Мои Конспекты
Главная | Обратная связь

...

Автомобили
Астрономия
Биология
География
Дом и сад
Другие языки
Другое
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Металлургия
Механика
Образование
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Туризм
Физика
Философия
Финансы
Химия
Черчение
Экология
Экономика
Электроника

ЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ВІДНОШЕНЬ МІЖ СКЛАДНИМИ СУДЖЕННЯМИ





Помощь в ✍️ написании работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Відношення між складними судженнями з'ясовуємо за допомогою табличного методу. Нагадаємо, що так само, як і прості судження, складні бувають порівняними і непорівня­ними. Непорівняними є такі судження, які не мають спільних (однакових) складників: (1) А /\ В і С \/ D; (2) Ε /\ Κ і C \/ D та ін. Порівняними є такі судження, які ма­ють однакові складники і можуть розрізнятись логічними спо­лучниками, включаючи і заперечення. Наприклад: «Україна або Росія мають вихід до Чорного моря» і «Невірно, що Україна і Росія мають вихід до Чорного моря». Відповідно: \/ В) і ~/\ В). Наявність спільних складників дозволяє співставляти ці судження за змістом (смислом) і визначати тип відношення за істинністю, хоча за формулою вони різні: перше - диз'юнктивне, а друге - заперечення кон'юнкції, але вони є порівняними, бо містять спільні складники: А та В.

З'ясовуючи відношення між складними судженнями, треба пам'ятати про умови сумісності (еквівалентності, ча­сткової сумісності й підпорядкування) та несумісності (про­тилежності й суперечності) між ними. Коротко нагадаємо ці умови: еквівалентні судження можуть мати лише однакові значення (іі або хх). Ця умова дає можливість виражати одні судження через інші — кон'юнкцію через диз'юнкцію, імплікацію, або навпаки:

~(Α /\ Β) = ~А \/ ~Β; ~(Α \/ Β) =~A /\ ~B; ~(A B) = ~A \/ B і т.п.


Наприклад, завдання:Встановити, чи є еквівалентними
наступні складні судження:

1) "Невірно, що завтра я піду в кіно і театр" ~/\ Β),

2) "Завтра я не піду в кіно або не піду в театр"( ~A \/ ~B).

Щоб розв'язати дане завдання, необхідно побудувати відповідні їм таблиці істинності і порівняти їх. Якщо виконува­тиметься умова еквівалентності, то ці судження будуть рівноз­начними або еквівалентними. Будуємо таблиці істинності:

 

А В А/\В ~(А /\ В) ~А\/ ~В
і і х х і х х
і х х і х і і
х і і х х і і
х х і і х і і

Як бачимо, в усіх рядках порівнювані судження набира­ють однакові значення (х, і, і, і). Отже, дані судження ~(А/\В(~Α\/~В) перебувають у відношенні еквівалентності, тобто є рівнозначними.

У такий спосіб з'ясовуємо інші відношення між склад­ними судженнями. Припустимо, нам треба розв'язати таке завдання: У якому відношенні перебувають наступні суд­ження:

а)"Невірно, що я піду в кіло і театр ";

б)"Я піду в кіно або театр" (Відповідно: ~(А/\В)і (Α\/В).
Далі будуємо таблиці істинності:

Α Β Α/\В ~(Α/\Β) ~Α\/~В
і і і х і
і х х і і
х ι х і і
х х х і х

 

Як свідчить таблиця, істинності, дані судження ~(А/\В)і (Α\/В)можуть бути одночасно істинними (2 і 3 рядки), але не можуть бути одночасно хибними. Отже, дані судження перебувають у відношенні часткової сумісності. Цей висно­вок ми формулюємо на підставі умови часткової сумісності (часткова сумісність характерна для суджень, які можуть бу­ти одночасно істинними, але не можуть бути одночасно хиб­ними).

Або візьмемо таке завдання: необхідно з'ясувати у яко­му відношенні перебувають наступні складні висловлення:

1) "Якщо я не піду на лекцію з логіки, то піду з тобою в кіно";

2) "Якщо я не піду на лекцію з логіки, то я не піду з то­бою в кіно ".

Спершу формалізуємо дані висловлення, а відтак таб­личним методом з'ясовуємо їх істиннісні значення, які нарешті порівнюємо між собою за з істиннісним значенням і ви­являємо відношення між ними: (1) ~А В, (2) ~ А~ В.

 

А В В
і і х х і і
і х х і і і
х і і х і х
х х і і х і

 

Порівнюючи таблиці істинності даних суджень, ми пере­конуємось у тому, що істинність підпорядковуючого веде до істинності підпорядкованого, а з хибності підпорядковуючо­го випливають різні значення підпорядкованого (саме за цієї умови ми закреслюємо 2-й рядок у таблиці істинності для імплікації). Отже, між даними у завданні судженнями має місце відношення підпорядкування, бо з істинності (1), маємо хибність (2). До речі, дане відношення лежить в ос­нові поняття "логічного слідування", яке регулює усі види міркувань.

З'ясовуючи відношення між несумісними судженнями, треба пам'ятати про те, що протилежні судження не можуть бути одночасно істинними, але можуть бути одночасно хиб­ними. Це означає, що з хибності одного з протилежних суд­жень неможливо встановити значення другого — воно мо­же бути як істинним, так і хибним.

Завдання: Знайти протилежне судження до даного: "Б.Хмельницький — видатна людина, і варте шани все те, що він зробив" (А /\ В).

Виконуючи подібні завдання, як правило, забувають про умову, що лежить в основі протилежності, а тому відповідь подають таким чином: "Невірно, що Б.Хмельницький — ви­датна людина, і варте уваги все те, що він зробив" ~(А/\В), тобто заперечують вихідне судження. Така відповідь є по­милковою, бо утворене судження є суперечним щодо вихідного, а не протилежним. Покажемо це за допомогою спільної таблиці істинності:

 

A В А/\В ~(А/\В)
і і і х
і х х і
х і х і
х х х і

 

З таблиці видно, що утворене судження є суперечним, а не протилежним до вихідного. Правильною буде така відповідь: "Б.Хмельницький — не є видатною людиною, і не варте шани все те що він зробив" (А/\В). Результат пе­ревіряємо табличним методом:

 

А В А/\В ~А/\~В
і і х х і х
і х х і х х
х і і х х х
х х і і і і

Таблиця свідчить, що ці судження не можуть бути одно­часно істинними, але можуть бути одночасно хибними. От­же, дане судження (~А /\ ~В) є протилежним до вихідного (А /\ В).

Пошук суперечних суджень має свою специфіку. Ці суд­ження не можуть бути одночасно ні істинними, ні хибними. Якщо одне з них — істинне, то друге — хибне, і навпаки. Щоб отримати суперечне судження до вихідного, треба ос­таннє піддати запереченню: так, для А суперечним буде ~А , для А /\ В — ~(А /\ В)іт.п.

Припустимо, що хтось з ваших опонентів вперто дотри­мується думки про те, що "Б.Хмельницький — видатна лю­дина, і варте шани все те, що він зробив". У вас знайдуться аргументи, щоб спростувати другу частину думки, бо пер­ша частина не підлягає сумніву, хоча спростування потре­бує уся складна думка. Ви міркуєте тоді так: якщо заперечити кожен член кон'юнкції "Б.Хмельницький не є видатною людиною" (А) і "не варте шани все те, що він зробив" (~В), то в результаті ми отримаємо протилежне судження, а не су­перечне:

А В А /\ В ~А /\ ~В
і і х х і х
і х х і х х
х і і х х х
х х і і х і

 

 

На цій підставі ви робите висновок, що даний аргумент не є надійним. Отже, треба сформулювати інше судження: "Б. Хмельницький не є видатна людина, або не варте шани все те, що він зробив " (~A\/~В ). Таке судження можна дове­сти, бо наявні аргументи про те, що не все, що зробив Б.Хмельницький, варте шани. Далі будуємо таблицю істин­ності, за якою і визначаємо тип відношення:

 

А В А/\В ~A\/~В
і і х х і х
і х х і х і
х і і х х і
х х   і і х і

 

 

Таблиця переконує нас в тому, що судження ~Α\/~В пере­буває у відношенні суперечності до вихідного судження А/\В .

Таким чином, навички логічного аналізу відношень між судженнями дають можливість досить легко й швидко знахо­дити в процесі суперечки або дискусії суперечливі думки до обговорюваних, і в такий спосіб розвивати аргументацію не тільки на користь своїх тверджень, але й критики інших.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що таке судження як форма мислення?

2. У чому полягає пізнавальна роль судження?

3. Як співвідносяться між собою судження і речення?

4. На які види поділяються судження за змістом преди­ката?

5. Якаструктура атрибутивного судження?

6. Як розподілені терміни в категоричних судження7

7. У яких відношеннях перебувають прості категоричні судження?

8. Що означає повний логічний аналіз простих суджень?

9. Які ви знаєте способи утворення простих суджень?

10. У чому суть операції заперечення суджень?

11. Що таке описове висловлення?

12. У чому суть принципу двозначності'?

13. Що таке предметне і смислове значення висловлен­ня?

14. Якісудження називаються складними?

13. За яких умов складні судження єістинними?

16. Що ви знаєте про еквівалентне вираження одних су­джень через інші?

17. Які є методи встановлення істиннішого значення складних висловлень?

18. На підставі якої ознаки в пропозиційній логіцівиділя­ють логічні закони, логічні суперечності та нейтральні вис­ловлення?

19. У чому суть методу таблиць істиності?

20. З якою метою використовується метод аналітичних таблиць?

21. У яких відношеннях перебувають складні судження?

Доверь свою работу ✍️ кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой



Поиск по сайту:







©2015-2020 mykonspekts.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.