Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Узагальнення поняття





Обмеження поняття

Для того щоб обмежити поняття, необхідно:

1. Визначити зміст та обсяг досліджуваного поняття.

2. Винайти нове поняття, збільшивши зміст і зменшивши обсяг попереднього.

 

Розглянемо поняття «студент». Його змістом є така суттєва ознака: навчатися у вищому навчальному закладі. Обсягом цього поняття є клас усіх людей, які навчаються у вузах.

Збільшимо зміст поняття, додаючи ще одну ознаку «навчатися на гуманітарному факультеті». Обсяг поняття одразу ж зменшується. До нього тепер входять тільки ті студенти, які навчаються на гуманітарних факультетах.

Отже, обмеженням поняття «студент» може бути поняття «студент гуманітарного факультету».

Узагальнення поняття

Для того щоб узагальнити поняття, необхідно:

1. Визначити зміст та обсяг досліджуваного поняття.

2. Винайти нове поняття, зменшивши зміст і збільшивши обсяг попереднього.

 

Зменшимо зміст поняття «студент» до ознаки «навчатися». Обсяг поняття одразу ж збільшується. До нього тепервходять не тільки студенти, але й учні загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій тощо.

Отже, узагальненням поняття «студент» може бути поняття «людина, що навчається».

5. Логічний аналіз визначення

Для того щоб провести логічний аналіз визначення поняття, необхідно:

1. З’ясувати структуру визначення (знайти дефінієндум і дефініенс).

2. Визначити вид визначення.

3. Перевірити, чи дотримано всіх правил визначення у наведеному прикладі.

 

Розглянемо визначення: «Газета це періодичне видання»

Структура визначення:

Дефінісндум: газета. Дефініенс: періодичне видання.

Вид визначення: явне визначення, а саме — атрибутивно-реляційне визначення.

Правильність визначення: порушено правило співвимірності: «Дефінісндум та дефініенс мають бути такими, що взаємозаміщюються, тобто їхні обсяги мають бути однаковими». У цьому випадку дефініенс та дефінієндум не єтотожними поняттями. Обсяг дефінієнсу ширший, ніж обсяг дефінієндуму. оскільки до періодичних видань відносять не лише газети. Отже, можна зробити висновок, що у наведеному прикладі допущено логічну помилку «надто широке визначення».

6. Логічний аналіз поділу

Для того щоб дати логічний аналіз поділу поняття, необхідно:

1. З’ясувати структуру поділу (знайти подільне поняття, члени поділу, підставу поділу).

2. Визначити вид поділу.

3. Перевірити чи дотримано всіх правил поділу у наведеному прикладі.

 

Розглянемо поділ: «Європа: Західна, Східна». Структура поділу:

Подільне поняття: Європа.

Члени поділу: Західна Європа, Східна Європа.

Підстава поділу: географічне місцерозташування.

Вид поділу: поділ за видозміною ознаки.

Правильність поділу: порушено правило І: «Поділ повинен бути співвішірним, тобто обсяг подільного поняття повинен дорівнювати сумі обсягів членів поділу». У ньому при­кладі допущено логічну помилку «неповний поділ», оскільки пропущено ще один член поділу: «Центральна Європа».

 

7. Відношення між поняттями

Для того щоб встановити відношення між поняттями, необхідно:

1. Встановити чи є досліджувані поняття порівнянними. Якщо поняття є непорівнянними, то відношення між ними встановити неможливо.

2. З’ясувати, які з досліджуваних понять є сумісними, а які — несумісними.

3. Встановити тип відношення між сумісними поняттями і тип відношення між несумісними поняттями.

4. Зобразити відношення між поняттями у вигляді колових схем.

Розглянемо такі поняття: гетьман, гетьман Правобережної України, Іван Брюховецький, Петро Дорошенко.

Наведені поняття є порівнянними, оскільки мають спільну родову ознаку бути людиною, отже, між ними можна встановити відношення.

Поняття гетьман (А) і гетьман Правобережної України (В) є сумісними і знаходяться у відношенні підпорядкування.

Іван Брюховецький був гетьманом Лівобережної України у 1663—1668 роках. Отже, поняття гетьман (А) і Іван Брюховецький (C) є сумісними і знаходяться у відношенні підпорядкування. При цьому поняття Іван Брюховецький не входить до обсягу поняття гетьман Правобережної України.

Петро Дорошенко був гетьманом Правобережної України у 1665—1676 роках. Отже, поняття гетьман Правобережної України (В) і Петро Дорошенко (D) є сумісними і знаходяться у відношенні підпорядкування.

Зобразимо відношення між досліджуваними поняттями у вигляді колових схем.

Гетьман —- A.

Гетьман правобережної України —B.

Іван Брюховецький — С.

Петро Дорошенко — D.

 




Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.