Великобританія, Німеччина, Індія, Італія, Китай, Ро­сія, СІЛА, Франція, Японія).

Міжнародне бюро праці управляється генеральним директором і має три функціональних органи: адмініс­тративний орган, центр досліджень і документації і ко­ординаційний орган.

Тристоронні комітети у найважливіших галузях еко­номіки (будівництво, внутрішній транспорт, хімія, чор­на металургія, нафтова промисловість та ін.) і експерт­ні ради з питань фахової освіти, підвищення кваліфіка­ції керівних кадрів, охорони праці, із проблем працю­ючих жінок і молоді, представляють можливість аген­там урядів, підприємців і трудящих викласти свої точ-


ки зору в рамках цієї найвпливовішої міжнародної організації.

Регіональні і спеціальні конференції займаються пи­таннями, що представляють регіональний або націона­льний інтерес.

Головна адміністративна посадова особа МОП — Ге­неральний директор.

Штаб-квартира МОП розташована в Женеві (Швей­царія). У столицях більше 40 держав-членів знаходяться регіональні та галузеві відділення Міжнародного бюро праці.

Міжнародний союз електрозв'язку (МСЕ) (International Telecommunication Union ITU ) MCE заснований у 1865 p. як Міжнародний теле­графний союз. Після підписання в 1934 році Міжнарод­ної конвенції електрозв'язку він одержав сучасне найменування. Спеціалізованою установою ООН Союз є з 1947 року. У своєму нинішньому виді МСЕ діє з 1954 року. Україна ратифікувала Статут і Конвенцію МСЕ 15 липня 1994 року. Розвиток МСЕ в останні десятиліття призвів до прийняття нового Статуту орга­нізації, що вступили в силу з 1 липня 1994 року. Задачами МСЕ є:

— підтримка і розширення міжнародного співробіт­
ництва для поліпшення і раціонального використання
електрозв'язку;

— сприяння технічній допомозі країнам, що розви­
ваються, в галузі електрозв'язку;

— регулювання і координація співробітництва в га­
лузі електрозв'язку, включаючи космічний радіозв'язок;

— удосконалювання технічних засобів радіозв'язку;

— уживання заходів із забезпечення безпеки зв'язку.
У цих цілях МСЕ розподіляє радіочастоти і реєструє

їхнє присвоєння, приймає рекомендації з уніфікації від­повідних правил і тарифів, надає фінансову і технологіч­ну допомогу. Органи МСЕ:


Повноважна конференція (скликається раз у 5 років для прийняття і перегляду конвенцій з електрозв'язку);

Адміністративна рада, що складається з 36 членів, які обираються конференцією. Рада координує діяль­ність МСЕ в період між конференціями.

Практичну діяльність із керівництва МСЕ здійснює Генеральний секретаріат. У цьому йому надають допо­могу посадові особи Міжнародного комітету реєстрації радіочастот, Міжнародного консультативного комітету по радіо, Міжнародного консультативного комітету по телеграфії і телефонії.

Місцезнаходження МСЕ — Женева (Швейцарія).

Всесвітній поштовий союз (ВПС)

(Universal Postal Union — UPU)

ВПС — міжурядова організація (у минулому — міжнародний адміністративний союз) — була створе­на в 1874 році. Є спеціалізованою установою ООН із 1947 року. Членами ВПС є 189 держав, включаючи Україну (Статут ВПС вступив для неї в дію з 10 лютого 1978 року).

ВПС функціонує на основі Статуту, Загального рег­ламенту ВПС і Всесвітньої поштової конвенції, обно­влених на XVI Всесвітньому поштовому конгресі в 1969 році які вступили в силу в 1971 році.

У задачі ВПС входить утворення поштової території у всіх країнах світу й удосконалювання національних поштових систем.

У структуру ВПС входять: Конгрес, Виконавча рада, Консультативна рада з поштових досліджень, Міжна­родне бюро.

Вищим органом ВПС є Всесвітній поштовий кон­грес, що складається з усіх членів ВПС. Конгрес скли­кається один раз у 5 років для перегляду і укладання поштових конвенцій.

Виконавча рада обирається Конгресом у кількості 40 членів, виходячи з принципу географічного предста­вництва. Рада забезпечує безперервність роботи ВПС у період між конгресами.


Консультативна рада з поштових досліджень також обирається Конгресом на п'ятилітній термін, вона скла­дається з 35 членів. У її компетенцію входить вивчен­ня технічних, виробничих і економічних проблем, пи­тань технічного співробітництва, фахової підготовки і перепідготовки, підготовка звітів і доповідей, що публі­куються у виданнях ВПС.

Міжнародне бюро (секретаріат Союзу) — постійно діючий орган, діяльність якого координується Виконав­чою радою.

Штаб-квартира ВПС розташована в Берні (Швей­царія).

Організація Об'єднаних Націй із питань освіти, на­уки і культури (ЮНЕСКО)

(United Nations Educations Scientific and Cultural Organization — UNESCO)

ЮНЕСКО створена в 1946 p. і на сьогоднішній день у ній бере участь 185 держав, у тому числі й Україна. У 1985 році Сінгапур і Великобританія вийшли з ЮНЕСКО, проте вони беруть участь в окремих заходах, що проводяться у рамках цієї організації.

Статут ЮНЕСКО був розроблений конференцією, скликаною в Лондоні в 1945 році. ЮНЕСКО почала фун­кціонувати 4 листопада 1946 року, після того як 20 дер­жав, що підписали її Статут, передали на збереження Великобританії свої ратифікаційні грамоти.

Цілі ЮНЕСКО:

— внесок у забезпечення миру і безпеки через за­
охочення міжнародного співробітництва в галузі осві­
ти, науки і культури;

— забезпечення поваги до законності і справедливо­
сті, до прав людини й основних свобод без різрізнення
раси, статі, мови або релігії відповідно до Статуту ООН.

Діяльність ЮНЕСКО здійснюється за допомогою між­народного інтелектуального співробітництва, взаємодо­помоги, сприяння справі миру. Вона концентрується в таких шести пріоритетних галузях: виховання; наука; культура; комунікації; соціальні науки і розвиток; мир і права людини.


У своїй роботі ЮНЕСКО спирається на комітети, між­народні комісії й інші органи, що діють під її егідою. Серед них: Міжнародна комісія з історії наукового і культурного розвитку людства, Міжнародна океаногра­фічна комісія, Комісія з культури і розвитку, Міжнаро­дна комісія з питань шкільної освіти в XXI сторіччі, Міжнародне бюро з питань шкільної освіти в Женеві, Міжнародний інститут планування освіти в Парижі, Інститут ЮНЕСКО з питань виховання в Гамбурзі.

Головним органом ЮНЕСКО є Генеральна конферен­ція, у якій беруть участь усі члени Організації.

Виконавча Рада складається з 51 члена й обираєть­ся Генеральною конференцією на 4 роки.

Секретаріат очолюється Генеральним директором.

Місцезнаходження Секретаріату ЮНЕСКО — Париж (Франція).

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ)

(World Health Organization WHO)

ВООЗ — міжурядова організація, створена в 1946 році. Статут ВООЗ, прийнятий у 1946 році, набрав сили 7 квіт­ня 1948 року, коли його ратифікували 26 держав. Ця дата щорічно відзначається як Всесвітній день здоров'я. Україна є державою-членом ВООЗ.

Цілями ВООЗ є:

— зміцнення національних служб охорони здоров'я;
сприяння підготовці фахівців в галузі охорони здоров'я;

— боротьба з небезпечними хворобами; охорона здо­
ров'я матері і дитини;

— поліпшення стану навколишнього середовища.

Вищим органом ВООЗ є Всесвітня асамблея охоро­ни здоров'я, що скликається щорічно, у якій представ­лені всі члени організації.

Виконавчий комітет складається з ЗО членів, скли­кається не менше двох разів у рік.

Секретаріат є адміністративним органом і склада­ється з Генерального директора і персоналу.

У ВООЗ існує 6 регіональних організацій (Європей­ська — у Копенгагені (Данія), Американська — у Ва­шингтоні (СІЛА), Південно-Східної Азії — у Делі (Ін-


дія), Східно-середземноморська — в Олександрії (Єги­пет), Західнотихоокеанська — у Манілі (Філіппіни), Африканська — у Браззавілі (Конго).

ВООЗ видає «Хроніку ВООЗ», «Бюлетень ВООЗ», «Здо­ров'я світу», публікує серії технічних доповідей, статис­тичні збірники та ін.

Місцезнаходження Секретаріату ВООЗ — Женева

(Швейцарія).

Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ)

(World Intellectual Property Organization — WIPO)

ВОІВ була заснована на основі Паризької конвенції з охорони промислової власності 1883 року і Бернської конвенції з охорони творів літератури і мистецтва 1886 року.

Конвенція про створення ВОІВ була підписана в 1967 році в Стокгольмі (Швеція) і набрала сили в 1970 році. Спеціалізованою установою ООН ВОІВ стала 17 грудня 1974 року (рекомендація 3346 (XXIX) Генеральної Аса­мблеї). Україна бере участь у діяльності ВОІВ поряд із більш ніж 150 державами світу. У задачі ВОІВ вхо­дять: сприяння охороні інтелектуальної власності у всім світі, забезпечення адміністративного співробітни­цтва 18 ММУО (спілок), що займаються різними аспек­тами надання допомоги в охороні інтелектуальної вла­сності й авторського права.

Інтелектуальна власність охоплює дві основні галузі:

— промислову власність (патенти й інші права в га­
лузі технічних винаходів, права в галузі товарних зна­
ків, промислових зразків, найменувань місця походжен­
ня товарів та ін.);

— авторське або видавниче право і суміжні права
(на літературні, музичні і художні твори, фільми, вико­
навчу діяльність артистів, фонограми і т.п.).

Органи ВОІВ:

Конференція, до складу якої входять усі держави-члени ВОІВ;

Генеральна ассамблея, що складається з тих держав-


членів, що є також членами Паризького (100 держав) або Бернського (83 держави) союзів.

Керівні органи ВОІВ і союзи, керовані ВОІВ (9 із яких мають власні міжурядові органи), зазвичай про­водять спільну сесію для прийняття своїх програм і бюджетів.

Асамблея обирає Міжнародне бюро (виконавчий ор­ган). Головною адміністративною посадовою особою є ге­неральний директор ВОІВ.

Місцезнаходження ВОІВ — Женева (Швейцарія).

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) (International Atomic Energy Agency — IAEA) МАГАТЕ посідає особливе місце в системі органів ООН. Ця організація була заснована в 1955 році, а її Статут був прийнятий на міжнародній конференції в 1956 році. МАГАТЕ формально не є спеціалізованою організацією ООН, але за угодою з ООН, укладеною в 1956 році, агентство виконує функції організації такого роду. Членами організації є більше 150 держав, у яких здійснюється мирна атомна діяльність, у тому числі й Україна. Між Україною і МАГАТЕ укладена угода про застосування гарантій у зв'язку з Договором про нероз-повсюдження ядерної зброї, що вступила в дію 22 січня 1998 року.

У рамках МАГАТЕ розробляється більшість міжна­родних документів в галузі мирного використання атом­ної енергії, здійснюється міждержавне співробітництво із забезпечення невоєнного застосування ядерних ма­теріалів.

Відповідно до Статуту, задачами МАГАТЕ є:

— забезпечення використання атомної енергії в мир­
них цілях;

— сприяння науково-дослідним роботам в галузі
мирного використання атомної енергії й обміну науко­
вими відомостями;

— допомога державам у постачанні матеріалів, устат­
кування і технічних засобів, необхідних для здійснен­
ня мирної атомної діяльності;


 

— здійснення т.зв. «гарантій МАГАТЕ» (системи за­
ходів, що перешкоджають використанню у військових
цілях ядерних матеріалів, устаткування і документації);

— визначення норм безпеки ядерної діяльності і ко­
нтроль за їхнім дотриманням;

— придбання, створення установок і устаткування,
необхідних для ведення мирної атомної діяльності;

— сприяння державам-учасницям у виробництві еле­
ктроенергії.

Штаб-квартира МАГАТЕ розташована у Відні (Авст­рія).

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.