Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

ІНГАЛЯЦІЯ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН



Навчальна мета: уміти виконати інгаляцію лікарської речовини за допомогою апарата закритого типу; використати індивідуальний кишеньковий аерозольний інгалятор; знезаразити мундштуки та маски; підтримувати санітарно-гігієнічний та протиепідемічний режим в інгаляторії.

Виховна мета: уміти пояснити хворому правила користування інгалятором.

Початковий обсяг знань: знати показання до застосування інгаляцій; протипоказання до застосування інгаляцій; види апаратів; механізм дії низькодисперсних та високодисперсних аерозолів і використання лікарських речовин.

Оснащення:

1) інгаляційний апарат закритого типу;

2) серветки;

3) камфорна, обліпихова олія;

4) ферменти (хімотрипсин, трипсин);

5) 2 % розчин натрію гідрокарбонату;

6) 0,5 % розчин новокаїну в ампулах;

7) 10 % розчин кальцію хлориду в ампулах;

8) 1 % розчин димедролу в ампулах;

9) індивідуальний кишеньковий аерозольний інгалятор;

10) хлорамін;

11) ртутно-кварцова лампа.

Показаннями до застосування інгаляцій є: гострі та хронічні захворювання слизової оболонки носа, глотки, зіва, гортані, трахеї, бронхів, які супроводжуються утворенням густого мокротиння, що тяжко відкашлюється, а також бронхіальна астма, хронічна пневмонія, пневмосклероз, незадовільний стан після операцій на легенях.

Протипоказані інгаляції в разі схильності до легеневих кровотеч, гіпертонічної хвороби III стадії.

Види апаратів. Апарати відкритого типу використовують для камерної інгаляції. За їх допомогою насичують повітря у приміщенні препаратами для групового лікування.

Хворі на бронхіальну астму користуються індивідуальним кишеньковим аерозольним інгалятором заводського виробництва.

У стаціонарних умовах для проведення аерозольного лікування часто використовують апарати (інгалятори) закритого типу, одні з яких утворюють високодисперсні аерозолі олій, розчинів, лугів, антибіотиків, інші — низькодисперсні аерозолі.

Механізм дії низькодисперсних і високодисперсних аерозолів та застосування лікарських препаратів. Низькодисперсні аерозолі найчастіше застосовують для теплових вологих і олійних інгаляцій. Теплові вологі інгаляції — це інгаляції водорозчинних лікарських засобів, мінеральних вод, зокрема лужних, температури 38 — 40 °С. Тепло стимулює приплив крові до слизової оболонки. Такі інгаляції справляють знеболювальну дію, підвищують секрецію, сприяють розрідженню мокротиння і прискоренню його евакуації.

Для олійних інгаляцій використовують різні олії (камфорну, мигдалеву, персикову, соняшникову). Олійні інгаляції зменшують сухість слизових оболонок, їх використовують при гострих запальних процесах.

Із високодисперсних аерозольних препаратів найчастіше застосовують ферменти (трипсин, хімотрипсин). Вони розріджують мокротиння, поліпшуючи дренаж бронхів. Хімотрипсин, трипсин призначають по 5 мг на 5 мл 0,5 % розчину новокаїну. Оскільки ферменти можуть зумовити алергійну реакцію, перед першою інгаляцією призначають кальцію хлорид або димедрол.




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.