Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Права та обов'язки батьків і дітей визначаються особистим законом дитини або правом, яке має тісний зв'язок із відповідними відносинами і якщо воно є більш сприятливим для дитини.



1. Колізійне регулювання питань, пов'язаних з правовідноси­нами між батьками і дітьми, зачіпає широкий спектр проблем: це — і встановлення прав та обов'язків батьків і дітей; і захист та представництво батьками інтересів дитини; і право дитини на прізвище, ім'я, по батькові; і право та обов'язок батьків щодо виховання дитини, і зобов'язання щодо утримання дітей та ряд інших. Включення спеціальної статті, яка регулює права та обов'язки батьків і дітей у транскордонних сімейних правовідно­синах, відповідає значущості цих прав у сфері міжнародно-пра­вових стандартів невід'ємних прав дитини. Україна є учасницею Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей (Гаага, 1996 р.), а тому прийняла на себе обов'язок щодо посилення захисту дітей у справах міжнародного характеру та співробітництва у цій сфері.

У сфері транскордонного регулювання прав та обов'язків бать­ків і дітей ст. 66 закріплює загальне правило вирішення колізійних питань, наявних в іноземному праві, яке підлягає застосуванню — у відповідності з особистим законом дитини (Іех раїгіае). В якості субсидіарної прив'язки ст. 66 використовує прив'язку до права, яке має тісний зв'язок із відповідними відносинами (ргорег 1а\у). Про це свідчить те, що формула прикріплення ргорег 1а\у може вико­ристовуватися лише у разі, якщо це право є більш сприятливим для дитини. Наприклад, якщо дитина, яка народилася від батька — гро­мадянина України і матері — громадянки Румунії, проживає разом

з матір'ю в Румунії, то до регулювання сімейних прав та обов'язків між батьками і дитиною може застосовуватися законодавство цієї країни, якщо воно є більш сприятливим для інтересів дитини (див. також ч. 2 ст. 28 Договору між Україною та Румунією про правову допомогу та правові відносини у цивільних справах). Про критерії, які дозволяють визначити найбільш тісний зв'язок сімейно-правових відносин, ускладнених іноземним елементом, і права, що застосовується, див. п. 2 коментарю до ст. 4 цього Закону.

Колізійні норми зарубіжного законодавства, міжнародних кон­венцій та договорів про правову допомогу, маючи на увазі подібні ситуації, звертаються і до інших видів прив'язок. Наприклад, ст. 20 Ввідного закону до НЦУ закріплює правило, що правовідносини між дитиною та її батьками підпорядковуються праву держави, в якій дитина має місце звичайного перебування (Іех йотісіїіі). Згідно з ч. 1 ст. 15 вищезгаданої Гаазької конвенції 1996 р. під час здійснення своєї юрисдикції щодо вжиття заходів, спрямованих на захист особи чи майна дитини, органи договірних держав застосо­вують своє національне право (Іех гогі). Однак, якщо це вимагаєть­ся для захисту особи чи майна дитини, вони можуть як виняток застосувати або врахувати право іншої держави, з якою ситуація має істотний зв'язок (ч. 2 ст. 15 Конвенції). Переважна більшість договорів України про правову допомогу встановлює, що правовід­носини між батьками і дітьми визначаються законодавством тієї держави, на території якої вони мають спільне місце проживання (ч. 1 ст. 27 договору з В'єтнамом, ч. 2 ст. 28 з Естонією, ч. 2 ст. 27 з Латвією, ч. ст. 28 з Литвою, ч. 1 ст. 32 з Узбекистаном). Інший колізійний підхід відображено у ч. 1 ст. 28 договору з Грузією, ч. 1 ст. 27 з Кубою.ч. 1 ст. 27 з КНДР, ч. 1 ст. 30 з Македонією, ч. 1 ст. 28 з Молдовою, ч. 1 ст. 28 з Польщею, ч. 1 ст. 33 з Чехією, які передбачають застосування до правовідносин батьків і дітей законодавства тієї держави, громадянином якої є дитина.

Стаття 67. Зобов'язання щодо утримання

Зобов'язання щодо утримання, які виникають із сімейних відносин, крім випадків, передбачених статтею 66 цього Закону, регулюються правом держави, у якій має місце проживання особа, яка має право на утримання.




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.