Мои Конспекты
Главная | Обратная связь


Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Загальна характеристика поняття



Поняття – це знання про предмет і явища дійсності; це знання про суттєві ознаки предмета, його внутрішню структуру: це знання про суттєві ознаки класу предметів. Поняття скорочує чуттєвий досвід людини, має властивість комунікативності, завжди висловлюється в слові.

Поняття – це форма мислення, в якій узагальнюються та виділяються предмети і явища того чи іншого класу за суттєвими або несуттєвими ознаками.

Предмет мислення – все, про що можна мислити. Властивості і відношення предметів мислення називаються ознаками предметів.

Ознаки предметів діляться на:

§ відмінні ознаки (які належать одному предмету);

§ невідмінні ознаки (належать багатьом предметам);

§ суттєві ознаки (складають якісну ознаку предмету);

§ несуттєві ознаки (не складають якісну ознаку предмету);

§ родові ознаки (ознаки класу предметів, в якому виділяють підкласи);

§ видові ознаки (ознаки, на основі яких виділяють підкласи в межах класу).

Слова, які виражають поняття, в логіці називають іменами. Імена бувають: прості (наприклад: дошка, стіл), складні (наприклад: жінка-лікар), дескриптивні (що описують властивості предметів).

Сукупність предметів, що означені ім’ям, називаються денотатом. Кожний предмет цієї сукупності – десигнатом імені.

 

2. Логічні прийоми утворення понять

 

В межах формальної логіки найбільш важливими є такі прийоми утворення понять: порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення.

Порівняння – це логічна операція, за допомогою якої встановлюється схожість і відмінність предметів дійсності.

Аналіз – це умовний розподіл предметів на частини, сторони, ознаки.

Синтез – це умовне з’єднання частин предмету, що був розподілений в процесі аналізу.

Абстрагування це відволікання від несуттєвих, другорядних властивостей предмету, виділення суттєвих якостей предмету, що складають його якісну специфіку.

Узагальнення – це логічний прийом, за допомогою якого предмети об’єднуються в класи на основі властивих їм загальних ознак. Підкреслимо, що наукове значення має узагальнення за суттєвими ознаками.

3. Логічна структура понять

 

При розгляді логічної структури понять виділяють дві сторони: зміст поняття і об’єм поняття.

Зміст поняття – це сукупність суттєвих ознак предмету, на основі яких вони виділяються і узагальнюються.

Об’єм поняття – це предмет чи сукупність предметів, які мають ознаки, що містять зміст даного поняття.

Існує закон зворотного відношення між об’ємом і змістом поняття: “якщо об’єм одного поняття включає в себе об’єм іншого поняття, то зміст першого поняття є часткою змісту іншого поняття”.

Наприклад: об’єм поняття “лікар” включає об’єм поняття “стоматолог”, а зміст поняття “стоматолог” включає зміст поняття “лікар”.