Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Право держави, у якій споживач придбав товар або в якій йому була надана послуга.





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

1.Положення статті, яка коментується, визначають право, що регулює питання відповідальності за шкоду, завдану дефек­тами товарів, робіт або послуг (ргосшсі ІіаЬіІіІу). Незважаючи на те, що делінквент і потерпілий можуть одночасно перебувати і у договірних відносинах, відповідальність за шкоду, завдану недолікам товарів, робіт або послуг, реалізується саме в рамках недоговірного зобов'язання. За змістом ст. 50 уявляється, що її положення визначають об'єктом спеціального захисту цивільні права та інтереси не тільки споживачів (тобто осіб, які набувають, замовляють, використовують товари, роботи або послуги для влас­них побутових потреб), а й інших осіб (фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб), які потерпіли від делікту, передбаченого коментованою статтею.

Коментована стаття наділяє осіб, які зазнали шкоди через не­доліки товарів, робіт або послуг, можливістю самостійно обрати право, що застосовуватиметься до даного виду відносин. Однак на відміну від автономії волі у договірних зобов'язаннях вибір права потерпілим у даному виді недоговірного зобов'язання обмежений трьома варіантами. Для вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) — на вибір потерпілого, Закон називає наступні альтернативні варіанти можливості обрання такого права: по-перше, ним є право держави, у якій знаходиться місце проживання або основне місце діяльності потерпілого; по-друге цим правом може бути право держави, у якій знаходиться місце проживання або місцезнаходження виробника або особи, яка надала послугу; і по-третє, право держави, у якій споживач придбав товар або в якій йому була надана послуга.

Наділення потерпілого такими широкими можливостями вибору права, що підлягає застосуванню до відносин з відшко­дування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт або послуг, свідчить про те, що законодавець виходив з принципу найбільш повного захисту інтересів саме потерпілого як більш слабкої сторони, а отже, цілком логічним вбачається надання потерпілому можливості на власний розсуд здійснити вибір права, яке в найбільш повній мірі відповідало б характеру конкретного правопорушення. Такий законодавчий підхід найбільш повно відповідає вимозі адекватності обраного права стосовно відносин, які воно регулює.

Доцільність розширення сфери застосування недоговірних зобов'язань, що виникають внаслідок шкоди, завданої через недоліки товарів, робіт або послуг, підтримується і зарубіжною доктриною та практикою МПП. Так, наприклад, ст. 1386-1 ФЦК встановлює, що виробник є відповідальним за шкоду, завдану недоліком товару, незалежно від того, пов'язаний він договором з потерпілим чи ні. Досить чітко вказана тенденція простежується в нормативних актах Європейського Співтовариства, зокрема, у Конвенції Європейської Ради про відповідальність за шкоду, завдану неякісною продукцією, від 27.01.1977 р., Брюссельською Директивою Ради ЄЕС 85/374 «Про наближення законів, постанов та адміністративних положень держав-членів щодо відповідаль­ності за неякісну продукцію» від 25.07.1985 р.

Стаття 51. Право, що застосовується до набуття, збереження майна без достатньої правової підстави

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.