ОПЕРАЦІЇ ОБМЕЖЕННЯ І УЗАГАЛЬНЕННЯ

Логічні операції обмеження і узагальнення розкривають взаємовідношення між структурними елементами поняття — змістом і обсягом поняття.

Основна мета вправ — навчитись знаходити найближ­чий рід і вид поняття. Навички і вміння, набуті в процесі розв'язання вправ і завдань на обмеження й узагальнення, є своєрідним "містком" для засвоєння таких логічних дій, як поділ і визначення поняття.

Як свідчить практика, навіть належне засвоєння теоре­тичного матеріалу з даного розділу теми не убезпечує нас від помилок.

Наприклад, таке завдання. Обмежити й узагальнити поняття «мова». З умови випливає, що необхідно здійснити одночасно обмеження і узагальнення. У такому випадку беремо поняття «мова» і записуємо його так: «...?»... «мова» «...?...». Далі шукаємо видове поняття (справа) і родове поняття (зліва) до даного поняття. Найближчим видовим поняттям (або видом) до поняття «мова» буде вужче за обсягом поняття, яке відображає специфічну ознаку різновиду мов і загальну, родову ознаку обмежуваного. Маємо на увазі, що при обмеженні обмежуване поняття виконує функцію роду, а обмежене — функцію виду. У нашому прикладі поняття «мова» є родовим, оскільки відображає ознаки не однієї певної мови, а множини мов, а його обмеженням (або видом) буде, наприклад, поняття «при­родна мова» (або «штучна мова»). Отже, обмеження виглядати­ме так: «мова» — «природна мова». Тепер шукаємо най­ближчий рід до поняття «мова». Таким поняттям є «знакова інформаційна система» (бо будь-яка мова є знаковою інфор­маційною системою). У результаті маємо такий ряд: «знакова інформаційна система» — «мова» — «природна мова». Така відповідь буде правильною.

Операції обмеження і узагальнення дають можливість виявляти не лише рівень знання про предмет міркування, але й переконатись у ступені підготовленості з тієї чи іншої фахової дисципліни. Неповною, неточною буде відповідь: «суспільне явище» — «мова» — «українська мова». Поняття «суспільне явище» є віддаленим родовим поняттям до поняття мова і не фіксує найближчих загальних ознак мови як такої, а поняття «українська мова» в даному випадку є межею обме­ження, а отже, проминає специфічну ознаку, яка вказує на найближчий вид мови. Неправильною буде також і така відповідь: «знаряддя обміну думками» — «мова» — «морфологія». Тут при обмеженні взято структурну частину мови, а при уза­гальненні — видову ознаку мови як знакової системи. В ре­зультаті маємо вищеназваний ряд, який не дає системного уявлення про мову.

Часто трапляється й таке: знайшовши родове поняття до вихідного, знаходять ще й рід для знайденого роду, тобто ут­ворюють послідовний ряд узагальнень. Така логічна опе­рація можлива, але тоді для її виконання має бути сформуль­оване адекватне завдання. У даному разі логічна дія, яка ви­ходить за межі завдання, заважає схопити й зрозуміти суть основної логічної операції. Так само це стосується і такої операції, як обмеження поняття, коли замість найближчого виду знаходять межу обмеження (одиничне поняття).

Недопустимими є помилки такого типу. На вимогу здійснити обмеження й узагальнення поняття «атом кисню», відповідають так: поняття «атом кисню» — одиничне й обме­женню не підлягає, а узагальненням цього поняття є понят­тя «молекула кисню», тому що, мовляв, молекула складається з атомів. Така відповідь неправильна. Поняття «атом кисню» не є одиничним поняттям, а загальним, бо відображає ознаки множини атомів кисню, а поняття «молекула кисню» не є родо­вим поняттям до поняття «атом кисню». Це зовсім інше понят­тя як за змістом, так і за обсягом. Іншими словами, молеку­ла — це цілісна підсистема, елементом або частинкою якої є будь-який атом. Тут ми маємо відношення частини і цілого, а не роду і виду.

І ще одна помилка, якої припускаються при узагальненні поняття. Замість родового поняття при узагальненні наво­дять тотожне йому. Так, узагальнюючи поняття «проза О.Кобилянської» наводять не його рід, а беруть йому тотожне — «проза "гірської орлиці". Але ці поняття є тотожними.

Поиск по сайту: