Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Послідовність дій під час виконання процедур



Розведення антибіотика для постановки діагностичної проби на індивідуальну чутливість організму до препарату

1. Знезараженими руками візьміть флакон з антибіотиком, уважно прочитайте етикетку і візуально визначте придатність флакона.

2. Пилочкою зніміть середню частину алюмінієвого ковпачка.

3. Обробіть корок і ободок ковпачка стерильним ватним тампоном, зволоженим 70% розчином етилового спирту.

4. Наберіть у шприц відповідну кількість стерильного 0,9% розчину натрію хлориду з розрахунку 1 мл на 100 000 ОД, або 0,1 г препарату. Наприклад, якщо флакон бензилпеніциліну натрієвої солі містить 250 000 ОД, то у флакон уведіть 2,5 мл розчинника.

5. Потім розведіть розчин антибіотика першого розведення ще в 10 разів. Для цього візьміть шприц ємкістю 2 мл, наберіть у нього 0,2 мл розчину антибіотика першого розведення, добавте в шприц 1,8 мл 0,9 % розчину натрію хлориду і ви отримаєте друге розведення антибіотика (тобто 1 мл розчину містить 10 000 ОД, або 0,01 г препарату).

Друге розведення антибіотика можете отримати в такий спосіб: за допомогою шприца із флакона першого розведення антибіотика наберіть 0,5 або 1 мл розчину, уведіть його в пустий флакон з-під тако-го ж антибіотика, потім шприцом добавте відповідно 4,5 мл або 9 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.

6. Якщо у відділенні протягом доби кільком особам заплановано виконання проби на індивідуальну чутливість до антибіотика, тоді цей флакон позначте додатковою етикеткою, де напишіть "Для проби", поставте дату, годину, підпис, тримайте флакон у холодильнику. Цей готовий розчин для проведення проб на індивідуальну чутливість до препарату можете використовувати протягом доби.

Запам'ятайте! При розведенні антибіотиків голку у флакон уводьте так, щоб лише проколоти корок, оскільки при глибокому введенні голки у зв'язку з підвищенням тиску у флаконі за рахунок уведеного розчинника через голку буде самовільно виходити розчин антибіотика, потрапляти на шкіру рук і з часом спричинювати дерматит. Крім цього, не забезпечується точність дозування.

Ні в якому разі не використовуйте як розчинник антибіотиків для постановки діагностичних проб на індивідуальну чутливість 0,25 — 0,5 % розчин новокаїну, тому що новокаїн може призвести до розвитку алергійної реакції.

Воду для ін'єкцій у цьому випадку також не використовуйте, тому що утворений гіпотонічний розчин може дати помилкову реакцію і тоді результат проби буде невірогідним.

Виконання скарифікаційної та внутрішньошкірної діагностичної проби на індивідуальну чутливість організму до антибіотика

1. Проведіть психологічну підготовку хворого.

2. За наявності волосся поголіть ділянку шкіри.

3. Внутрішню поверхню передпліччя однієї руки протріть двома стерильними тампонами, зволоженими 70 % розчином етилового спирту.

4. Із заповненого розчином антибіотика шприца через голку на шкіру нанесіть кілька крапель і за допомогою стерильної голки зробіть навхрест або паралельно 2 подряпини-скарифікації так, щоб не виділилася кров. Спостерігайте реакцію через 20 хв.

5. При від'ємній скарифікаційній пробі внутрішню поверхню передпліччя другої руки також протріть двома стерильними тампонами, зволоженими 70 % розчином етилового спирту, і введіть внутрішньошкірно 0,1 мл або 0,2 мл розчину, щоб утворилася папула. Для контролю в ділянку внутрішньої поверхні передпліччя протилежної руки іншим стерильним шприцом уведіть внутрішньошкірно 0,1 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.

6. Результат проб перевірте через 20 хв.

7. За наявності гіперемії, свербежу, висипання реакція вважається позитивною. У такому випадку обов'язково покажіть хворого лікареві.

8. Якщо змін на шкірі, крім подряпин і проколу, немає, то реакція негативна. У такому разі зробіть ін'єкцію, але перший раз уведіть внутрішньом'язово в передньозовнішню поверхню стегна ⅓ призначеної лікарем дози, щоб у разі виникнення алергійної реакції можна було накласти джгут. За відсутності реакції на часткове введення антибіотика здійсніть чергове внутрішньом'язове введення препарату в повній, призначеній лікарем дозі, у верхньозовнішній квадрант сідниці.

Запам'ятайте! Результат проби обов'язково занесіть у листок лікарських призначень і поставте свій підпис (проба позитивна, підпис, або: проба негативна, підпис). Простежте, щоб у разі позитивної проби лікар відмінив призначення препарату хворому.

Внутрішньошкірні проби в 100 разів чутливіші, ніж скарифікаційні.

Слід пам'ятати, що деякі алергени (пеніцилін) при проведенні алергійної діагностичної проби можуть спричинювати тяжкі ускладнення (шок), тому перед проведенням діагностичної проби необхідно ретельно зібрати алергологічний анамнез.

Розведення антибіотиків для внутрішньом'язового введення. Розчинниками антибіотиків для внутрішньом'язового введення можуть бути: 0,9 % розчин натрію хлориду, 0,25 — 0,5 % розчин новокаїну, вода для ін'єкцій (див. Інструкцію).

Якщо хворому призначено до 500 000 ОД, або 0,5 г препарату, то кількість розчинника використо-вуйте із розрахунку 1 мл на 100 000 ОД, або 0,1 г препарату. Якщо хворому призначено 600 000 ОД, або 0,6 г і більше, то використовуйте розчинник із розрахунку 1 мл на 200 000 ОД, або 0,2 г препарату.

Наприклад, якщо хворому призначено 300 000 ОД бензилпеніциліну натрієвої солі, тоді у флакон, де міститься 300 000 ОД препарату, уведіть 3 мл розчинника. Якщо хворому призначено 1 000 000 ОД бензилпеніциліну натрієвої солі, то у флакон уведіть 5 мл розчинника.

Для розведення бензилпеніциліну не використовуйте 2 % розчин новокаїну, тому що препарат кристалізується і випадає в осад.

Запам'ятайте! Для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість і внутрішньом'язового введення антибіотиків хворим треба застосовувати шприци та голки одноразового використання, оскільки на упаковках шприців багаторазового використання можуть бути залишки антибіотиків, які переходять у стійку форму. Молекули антибіотиків потрапляють на внутрішні стінки шприців під час стерилізації і у високосенсибілізованих хворих спричинюють алергійні реакції.

Під час роботи з антибіотиками треба використати стерильні гумові рукавички, що забезпечить профілактику дерматитів. Після введення антибіотиків хворим необхідно своєчасно ретельно промити та продезінфікувати шприци та голки.




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.