Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

Час проведення: 1 година .





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Навчальна мета заняття:освоєння, поглиблення та розширення знань відповідно до тематики заняття та питань, що запропоновані до розгляду на семінарському занятті і рекомендованих до вивчення під час самостійної підготовки, підготовки цільових виступів та рефератів.

Навчальні цілі.Навчальними цілями заняття за цією темою є здобуття студентами теоретичних знань щодо основних положень термінології міжнародного приватного права.

Навчальні питання:

1. Основні положення щодо термінології міжнародного приватного права.

2. Проблема кваліфікації у міжнародному приватному праві.

3. Кульгаючі відносини у міжнародному приватному праві.

4. Зворотне відсилання та відсилання до права третьої країни.

5.Застереження про публічний порядок.

6.Обхід законів у міжнародному приватному праві

Питання цільових виступів, додаткові питання для опрацювання під час самостійної роботи над темою:Основні положення щодо термінології міжнародного приватного права. Застосування іноземного права. Кваліфікація колізійної норми. Проблема кваліфікації колізійної норми у міжнародному приватному праві та шляхи її вирішення. Кваліфікація за законом суду (lege fori). Кваліфікація за іноземним законом (lege cause). Кваліфікація за принципом «автономної кваліфікації». Кульгаючі відносини у міжнародному приватному праві. Встановлення змісту іноземного права. Значення надімперативних норм у регулюванні міжнародних приватноправових відносин та межі застосування іноземного права. Зворотнє відсилання та відсилання до права третьої країни. Поняття зворотнього відсилання та випадки зворотнього відсилання. Поняття та випадки відсилання до права третьої країни. Обхідзаконів у міжнародному приватному праві. Поняття обходу закону. Випадки обходу закону. Правові наслідки такого обходу закону. Застереження про публічний порядок. Позитивна концепція застереження про публічний порядок. Негативна концепція про публічний порядок. Правові режими у міжнародному приватному праві. Національний режим. Режим найбільшого сприяння. Спеціальний режим. Взаємність і реторсія. Матеріальна взаємність. Формальна взаємність. Поняття реторсії. Мета реторсії. Особливості застосування норм права країни із декількома правовими системами.

Практичні завдання:

Ситуація 1.Все майно князя П., після революції 1917 року було націоналізовано і згодом, відповідно до рішення радянського уряду, більша його частина була продана за валюту за кордон. В період НЕПу князь П. з’ясував, що деякі цінні речі знаходяться у власності пана Р. і висунув позов до нього. В суді першої інстанції позов було відхилено. В рішенні, зокрема, було вказано, що радянський уряд мав право передати і фактично передав відповідачу право власності на оспорювані речі. В подальшому і апеляційний суд відхилив скаргу по справі.

Однак іноземні суди кваліфікували акти про націоналізацію як каральні заходи, що не можуть мати юридичну силу за межами держави, де вони прийняті. І тому акти про націоналізацію мали визнаватися відносно власності, яка знаходилася в межах російської території під час набуття чинності каральним законодавством. Тобто, якщо в момент їх прийняття майно знаходилося в радянській Росії, навіть якщо потім воно було вивезено і під час розгляду справи знаходилося за кордоном. По цьому, в першій половині ХХ сторіччя в науці міжнародного приватного права велися дискусії з приводу вірності такої кваліфікації.

Питання: в чому відмінність націоналізації від конфіскації? Чи можна погодитись із наведеною кваліфікацією законів про націоналізацію?

 

Ситуація 2.Студент із Великобританії Б. уклав шлюб із громадянкою України пані А. Цей шлюб був зареєстрований в РАЦСі м. Харків і за шлюбом громадянка України А. взяла прізвище чоловіка Б. Після закінчення терміну перебування на навчанні в Україні, чоловік повернувся до Великобританії, а дружина не змогла, бо мала піклуватися про хворих батьків у Харкові. Через деякий час громадянин Б. сповістив дружину про те, що має чекає на дитину від іншої жінки і має намір одружитися на ній у Великобританії. Для скорішого розірвання першого шлюби йому потрібні докази подружньої невірності громадянки України, засвідчені нотаріусом. Бо відповідно до права Великобританії подружня невірність є підставою для безспірного розірвання шлюбу в суді. Сам Б. не мав змоги приїхати в Україну і прийняти участь у справі в українському суді, чи звернутись до РАЦСу із заявою про розірвання.

Громадянка України Б. звернулася до нотаріуса але він відмовився засвідчувати такий документ і порадив отримати консультацію у спеціаліста із міжнародного приватного права. Останній допоміг скласти позов, суд сповістив належним чином іноземця, але він не з’явився на слухання і за його відсутності шлюб було розірвано. На основі судового рішення громадянка Б. отримала відповідне свідоцтво у РАЦСі і повернула собі дівоче прізвище.

Питання: як у міжнародному приватному праві називаються відносини, які визнаються в одній країні, а в іншій не визнаються? Чи існують в міжнародній практиці випадки, коли рішення суду однієї країни визнаються судовими інстанціями іншої країни без відповідної міжнародної угоди про визнання судових рішень? Чи буде визнано у Великобританії рішення українського суду? Якщо ні, що має зробити пан Б. для того, аби мати змогу укласти інший шлюб?

Ситуація 3.Піддана Швейцарії проживала у Бельгії. Перед смертю вона склала заповіт в Монако і для цього обрала право країни свого підданства (відповідного кантону). Згідно до заповіту всю нерухомість у Монако мав отримати племінник в разі, якщо не буде в живих брата заповідачки.

Дочка померлої звернулася до суду в Монако з клопотанням про визнання заповіту недійсним, однак в першій інстанції суд клопотання не задовольнив.

В апеляційній інстанції суд врахував місце проживання померлої і застосував право Монако на підставі зворотного відсилання колізійної норми права Бельгії до права країни місця знаходження нерухомості. В результаті заповіт був визнаний недійсним, бо в ньому не передбачалися законні спадкові права дочки померлої.

В касаційному суді відмовилися від застосування зворотного відсилання і заповіт, складений за вимогами норм права відповідного кантону Швейцарії, було визнано дійсним.

Така, в даному разі, вигадана ситуація іноді має місце бо відповідно до права деяких країн (на кшталт, Іспанія) відсилання до іноземного права розуміється як відсилання до права матеріального і якщо колізійна норма іноземного права відсилає назад до права цієї країни, зворотне відсилання має місце і застосовується матеріальне право останньої. А якщо колізійна норма іноземного закону вказує на необхідність застосування права іншої, третьої, країни – мова про зворотне відсилання не може йти.

Питання: від органу якої держави залежить прийняття, або не прийняття зворотного відсилання? Як відповідно до чинного законодавства України вирішується питання про застосування права держави із множинністю правових систем?

Теми для рефератів:

1. Специфіка термінів міжнародного приватного права.

2. Взаємність і реторсія у міжнародному приватному праві.

 

Література:

нормативні акти: 6-15, 16-21;

юридична література: 23-33, 34-344, 46-47, 49.

 

Хід проведення заняття:

Вступ до заняття – на початку заняття оголошується перелік питань та тем рефератів, що виносяться на розгляд, та з’ясовується готовність до проведення основної частини.

Основна частина заняття – під час проведення заняття розглядаються навчальні питання та питання винесенні для самостійної підготовки, заслуховуються відповіді на питання цільових виступів та виступи за темою рефератів. Після розгляду кожного з навчальних питань, заслуховування цільового виступу або докладу за темою реферату відбувається обговорення, пов’язаної з ними проблематики. Після цього проводиться оцінка рівня знань доповідача та студентів, що прийняли участь в обговоренні навчального питання, цільового виступу та докладу за темою реферату.

 

Методика відпрацювання навчального питання та підготування реферату:

Опрацювання кожного навчального питання, що виноситься на розгляд до семінарського заняття, відбувається під час самостійної роботи над освоєнням матеріалу запропонованого до вивчення за відповідною темою. Для повного та глибокого вивчення і засвоєння матеріалу за навчальним питанням необхідно ознайомитись із методичними рекомендаціями для підготовки до семінарського заняття за відповідною тематикою. Вивчити матеріал, поданий в ході проведення лекційних занять за темою, а також ознайомитись із рекомендованими нормативними актами та навчально-науковою літературою. Після чого необхідно підготовити розгорнутий план відповіді за навчальним питанням та змістовні тезиси відповіді.

Контроль рівня знань з питань, винесених на розгляд семінарського заняття, практичних навичок набутих під час підготовки та вивчення тематичних питань відбувається у відповідності до способів та критеріїв оцінювання, наведених у інших розділах цієї робочої навчальної програми.

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.