 |
|
|
Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника |
ПІДСУМКОВІ ВПРАВИ ТА ЗАВДАННЯ1. Знайдіть суб'єкт і предикат у таких судженнях: А. Хто не працює, той не їсть; Б. Йогоніхто не приймав на роботу; В. Боротьба за волю — справа честі; Г. Людина, яка не має власності, не є громадянином; Д. Народ, який втратив мову, не має майбутнього.
2. Визначте якість таких суджень: А. Ніщо не принижує так людину, як рабство; Б. Він — нещира людина; В. Майже усі українці вірять у диво; Г. Справжній патріот — гуманіст.
3. Дайте кількісну характеристику таких суджень: А. Громадяни України —рівні перед Законом; Б. Зрідка подивуються добрі люди; В. Сміється той, хто сміється останній.
4. Які з наведених суджень заперечують одне одного: А. Всі прикметники означають предмет; Б. Жоден прикметник не означає предмет; В. Не всі прикметники означають предмет; Г. Деякі прикметники не означають предмет.
5. Покажіть за допомогою колових схем відношення між термінами в наведених нижче судженнях: А. Громадяни України мають різну ментальність; Б. Поняття "національна меншина" — псевдопоняття; В. Київ — столиця України; Г. Деякі письменники — драматурги.
6. Зробіть операцію заперечення таких суджень: А. Жодне просте число не ділиться на два; Б. Кожне правило мас виняток; В. Є країни, які не мають виходу до моря.
7. Заформалізуйте символікою логіки висловлень наступні речення природної мови: А. Або народ вартий своїх правителів, або правителі не Б. Якщо уряд — антинародний, то його міняють; В. Тоді і тільки тоді народ вартий поваги, коли справа, за яку боролись предки, утверджується ним практично; Г. Степи мої запродані жидові, німоті. Сини мої на чужині, На чужій роботі. (Т.Шевченко "Розрита могила"). 8. Передайте природною мовою наступні формули за умови, що: А — "нині спокійно", В — "нині заворушення", С — "нині сутички з поліцією", D — "вчора була тусанина": А. А→(В/\С); Б. D↔А;
Г. D→В; Д. А →((~В /\ ~С) \/ D); Е. (А↔~В) /\ (~А\/ D).
9. Подайте у формалізованому вигляді наступні речення природної мови, якщо: А — "Петро працює"; В — "Степан працює", С — "Павло працює"; D — "Петро спить"; Ε — "Степан спить"; F — "Павло спить": А. За умови, якщо Павло не спить, Петро не буде спати, якщо Степан не працює; Б. Якщо Петро працює і Степан також працює, але Павло не спить, тоді Степан не буде спати, але Петро і Павло будуть працювати; В. Якщо Степан працює тоді і тільки тоді, коли Степан працює, то Петро працює лише тоді, коли Павло працює.
10. Визначити за допомогою таблиць істинності типи висловлень, що виражені наступними формулами: А. ~(~А \/ B); Б. ((А /\ (В \/ С)) ↔ ((А /\ Β) \/ (А /\ С)); В. А →(В →А); Г. (А →В) →А; Д. ((А \/ Β \/ С) /\ (~А /\ ~В )) →С; Є. ((А → В) /\ (В → ~А)) → ~А.
11. За допомогою аналітичних таблиць обґрунтуйте, чи є подані нижче формули законами логіки чи ні: А. (А → В) → (~В → ~А); Б. (((А /\ В →) С) → ((А /\ В) \/ (А /\ С))); В. ((А \/ (В /\ С)) ↔ ((А /\ В) \/ (Α /\ В)); Г. (А /\ В) ↔ (~А \/ ~В); Д. (А \/ В) ↔ (~А /\ ~В).
12. Доведіть методом семантичних таблиць наступні закони: А. А → А; Б. (А /\ А) → А;
Г. (((А /\ В) /\ С) ↔ (А /\ (В /\ С))); Д. (→ В) → (~В → ~А); Е. (~А → В) → (~В → А).
13. З'ясуйте відношення між наступними парами суджень, виражених формулами: А. А → ~В і ~(А /\ В); Б. А ↔ В і (Α \/ Β) /\ (~А \/ ~Β); В. А ↔ В і ~Α \/ ~В ; Г. А → (В → С) і В → (~А → С) Д. А → В і ~В → А; Е. А /\ В і ~А \/ В; Є. А /\ В і А → (В → А); Ж. А \/ В і ~А → В. ТЕСТ
1. Судження – це: А. Форма думки, в якій стверджується або заперечується зв’язок предметів та їх ознак або відношення між предметами. Б. Форма думки, що відображає предмети в їхніх істотних ознаках. В. Форма думки, що входить у структуру будь-яких міркувань.
2. Структурні елементи судження: А. Суб’єкт, предикат, зв’язка. Б. Об’єкт, логічний присудок, сполучник. В. Логічний підмет, логічний присудок, сполучник.
3. Суб’єкт судження – це: А. Поняття, що відображає предмет думки. Б. Поняття, яке входить у структуру судження. В. Логічний підмет оповідного речення.
4. Предикат судження - це: А. Поняття, що відображає ознаку предмета або відношення між предметами. Б. Поняття, яке відрізняється від інших понять. В. Логічний присудок речення.
5. Зв’язка вказує на: А. Належність або неналежність ознаки предмету думки або відношення між предметами. Б. Формальну ознаку ствердження або заперечення чогось про щось. В. Відношення між судженнями. 6. Суб’єкт і предикат називають: А. Термінами судження. Б. Головними структурними атрибутами думки. В. Логічними компонентами судження.
7. Матеріальною формою вираження судження є: А. Оповідне речення. Б. Окличне речення. В. Питальне речення.
8. Речення - це: А. Слово або сукупність слів, що виражає закінчену думку. Б. Набір будь-яких слів, що іменують предмети. В. Система слів і словосполучень. 9. Судження і речення тотожні: А. Так. Б. Ні.
10. Прості судження – це такі судження, які складаються із одного суб’єкта, одного предиката і зв’язки: А. Так. Б. Ні.
11. Складні судження – це такі судження, які складаються з двох або більше простих: А. Так. Б. Ні.
12. За змістом предиката прості судження поділяються на: А. Атрибутивні, реляційні, екзистенційні. Б. Реляційні, екзистенційні, одиничні. В. Екзистенційні, категоричні, загальні.
13. Категоричні судження поділяються за якістю на ствердні й заперечні: А. Так. Б. Ні. 14. За кількістю категоричні судження поділяються на: А. Одиничні, загальні, часткові. Б. Загальноствердні, частковоствердні, одиничні. В. Загальнозаперечні, часткові, загальні. 15. Загальне судження – це таке судження, в якому стверджують або заперечують ознаку за всією множинною предметів: А. Так. Б. Ні. 16. Часткове судження – це таке атрибутивне судження, в якому стверджують або заперечують ознаки за частиною множини предметів: А. Так. Б. Ні. 17. Одиничне судження – це таке атрибутивне судження, в якому стверджують або заперечують ознаку за одним єдиним предметом певної множини предметів: А. Так. Б. Ні. 18. За якістю категоричні судження поділяються на: А. Ствердні й заперечні. Б. Загальні й ствердні. В. Одиничні й заперечні. 19. Ствердне судження – це таке категоричне судження, в якому стверджується ознака за предметом: А. Так. Б. Ні. 20. Заперечне судження – це таке категоричне судження, в якому заперечується ознака за предметом: А. Так. Б. Ні. 21. За якістю і кількістю категоричні судження поділяють на: А. Загальноствердні, загальнозаперечні, частковоствердні, частковозаперечні. Б. Загальні, одиничні, часткові, заперечні, ствердні. В. Одиничні, часткові, загальні, аналітичні, синтетичні. 22. У сучасній логіці користуються терміном: А. Висловлення. Б. Судження. В. Речення.
23. Яке визначення дескриптивного висловлення є коректним: А. Дескриптивне висловлення – це висловлення, в якому подається опис дійсності. Б. Дескриптивне висловлення – це таке висловлення, в якому подається опис дій людини. В. Дескриптивне висловлення – це висловлення, яке репрезентує опис об’єктивної реальності та дій людини. 24. Висловлення – це судження, виражене природною мовою: А. Так. Б. Ні. 25. Предметним значенням дескриптивного висловлення є два абстрактні об’єкти: «істина» та «хиба» : А. Так. Б. Ні.
26. Смислове значення дескриптивного висловлення – це думка, виражена в ньому: А. Так. Б. Ні.
27. Дескриптивні висловлення поділяються на: А. Прості й складні. Б. Прості й складені. В. Прості й комбіновані.
28. Дескриптивні висловлення є предметом вивчення: А. Класичної логіки. Б. Традиційної логіки. В. Некласичної логіки. 29. Відношення між термінами простих категоричних суджень називається: А. Розподіленістю термінів. Б. Відношенням між обсягами понять. В. Суб’єкт-предикатним відношенням. 30. Розподіленим вважається той термін, обсяг якого: А. Повністю входить в обсяг іншого або виключається з нього. Б. Частково входить в обсяг іншого. В. Частково вилучається з обсягу іншого. 31. Нерозподіленим вважається той термін, обсяг якого: А. Лише частково входить в обсяг іншого або частково вилучається з нього. Б. Повністю співпадає з обсягом іншого. В. Не входить в обсяг іншого терміна.
32. Відношення між простими категоричними судженнями за істинністю моделюється за допомогою: А. «Логічного квадрату» і «секстограми». Б. «Пентаграми». В. «Діаграми». 33. Прості судження утворюються за допомогою операцій: А. Підстановки та квантування. Б. Підстановки імен конкретних предметів замість предметних змінних у висловлювальну форму. В. Квантування логічних функцій. Поиск по сайту: |
В. D /\ (Α В);
В. ((А /\ В) → С) → (А /\ ~С) → ~В));