Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

ОПЕРАЦІЇ ОБМЕЖЕННЯ І УЗАГАЛЬНЕННЯ





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Логічні операції обмеження і узагальнення розкривають взаємовідношення між структурними елементами поняття — змістом і обсягом поняття.

Основна мета вправ — навчитись знаходити найближ­чий рід і вид поняття. Навички і вміння, набуті в процесі розв'язання вправ і завдань на обмеження й узагальнення, є своєрідним "містком" для засвоєння таких логічних дій, як поділ і визначення поняття.

Як свідчить практика, навіть належне засвоєння теоре­тичного матеріалу з даного розділу теми не убезпечує нас від помилок.

 

Наприклад, таке завдання. Обмежити й узагальнити поняття «мова». З умови випливає, що необхідно здійснити одночасно обмеження і узагальнення. У такому випадку беремо поняття «мова» і записуємо його так: «...?»... «мова» «...?...». Далі шукаємо видове поняття (справа) і родове поняття (зліва) до даного поняття. Найближчим видовим поняттям (або видом) до поняття «мова» буде вужче за обсягом поняття, яке відображає специфічну ознаку різновиду мов і загальну, родову ознаку обмежуваного. Маємо на увазі, що при обмеженні обмежуване поняття виконує функцію роду, а обмежене — функцію виду. У нашому прикладі поняття «мова» є родовим, оскільки відображає ознаки не однієї певної мови, а множини мов, а його обмеженням (або видом) буде, наприклад, поняття «при­родна мова» (або «штучна мова»). Отже, обмеження виглядати­ме так: «мова» — «природна мова». Тепер шукаємо най­ближчий рід до поняття «мова». Таким поняттям є «знакова інформаційна система» (бо будь-яка мова є знаковою інфор­маційною системою). У результаті маємо такий ряд: «знакова інформаційна система» — «мова» — «природна мова». Така відповідь буде правильною.

Операції обмеження і узагальнення дають можливість виявляти не лише рівень знання про предмет міркування, але й переконатись у ступені підготовленості з тієї чи іншої фахової дисципліни. Неповною, неточною буде відповідь: «суспільне явище» — «мова» — «українська мова». Поняття «суспільне явище» є віддаленим родовим поняттям до поняття мова і не фіксує найближчих загальних ознак мови як такої, а поняття «українська мова» в даному випадку є межею обме­ження, а отже, проминає специфічну ознаку, яка вказує на найближчий вид мови. Неправильною буде також і така відповідь: «знаряддя обміну думками» — «мова» — «морфологія». Тут при обмеженні взято структурну частину мови, а при уза­гальненні — видову ознаку мови як знакової системи. В ре­зультаті маємо вищеназваний ряд, який не дає системного уявлення про мову.

Часто трапляється й таке: знайшовши родове поняття до вихідного, знаходять ще й рід для знайденого роду, тобто ут­ворюють послідовний ряд узагальнень. Така логічна опе­рація можлива, але тоді для її виконання має бути сформуль­оване адекватне завдання. У даному разі логічна дія, яка ви­ходить за межі завдання, заважає схопити й зрозуміти суть основної логічної операції. Так само це стосується і такої операції, як обмеження поняття, коли замість найближчого виду знаходять межу обмеження (одиничне поняття).

Недопустимими є помилки такого типу. На вимогу здійснити обмеження й узагальнення поняття «атом кисню», відповідають так: поняття «атом кисню» — одиничне й обме­женню не підлягає, а узагальненням цього поняття є понят­тя «молекула кисню», тому що, мовляв, молекула складається з атомів. Така відповідь неправильна. Поняття «атом кисню» не є одиничним поняттям, а загальним, бо відображає ознаки множини атомів кисню, а поняття «молекула кисню» не є родо­вим поняттям до поняття «атом кисню». Це зовсім інше понят­тя як за змістом, так і за обсягом. Іншими словами, молеку­ла — це цілісна підсистема, елементом або частинкою якої є будь-який атом. Тут ми маємо відношення частини і цілого, а не роду і виду.

І ще одна помилка, якої припускаються при узагальненні поняття. Замість родового поняття при узагальненні наво­дять тотожне йому. Так, узагальнюючи поняття «проза О.Кобилянської» наводять не його рід, а беруть йому тотожне — «проза "гірської орлиці". Але ці поняття є тотожними.

 

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.