Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Методичні рекомендації до семінарського заняття





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

 

Змістовий модуль № 1:

Семінарське заняття №1:

«Поняття міжнародного права, предмет його регулювання»

 

Навчальна мета заняття: формування теоретичних уявлень про сутність міжнародного права, основні риси та закономірності його розвитку, визначення об’єкту і предмету його регулювання.

Час проведення – 2 год.

 

Навчальні питання:

1. Поняття й основні риси міжнародного права.

2. Система міжнародного права.

3. Джерела міжнародного права.

4. Загальна характеристика суб’єктів міжнародного права.

5. Україна – повноправний суб’єкт міжнародного права.

Теми рефератів:

1. Роль міжнародного права в регулюванні внутрішньодержавних відносин.

2. Індивід – суб’єкт міжнародного права.

Література:

Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 14, 15, 16.

Додаткова література: 6, 37, 45, 57, 61, 73, 74, 79, 82, 83, 93, 94, 97, 104, 108, 121.

 

Методичні вказівки до семінарського заняття:

В межах даної теми потрібно дати загальну характеристику міжнародного права як особливої системи права, розкрити його сутність і роль в міжнародних відносинах.

Приступаючи до висвітлення першого питання, слід вказати на існування у вітчизняній і зарубіжній літературі безліч визначень “міжнародного права”. Суперечки серед науковців про визначення “міжнародного права” ведуться давно, оскільки сам термін визначає право лише між народами. Однак із усіх існуючих визначень можна виділити загальне визначення міжнародного права, як особливої системи права, що складається з принципів і норм, регулюючих відносини між його суб’єктами. При цьому варто відзначити, що міжнародне право відрізняється від інших правових систем за методами правового регулювання, об’єктом (між владні відносини, загальнолюдські або глобальні проблеми), суб’єктами права (незалежні й суверенні держави, міжнародні міжурядові організації), за способами нормоутворення (шляхом укладання міжнародних угод і формування звичаїв) й забезпечення їх юридичної сили.

Відповідаючи на друге питання потрібно вказати, що міжнародне право є самостійною складною системою права. При цьому системний характер міжнародного права пояснюється тим, що його елементи (загальновизнані принципи і норми міжнародного права, галузі і інститути міжнародного права) знаходяться у тісному взаємозв’язку і взаємодії, утворюючи певну цілісність. Ядром даної системи виступають загальновизнані принципи і норми міжнародного права, зафіксовані в міжнародних договорах і звичаях. Розкриваючи процес нормоутворення в міжнародному праві потрібно розмежувати норми міжнародного права за дією стосовно учасників міжнародно-правових відносин (універсальні і локальні), способом (методом) правового регулювання (імперативні і диспозитивні), в залежності від функцій в системі міжнародного права (матеріальні і процесуальні) і зазначити особливість структури міжнародно-правової норми. Визначаючи системність міжнародного права, що має об’єктивний характер, не слід ототожнювати з системою науки міжнародного права, яка створюється окремими вченими і науковими центрами і по своїй суті є суб’єктивною.

У межах третього питання спочатку потрібно дати визначення джерел міжнародного права, під якими слід розуміти систему правоутворюючих факторів або зовнішню форму існуючих юридичних норм. Слід зауважити що термін “джерела міжнародного права” використовується в двох значеннях – матеріальному (матеріальні умови життя суспільства) і формальному (форми, в яких знаходять свій прояв норми права). При цьому тільки формальні джерела міжнародного права слід вважати юридичною категорією, що й складають предмет вивчення міжнародного права. Під джерелами міжнародного права можна розуміти й результати процесу нормоутворення. Важливо відмітити, що в силу специфіки міжнародного права й процесу його нормоутворення, не існує визнаного усіма суб’єктами міжнародного права якого-небудь правового акту, яким передбачався б перелік джерел міжнародного права та їх визначення. Даючи аналіз визначення “джерела міжнародного права” необхідно насамперед звернутися до статті 38 Статуту Міжнародного Суду ООН, яка містить перелік джерел міжнародного права, що використовуються Судом при вирішенні переданих йому спорів.

Розкриваючи четверте питання, слід вказати, що міжнародне право розрізняє основні (держави, народи і нації, що реалізують право на самовизначення) і похідні (міжнародні міжурядові організації, державоподібні утворення або “вільні міста”, фізичні особи, транснаціональні компанії) суб’єкти. При цьому основними суб’єктами міжнародного права є держави, що обумовлено наявністю у них універсальної і повної в усіх відносинах міжнародної правоздатності. Необхідно вказати, що правоздатність інших учасників міжнародних правовідносин виявляється переважно у відносинах із державами і походить від правоздатності останніх. Особливу увагу необхідно приділити питанню про міжнародну правосуб’єктність фізичних осіб, оскільки в міжнародно-правовій літературі ця проблема є предметом гострих дискусій.

Висвітлюючи п’яте питання, потрібно розкрити етапи становлення України повноправним суб’єктом міжнародного права. Особливу увагу при цьому слід звернути на нормативно-правові акти про незалежності України, насамперед Декларацію про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року, Конституцію України від 28 червня 1996 року, Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав від 8 грудня 1991 року застереження Верховної Ради України щодо цієї угоди, а також вказати на їхню роль в становленні України повноправним членом міжнародної спільноти.

 

 

Змістовий модуль № 2:

Семінарське заняття №2:

«Право збройних конфліктів»

1. Джерела права, що діє в умовах збройних конфліктів.

2. Правові наслідки початку збройних конфліктів.

3. Статус поранених та хворих осіб, які зазнали корабельну аварію.

4. Правовий режим військовополонених. Найманці. Військові злочини.

5. Розпізнавальні знаки цивільної оборони, культурних цінностей, медичних установ, небезпечних об’єктів.

6. Неміжнародні військові конфлікти.

7. Закінчення стану війни, його правові наслідки.

 

Теми рефератів:

1. Обмеження засобів і методів ведення війни.

2. Міжнародно-правовий статус учасників збройних конфліктів.

 

Література:

Основна література: 1, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15,16, 20.

Додаткова література:6, 12, 23, 44, 54, 75, 77, 112, 117.

 

Методичні вказівки до семінарського заняття:

Розкриваючи дану тему насамперед необхідно відмітити, що конфліктні ситуації із застосуванням зброї (незалежно від того чи називають їх війною, чи ні), нажаль, досі є частиною міжнародних відносин. До таких конфліктних ситуацій застосовують термін “збройний конфлікт”, а сукупність норм міжнародного права, що стосуються цих ситуацій називають правом збройних конфліктів, або правом, що діє в умовах збройних конфліктів.

Розкриваючи перше питання про джерела права, що діє в умовах збройних конфліктів слід, перш за все, засвоїти, що вони складаються з двох великих груп, які регулюють відносини у двох відносно самостійних напрямках. Перший напрямок – полягає у регламентації прав та обов’язків сторін конфлікту у сфері вибору засобів проведення військових операцій (так зване „Гаазьке право”). Другий напрямок – полягає в захисті інтересів осіб, які не беруть безпосередньої участі у бойових діях (так зване „Женевське право”). Отже, під час відповіді на це питання слід визначитися із тим, які саме нормативні акти регулюють кожний із зазначених напрямків, та яким чином вони реалізують покладене на них завдання.

Розглядаючи друге питання про правові наслідки початку збройних конфліктів, перш за все, потрібно визначитися із змістом терміну „збройний конфлікт”, за допомогою низки критеріїв, навчитися розрізняти міжнародні збройні конфлікти та збройні конфлікти неміжнародного характеру, а також визначити співвідношення між термінами „збройний конфлікт” та „війна”. В межах цього питання необхідно визначитися із поняттями „оголошення війни” та „початок військових дій”, „театр війни” та „театр військових дій”, „ультиматум”, „агресивна війна”, „воююча сторона” та „нейтралітет”. Відповідаючи на це питання потрібно пояснити, яким чином початок війни відображається на зовнішніх зносинах між державами учасницями збройного конфлікту, що відбувається із власністю держави-супротивника та її громадянами, а також які зміни відбуваються у правовому полі взаємодії конфліктуючих сторін.

Розкриваючи третє питання про статус поранених та хворих осіб, які зазнали корабельну аварію слід з’ясувати чим саме визначається статус цих осіб. Визначивши загальні особливості статусу зазначеної категорії осіб потрібно вказати на конкретні міжнародно-правові акти, що визначають їхній обсяг прав, свобод та обов’язків. При цьому, необхідно відмітити якими правами та обов’язками по відношенню до поранених та хворих осіб, які зазнали корабельну аварію, наділені представники воюючих сторін та нейтральних держав.

Розглядаючи правовий режим військовополонених слід так само згадати міжнародно-правові акти, що визначають їхній обсяг прав, свобод та обов’язків та правила поводження з ними з боку їхніх утримувачів та нейтральних сторін. В межах цього питання варто дати визначення терміну „найманець” і вказати, хто з учасників збройних конфліктів підпадає під це визначення, яке місце такі особи займають серед учасників збройних конфліктів, з’ясувати ставлення доктрини міжнародного права до цієї категорії осіб. Крім того, потрібно дати визначення терміну „військові злочини” і надати перелік таких злочинів.

Відповідаючи на п’яте питання щодо розпізнавальних знаків цивільної оборони, культурних цінностей, медичних установ та небезпечних об’єктів, слід, перш за все, надати визначення термінів „цивільна оборона”, „культурні цінності”, „медичні установи”, „небезпечні об’єкти” згідно із міжнародно-правовими нормами і з’ясувати правила їхнього використання. Наступним кроком буде відображення конкретних розпізнавальних знаків (якщо немає можливості намалювати, то можна надати детальний словесний опис).

Розкриваючи шосте питання про неміжнародні військові конфлікти необхідно вказати на притаманні риси, що відрізняють їх від міжнародних; назвати форми таких конфліктів, їхні можливі сторони, а також міжнародно-правові акти, що регламентують дії сторін у неміжнародних збройних конфліктах.

Відповідаючи на сьоме питання про закінчення стану війни та його правові наслідки доцільно перш за все визначити відмінності між закінченням стану війни та закінченням військових дій. При цьому, потрібно визначити форми закінчення військових дій та навести приклади традиційних і нетрадиційних форм закінчення війни.

 

 

3.3. Завдання на самостійну роботу з навчальної дисципліни

«Міжнародне право»

Завдання що виносяться на самостійну роботу слухача Методичні рекомендації до самостійної роботи
Модуль № 1.  
  Змістовий модуль № 1.  
  Тема № 1: Основні поняття і загальні інститути міжнародного права  
  1. Поняття і роль міжнародного права. 2. Співвідношення міжнародного публічного та міжнародного приватного права. 3. Міжнародне та внутрішньодержавне право – основні відмінності та взаємовплив. 4. Внутрішня структура норм міжнародного права. 5. Особливості норм міжнародного права. 6. Кодифікація міжнародного права. 7. Характеристика процесу нормотворення у міжнародному праві. 8. Співвідношення міжнародного права та національного законодавства України. Література: Основна:1 - 9, 11, 12, 14 - 16. Додаткова: 1, 6, 37, 38, 45, 57, 61, 72 – 74, 78, 79, 82 – 86, 93, 94, 96, 97, 99, 104, 108, 121, 123..  
Тема № 2: Основні принципи міжнародного права  
  1. Роль і місце принципів у системі міжнародного права. 2. Зміст поняття «основні принципи міжнародного права». 3. Нормативне значення основних принципів міжнародного права. 4. Джерела основних принципів міжнародного права. 5. Класифікація принципів міжнародного права, їх зміст. 6. Роль основних принципів міжнародного права у внутрішньому законодавстві України. Література: Основна: 1 - 9, 11, 12, 14 - 16. Додаткова: 6, 37, 38, 45, 55, 57, 61, 62, 73, 74, 75, 82, 83, 94, 97, 108, 121.
Тема № 3: Право міжнародних договорів  
  1. Поняття і юридична природа міжнародних договорів. 2. Джерела права міжнародних договорів. 3. Порядок укладення міжнародних договорів. 4. Чинність і дійсність міжнародного договору. 5. Дотримання і застосування міжнародних договорів. 6. Основні положення національного законодавства України про міжнародні договори. 7. Форми вираження згоди на обов’язковість міжнародного договору. 8. Застереження до міжнародного договору. 9. Способи закінчення дії міжнародного договору. Література: Основна: 1 - 7, 9, 11, 13 - 16. Додаткова: 4, 6, 32, 57, 61, 75, 97, 109 - 111, 113 - 115, 122.  
Тема № 4: Право зовнішніх зносин  
  1. Міжнародно-правове регулювання дипломатичної діяльності. 2. Внутрішньодержавні органи зовнішніх зносин України. 3. Встановлення і здійснення дипломатичних і консульських відносин. 4. Склад і структура дипломатичного представництва. 5. Привілеї та імунітети дипломатичних і консульських представництв. 6. Спеціальні місії. 7. Представництва держав у їхніх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру. 8. Право дипломатичного притулку. Література: Основна література: 1 - 7, 9, 11 - 16. Додаткова література: 1 - 3, 6, 25, 34, 37, 49, 52, 56, 64, 66, 68, 99, 102, 116.
    Тема № 5: Відповідальність у міжнародному праві  
  1. Основні ознаки міжнародно-правової відповідальності. 2. Класифікація міжнародних правопорушень. 3. Суб’єкти відповідальності у міжнародному праві. 4. Відповідальність міжнародних організацій. 5. Відповідальність за правомірну відповідальність. 6. Відмінність між позитивною і негативною відповідальністю. 7. Обставини, що звільняють від міжнародної відповідальності. 8. Санкції у міжнародному праві. Література: Основна література: 1, 3 - 7, 9 - 11, 14 - 17, 20. Додаткова література: 19, 20, 22, 75, 87, 112, 114.  
Змістовий модуль № 2.  
Тема № 6: Право міжнародних організацій  
  1. Міжнародно-правове регулювання діяльності міжнародних організацій. 2. Види, порядок утворення та припинення існування міжнародних організацій. 3. Головні ознаки сучасних міжнародних організацій. 4. Компетенція міжнародних організацій. 5. Характеристика ООН як провідної організації сучасного міжнародного права. 6. Спеціалізовані установи ООН. 7. Компетенція головних органів ООН. 8. Регіональні міжнародні організації. 9. Рішення міжнародних організацій. Література: Основна: 1 - 6, 8 - 11, 14 - 16, 19. Додаткова: 1,7, 24, 72, 78, 85, 86, 96, 99, 114, 122 - 124.
  Тема № 7: Права людини в міжнародному праві  
  1. Джерела міжнародного права прав людини. 2. Принципи міжнародного права прав людини. 3. Міжнародна правосуб’єктність фізичних осіб. 4. Співвідношення термінів «міжнародне гуманітарне право» і «міжнародне право прав людини». 5. Основні напрямки співробітництва держав у галузі захисту прав людини. 6. Характеристика універсальних міжнародних договорів у сфері захисту прав людини. 7. Міжнародні органи із захисту прав людини. 8. Роль ООН і її органів у формуванні й реалізації норм міжнародного права прав людини. 9. Роль неурядових організацій у формуванні й реалізації норм міжнародного права прав людини. 10. Національне законодавство України в галузі захисту прав людини. Література: Основна:1, 3 - 7, 9, 11, 14 - 16, 18, 19. Додаткова: 11-13, 15, 20, 22, 23, 27-29, 81, 119, 123.
    Тема № 8: Міжнародне кримінальне право  
  1. Міжнародно-правове забезпечення співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю. 2. Характеристика міжнародних злочинів і злочинів міжнародного характеру. 3. Основні організаційно-правові форми міжнародного співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю. 4. Діяльність міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол). 5. Правова допомога у кримінальних, цивільних справах. 6. Інститут екстрадиції у міжнародному праві та його застосування в Україні. 7. Діяльність Міжнародного кримінального суду. Література: Основна: 1 - 7, 9, 10, 11, 12, 14 - 16, 18. Додаткова: 19, 21, 26, 29, 40, 41, 46, 48, 51, 58, 76, 80, 91, 92, 100, 106, 107.
Тема № 9: Право збройних конфліктів  
  1. Джерела міжнародного права збройних конфліктів. 2. Особливості міжнародного права збройних конфліктів у порівнянні з іншими галузями міжнародного публічного права. 3. Основні принципи міжнародного права збройних конфліктів. 4. Універсальні міжнародні договори у сфері міжнародного права збройних конфліктів, їх характеристика. 5. Роль ООН і її органів у формуванні й реалізації норм міжнародного права збройних конфліктів. 6. Види збройних конфліктів. 7. Міжнародно-правовий статус учасників збройних конфліктів. 8. Засоби й методи ведення воєнних дій. 9. Правові наслідки початку й закінчення війни. Література: Основна: 1, 3, 4, 5, 6, 7, 9 - 11, 13 - 16, 20. Додаткова: 6, 12, 23, 44, 54, 75, 77, 112, 117.
Тема № 10: Право міжнародної безпеки  
  1. Особливості права міжнародної безпеки як галузі міжнародного права. 2. Міжнародно-правова регламентація забезпечення миру, обмеження озброєння і розброєння. 3. Зміст колективної безпеки, її особливості. 4. Універсальні і регіональні системи колективної безпеки. 5. Забезпечення ядерної безпеки міжнародним співтовариством. 6. Роль міжнародних організацій у забезпеченні міжнародної безпеки. 7. Операції ООН з підтримання міжнародного миру і безпеки. 8. Мирні засоби вирішення міжнародних суперечок. Література: Основна: 1, 3 - 7, 9 - 12, 14 - 17, 20. Додаткова: 6, 7, 15, 37, 44, 45, 55, 62, 77, 101,103, 108, 112, 117.
           

 

3.4. Індивідуальні навчально-дослідні завдання (теми контрольних робіт)

з дисципліни «Міжнародне право»

для студентів заочної форми навчання

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.