 |
|
|
Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника |
ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬОсновна мета вправ і завдань — навчитись розкривати зміст поняття шляхом аналізу відповідних висловлень, знаходити їх складники (частини), з'ясовувати вид визначення, оцінювати його коректність, виявляти помилки, яких припускаються з різних логічних або паралогічних причин, і зокрема набувати навичок самостійного дефініювання понять. Щоб набути цих умінь і навичок, треба спершу навчитись аналізувати зміст сформованих понять. Система вправ і завдань передбачає виявлення помилок і недоречностей і водночас набуття досвіду їх усунення. Більшість стає фахівцями у певній галузі знання і в своїй практичній діяльності оперує визначеннями як квінтессенціями достовірного знання, використовує їх у ролі аргументів тощо, а тому мусить твердо знати, що визначення поняття — це не довільна логічна операція, а логічна дія, яка підлягає певним правилам, і ці правила треба завжди пам'ятати. Визначення як логічна дія розкриває найістотніші ознаки предметів і явищ об'єктивної реальності. Треба мати на увазі, що розмаїття визначень поняття об'єктивно обумовлене і залежить від рівня розвитку тієї чи іншої галузі знання, форм і методів його здобуття, а також специфіки вираження у формах мислення. Вправи і завдання бувають різних типів, як це має місце і в операції поділу поняття.
Візьмемо таке завдання: Дати логічний аналіз визначенню: Іменник — це самостійна частина мови, яка називає предмет і відповідає на питання хто? або що? Відповідьбудується за такою схемою: вказуємо на визначуване поняття (definiendum, Dfd) і визначаюче поняття (definiens, Dfn). Залежно від виду визначення даємо характеристику його структурних елементів. Якщо у визначенні наявна помилка, то вказуємо на її тип і правило, яке порушено. Це завдання можна розв'язати так. Дане визначення правильне (коректне). Здійснене воно за способом — через рід та видову відмінність. Визначуваним поняттям є іменник. Визначаючими є: самостійна частина мови, яка називає предмет і відповідає на питання хто? або що? Визначаючі поняття містять найближчий рід — самостійна частина мови та видові ознаки — називає предмет, відповідає на питання хто? або що?, які вирізняють іменник у множині самостійних частин мови.
Або візьмемо таке завдання:Чи є наведені визначення правильні? Якщо ні, то вкажіть на характер або вид логічної помилки у даному списку визначень: 1) Логіка — наука про міркування, форми в яких вони постають та правила і закони, яким підпорядковуються; 2) Розповідне речення — це таке речення, яке не є ні окличним, ні питальним; 3) Логіка — наука про логічне; 4) Обставина — другорядний член речення. 1) Дане визначення — правильне. Обсяг визначуваного поняття Логіка тотожний обсягу визначаючого поняття — наука про форми і закони правильного мислення. У даному визначенні дотримано правила співмірності між дефінієндумом і дефінієнсом. 2) Таке визначення є помилковим. У ньому не розкривається зміст визначуваного поняття розповідне речення. Визначаюче поняття — це речення, яке не є ні окличним, ні питальним — вказує, що поняття розповідне речення не включає ознак ні окличного, ні питального речення. У даному визначенні допущена помилка, яку можна назвати "заперечення у визначенні". Тут порушено правило дефініювання: визначення не повинно бути запереченим. 3)..Сформульоване визначення — некоректне. У ньому зміст поняття «логіка» розкривається через поняття «наука про логічне», яке само потребує визначення. Тобто дефінієндум визначається через дефінієнс, а дефінієнс — через дефінієндум. Іншими словами, невідоме розкривається че 4) Визначення — неправильне. Визначаюче поняття «другорядний член речення» значно ширше, ніж визначуване поняття «обставина». Дефінієнс охоплює і означення, і додаток однаковою мірою. Тут маємо порушення правила співмірності, коли обсяг визначаючого поняття ширший за обсяг визначуваного. Ця помилка має назву "надто ширше визначення". Поиск по сайту: |
рез невідоме. У даному визначенні припустились помилки, яка має назву "коло у визначенні".