Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Питання для самостійної роботи





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой
  1. Що таке поняття і чим воно позначається у живій мові? Наведіть самостійні приклади.
  2. Які базові характеристики існують у понятті, розкрийте їх суть. Наведіть самостійні приклади.
  3. Логічні способи утворення понять.

4. Змалюйте механізми утворення понять, приведіть приклади.

5. Виділіть зміст та структурні компоненти поняття.

6. На якому законі ґрунтується співвідношення між змістом і обсягом поняття?

 

 

Методичні вказівки і рекомендації:

Для відповіді на перше запитання треба мати на увазі, що поняття є найпростішою формою теоретичного пізнання (мислення). Воно в загальному вигляді відбиває властивості предметів і явищ, відбиває (називає, позначає) предмети в їх вагомих сутнісних ознаках. Ознаками, у свою чергу, є певні властивості предметів, завдяки яким вони є подібними чи відрізняються.

Мовним еквівалентом поняття взагалі є окреме слово або словосполучення, що вказує на якийсь один предмет, їх окремий клас, певну ознаку предмета, наприклад: “викладач”, “маркетолог”, “фінансист”, “релігія”, “кандидат у майстри спорту”, “добрий”, “розумний”, “цінні папери”, “закон”, “формальний лідер” тощо. Разом з цим наука більш схильна розглядати у якості понять теоретичні інструментарії мови – терміни, які доведені до певної раціональної досконалості, завершеності, наприклад “есенція”, “демократія”, “тиранія”, “охлократія”, “громадянська суспільство” тощо.

Готуючи відповідь на друге питання, слід звернути увагу на те, що базовими характеристиками поняття є об'єм та зміст, за якими поняття класифікують на види. За об'ємом поняття можна обмежувати та узагальнювати, переводячи родові поняття у видові і навпаки.

Для відповіді на третє і четверте запитання необхідно розглянути сукупність основних протологічних здібностей людини. Адже творення понять є результатом активної діяльності суб’єкта пізнання. Дана діяльність базується на поєднанні кількох логічних прийомів: аналізі - мислиннєвому розкладанні предмета на окремі ознаки; синтезімислиннєвому поєднання кількох ознак предмета у єдине ціле; порівнянні – мислиннєвому співставленні одного предмета з іншим, виявленню між ними подібних та відмінних ознак; абстрагуванні (від лат. слова – відволікатися) – мислиннєвому виділенні у предметів одних ознак та відволіканні від інших; узагальненні – мислиннєвому об’єднанні однорідних предметів, їх групуванні на основі тих або інших ознак.

У п’ятому питанні слід вказати на те, що у структурі поняття виділяють також його зміст, тоб­то сукупність істотних і загальних ознак, які у цьому понятті мисляться.

Для відповіді на шосте питання треба встановити наступне: якщо збільшуємо кількість ознак поняття, то зміст поняття збіль­шується, а його обсяг зменшується, і, навпаки, якщо збільшуємо обсяг, то зміст поняття зменшується. Таку закономірність у логіці назвали "за­коном зворотного відношення між обсягом і змістом понять". На­приклад, від поняття "стіл" ("С") можемо перейти до поняття "пластико­вий стіл" ("ПС"). Поняття "ПС" порівняно з поняттям "С" має менший обсяг (оскільки пластикових столів менше, ніж просто столів), але більший зміст (оскільки додається додаткова ознака "пластиковий"). Ще менший обсяг матиме поняття "квадратний пластиковий стіл" ("КПС"), а зміст його, порівняно з попередніми поняттями, зрозуміло, буде більшим.

 

Питання і завдання до індивідуальної роботи:

1. Наведіть приклади за схемами відношень сумісності понять: тотожність, підпорядкування та часткового збігу (перетину).

2. Наведіть приклади за схемами відношень несумісності понять: суперечності, протилежності та співпідпорядкованості.

3. Наведіть приклади понять які не підлягають узагальненню.

4. Наведіть приклади логічної операції поділу понять за своїм фахом.

 

Теми творчих робіт:

1. Значення логічних операцій над поняттями для науки.

2. Класифікація і її роль в науці.

3. Становлення теорії множин в науці.

 

Основна література:

1. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки: Підручник. – К., 2002.

2. Бартон В.И. Логика. – Мн., 2001.

3. Бернов В.Ф. и др. Логика. Учебное пособие. – М., 1997.

4. Богдановський І.В., Льовкіна О.Г. Логіка: Опорний конспект лекцій. – К., 2007.

5. Бочаров В.Л., Маркин В.И. Основы логики: Учебник. - М., 1997.

6. Горский Д.П., Ивин А.А., Никифоров А.Л. Краткий словарь по логике. – М., 1991.

7. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М., 2000.

8. Ерышев А.А., Лукашевич Н.П. Логика. – К., 1999.

9. Иванов Е.А. Логика. –М., 1996.

10. Ивин А.А., Никифоров А. Л. Словарь по логике. – М., 1998.

11. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

12. Ішмуратов А.Т. Всуп до філософської логіки. – К., 1997.

13. Ишмуратов А. Т. Логический анализ практических рассуждений. –К., 1987.

14. Конверський А.Є. Логіка. Підручник для вузів. – К., 1998.

15. Кондаков Н.И. Логический словарь. – М., 1971.

16. Купарашвили М.Д., Неха­ев А.В., Разумов В.И., Черняк Н.А. Логика: учебное пособие - Омск, 2004.

17. Переверзев В.Н. Логистика: справочная книга по логике. – М., 1995.

18. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К., 1997.

19. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996.

 

 

Допоміжна література:

1. Аналитическая философия: Избранные тексты. – М., 1993.

2. Бирюков Б. В. Теория смысла Готлоба Фреге. //Применение логики в науке и технике. –М., 1960.

3. Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-philosophicus. Філософські дослідження. -К., 1995.

4. Карнап Р. Значение и необходимость. - М., 1959.

5. Моррис Ч.У. Основания теории знаков. Пер. с англ. В.П. Мурат. //Семиотика. –М., 1983.-С.37-89.

6. Остин Дж. Чужое сознание. Пер. с англ. М.А. Дмитровской. //Философия, логика, язык. – М., 1987.-С.48-95.

7. Почепцов Г.А. Русская семиотика: идеи, методы, персоналии, история. – М., 2001.

8. Фреге Г. Логические исследования. – Томск, 1997.

9. Фреге Г. Смысл и денотат. //Семиотика и информатика. Вып. 35. – М., 1997.-С.351-379.

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.