Побудову моделі, у якій міркуванням природної мови ставлять у відповідність їх формальним аналогам, називаютьметодом формалізації. Мова логіки має в своєму розпорядженні певні знакові засоби, за допомогою яких можливо здійснювати “переклад" міркувань природної мови на формалізовану мову з метою їх подальшого логічного аналізу. Такими знаковими засобами є :
1) пропозиційні змінні — знаки для позначення простих речень природної мови (А, В,С...). Кожний такий знак є простим висловлюванням (судженням).
2) знаки логічних сполучників (функторів) — знаки,які виконують схожу (хоча і не тотожну) функцію, що і граматичні сполучники: пов'язують декілька простих висловлювань і створюють складне висловлювання. До їх числа належать:
3) кон'юнкція -замінює граматичний сполучник "і" і позначається "Ù";
4) диз'юнкція - замінює граматичний сполучник "або" і позначається "V";
5) імплікація - замінює граматичний сполучник "якщо..., то..." і позначається " ";
6) еквіваленція - замінює граматичний сполучник "якщо і тільки якщо" і позначається "↔";
7)заперечення - замінює частку "не",словосполучення "невірно, що..." і позначається “ “
8) технічні знаки — ( , ) права та ліва дужки,кома..
Таким чином, знаки пропозиційних змінних, логічних сполучників (функторів) і технічні знаки задають алфавіт логіки висловлювань.
назва логічного сполучника
(функтора)
(логічна дія)
позначення
граматичний аналог
загальний вигляд складного висловлювання
читається
логічний зміст зв’язку між висловлюваннями, який встановлюється сполучниками
кон’юнкція
Ù
і, та, й, але
АÙВ
А і В
Виконується подія А і виконується подія В
диз’юнкція нестрога
U
або, чи
АUВ
А або В
Виконується або подія А, або подія В, або обидві разом
диз’юнкція строга
Ū
або..., або; чи..., чи
АŪВ
Або А, абоВ
Виконується або подія А, або подія В, але не обидві разом
імплікація
→
якщо..., то...; слідує; випливає
А→В
Якщо А, то В
Подія А (умова) є достатньою умовою для події В (наслідок), В необхідна умова для А
еквіваленція
↔
тоді і тільки тоді, коли...; так і тільки так
А↔В
А тоді і тільки тоді, коли В
Подія А є необхідною і достатньою умовою для події В і, навпаки, подія В є необхідною і достатньою умовою для події А
заперечення
невірно, що...; не
А
НеА
Якщо А істинне, то його заперечення (А) — хибне і, навпаки, якщо А хибне, то його заперечення — істинне