Зразок відповіді.

а) найбільше місто Чернівецької області;

б) обласний центр Північної Буковини.

Ці поняття відображають один і той же предмет думки (м. Чернівці), але зміст цих понять характеризує м. Чернівці з різних боків: у першому випадку йдеться про його просторо­ве відношення до інших міст області, а в другому — про оз­наку, яка характеризує його як адміністративну одиницю. Іншими словами, обсяги цих понять (а) та (б) містять один елемент, а зміст кожного з них — відображає різні ознаки.

Виконуючи такі завдання, необхідно уникати ототож­нення роду і виду.

Наприклад: «Чернівецький національний університет» (вид) і «вищий навчальний заклад» (рід). Ці поняття не тотожні, а перебувають у відношенні роду і виду.

Аналогічної помилки припускаються при розв'язанні завдання, в якому вимагається з'ясувати тип відношення між наведеними поняттями.

Завдання: Чи перебувають у відношенні часткового збігу або перетину такі пари понять: «капіталіст — експлуататор», «іменник — самостійна частина мови» та ін.? Відповідь на дане питання, як правило, ствердна, хоча насправді в даному випадку ми маємо відношення роду і виду (або відношення підпорядкування). Щоб уникнути цієї помилки, треба добре засвоїти такі поняття, як множина, підмножина, елемент множини чи класу та відношення між ними.

Одним із методів з'ясування відношення між поняттями є графічний спосіб зображення відношень.

Завдання:Зобразити графічно за допомогою колових схем Ейлера відношення між поняттями: «студент»,» українець», «спортсмен», «європеєць».

Відповідь:

Щоб отримати дану відповідь-схему, необхідно здійсни­ти таку процедуру-алгоритм розв'язання:

1) Спершу символізуємо дані поняття буквами: А – «студент», В – «українець», С – «спортсмен», D – «європеєць». Відтак розглядаємо відношення між будь-якими двома поняттями. Наприклад, відношення між поняттями «студент» і «українець».

Міркуємо так: не кожен студент є українцем, і не кожен українець є студентом. Отже, між цими поняттями маємо відношення перетину або часткового збігу (Див. схему 1).

2) Відтак беремо наступне поняття «спортсмен» (С) і розглядаємо відношення цього поняття до кожного з уже зображених на схемі 1. Оскільки будь-яким видом спорту займаються не лише студенти, а й інші, незалежно від національності, роду занять, то між даними поняттями існує відно­шення перетину. Таке ж відношення буде між поняттями «спортсмен» і « українець» (Див. схему 2).

3) Нарешті з'ясовуємо відношення поняття європеєць до уже зображених на схемі 2. Міркуємо так: не всякий європеєць є студентом, як і не всякий студент є європейцем. Отже, поняття європеєць і студент перебувають у відношенні перетину. Відношення поняття європеєць до поняття українець, спортсмен буде таким, як і відношення до поняття студент. Тепер вписуємо четверте коло, що символізує по­няття європеєць. Див. схему 3, яка і буде відповіддю на вимогу, сформульовану в завданні. Відповідь подається, як правило, кінцевою схемою. Крім того, якщо у список понять входить поняття, виражене багатозначним словом, то варто уточнити й обумовити його значення, щоб уникнути помилки.

Зауважимо, що розв'язання завдань, в яких за певною графічною схемою необхідно відшукати потрібні поняття, що перебували б в адекватному схемі відношенні, значно складніше. Вони чимось нагадують процес розв'язування кро­свордів, активізують когнітивне, творче мислення. Процедура їх розв'язання подібна, але не тотожна описаній вище.

2.4. ЛОГІЧНА ДІЯ НАД ЗМІСТОМ ПОНЯТЬ: ОПЕРАЦІЯ

Поиск по сайту: