Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Форми й методи наукового пізнання





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Наукове пізнання – це цілеспрямований процес, що вирішує пізнавальні завдання, обумовлені цілями пізнання.

Для одержання необхідних факторів у науці використаються різні методи наукового пізнання. Методи – це певні прийоми, способи досягнення мети, підходу до пізнання й перетворення дійсності. Методи, якими користуються конкретні науки, носять більш-менш приватний характер. Філософія ж займається розробкою таких методів, які можуть бути застосованими в будь-якій області пізнання.

До методів наукового пізнання, що широко застосовуються у дослідницькій діяльності на емпіричному рівні, належать спостереження, вимірювання і експеримент.

Спостереження – це певна система фіксування й реєстрації властивостей досліджуваного об'єкта в природних умовах або в умовах експерименту, що відповідає певним завданням.

Метод вимірювання – це певна система фіксації й реєстрації кількісних характеристик досліджуваного об'єкта за допомогою різноманітних вимірювальних приладів і апаратів.

Експеримент – це метод емпіричного рівня пізнання, спосіб чуттєво – предметної діяльності, коли явища вивчають за допомогою спеціально вибраних або штучно створених умов, що забезпечують протікання в чистому виді тих процесів, спостереження за якими необхідно для встановлення закономірних зв'язків між явищами. Експеримент широко застосовують не тільки в природничих науках, але й у суспільній практиці, де він відіграє значну роль у пізнанні й керуванні соціальними процесами.

Крім зазначених специфічних методів емпіричного рівня наукового пізнання, застосовуються також загальнонаукові теоретичні методи, які є загальними методами пізнання й мислення. До них належать аналіз і синтез, абстрагування, узагальнення, індукція й дедукція, моделювання, ідеалізація.

Аналіз – це розчленовування предмета на його складові частини (сторони, ознаки, властивості, відносини) з метою їхнього всебічного вивчення.

Синтез – це об'єднання раніше виділених частин (сторін, ознак, властивостей, відносин) предмета в єдине ціле.

Аналіз і синтез діалектично суперечливі й взаємообумовлені методи наукового дослідження.

Абстрагування – це метод відволікання від деяких властивостей і відносин об'єктів і одночасно зосередження основної уваги на тих властивостях і відносинах, які є безпосереднім предметом наукового дослідження.

Узагальнення – це метод наукового пізнання, за допомогою якого фіксуються загальні ознаки й властивості певного класу об'єктів і здійснюється перехід від одиничного до загального, від менш загального до більш загального.

Індукція – це метод наукового пізнання, коли на основі знання про окреме робиться висновок про загальне.

Дедукція – це метод наукового пізнання, за допомогою якого логічним шляхом з одних положень, що стверджуються як істинні, виводиться нове знання про конкретний предмет, явище, ситуацію тощо.

Моделювання – це метод вивчення об'єкта (оригіналу) шляхом створення й дослідження його копії (моделі), що замінює оригінал.

Ідеалізація – це спосіб логічного моделювання, завдяки якому створюються ідеалізовані об'єкти.

У процесі аналізу наукових даних виробляються відповідні узагальнення, висуваються певні ідеї. Ідея – це форма наукового пізнання, що відбиває зв'язок, закономірності дійсності й спрямована на її перетворення, що з'єднує істинне знання про дійсність і суб'єктивну мету її перетворення.

Крім ідеї формами наукового пізнання є проблема, гіпотеза, концепція, теорія.

Проблема – це суб'єктивна форма вираження необхідності розвитку знання, що відбиває протиріччя між знанням і дійсністю або протиріччя в самому пізнанні.

Гіпотеза – форма наукового пізнання, за допомогою якої формується один з можливих варіантів рішення проблеми. Це ймовірні судження, припущення, здогади, засновані на спостереженні, узагальненні фактів, на сукупному знанні, але ще не доведені.

Концепція – це форма й засіб наукового пізнання, спосіб розуміння й тлумачення основної ідеї теорії.

Теорія – це найбільш адекватна форма наукового пізнання, система достовірних і конкретних знань про дійсність, що має струнку логічну структуру й дає цілісне подання про закономірності й сутнісні характеристики об'єкта.

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.