Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Дипломатичні привілеї та імунітети





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 року приділяє значну увагу дипломатичним при­вілеям та імунітетам. І це не випадково, тому що інститут привілеїв та імунітетів існує спеціально для забезпечення виконання дипломатичним представниц­твом і його персоналом своїх функцій. Цей інститут виник у глибокій давнині й спочатку його норми діяли в якості звичаєвих. В даний час вони зафіксовані в багатьох багатосторонніх і двосторонніх угодах.



У міжнародній доктрині існує декілька принципо­вих підходів до обгрунтування надання дипломатич­них привілеїв та імунітетів:

принцип взаємності — у його основі лежить ро­
зуміння того, що надання дипломатичних привілеїв та
імунітету здійснюється на взаємній основі;

принцип альтернативності — у його основі ле­
жить твердження про те, що надання привілеїв та іму­
нітетів є правом, а не обов'язком держави;

принцип функціональної необхідності — у його
основі лежить визнання того, що в державі перебуван­
ня дипломатичному представництву іноземної держа­
ви повинні бути створені належні умови для ефектив­
ної діяльності. Слід зазначити, що саме на такому під­
ході базується Віденська конвенція про дипломатичні
зносини 1961 року.

Під дипломатичними Привілеями розуміються особ­ливі переваги і пільги, надані представництвам і їхнім співробітникам, у порівнянні з громадянами держави перебування.

Під дипломатичними імунітетами розуміють ви­лучення представництва і його співробітників із юрис­дикції і примусових дій із боку держави перебування.

У міжнародному праві розрізняють привілеї та іму­нітети дипломатичних представництв і привілеї та іму­нітети їхніх співробітників (особисті привілеї та іму­нітети).

До привілеїв та імунітетів дипломатичних представ­ництв належать такі:

недоторканність помешкань представництва
вона означає, що власті держави перебування не можуть
вступати в це помешкання без згоди глави представниц­
тва. Більш того, на країні перебування лежить спеціаль­
ний обов'язок приймати всіх належних заходів для за­
хисту помешкань представництва від усякого нанесен­
ня шкоди і вторгнення та запобігання всякого порушен­
ня спокою або образи його гідності. Помешкання пред­
ставництв, предмети їхньої обстановки й інше майно, що
знаходиться в них, а також засоби пересування користу-


ються імунітетом від обшуків, арешту, реквізицій і ви­конавчих дій. При цьому термін «помешкання» тлума­читься розширювально й охоплює будинки або частини будинків, використовувані для представництва, включа­ючи резиденцію глави представництва, кому б не нале-, жало право власності на них, включаючи обслуговуючу даний будинок або частину будинку земельну ділянку. Але це ні в якій мірі не означає, що помешкання дипло­матичного представництва є суверенною частиною тери­торії держави, що акредитує. Територія дипломатично­го представництва знаходиться під суверенітетом дер­жави перебування, але їй, відповідно до міжнародного права, наданий особливий правовий режим (режим екс­територіальності) із метою успішного виконання фун­кцій, покладених на представництво;

фіскальний імунітет (від латин, fiscalis — ка­
зенний) означає звільнення дипломатичних представ­
ництв від усіх державних, районних і муніципальних
податків, зборів і мит, крім зборів за конкретні види
обслуговування. Збори, стягнуті представництвом при
виконанні своїх обов'язків (наприклад, за видачу віз),
звільняються від усіх податків і мит держави перебу­
вання;

недоторканність архівів і документів представ­
ництва
— ці об'єкти недоторканні у будь-який час і
незалежно від їхнього місцезнаходження, тобто де б вони
теоретично не знаходилися. Офіційна кореспонденція
представництва недоторканна. Дипломатична пошта не
підлягає ні розпечатуванню, ні затримці;

свобода зносин представництва — означає, що ди­
пломатичне представництво має свободу зносин із своїм
урядом, іншими представниками і консульствами акре­
дитованої держави, де б вони не знаходилися. Для здій­
снення цих зносин дипломатичні представництва впра­
ві користуватися всіма засобами, які підходять, включа­
ючи дипломатичних кур'єрів, закодованими або шифро­
ваними депешами. Дипломатичні кур'єри користують­
ся особистою недоторканністю і підлягають особливому
захисту з боку держави перебування. Державою, що ак-


редитує, або представництвом може бути призначений дипломатичний кур'єр ad hoc (наприклад, командир ци­вільного повітряного або морського судна, що несе пра­пор держави, що акредитує). У цьому випадку імунітети припиняються в момент доставки дипломатичної пошти за призначенням. Дипломатичні представництва вправі за згодою країни перебування встановити радіостанцію і використовувати її, а також володіють позачерговим правом користування засобами цивільного електрозв'яз­ку. У свою чергу, держава перебування для належного й ефективного виконання функцій дипломатичних пред­ставництв зобов'язана сприяти полегшенню їхньої ро­боти, забезпечити свободу пересувань і повідомлень, на­дати всі можливості для виконання функцій диплома­тичних представництв;

право користування прапором і емблемою держа­
ви, що акредитує,
— це право належить як самому пред­
ставництву, так і його главі. Ці символи держави, що
акредитує, розміщуються на помешканнях представниц­
тва, включаючи резиденцію глави представництва, а
також на його засобах пересування.

До особистих привілеїв та імунітетів належать:

недоторканість особи дипломата — особа дипло­
матичного агента недоторканна, він не підлягає арешту
або затримці в будь-якій іншій формі. Держава перебу­
вання зобов'язана ставитися до нього з належною пова­
гою і приймати належних заходів для запобігання яких-
небудь зазіхань на його особу, свободу, гідність.

недоторканність житла — приватна резиденція
дипломатичного агента користується тією ж недотор­
канністю і захистом, що і помешкання дипломатичного
представництва (приватна резиденція дипломатичного
агента містить у собі будь-яке помешкання, у якому
може мешкати дипломат: квартиру, номер у готелі, бу­
динок). Папери дипломатичного агента, його кореспон­
денція, крім ряду випадків, пов'язаних із цивільною
юрисдикцією держави перебування, є недоторканними;

імунітет від юрисдикції — дипломатичний агент
користується імунітетом від карної, цивільної й адмі-


ністративної юрисдикції держави перебування. Він має абсолютний імунітет від карної юрисдикції.

За загальним правилом дипломат не повинен пору­шувати законів держави перебування, проте у випадку вчинення ним кримінально караного діяння криміналь­на справа стосовно нього не порушується в силу даного імунітету. Така особа оголошується persona non grata і їй пропонується залишити територію держави перебу­вання. Разом з тим, сторона, що приймає, може клопо­татися перед урядом держави, що акредитує, про відмову в імунітеті дипломату, що вчинив злочин. При його оде­ржанні така відмова повинна бути ясно і точно вира­жена.

На дипломатів також поширюється імунітет від ци­вільної юрисдикції, крім таких випадків:

а) речових позовів, що належать до приватного не­
рухомого майна на території країни перебування,
якщо він не володіє цим майном для цілей представ­
ництва;

б) позовів, що стосуються спадкування, стосовно
яких він виступає в якості виконавця заповіту, попе­
чителя, спадкоємця або відмовоодержувача спадщи­
ни. Таким чином, дипломатичний агент не може
посилатися на дипломатичний імунітет як підставу
для відмови від явки при розгляді позову або іншої
справи, що належить до спадкування;

в) позовів, що належать до будь-якої фахової або
комерційної діяльності дипломатичного агента за ме­
жами його офіційних функцій.

Дипломати також користуються імунітетом від ад­міністративної юрисдикції держави перебування і тому на них не можуть накладатися штрафи й інші адмініс­тративні стягнення.

Водночас слід мати на увазі, що імунітет дипломатич­ного агента від юрисдикції держави перебування не зві­льняє його від юрисдикції акредитованої держави;

фіскальний імунітет — дипломатичний агент звільняється від усіх мит і податків, особистих і майно­вих, державних, районних і муніципальних, за винятком:


 




а) непрямих податків, що включаються в ціну то­
вару й обслуговування;

б) збору податків на приватне нерухоме майно, що
знаходиться в акредитованій державі, якщо він не
володіє ним від імені акредитованої держави, або з
метою представництва;

в) податків на спадщину і мита на спадкування,
що стягуються країною перебування;

г) зборів і податків на приватний прибуток, дже­
рело яких знаходиться в країні перебування;

д) судових, реєстрових зборів, іпотечних зборів і
гербового збору стосовно нерухомого майна, що зна­
ходиться на території держави перебування.

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.