Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

ЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТТЯ





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Дати логічну характеристику поняття означає дати відповідь на питання, до якого виду (класу) належить те чи інше поняття за обсягом і змістом, а саме: за об'єктом відображення (предмет чи його властивості); за характером зв'язку з іншими предметами; за наявністю чи відсутністю ознаки; за структурою елементів; за можливістю обліку відображених у понятті елементів.

Завдання:Дайте логічну характеристику таких понять: «Чернівці», «книга», «олівець», «сузір'я Стрільця» тощо.

Для прикладу візьмемо поняття «Чернівці».

Відповідь: за обсягом — це поняття одиничне (його об­сяг складає один елемент); за об'єктом — конкретне (зміст його має кілька ознак); за характером зв'язку з іншими предметами — безвідносне (відображений предмет думки існує сам собою, незалежно від інших предметів); за наявністю чи відсутністю ознаки — позитивне (ознака стверджується за предметом думки); за можливістю обліку — реєструюче (предмети чи елементи можна піддати обліку, переліку). На цьому логічний аналіз даного поняття завершується.

Візьмемо наступне поняття «книга».

Відповідь:Поняття «книга» за обсягом загальне, оскільки в його обсяг входить більш ніж один елемент; за об'єктом відображення — конкретне, бо в змісті його мислиться сукупність ознак предмета думки; за характером зв'язку з іншими пред­метами — це поняття безвідносне, бо воно відображає предмет сам по собі, за наявністю чи відсутністю ознаки — воно позитивне: ознака приписується даному конкретному пред­мету думки; за структурою елементів дане поняття незбірне (зміст поняття не можна віднести до множини однорідних предметів); за можливістю обліку відображених у понятті предметів (елементів) — це поняття нереєструюче, бо пе­релічити практично всі предмети, які мають ознаки книги, неможливо.

Розв'язуючи завдання, в яких сформульована вимога визначити вид поняття за обсягом і змістом, необхідно уни­кати помилок. Наприклад, замість логічної характеристики поняття за обсягом і змістом, намагаються дати загальний або детальний опис предмета думки: його конфігурацію, місце знаходження, технологію виготовлення і т. ін. Крім то­го, одиничне поняття подають граматичною формою одни­ни, а загальне поняття — формою множини. Наприклад, «книга» — одиничне, а «книги» — загальне. Щоб уникнути останньої помилки, треба знати, що за традицією в логіці прийнято вживати однину, якщо поняття розглядається поза структурою судження. У випадку, коли важливо визначити вид поняття за об'єктом (конкретне воно чи абстрактне), міркують так: якщо відображений у змісті поняття предмет є в дійсності, то таке поняття є конкретним, немає такого предмета в реальності поняття абстрактне. Такий підхід неправильний. Щоб коректно розв'язати дане завдання, треба виходити не з того, що відображено в змісті поняття, а як відображені предмети чи явища в понятті. Отже, якщо в змісті поняття мислиться якась одна окремо взята ознака то­го чи іншого предмета думки, то таке поняття є абстрактним, а коли зміст поняття містить більше однієї ознаки, то таке поняття є конкретним.

Якщо керуватись вищевказаним, то такі поняття, як «західноєвропейська філософія», «Геракл» — поняття конкретні, а поняття «пряма лінія», «здоров’я» є абстрактними.

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.