Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Суспільство як предмет філософського аналізу. Фактори розвитку суспільства. Роль особистості в історії





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Суспільство як особлива форма співіснування людей – один з головних предметів філософської думки протягом всієї історії філософії. Вже античні філософи зверталися до проблем походження суспільства, його устрою, законів, можливості його вдосконалювання. Можна сказати, з філософських роздумів про суспільство виросло усе «древо» соціальних наук (історія, соціологія, політологія та ін.). Ускладнення соціального життя, розширення й спеціалізація знань про нього в деякому сенсі звузили галузь власне філософського аналізу суспільства. Однак соціальні науки свою основну увагу зосереджують на явищах громадського життя, тобто на конкретних фактах і їхньому узагальненні, тоді як філософія прагне осягти сутність суспільства й процесів, що відбуваються в ньому, осмислити не окремі прояви соціальних законів, а самі ці закони, охопити весь історичний шлях, пройдений людством, і зрозуміти, у якому напрямку рухається людство. Галузь філософії, що займається аналізом суспільства, називається соціальною філософією.

Одна з важливих проблем соціальної філософії – проблема факторів (рушійних сил) розвитку суспільства. Як такі в різний час називалися: якесь безособового світового початку – закон, розум, доля, дух, воля, «життя» (антична філософія, ідеалістична філософія Гегеля, окремі течії сучасної філософії); воля Божа (релігійна філософія у всіх історичних формах); задоволення матеріальних потреб і розвиток виробництва (історичний матеріалізм Маркса) тощо.

Чи може людина протидіяти кожному з цих факторів, самостійно визначаючи долю суспільства? Якою є роль особистості в історії? Визнаючи наявність тієї або іншої, незалежно від людини існуючої основи суспільного розвитку, філософська думка не може одночасно із цим приймати ідею нічим не обмеженої людської сваволі. Навіть в індивідуалістичних різновидах філософії (наприклад, у вченні Ніцше про «надлюдину») особистість виступає не як абсолютно вільний суб'єкт, а як найбільш повне (у порівнянні з масою) втілення сил, що керують нею (у Ніцше такою силою є «прагнення до влади»). Людська діяльність обумовлюється якимись об'єктивними факторами – але при цьому вона виражає й здатне відносно вільно змінюватися ставлення людини до зовнішніх соціальних умов.

2. Пошуки «змісту історії». Проблема соціального прогресу. Глобальні проблеми сучасності

Залежно від вибору на користь того або іншого фактору суспільного розвитку соціальною філософією вирішується питання про «зміст історії» – тобто про спрямованість руху суспільства, про внутрішній зв'язок етапів цього руху й про їх порівняльну «досконалість». Філософи, які вважають, що суспільством рухають якісь закони, розумна сила або Бог, бачать сенс історії в повному розкритті в людській діяльності цих зовнішніх сил або їхніх задумів. Таке повне розкриття може розумітися як «кінець історії» – тобто досягнення вищого етапу суспільного розвитку. Філософи ж, які вважають, що суспільство перебуває під владою безособових стихійних сил (доля, світова воля, «життя»), більш схильні до заперечення чіткого «змісту історії», до визнання руху суспільства нескінченним або циклічно-повторюваним.

З проблемою «змісту історії» нерозривно зв'язана проблема соціального прогресу. Розкриття «змісту історії», перехід на більш «високі» рівні суспільного розвитку розуміється як «рух уперед», прогрес. Однак вибір однієї або кілька ознак як критерію прогресу здатний спотворити картину багатомірних змін, що відбуваються в суспільстві, адже за одними ознаками суспільство може прогресувати, а по іншими – стояти на місці або навіть деградувати. Більш того, прогрес в одних сферах суспільства й деградація в інших нерідко взаємозалежні. Так, у двадцятому столітті очевидним став неоднозначний вплив, що справляє на суспільство бурхливий розвиток техніки. Такі негативні наслідки технічного прогресу, як нагромадження зброї масового знищення, виснаження природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища, входять до числа глобальних проблем сучасності – тобто проблем, від вирішення яких залежить майбутнє всієї цивілізації.

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.