Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Сторони зобов'язання у будь-який час після його виникнення мо­жуть домовитися про застосування до нього права держави суду.





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

1.Коментована стаття передбачає вибір права для такого виду недоговірних зобов'язань, як зобов'язання, що виникають у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави — сопсНсіїо ех саиза іпіизіа. При кваліфікації поняття «зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без до­статньої правової підстави» за українським правом слід керуватися положеннями глави 83 ЦК України, яка регулює відносини, що виникають з приводу даного кондикційного зобов'язання. Згідно із ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повер­нути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під сферу дії даної колізійної норми підпадають будь-які відомі вітчизняному чи зарубіжному праву випадки виникнення вигоди у однієї особи за рахунок іншої (наприклад, передбачена ст. 1376 ФЦК — сопсіісііо іпсІеЬіІі). До складу питань, що підляга­ють вирішенню у відповідності з обраним правопорядком, входять підстави виникнення кондикційного зобов'язання, їх види, обсяг відшкодування доходів та витрат на утримання безпідставно на­бутого майна, а також випадки, коли безпідставно набуте майно не підлягає поверненню, тощо.

Основне правило, якого необхідно дотримуватися при виз­наченні права, що застосовується до набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, закріплене в абз.1 ст. 51: «До зобов'язань, що виникли внаслідок набуття, збереження майна

без достатніх правових підстав, застосовується право держави, у якій такі дії мали місце». При цьому «державою, у якій такі дії мали місце», слід вважати право тієї держави, де особа, яка без достатньої правової підстави набула майно або зберегла його, фак­тично набула або зберегла останнє у себе за рахунок потерпілого. Якщо, наприклад, в результаті помилкового платіжного доручен­ня, яке потерпілий видав банку у Швейцарії, гроші надійшли на рахунок набувача в Україні, правом, що підлягає застосуванню у даному випадку, буде українське право. В зарубіжному праві багатьох країн світу прив'язка права «держави, в якій збагачення виникло», застосовується не як основна, а як субсидіарна фор­мула прикріплення. Так, наприклад, ст. 38 Ввідного закону до НЦУ передбачає три колізійних правила щодо вибору права, яке підлягає застосуванню: право, що підлягає застосуванню до пра-вовідношення, з яким пов'язане виконання (ч. 1); право, держави, в якій здійснено вторження в сферу охоронюваних інтересів (ч. 2), і зрештою, «в інших випадках вимоги про повернення безпід­ставного збагачення підпорядковуються праву держави, в якій збагачення виникло» (ч. 3).

Обравши в якості права, що застосовується до даного кондик-ційного зобов'язання, право держави, у якій зазначені дії мали місце, законодавець диспозитивно дозволяє сторонам домовитися про застосування щодо їх відносин права іншої держави. Однак такий вибір закон обмежує виключно «правом держави суду» (Іех Гогі). У вищенаведеному прикладі з платіжним дорученням таким правом буде німецький закон.

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.