Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Логіка індуктивного висновку





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Міркування, що будуються та зв’язках поміж посилками та висновком за логічними формами, де посилки лише підтверджують висновок «А êê= В» є індуктивними. В такому міркуванні, якщо висловлювання А є істинними, то висновок В є правдоподібним і ступінь ймовірності його істинності залежить від повноти посилок А. Для підвищення ступені правдоподібності висновку в індуктивних міркуваннях окрім використання формальних зв’язків поміж посилками застосовуються ще спеціальні методологічні засоби, що створюють умови підтвердження засновку. Індуктивні міркування дають змогу зробити висновки, узагальнити знання із засновників отриманих дослідним шляхом.

Логічна структура індуктивного умовиводу.

Предмет S1 має ознаку Р

Предмет S2 має ознаку Р

........................................

Предмет Sn має ознаку Р

Предмети S1 S2 .......Sn є елементами класу S

Отже, всі предмети класу S мають ознаку Р

S1 É Р

S2 É Р

........

Sn É Р

S1 S2 .......Sn – " S

" S É Р

Іван має акції фірми «Клен»

Петро має акції фірми «Клен»

Степан має акції фірми «Клен»

Іван, Петро, Степан – рідні брати.

Отже, фірма «Клен» є сімейним товариством.

В залежності від повноти підстави розрізняють повну та неповну індукцію. Повна індукція може бути утворена лише при умові дослідження усіх предметів даного класу, тому висновок її буде не ймовірним, а достовірним.

Переважне застосування має неповна індукція – правдоподібний умовивід, в якому висновок про належність даної ознаки Р всього класу предметів " S виводиться із засновників, що охоплюють лише частину предметів цього класу.

Перший свідок дав свідчення Р

Другий свідок дав свідчення Р

Третій свідок дав свідчення Р

...............................................

Допитані належать до свідків залучених у справі

Отже, свідки залучені у справі дали свідчення Р.

Неповна індукція поділяється на популярну; наукову.

Популярна індукція засновується на простому переліку (енумерації) засновників при відсутності суперечного висновку. Ймовірність істинного висновку незначна, поширена помилка, поспішність висновку.

Іван підманув

Петро підманув

.........................

Степан підманув

Отже, всі хлопці обманщики.

В науковій індукції для підвищення ступеня ймовірності висновку вживаються методологічні засоби.

Такими засобами є: аналіз та добір фактів, що виключають випадковість узагальнення, статистичний відбір предметів та визначення причинних зв’язків.

Добір предметів провадиться за формулою S*m/n*Р, де S – предмет, m – клас (множина усіх предметів), n – частина класу, Р – властивість. Отже, на основі належності ознаки Р частині предметів робиться висновок про належність її всій множині.

Якщо при доборі предметів застосовуються засоби статистики, то отримуємо вид статистичної або математичної індукції. Посилки у засновнику можуть бути виражені не лише атрибутивними судженнями, а й судженнями відношень. При цьому можна точно визначити ступінь ймовірності висновку.

Для урахування причинно-наслідкових зв’язків поміж предметами та їх властивостями застосовуються наступні методи: метод подібності, метод відмінності, метод супровідних змін, метод остач.

 

№№ п/п Подібність Відмінність Супровід змін Остач
А В С – а А В С – а А В С – а А В С – а.в.с.
А Д Е – а В С – А1 В С – а1 В С – в с
А F І – а   А2 В С – а2  
А ® а А ® а А ® а А ® а

Метод подібності: якщо ряд обставин, що виникають явище а завжди присутня обставина (А) серед інших, що змінюються, то це обставина А є причиною явища а.

Метод відмінності: якщо ряд обставин викликають явище – а, а при відсутності однієї з А явище а зникає, то не обставина А є причиною явища – а.

Метод супровідних змін: кожне явище, що змінюється певним чином тоді, коли друге явище також змінюється певним чином, становить причину цього явища.

Метод остач: якщо від складного ряду обставин (А В С) відняти ті (В С), які є причинами певної частини явищ (в с), то залишається обставина А, що є причиною явища а.

Індуктивні міркування мають велику продуктивну силу. В своїх засновниках вони опираються на досвід, експеримент.

Широке застосування їх в інтелектуальній діяльності послужило науковій революції та модернізації європейського суспільства.

Роль індукції в науковому пізнанні та бізнесовій діяльності безмежна.

Що ж до юридичного мислення, то тут індуктивні висновки є можливими в досудовому дослідженні, у вивченні змісту правових дій та відносин. В судовому дослідженні та особливо у прийнятті рішень можна цілковито опиратись лише на підстави, що їх дає повна індукція. Повна індукція виявляє і демонструє істину, щ є тотожною справедливості і запорукою законності.

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.