Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Сучасні (існуючі) національні релігії





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Із сучасних національних релігій найбільше число прихильників має індуїзм – національна релігія Індії (більше 900 млн. жителів Індії – індуїсти) і багатьох індійців, що мешкають за межами Індії, а також історично й географічно близьких Індії країн (Непал, Шрі-Ланка, Бангладеш). Індуїзмом індійські вірування назвали англійці; самоназва цієї релігії – санатана дхарма («вічний закон»). Індуїзм склався в середині 1 тис. до н.е.

Характерні риси: відсутність чіткої організації (церкви) і єдиного святого письма; відносна терпимість до внутрішніх релігійних розбіжностей; політеїзм, або багатобожжя (по іменам головних богів – Вішну й Шиви – основні течії індуїзму називаються вішнуїзмом і шиваїзмом); віра в переселення душ, що залежить від карми (суми всіх вчинків і думок, що відносяться до прожитого життя); складний культ з багатьма ритуалами і святами, а також поклоніння священним тваринам (коровам, мавпам), квітці лотосу, річці Ганг. Найважливішими джерелами для розуміння індуїстської картини світу є епоси «Махабхарата» і «Рамаяна».

Точне число прихильників національних вірувань Китаю (конфуціанства й даосизму) установити важко, оскільки вірування ці тісно переплелися й багато з людей не відокремлюють їх одне від одного, водночас відвідуючи конфуціанські й даоські храми. Національні релігійні традиції зберігаються не тільки в самому Китаї, але й на Тайвані, а також у численній китайській діаспорі.

Конфуціанство й даосизм зародилися одночасно – у середині 1 тис. до н.е. Конфуціанство отримало назву від перекрученого в європейських мовах імені свого напівлегендарного засновника Кун-цзи (Конфуція), роки життя - 551-479 рр. до н.е. Китайська назва цього вчення – жу цзя («релігія вчених»). Принципи конфуціанства викладені в книзі «Лунь юй» («Бесіди й судження»), що являє собою записи повчань самого Конфуція. Особливістю конфуціанського вчення є його етичний характер: головна увага в конфуціанстві приділяється правилам моралі, виховання й освіти; догматичні й культові елементи не грають головної ролі. Із цієї причини конфуціанство нерідко виключають із числа релігій, називаючи його релігійно-філософським вченням.

Назва даосизму походить від слова дао, що означає загальний закон світу. Китайська назва – дао цзя («релігія дао»). Легенди зв'язують зародження даосизму з мудрецем Лао-цзи. Рік народження Лао-цзи – можливо, 604 р. до н.е., рік смерті невідомий; відповідно до легенд, Лао-цзи в глибокій старості залишив Китай, передавши начальнику прикордонної застави сувій зі своїм вченням – «Дао де цзин», або «Книгу про дао й де» (де – зовнішній прояв дао). Будучи спочатку скоріше філософським вченням про дао – суперечливу і текучу основу усього існуючого, даосизм на початку 1 тис. н.е. перетворився в розвинену релігію, одним зі святих який став Лао-цзи. Релігійному даосизму властиві елементи шаманізму; практикуються гадання, сильною є віра в амулети та ін.

Прихильниками синто («шлях богів»), або синтоїзму – національної релігії Японії – є більше 100 млн. чоловік. Синтоїзм зародився в середині 1 тис. н.е. З кінця 19 ст. до 1945 р. синтоїзм був державною релігією Японської імперії і як частина її ідеології виправдував претензії Японії на панування в Азії. Після поразки Японії в Другій світовій війні релігія була відділена від держави; таке становище збереглося дотепер. Головна збірка синтоїстських міфів – сказання «Кодзікі» («Записи про стародавні справи»).

Характерні риси синтоїзму: політеїзм (верховне божество – сонячна богиня Аматерасу), при цьому боги вважаються творцями Японських островів і імператорської династії (покровителькою імператорів оголошена богиня Аматерасу); розвинутий культ богів природи (аж до шанування заступників окремих місцевостей, гір, таких, як вулкан Фудзіяма та ін.); шанування предків (підсилене впливом конфуціанства).

Іудаїзм – національна релігія євреїв і держави Ізраїль. Іудаїстів близько 18 млн. чоловік, третя частина яких мешкає в США. Давньоєврейські релігійні вірування зародилися вже в 2 тис. до н.е., але як чітко оформлена релігія з особливостями, що збереглися до наших днів, іудаїзм склався в середині 1 тис. до н.е. в давній Іудеї. Тоді ж (444 р. до н.е.) з'являється й остаточно затверджена перша частина єврейського Святого письма – Тора, або П'ятикнижжя Мойсеєве. Святе письмо євреїв (Танах), що остаточно склалося до кінця 1 тис. до н.е., увійшло в Біблію під назвою Старого завіту. Християнство, ґрунтовно переробивши іудейське вчення, водночас засвоїло його головні принципи: монотеїзм, або віру в єдиного Бога – творця світу й людини, а також віру в прихід месії – посланого Богом спасителя.

Крім перерахованих вище національних релігій, у сучасному світі також існують сикхізм (близько 16 млн. чоловік), розповсюджений серед сикхів, що мешкають у північно-західній Індії й у Пакистані; джайнізм (близько 3 млн. чоловік), що його сповідують в Індії поряд з індуїзмом; парсизм (близько 40 тис. чоловік) – релігія, що зберігає традиції зороастризму (зустрічається в Західній Індії та Пакистані).

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.