Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Поняття і види суб’єктів міжнародного права





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Існуючі в доктрині визначення зводяться, в основному, до того, що суб’єкт міжнародного права є стороною міжнародних відносин. При цьому сторона міжнародних відносин, яка тільки розпочинає зовнішні зносини, вступає в процес міжнародного спілкування, може ще не мати конкретних прав, обов’язків, зобов’язань, оскільки вона ще не встигла укласти жодних міжнародних угод. Вона може і не встигнути набути прав і обов’язків, якщо невдовзі припинить своє існування. Але, всупаючи в міжнародні правовідносини сторона не може не виходити з загальних принципів права, принципів міжнародного права, які вже ставлять й в межі існуючого міжнародного правопорядку і, таким чином, вона наділяється міжнародною правосуб’єктністю. Отже, суб’єкт міжнародного права – це сторона (учасник) міжнародних правовідносин.

Суб’єкт міжнародного права характеризується трьома основними ознаками:

· участю у відносинах, які регулюються міжнародним правом (міжнародних правовідносинах);

· наявністю автономної волі;

· наявністю власних міжнародних прав і міжнародних обов’язків щодо інших суб’єктів.

Слід зауважити, що міжнародне право було, є і, на перспективу, залишиться в основному правом міждержавним. Тому, держава – є основним суб’єктом міжнародного права (основним учасником міжнародних правовідносин).

До суб’єктів також слід віднести і квазідержави (державоподібні утворення), які теж наділені міжнародною правосуб’єктністю. Сьогодні до державоподібних утворень належить лише центр католицької церкви – Ватикан – міжнародно-правовий статус якого визначається Латеранськими угодами з Італією від 11 лютого 1929 р., що були переглянуті у 1984 р. Ватикан є членом МАГАТЕ, має статус спостерігача при ООН та її спеціалізованих установах, його представники (нунції) мають дипломатичні імунітети і привілеї.

Іноді до категорії квазідержав відносять Суверенний мальтійський орден, який є релігійним орденом католицької церкви. До захоплення Наполеоном Мальти в 1798 р. Орден володів цим островом. Але сучасний правовий статус Ордена скоріше підпадає під поняття благодійної неурядової організації, міжнародна правосуб’єктність якої базується на звичаїї. Мальтійський орден розташований в м. Рим.

Міжнародна організація є також суб’єктом міжнародного права, оскільки вона створена на міждержавному рівні. Крім міжнародних організацій до суб’єктів міжнародного права належать міжнародні конференції, міжнародні комітети (комісії). Як суб’єктів міжнародного права слід розглядати також міжна­родні суди і трибунали, які цілком відповідають зазначеним ознакам.

Народ також набуває якості суб’єкта міжнародного права, коли він самовизначається (бореться за державну незалежність). Міжнародна правосуб’єктність народу походить з визнаного принципу сучасного міжнародного права – принципу рівноправності і самовизначення народів. Члени міжнародної спільноти за міжнародним правом повинні індивідуально і колективно сприяти народам в реалізації цього принципу. Міжнародна правосуб’єктність народу в юридичному плані проявляється в діяльності його керівного військово-політичного органу, який представляє інтереси всього народу на міжнародній арені.

Фізичні і юридичні особи, громадські організації і інші суб’єкти внутрішнього права не є і не можуть бути суб’єктами міжнародного права, оскільки вони підпорядковані юрисдикції (владі) тієї чи іншої держави, а суб’єктів міжнародного права характеризує взаємна незалежність, непідпорядкованість жодній владі, яка може встановлювати для них юридично обов’язкові правила поведінки.

При цьому в науці міжнародного права достатньо поширеною є точка зору, що в міжнародному праві немає заборон наділяти фізичних осіб міжнародною правосуб’єктністю і це питання вирішується заінтересованими державами. Міжнародна правосуб’єктність індивідів пов’язується з наданням їм можливості доступу в міжнародні органи як заявника, позивача, відповідача, або притягненням до відповідальності за міжнародні злочини.

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.